"24" березня 2025 р. Справа153/420/25
Провадження2-а/153/24/25-а
Суддя Ямпільського районного суду Вінницької області, який діє як адміністративний суд, Гаврилюк Т.В. розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про скасування постанови,
18.03.2025 за вхід.№1717 до Ямпільського районного суду Вінницької області, який діє як адміністративний суд, надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про скасування постанови.
19 березня 2025 року ухвалою судді Ямпільського районного суду Вінницької області визнано неповажними вказані у клопотанні від 18.03.2025 за вхід.№1718 причини пропуску процесуального строку звернення до суду, оскільки у постанові по справі про адміністративне правопорушення №536 від 30.07.2024 зазначено, що «згідно протоколу №253 від 24.07.2024 розгляд справи про адміністративне правопорушення було призначено на 11 год. 30 хв. 30.07.2024, про що ОСОБА_1 був повідомлений, однак не прибув на розгляд справи, а також не надав клопотань про відкладення розгляду справи, тому в порядку ст..268 КУпАП дана адміністративна справа була розглянута за його відсутності.». Тобто, вказана у позовній заяві позивачем поважна причини пропуску строку звернення до суду - не знання про існування постанови, не доведена позивачем суду поза розумним сумнівом. Окрім того, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, що викладена в рішенні по справі «Пономарьов проти України» (Заява №3236/03), «… сторони в розумінні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява №8371/02, п.2, та «Трух проти України», заява №50966/99 від 14.10.2003 року). Позивач від 24 липня 2024 року (часу складення протоколу про адміністративне правопорушення №253) взагалі не вживав заходів щоб дізнатися про стан розгляду відомого відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення. Окрім того, як вказує сам позивач у своєму клопотанні, про існування даної постанови йому стало відомо 23 лютого 2025 року, а її копію він отримав 24 лютого 2025 року, до суду із оскарженням даної постанови позивач звернувся 18 березня 2025 року за вхід.№1717, тобто із пропуском десятиденного строку на оскарження постанови, оскільки як вказує позивач дану постанову він отримав 24.02.2025 року, то крайнім днем звернення до суду із даним позовом був 06 березня 2025 року. Позивачем пропущено десятиденний строк на звернення до суду із даним позовом, і з часу отримання копії постанови - 24.02.2025. Позовну заяву ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про скасування постановизалишено без руху та надано позивачеві строк для зазначення інших підстав для поновлення строку.
24.03.2025 за вх.№1804 до Ямпільського районного суду Вінницької області на виконання вищевказаної ухвали від позивача надійшла заява про усунення недоліків, в якій позивач вказує, що строк оскарження постанови сплинув 09 серпня 2024 року, оскільки постанова про притягнення до адміністративної відповідальності може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Вказав, що він постійно мешкає у місті Ямпіль, а розгляд справи і винесення постанови відбувалися в іншому населеному пункті ( АДРЕСА_1 ). Вказав, що він є інвалідом 3 групи і єдиним джерелом його існування є пенсія по інвалідності розмір якої на місяць становить 3323 грн., що об'єктивно, з урахуванням стану його здоровя утруднює переїзд для нього в інше місто для участі у розгляді адміністративної справи. Вказав, що він дійсно не отримував постанову, а тому має підстави вважати, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності взагалі не була винесена. Після отримання інформації про існування постанови він негайно звернувся до особи, у якої отримав постанову і доклав усі зусилля для оскарження постанови. У той же час, враховуючи його скрутне фінансове та фізичне становище, йому об'єктивно знадобився певний час на отримання необхідної правничої допомоги у підготуванні обгрнутованого позову, належного оформлення позовної заяви та збору необхідної грошової суми для уплати судового збору, і виконавши, без будь-яких зволікань, усі необхідні пілгтовчі роботи для оскарження постанови, він відразу ж звернувся до адміністративного суду з відповідним позовом. В зв'язку з вище викладеним просить визнати поважгними причини пропуску строку на оскарження постанови №536 від 30.07.2024 та поновити йому строк на оскарження постанови.
Вивчивши матеріали позовної заяви та заяву про усунення недоліків, суддя дійшов до наступного висновку:
Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Стаття 5 КАС України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Право звернення до суду є невід'ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду.
У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов'язаних з вирішенням спору по суті. Звернення до суду і судове провадження повинно здійснюватися відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, процесуальних норм щодо порядку провадження в адміністративних справах.
Проте законодавець встановлює певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.
Згідно з ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Велика Палата Верховного Суду зауважувала, що ч.2 та 3 ст.122 КАС України чітко визначено момент, з яким пов'язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду, а саме з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Порівняльний аналіз словоформ "дізнався" та "повинен був дізнатися" дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, 24 липня 2024 було складено протокол про адміністративне правопорушення №253 за ч.3 ст.210 КУпАП, відповідно до якого ОСОБА_1 порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Крім цього, ОСОБА_1 було повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться об 11 год. 30 хв. 30 липня 2024 року.
За змістом ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
30.07.2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 постановлено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та застосування до нього адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП у виді штрафу у сумі 17000 грн.
Відтак, позивачу було достеменно відомо про розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП відносно нього 30 липня 2024 року в ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Положеннями ч.2 ст.286 КАС України визначено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
За вимогами ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Окрім того, як вказує сам позивач у клопотанні про поновлення строку оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності від 18.03.2025 за вхід.№1718, про існування даної постанови йому стало відомо 23 лютого 2025 року, а її копію він отримав 24 лютого 2025 року, до суду із оскарженням даної постанови позивач звернувся 18 березня 2025 року за вхід.№1717, тобто із пропуском десятиденного строку на оскарження постанови, оскільки як вказує позивач дану постанову він отримав 24.02.2025 року, то крайнім днем звернення до суду із даним позовом був 06 березня 2025 року. Позивачем пропущено десятиденний строк на звернення до суду із даним позовом, і з часу отримання копії постанови - 24.02.2025.
Позивачем подано позов лише 18.03.2025 за вх. №1717, що свідчить про пропуск без поважних причин десятиденного строку звернення з позовом до суду, встановленого ст.286 КАС України та ст.289 КУпАП.
У своїх постановах Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Суд зазначає, що висловлені позивачем міркування, не становлять об'єктивно непереборних причин, які можуть свідчити про поважність пропуску строку звернення до адміністративного суду, з огляду на те, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Згідно з ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно ч.2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених ч.2 ст.123 цього Кодексу.
Таким чином, ОСОБА_1 пропустив десятиденний строк з дня коли він дізнався про порушення своїх прав - 24 лютого 2025 року коли позивач отримав копію оскаржуваної постанови безпосередньо у державного виконавця, а підстави наведенні у заяві про усунення недоліків, суд вважає неповажними.
На підставі викладеного та відповідно до ст.ст.123, 169 КАС України, суд вважає, що позовну заяву та додані до неї документи слід повернути позивачу, у зв'язку з пропуском строку на звернення до суду з даною позовною заявою та відсутністю поважних причин для поновлення такого строку.
Керуючись ст.ст. 5, 90, 118, 121-123, 169, 248, 256, 294, 295 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про скасування постанови- повернути позивачу разом з усіма доданими до неї матеріалами
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Т. В. Гаврилюк