24 березня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/2590/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Довгопол М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Стислий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області , в якому просила:
-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області 163950032651 від 19.02.2025р. про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно підпункту 8 п.2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 дострокову пенсію за віком на пільгових умовах з 12.02.2025 року .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач після досягнення 50 річного віку звернулась через філію Пенсійного фонду України в м. Кременчуці з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №163950032651 від 19.02.2025 позивачу було відмовлено в призначенні пенсії через відсутність пільгового стажу роботи згідно п.п. 8 п. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у зв'язку з недосягненням віку 55 років. Позивач наголошувала, що Рішенням Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року у справі N 1- р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року N 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VIII (пункт 1 Рішення N 1-р/2020), тому наявності необхідного стажу роботи та досягненням 50 років позивач має право на пенсію на пільгових умовах у відповідності до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Натомість відповідач керувався Законом № 1058-ІV (в редакції Закону №2148-VIII), за яким пенсійний вік становить 55 років, що звужує пенсійні права позивача.
2. Стислий зміст заперечень відповідача
У наданому до суду відзиві на позовну заяву представник Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні у повному обсязі, вказуючи, що положення ст. 13 Закону № 1788, на які посилається позивач, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки з 11.10.2017 положення Закону № 1788 в частині призначення пенсії за віком на пільгових умовах не застосовуються. Окрім того, будь-які закони та нормативно-правові акти застосовуються виключно в частині, що не суперечить Закону № 1058. Представник відповідача звертав увагу, що спірні правовідносини регулюються саме п. 8 ч. 2 ст. 114 Закону №1058, відповідно до якого для призначення пенсії позивачу необхідно досягнути 55-річного віку. Щодо посилань позивача на рішення Конституційного Суду України № 1- р/2020 від 23.01.2020, представник відповідача вказував, що зазначеним рішенням Конституційний Суд України визнав неконституційними окремі положення Закону України “Про внесення змін до деякий законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213, якими вносились зміни до Закону № 1788-XII. Станом на момент виникнення спірних правовідносин, положення Закону № 1788 не застосовувались при призначенні пенсій на пільгових умовах. Єдиним законом, який регулював питання призначення пенсії за віком на пільгових умовах був Закон № 1058. Відтак, у Головного управління був відсутній вибір між положеннями п. “б» ст. 13 Закону № 1788 та п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, а отже дії Головного управління, які полягають у застосуванні до Позивача положень Закону № 1058, є правомірними, такими що відповідають законодавству та Конституції України.
3. Процесуальні дії по справі
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/2590/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). У задоволенні клопотання позивача про залучення третьої особи відмовлено.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.
ОСОБА_1 12.02.2025 звернулась до Управління ПФУ в м. Кременчуці з заявою про призначення пенсії за віком як водію тролейбуса /а.с. 47/.
До заяви про призначення пенсії позивачем було додано, зокрема: копію довідки про привоєння ідентифікаційного номеру, копію паспорта, копію довідки, що визначає право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих працівників №06-9/54 від 29.01.2025, копію свідоцтва про шлюб НОМЕР_1 від 05.02.2022. Вказані документи було прийнято 12.02.2025 і зареєстровано за №1129, що підтверджується розпискою-повідомленням /а.с. 48/.
За принципом екстериторіальності заяву ОСОБА_1 передано на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення №163950032651 від 19.02.2025 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , у зв'язку з недосягненням віку 55 років /а.с. 20-21/.
В обґрунтування вказаного рішення зазначено, що згідно зі статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення 60-річного віку та наявності страхового стажу з 01.01.2025 по 31.12.2025 - не менше 32 років. У разі відсутності страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 років мають особи за наявності: з 1 січня 2028 року по 31 грудня 2028 - від 25 до 35 років; після досягнення від 65 років за наявності страхового стажу: з 1 січня 2028 року - від 15 до 25 років. Відповідно до статті 114 пункту 2 підпункту 8 пенсія за віком на пільгових умовах та вислугу років для окремих категорій працівників Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV на пільгових умовах пенсія за віком призначається водіям міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятим у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу: для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців, для жінок - не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.
Не погоджуючись із рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області 163950032651 від 19.02.2025р. про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно підпункту 8 п.2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", позивач звернулась до суду з даним позовом.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Умови призначення пенсій за віком на пільгових умовах визначені статтею 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) та статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII).
За змістом пункту 8 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається водіям міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятим у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу: для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; для жінок - не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.
Відповідно до пункту "з" статті 13 Закону № 1788-XII в редакції Закону України від 02.03.2015 №213-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" (далі - Закон №213-VІІІ), який набрав чинності з 01.04.2015, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; для жінок - не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.
Вказаним Законом №213-VІІІ збільшений раніше передбачений пунктом "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, для жінок - з 50 років до 55 років.
Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону №1788-ХІІ зі змінами, внесеними Законом №213-VIII. За змістом пункту 3 резолютивної частини зазначеного рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції до внесення змін Законом №213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: "На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах".
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішенням від 23.01.2020 №1-р/2020 зазначені положення Закону України "Про пенсійне забезпечення", визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення цього рішення.
ІV. ВИСНОВКИ СУДУ
Аналіз викладених норм свідчить, що Закон №1788-ХІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 встановлює право жінок - водіїв міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, на пенсію за віком на пільгових умовах у разі досягнення 50 років, при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Натомість Законом №1058-ІV передбачене право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах для жінок, які досягнули 55 років.
У постанові від 03.11.2021 у справі №360/3611/20 Велика Палата Верховного Суду вказала на наявність колізії між нормами Закону № 1788-XII з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-IV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років. Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України").
У постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а Велика Палата Верховного Суду сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Суд встановив, що на час звернення з заявою про призначення пенсії позивачка досягнула 50 річного віку, необхідного для призначення пільгової пенсії відповідно до Закону №1788-ХІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020.
Страховий стаж позивача становить 30 років 6 місяців 5 днів, в тому числі пільговий стаж водії міського транспорту та великовагових автомобілів 28 років 2 місяці 8 днів.
Зазначене встановлене відповідачем у рішенні №163950032651 від 19.02.2025.
Отже, позивач має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі Закону №1788-ХІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020.
Тому, до спірних правовідносин щодо призначення позивачу пенсії відповідач зобов'язаний був застосувати Закон №1788-ХІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020, а не Закон №1058-ІV.
Таким чином, висновки відповідача про відсутність у позивача, яка на час звернення із заявою про призначення пенсії досягла 50 років, мала страховий стаж роботи 30 років 06 місяць 5 днів, у тому числі, пільговий 28 років 2 місяці 8 днів, права на призначення пенсії на пільгових умовах за віком у зв'язку з недосягненням нею 55-річного пенсійного віку, визначеного пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV, є безпідставними, а тому рішення №163950032651 від 19.02.2025 є протиправним та підлягає скасуванню.
При вирішенні спору суд враховує правову позицію Верховного суду, викладену у постанові від 08.02.2024 у справі № 500/1216/23, у якій колегія суддів дійшла висновку про те, що дії зобов'язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що призначив позивачу пенсію.
Відповідно до статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, а саме пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 12.02.2025 звернулась до Управління ПФУ в м. Кременчуці з заявою про призначення пенсії за віком як водій тролейбуса, відтак пенсія повинна бути призначена з вказаної дати.
З огляду на викладене, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд, вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Одеській області від 19.02.2025 №163950032651 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" як водію міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв з 12 лютого 2025 року.
Отже, адміністративний позов підлягає задоволенню.
V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн.
За змістом пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Зважаючи на те, що позовну заяву подано в електронній формі, судовий збір за її подання складає 968,96 грн (3028 х 0,4 х 0,8). Отже, позивачем внесено судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, на 242,24 грн.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Враховуючи наведене, а також з огляду на те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати у сумі 968,96 грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса, 65012, ідентифікаційний код 20987385) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Одеській області від 19.02.2025 №163950032651 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" як водію міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв з 12 лютого 2025 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя М.В. Довгопол