про повернення позовної заяви
Справа №
500/1071/25
24 березня 2025 рокум. Тернопіль
Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Мартиць О.І., перевіривши виконання вимог статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
25 лютого 2025 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, в якій позивач просить:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо нарахування та виплати щорічної грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2022 - 2024 роки у розмірі трьох пенсій за віком,
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області нарахувати та виплатити недоплачену разову допомогу до Дня Незалежності України за 2022 - 2024 роки в розмірі трьох пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплачених сум грошової допомоги відповідно до статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №367-ХІV від 25.10.1998,
щорічну разову грошову допомогу до Дня Незалежності України провести з врахуванням індексів інфляції, які становили за 2022 рік - 126,6%, 2023 рік - 105,1%, 2024 рік -112%,
виплату щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком здійснювати пожиттєво.
Ухвалою від 28 лютого 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні причини його пропуску за позовними вимогами, з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин..
19 березня 2025 року позивачем подано до суду заяву про поновлення та продовження процесуальних строків, в якій просив поновити процесуальний строк у справі №500/1071/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, станом здоров'я та надавши копію рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.08.2021 у справі №500/4192/21 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги до 5 травня 2021 року у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Розглянувши подану заяву судом враховано наступне.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 (справа "Мельник проти України") погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. А також указав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічна правова позиція викладено у постанові Верховного Верховний від 31.03.2021 (справа №240/12017/19, адміністративне провадження №К/9901/15971/20) дійшов до таких правових висновків.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".
Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
У заяві про поновлення строку звернення до суду позивач посилається на введення з 24.02.2022 на території України воєнного стану та участь у забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони і стримуванні збройної агресії країни агресора.
Суд враховує, що у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Президентом України Указом № 64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який згодом було продовжено.
Велика Палата Верховного Суду у п. 47 постанови у справі N990/115/22 зазначила, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
З огляду на викладене суд прийшов до переконання про те, що доказів на підтвердження того, що існували будь-які обставини, які створили перешкоди та заважали позивачу вчасно звернутися до суду за захистом прав, позивачем не надано.
Для поновлення строку недостатньо лише посилання на наявність тієї чи іншої обставини. Необхідним є наведення конкретних обставин та надання відповідних доказів на підтвердження їх існування, а також доведення їх впливу на своєчасність реалізації своїх прав.
У зв'язку із наведеним суд прийшов до переконання про те, що причини, які названі позивачем для поновлення строку звернення до суду із адміністративним позовом необхідно визнати неповажними через ненадання належних доказів, а відтак підстави для поновлення строку звернення до суду відсутні.
Суд зазначає про те, що у випадку, коли позивачем не наведено обґрунтованих аргументів та переконливих доказів, які могли б свідчити про об'єктивну неможливість вчинення ним всіх необхідних і можливих дій щодо реалізації процесуальних прав у передбачені процесуальним законом строки, застосування судами передбачених законом наслідків пропущення строків звернення до суду, не є порушенням права особи на доступ до суду.
Такий висновок суду узгоджується з правовим висновком, викладеним Верховним Судом у постанові від 13 лютого 2024 року у справі №140/9165/23.
Оскільки позивачем належними та допустимими доказами не доведено поважності пропущеного ним строку звернення до суду, тому суд не визнає причини пропуску строку поважними та не вбачає правових підстав для поновлення строку звернення до суду.
Отже, позивачем недоліки не усунено, так як причини пропуску строку звернення до суду в частині позовних вимог за вищевказані періоди, вказані в клопотанні позивача, суд визнає не поважними.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
За наведених обставин, позовну заяву в частині позовних вимог щодо: - визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо нарахування та виплати щорічної грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2022 - 2023 роки у розмірі трьох пенсій за віком, - зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області нарахувати та виплатити недоплачену разову допомогу до Дня Незалежності України за 2022 - 2023 роки в розмірі трьох пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплачених сум грошової допомоги відповідно до статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №367-ХІV від 25.10.1998 та щодо проведення щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України з врахуванням індексів інфляції, які становили за 2022 рік - 126,6%, 2023 рік - 105,1%, необхідно повернути позивачу.
Керуючись статтями 122, 123, 165, 169, 186 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії повернути позивачу в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо нарахування та виплати щорічної грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2022 - 2023 роки у розмірі трьох пенсій за віком, зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області нарахувати та виплатити недоплачену разову допомогу до Дня Незалежності України за 2022 - 2023 роки в розмірі трьох пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплачених сум грошової допомоги відповідно до статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №367-ХІV від 25.10.1998 та щодо проведення щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України з врахуванням індексів інфляції, які становили за 2022 рік - 126,6%, 2023 рік - 105,1%.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви в частині позовних вимог не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя Мартиць О.І.