про залишення позову без розгляду
24 березня 2025 рокусправа № 640/14373/21
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Генерального штабу Збройних сил України в особі Фінансового управління генерального штабу Збройних Сил України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Генерального штабу Збройних сил України в особі Фінансового управління генерального штабу Збройних Сил України (03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект 6; код ЄДРПОУ 22990368) у якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Фінансового управління генерального штабу Збройних Сил України щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні (невиплату грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій та індексації грошового забезпечення) за період з 15.11.2017 по 29.10.2020;
- стягнути з Фінансового управління генерального штабу Збройних Сил України на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні (невиплату індексації грошового забезпечення) за період з 15.11.2017 по 29.10.2020 включно, терміном 1079 календарних днів із розрахунку 391,37 грн в день у сумі 422288,23 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) ліквідовано вказаний адміністративний суд. Так, відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.
Тому Окружний адміністративний суд міста Києва супровідним листом від 23.11.2023 №03-19/34886/23 «Про скерування за належністю справи» на виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2825-ІХ надіслав адміністративну справу №640/14330/21 до Київського окружного адміністративного суду. У подальшому Київський окружний адміністративний суд на виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, передав судові справи Львівському окружному адміністративному суду.
Справа надіслана Київським окружним адміністративним судом до Львівського окружного адміністративного суду для розгляду та надійшла до суду 17.02.2025, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі за вхідним №12761.
Відповідно до вимог статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України та за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, адміністративну справу №640/14373/21 передано на розгляд судді Львівського окружного адміністративного суду Сподарик Н.І.
Ухвалою суду від 20.02.2025 прийнято до провадження адміністративну справу №640/14373/21, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідач позов не визнав, 04.03.2025 за вх.№18192 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Зазначив, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду, оскільки остаточний розрахунок з позивачем було проведено 29.10.2020, проте до суду з цим позовом позивач звернувся лише 18.05.2021, тобто майже через 7 місяців після отримання належних йому при звільненні коштів. Просить позовну заяву залишити без розгляду.
Ухвалою суду від 07.03.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії ухвали.
13.03.2025 за вх.№4207ел від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій зазначив, що відповідно до ч. 2 ст. 233 КзПП (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-ІХ) у разі порушення законодавства про оплату праці, працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення йому належної зарплати без обмеження будь-яким строком. Таким чином. на дату подачі позовної заяви, ним не було пропущено строк звернення до суду.
19.03.2025 на адресу суду провернувся конверт з ухвалою суду про залишення позовної заяви без руху. Причина повернення - за закінченням терміну зберігання.
З метою з'ясування актуальної поштової адреси позивача секретарем судового засідання засобами телефонного зв'язку здійснено телефонограму на номер телефону позивача, що зазначений в матеріалах справи, проте відповіді не було отримано. В матеріалах справи відсутній інший контактний номер телефону позивача.
Станом на 21.03.2025 позивач вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху не виконала, недоліки позовної заяви не усунув.
Верховний Суд в ухвалі від 17 листопада 2022 року у справі №560/5541/20 зазначив, що суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести «ризик незнання» учасника, який надав суду свої номери та адреси, але не користується чи не стежить за ними.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07.07.1989).
Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі «Тойшлер проти Германії» від 04.10.2001 наголошено, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
В силу вимог частини першої статті 6 Конвенції кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 цієї Конвенції.
Європейський суд з прав людини у рішеннях також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03) вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Така позиція кореспондує висновку у рішенні від 16 лютого 2017 року у справі «Каракуця проти України» (заява № 18986/06), де, серед іншого, зазначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
З огляду на вищевказане, суд приходить до висновку, що у наданий судом термін позивач не усунув недоліки поданого позову.
При цьому, суд зазначає, що в ухвалі суду від 07.03.2025 зазначено про те, що спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 04 грудня 2019 року у справі № 815/2681/17.
Оскільки, грошове забезпечення (грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій та індексації грошового забезпечення) перераховано на картковий рахунок позивача 29.10.2020, а до суду позивач звернувся 21.05.2021 (згідно з відміткою штемпелю на поштовому конверті), отже позивач звернувся до суду з пропуском місячного строку, встановленого ст. 122 КАС України.
Як судом зазначалось, станом на 21 березня 2025 року позивачем не усунені недоліки позовної заяви, не надано клопотання про продовження процесуального строку усунення недоліків позовної заяви.
Відповідно до ч. 15 ст. 171 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
За вимогами п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Оскільки позивачем не усунено недоліки позовної заяви у строк, встановлений ухвалою суду від 20.12.2024, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для залишення позову без розгляду.
Керуючись статтями 171, 240, 241, 243, 248, 256, 293, 294, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Генерального штабу Збройних сил України в особі Фінансового управління генерального штабу Збройних Сил України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки визначені ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку передбаченому ст.297 Кодексу адміністративного судочинства України та у строки, визначені ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Сподарик Наталія Іванівна