Дата документу 24.03.2025 Справа № 332/6420/24
Єдиний унікальний № 332/6420/24
Провадження №22-ц/807/637/25
Головуючий в 1-й інстанції - Погрібна О.М.
24 березня 2025 року місто Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого, судді-доповідачаКухаря С. В.,
суддів:Онищенка Е.А., Трофимової Д.А.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 16 січня 2025 року, ухвалене у м. Запоріжжя (повний текст рішення складено 16 січня 2025 року) у справі за позовом адвоката Біліченка Олега Олександровича в інтересах ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» про відшкодування моральної шкоди, с завданої ушкодженням здоров'я, -
У листопаді 2024 року адвокат Біліченко Олег Олександрович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я. В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що ОСОБА_1 у період з 1994 року по 2021 рік працював у ПАТ ««Запорізький металургійний комбінат «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» в умовах впливу шкідливих виробничих факторів на посаді слюсаря ремонтника мартенівського цеху, підручного сталевара мартенівської печі. Загальний стаж роботи 29 років 07 місяців. 26.04.2021 року позивач звільнився з ПАТ ««Запорізький металургійний комбінат «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» за ст. 38 КЗпП України за власним бажання у зв'язку із виходи на пенсію. Відповідно до медичного висновку лікарсько-експертної комісії про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання (отруєння) від 06.03.2024 року за № 10/224 виданим ДУ "Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України", позивачу встановлено професійні захворювання: 1. Хронічна радикулопатія шийна С6, С7 ліворуч та попереково-крижова L5-S1 ліворуч в стадії затихаючого загострення з помірними статико-динамічними порушеннями, м'язово-тонічним та больовим синдромами; 2. Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість з легким ступенем зниження слуху (2 ст.) - за класифікацією Остапкович В.О. та ОСОБА_2 ; 3. Хронічний бронхіт 2 ст., фаза затихаючого загострення, прикореневий та базальний пневмофіброз, ЛН 2 ст. (другого ст.). Відповідно до Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 28.03.2024 року (Форма П-4), хронічне професійне захворювання виникло в наслідок тривалого стажу роботи позивача в умовах впливу шкідливих виробничих факторів на ПАТ «Запоріжсталь». Причиною виникнення отриманих позивачем професійних захворювань є наявність на його робочих місцях на ПАТ «Запоріжсталь» шкідливих виробничих факторів, перелік яких визначено в пункті 18 цього акту - важкість праці, шум, хімічні фактори. В пунктах інформаційної довідки про умови праці, працівника при підозрі в нього хронічного професійного захворюванням від 31.01.2024 року також зазначений перелік (кількісна характеристика) шкідливих факторів, що мали місце під час виконання працівником технологічного процесу, фактори виробничого середовища та трудового процесу, де зазначається таблиця з переліком цих факторів, у одній колонці якої вказане «нормативне значення» (яке є гранично допустимим), а в інших колонках «фактичне значення» згідно атестації, яке по багатьом факторам перевищує нормативне, іноді в десятки разів. Згідно з довідкою до акта огляду МСЕК серія 12 ААГ № 825216 від 17.06.2024, позивачу встановлено третю групу інвалідності, причина інвалідності: професійне захворювання. Згідно довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги, серія 12 ААА № 125531 від 17.06.2024, ступінь втрати професійної працездатності позивача складає 55% безстроково. Позивач вважає, встановленим безумовний причинний зв'язок між виникненням у нього професійних захворювань та, як наслідок цього, втрату працездатності на 55%, встановлення ІІІ групи інвалідності й роботою на підприємстві відповідача. За таких обставин, позивачу з боку відповідача має бути відшкодована моральна шкода, завдана ушкодженням здоров'я. Моральну шкоду обґрунтовує тим, що внаслідок отриманого професійного захворювання позивач не має змоги вести звичне життя, тому що змушений постійно перебувати на обліку в ЛПЗ, приймати ліки, бо без них його стан погіршується. Позивач має постійні фізичні страждання, внаслідок вказаних вище професійних захворювань, що спричиняє йому душевні страждання, призводить до хвилювань, депресивного стану. Позивач оцінює спричинену йому відповідачем моральну шкоду в грошовому вимірі в розмірі 55 000 грн. Посилаючись на зазначені обставини ОСОБА_1 просив суд стягнути з відповідача на його користь одноразово грошову суму у розмірі 55 000 грн., як відшкодування завданої моральної шкоди, а також понесені позивачем витрати на правову допомогу.
Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 16 січня 2025 року позовні вимоги адвоката Біліченка Олега Олександровича в інтересах ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, задоволено.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок професійного захворювання, 55000,00 грн. одноразово.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» на користь ОСОБА_1 4000,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу.
В іншій частині позовні вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу залишено без задоволення.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, представник Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» - адвокат Ніколенко Микола Миколайович подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить змінити рішення суду в частині стягнення моральної шкоди та стягнути її з урахуванням суми податків, зборів та інших обов'язкових платежів, в іншій частині рішення залишити без змін.
Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що рішення суду прийнято з порушенням норм Податкового кодексу України. Не враховано, що суми, які сплачуються особі на відшкодування моральної шкоди є об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб. Судом вирішено питання щодо стягнення суми моральної шкоди без урахування утримання податку з доходу фізичних осіб та інших обов'язкових платежів, що свідчить про те, що судом було зобов'язано відповідача здійснити виплату доходу позивачеві без виконання визначеної Податковим кодексом України функції податкового агента, яка полягає в тому, що виплата доходу можлива лише з утриманням податку і за рахунок особи, що його отримує.
Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу представник позивачки - адвокат Біліченко О.О. зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції надано належну правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами у справі, з'ясовано їх правову природу та як наслідок винесено обґрунтоване та законне рішення. В зв'язку з наведеним, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін та стягнути з Публічне акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції в сумі 3000,00 грн.
В силу вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з 1 січня 2025 року це 90840,00 грн. (відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік» з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3028,00 грн. (3028,00 грн. Х 30 = 90840,00 грн.), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1, ч. 2 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
За вимогами п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 , виданої на ім'я позивача ОСОБА_1 , його загальний стаж роботи складає 35 років 10 місяців; стаж роботи на ПАТ "ЗМК "ЗАПОРІЖСТАЛЬ" складає 29 років 07 місяців, що відповідачем не оспорюється.
26.04.2021 позивач звільнився з ПАТ "ЗАПОРІЖСТАЛЬ" за ст.38 КЗпП України (за власним бажанням).
Відповідно до виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_1 , медичного висновку лікарсько-експертної комісії (ЛЕК) про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання (отруєння) ДУ "Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України" за № 10/224 від 06 березня 2024 року, у ОСОБА_1 встановлені професійні захворювання: хронічна радикулопатія шийна С6, С7 ліворуч та попереково-крижова L5,S1 ліворуч в стадії затихаючого загострення з помірними статико-динамічними порушеннями, м'язово-тонічним та больовим синдромами; хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість з легким ступенем зниження слуху ІІ ст. (другий ст.) - за класифікацією ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ; хронічний бронхіт ІІ ст., фаза затихаючого загострення, прикореневий та базальний пневмофіброз, ЛН ІІ ст. (другого ст.).
Підґрунтям для визначення професійної категорії захворювань явились: дані клініко-функціональних обстежень; динаміка захворювань, їх розвиток в період роботи в шкідливих умовах праці; інформація про умови праці, представлена в інформаційній довідці ОСОБА_1 від 31.01.2024р., згідно з якою хворий підлягав дії несприятливих виробничих факторів: (фізичне навантаження, вимушені нахили тулуба), параметри яких перевищували допустимі величини; шуму, рівень якого перевищував ГДР; дії кремнію діоксину кристалічного, заліза оксиду, концентрації яких перевищували ГДК; професійний маршрут (стаж шкідливих умовах праці - 26 років 11 місяців).
Відповідно до акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 28 березня 2024 року (Форма П-4) щодо ОСОБА_1 :
9. Дата встановлення остаточного діагнозу 06 березня 2024 року.
10. Заклад охорони здоров'я, який встановив діагноз: Клініка професійних захворювань Державної установи "Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України".
13. Висновок про наявність шкідливих умов праці згідно з Державними санітарними нормами та правилами "Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу", затвердженими наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.04.2014р. № 248, умови праці на робочому місці ОСОБА_4 відносяться до 4 класу "Небезпечні": - по вмісту в повітрі робочої зони хімічних речовин, в т.ч. аерозолів фіброгенної дії - до 3 класу 4 ступеня "Шкідливі"; - по показникам мікроклімату - до 3 класу 3 ступеня "Шкідливі"; - по показникам мікроклімату - до 4 класу "Небезпечні"; - по рівню шумового навантаження - до 3 класу 3 ступеня "Шкідливі"; - по показникам важкості праці - до 3 класу 3 ступеня "Шкідливі": - загальна оцінка - до 4 класу "Небезпечні".
14. Діагноз основний:1.Хронічна радикулопатія шийна С6, С7 ліворуч та попереково-крижова L5-S1 ліворуч в стадії затихаючого загострення з помірними статико-динамічними порушеннями, м'язово-тонічним та больовим синдромами (М54.1). 2.Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість з легким ступенем зниження слуху ІІ ст. (другий ст.) за класифікацією Остапкович В.О. та Пономарьової Н.І. (Н90.5); 3.Хронічний бронхіт ІІ ст. (другої ст.), фаза затихаючого загострення, прикореневий та базальний пневмофіброз, ЛН ІІ ст. (другого ст.) (J 42), - захворювання професійні, встановлені вперше. Діагноз супутній: Гіпертонічна хвороба ІІ ст., ст.3. Ризик 3. СН І ст. (ІІІ). Поліостеоартроз з ураженням суглобів кистей, плечових, ліктьових та колінних суглобів без порушення функції (М19.8). Кератома шкіри лівого ліктя (D23). Пресбіопія (Н52.4). Гіперметропія слабкого ступеня обох очей (Н52.0). Початкова катаракта обох очей (Н25.0). Ангіопатія сітківки обох очей (Н36.8).
Професійні захворювання встановлені вперше.
16. На момент розслідування хворий ОСОБА_1 не працює у ПАТ "ЗАПОРІЖСТАЛЬ" з 27.04.2021р.
17. Хронічне професійне захворювання (отруєння) виникло за таких обставин: Підручний сталевара мартенівської печі мартенівського цеху ПАТ "ЗМК "Запоріжсталь" веде технологічний процес виплавки сталі в мартенівських печах під керівництвом сталевара мартенівської печі, ремонтує, обробляє і закладає стале випускний і шлаковий отвори мартенівських печей; виконує скачування шлаку і осідання його в шлаковій чаші; полірує ванну; бере участь у наведенні шлаку; відбирає проби металу і шлаку для аналізу; продуває повітряні регенератори системним повітрям, промиває їх водою; ущільнює торці регенераторів після промивання, видаляє нарости і настили, виправляє факел печі; управляє пневмосистемою торкет-машини під час торкетування кладки печі забезпечує рівномірне подання торкет-порошку та рідкого розчину до змішувачу; готує і встановлює торкет-машину на місце торкретування; готує і встановлює апаратуру для продування кисню у ванну сталеплавильних печей; замінює і очищає фурми в процесі ведення плавки; подає кисень по фурмених пристрів і стежить за його тиском; готує сталевипускний і шлакові жолоби та випускає шлак; встановлює жолоб для заливки чавуну; перевіряє правильність набору і установки малих стопорів для регулювання потоку під час випуску плавки, перевіряє стан кладки печі до та після випуску плавки, готовність машини до роботи та встановлює її на місце торкретування.
Внаслідок недосконалості технологічного процесу, тривалого стажу роботи ОСОБА_1 в умовах впливу шкідливих виробничих факторів у мартенівському цеху ПАТ "ЗАПОРІЖСТАЛЬ" (стаж роботи - 29 років 07 місяців), та відсутності правових підстав для переведення на іншу роботу у зв'язку з відсутністю скарг на стан здоров'я під час проходження хворим періодичних медичних оглядів.
18. Причина виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння): 1. Наявність на робочому місці підручного сталевара мартенівської печі мартенівського цеху ПАТ "ЗАПОРІЖСТАЛЬ" шкідливих виробничих факторів: І. Важкість праці: - маса вантажу, що постійно підіймається та переміщується вручну 31-32 кг при нормі до 30 кг; - величина статичного навантаження при утриманні вантажу двома руками для чоловіків 71568-87594 кг/с при нормі до 70000; - величина статичного навантаження за участю м'язів тулуба та ніг для чоловіків 232860-318510 кг/с при нормі до 100000; - нахили тулуба (вимушені, більше 30°), кількість за зміну 130-195 при нормі - 51-100. II. Шум: еквівалентний рівень шуму перевищує ГДР на 15,2-16.0 дБА (95.2-96.0 дБА, при ГДР - 80 дБА) згідно з ДСН 3.3.6.037-99 "Санітарні норми шуму, ультразвуку та інфразвуку". ПІ. Хімічні фактори: - концентрація марганцю оксиду (у перерахунку на МnO2) аерозоль конденсації перевищує ГДК у 2-3 рази (0.1053-0.1506 мг/м3 при ГДК - 0,05 мг/м3), згідно з "Гігієнічні регламенти хімічних речовин у повітрі робочої зони", затвердженими наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14.07.2020 № 1596 (далі - Гігієнічні регламенти № 1596); - концентрація марганцю оксиду (у перерахунку на МnO2) аерозоль дезінтеграції перевищує ГДК у 2,3-2,7 рази (0,705-0,8143 мг/м3 при ГДК - 0,3 мг/м3), згідно з Гігієнічними регламентами № 1596; - концентрація ангідриду хромового перевищує ГДК в 1,33 рази (0,0133 мг/м3 при ГДК - 0,01 мг/м3), згідно з Гігієнічними регламентами № 1596; - концентрація ангідриду сірчистого перевищує ГДК в 1,33 рази (13,3385 мг/м3 при ГДК - 10,0 мг/м3), згідно з Гігієнічними регламентами № 1596; - концентрація азоту діоксиду перевищує ГДК в 1,1-1,2 рази (2,2055-2,4020 мг/м3 при ГДК - 2,0 мг/м3), концентрація вуглецю (II) оксиду перевищує ГДК в 1,1-1,15 рази (22,2-23,0 мг/м3 при ГДК 20,0 мг/м3). З урахуванням ефекту сумації речовин одно направленої дії, їх концентрації перевищують ГДК у 2,2-2,3 рази, згідно з Гігієнічними регламентами № 1596; - концентрація кремнію діоксину кристалічного за вмісту в пилу 2-10% перевищує ГДК у 13,9-25.5 рази (55,5618-102,2142 мг/м3 при ГДК 4,0 мг/м3); концентрація заліза ІІІ оксиду перевищує ГДК у 2,8-4 рази (17,1762-23,6956 мг/м3 при ГДК 6,0 мг/м3). З урахуванням ефекту сумації речовин одно направленої дії, їх концентрації перевищують ГДК у 17,2-28,3 рази, згідно з Гігієнічними регламентами № 1596;
1. Наявність на робочому місці слюсаря-ремонтника мартенівського цеху ПАТ "ЗАПОРІЖСТАЛЬ" шкідливих виробничих факторів: І Важкість праці: - величина статичного навантаження за зміну при утриманні вантажу однією рукою для чоловіків 56100 кг/с при нормі до 36000 кг/с; - величина статичного навантаження за зміну при утриманні вантажу двома руками для чоловіків 82062 кг/с при нормі до 70000 кг/с; - робоча поза (періодичне перебування в незручній та/або фіксованій позі) - 30,2% при нормі до 25%; - нахили тулуба (вимушені, більше 30% - 164 за зміну при нормі 51-100. ІІ. Шум: еквівалентний рівень шуму перевищує ГДР на 15 дБА (95 дБА, при ГДР 80 дБА), згідно з ДСН 3,3.6.037-99 "Санітарні норми шуму, ультразвуку та інфразвуку". ІІІ. Хімічні фактори: - концентрація марганцю оксиду (у перерахунку на МпО2) аерозоль конденсації перевищує ГДК в 1,2 рази (0,0622 мг/м3 при ГДК - 0,05 мг/м3), згідно з Гігієнічними регламентами № 1596; - концентрація ангідриду хромового перевищує ГДК в 1,4 рази (0,0143 мг/м3 при ГДК - 0,01 мг/м3), згідно з Гігієнічними регламентами № 1596; - концентрація ангідриду сірчистого перевищує ГДК в 1,07 рази (10,7549 мг/м3 при ГДК - 10,0 мг/м3), згідно з Гігієнічними регламентами № 1596; - концентрація азоту діоксиду не перевищує ГДК (1,473 мг/м3 при ГДК - 2,0 мг/м3), концентрація вуглецю (ІІ) оксиду не перевищує ГДК (3,1 мг/м3 при ГДК - 20,0 мг/м3). З урахуванням ефекту сумації речовин однонаправленої дії, їх концентрації перевищують ГДК в 1,6 рази, згідно з Гігієнічними регламентами № 1596; - концентрація кремнію діоксиду кристалічного за вмісту в пилу 2-10% перевищує ГДК у 11,5 рази (46,0876 мг/м3 при ГДК - 4,0 мг/м3), концентрація заліза III оксиду перевищує ГДК в 1,16 рази (7,0513 мг/м3 при ГДК - 6,0 мг/м3). З урахуванням ефекту сумації речовин однонаправленої дії їх концентрації перевищують ГДК у 12,7 рази, згідно з Гігієнічними регламентами № 1596.
Відповідно до інформаційної довідки про умови праці працівника при підозрі у нього хронічного професійного захворювання (отруєння) від 31.01.2024, оформленою Південно-Східним міжрегіональним управлінням Держаної служби з питань праці, умови праці слюсаря-ремонтника мартенівського ПАТ "ЗАПОРІЖСТАЛЬ" відносяться до 4 класу "Небезпечні".
Згідно з довідкою до акта огляду МСЕК серія 12 ААГ № 825216 від 17.06.2024, ОСОБА_1 встановлено первинно третю групу інвалідності, безстроково, причина інвалідності: професійне захворювання. Протипоказана важка фізична праця, стато-динамічні навантаження, рекомендовано "Д" нагляд у профпатолога, невролога, пульмонолога, сімейного лікаря, лора.
Згідно з довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги, серія 12 ААА № 125531 від 17.06.2024, ступінь втрати професійної працездатності позивача складає 55%.
Згідно з індивідуальною програмою реабілітації інваліда № 965 від 17.06.2024, ОСОБА_1 потребує стаціонарного та амбулаторного лікування.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено спричинення моральної шкоди, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких він зазнав у зв'язку з ушкодженням свого здоров'я під час виконання трудових обов'язків, відповідальність за що покладається на відповідача ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь». Виходячи з принципу розумності, виваженості і справедливості, суд вважав необхідним стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 55 000,00 грн.
Щодо оподаткування моральної шкоди, судом першої інстанції встановлено, що відповідно до пп.а) пп. 164.2.14 пункту 162.2 ст. 162 Податкового кодексу України (далі ПК України) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом. Чинним податковим законодавством передбачено, що суми відшкодування немайнової (моральної) шкоди, стягнуті на підставі судового рішення, включаються до оподаткованого доходу платника податку, відповідно підлягають оподаткуванню, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров'ю. Як вбачається з матеріалів справи, в даному випадку мова йде про суми відшкодування збитків, завданих платнику податків внаслідок ушкодження здоров'я, а отже заподіяння шкоди життю та здоров'ю найвищого ступеня, а тому вищевказані зміни не поширюються на оподаткування сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих позивачу внаслідок ушкодження його здоров'я на виробництві.
Отже, суд першої інстанції дійшов до висновку щодо стягнення суми моральної шкоди без урахування утримання податку з доходів і зборів.
З вказаними висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційного суду виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Зважуючи на оскарження рішення суду лише в частині вирішення питання щодо оподаткування сум стягнутих на відшкодування моральної шкоди, колегія суддів не переглядає рішення в іншій частині, а саме в частині обґрунтованості позову, суми відшкодування моральної шкоди, а також судових витрат.
Законодавство у сфері оподаткування встановлює, що будь-який дохід, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного періоду, підлягає оподаткуванню згідно положень ст. 164 Податкового кодексу України. При цьому, п. п. 164.2.14 Податкового кодексу України має деякі винятки із загального правила, за якими не оподатковуються, зокрема, і суми, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю.
Аналогічну правову позицію з цього питання викладено у постанові Верховного Суду у справі N 180/683/13-ц від 25.07.2018, за якою Верховний Суд встановив, що Податковий кодекс України визначає види отриманих фізичними особами доходів, які зараховують до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (ст. 164 ПКУ), і доходів, які не беруть до розрахунку загального (річного) оподатковуваного доходу (ст. 165 ПКУ).
При цьому Верховний Суд звернув увагу, що згідно з п. п. "а" п. п. 164.2.14 до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку належить зараховувати дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю. Тобто сума, яку за рішенням суду стягують на користь платника податків для відшкодування збитків, завданих останньому внаслідок заподіяння шкоди його життю та здоров'ю, оподаткуванню не підлягає.
Проте Законом № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України», якими підпункт "а" підпункту 164.2.14 доповнено словами "а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом. Зазначена норма набрала чинності з 23.05.2020 р.
За приписами статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
За текстом цього підпункту поняття моральної шкоди не поділено на категорії осіб, оскільки визначено тільки її загальне поняття, суми якого можуть бути стягнуті з різних підстав.
Таким чином, обмеження її розміру для платників податку, на користь яких за рішенням суду стягнуто суму моральної шкоди, спричинену внаслідок заподіяння шкоди їх життю та здоров'ю, погіршує конституційні права та законні інтереси таких осіб. Саме таку категорію платників податків законом було звільнено від оподаткування стягнутих за рішенням суду сум моральної шкоди, що закріплено у вище вказаному правовому висновку ВС.
Аналогічного висновку також дійшов Верховний Суд в ухвалі від 04 серпня 2021 року по справі № 332/2120/20, провадження № 61-11843ск21.
Таким чином, ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку, дійшов правильного висновку про те, що вказані позовні вимоги підлягають задоволенню, а встановлений розмір моральної шкоди підлягає стягненню без урахування утримання податку з доходів та зборів, про що зазначено в мотивувальній частині рішення суду.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Що стосується відшкодування позивачу витрат на правничу допомогу надану під час апеляційного провадження у розмірі 3000,00 грн., то колегія суддів виходить з доведеності факту надання таких послуг, що підтверджується актом приймання виконаних робіт/послуг №2 від 22.02.2025 р., квитанцією до прибуткового касового ордера №2 від 22.02.2025р. на суму 3000,00 грн., матеріалами справи, які містять відзив на апеляційну скаргу. Між тим, враховуючи категорію справи, розгляд апеляційної скарги в спрощеному провадженні, характер і обсяг виконаної адвокатом роботи, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку про необхідність стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн.
Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
З урахування наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,-
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» залишити без задоволення, а рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 16 січня 2025 року у цій справі залишити без змін.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» ЄДРПОУ 00191230 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 понесені ним витрати на правову допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 2500,00 гривень (дві тисячі п'ятсот гривень 00 копійок).
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повна постанова складена 24 березня 2025 року.
Головуючий С. В. Кухар
Судді: Е.А. Онищенко
Д.А. Трофимова