Справа № 145/1799/24
Провадження №1-кп/145/63/2025
24.03.2025 селище Тиврів
Тиврівський районний суд Вінницької області в складі: головуючого судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Тиврівського районного суду Вінницької області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 25.05.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12024020000000440, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з вищою освітою, одруженого, не працюючого, раніше несудимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України,
24.05.2024 близько 23 години 25 хвилин водій ОСОБА_4 , керуючи технічно-справним автомобілем «Ford Transit Connect», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись із перевищенням допустимої швидкості руху ділянкою автодороги сполученням «Вінниця-Тиврів» у напрямку м. Вінниця, неподалік с. Пилява Вінницького району Вінницької області, не врахував дорожню обстановку, а саме наявність дорожнього знаку 1.22 «Перехрещення з другорядною дорогою» розділу 33 Правил дорожнього руху та, виконуючи всупереч вимогам п. 14.6 (а) Правил дорожнього руху на перехресті нерівнозначних доріг маневр обгону попутного транспортного засобу, допустив зіткнення із мотоциклом «Geon Dakar ТС 250», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_6 , який рухався у попутному напрямку та здійснював маневр повороту ліворуч.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир мотоцикла «Geon Dakar ТС 250», державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_7 від отриманих травм загинув на місці події, а водій мотоцикла ОСОБА_6 з тілесними ушкодженнями був госпіталізований до КНП «МКЛ ШМД», де ІНФОРМАЦІЯ_2 від отриманих травм помер.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи від 25.07.2024 № 622 у ОСОБА_7 було виявлено відкриту черепно-мозкову травму: синці та садна на обличчі та голові, крововилив в м'які покрови голови відповідно скронево-потиличній ділянці зліва, перелом кісток основи черепа, тотальний субарахноїдальний крововилив, забій головного мозку, яка виникла від дії тупого твердого предмету (предметів). Виявлена відкрита черепно-мозкова травма належить до тяжких тілесних ушкоджень. Смерть ОСОБА_7 настала від відкритої черепно-мозкової травми, яка ускладнилась набряком та набуханням головного мозку. Між відкритою черепно-мозковою травмою та смертю ОСОБА_7 є причинний зв'язок.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи від 09.09.2024 № 821 у ОСОБА_6 виявлено сполучну травму тіла: відкрита черепно-мозкова травма (множинні забійні рани обличчя та голови, перелом кісток склепіння з переходом на основу черепа, перелом кісток лицевого черепа, забій головного мозку, субдуральні нашарування з обох боків, травматичний субарахноїдальний крововилив; закрита хребто-спинномозкова травма (перелом суглобових відростків С5, С7 хребців, переломи тіл Th4-Th6 хребців, перелом тіла Th11 хребця, переломи поперечних відростків L1- L2 хребців, забій спинного мозку); закрита травма грудної клітини (переломи V-X ребер справа). Закрита травма живота (розрив великого чепця, гемоперитонеум), яка виникла від дії тупого твердого предмету (предметів), та належить до тяжких тілесних ушкоджень, по давності утворення може відповідати строку ДТП, вказаному у постанові про призначення експертизи 24.05.2024. Смерть ОСОБА_6 настала від сполучної травми тіла, яка ускладнилася синдромом поліорганної недостатності. Між сполучною травмою тіла та смертю ОСОБА_6 є причинний зв'язок.
Згідно з висновком судової інженерно-транспортної експертизи від 19.07.2024 № СЕ-19/102-24/12945-ІТ водій автомобіля «Ford Transit Connect», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_4 повинен був діяти відповідно до вимог п. п. 12.2, 12.6 (r), 14.6 (а) Правил дорожнього руху.
В заданій дорожній ситуації водій мотоцикла «Geon Dakar ТС250», державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_6 повинен був діяти відповідно до вимог п. п. 10.1, 31.6 (б) Правил дорожнього руху.
Швидкість руху автомобіля «Ford Transit Connect», державний номерний знак НОМЕР_1 , яка відповідає довжині видимих зафіксованих слідів гальмування, визначається рівною біля 87,7 - 96,8 км/год. Дане значення швидкості являється мінімальним, так як в розрахунках не враховані затрати кінетичної енергії, яка була витрачена на деформацію деталей.
Зіткнення автомобіля «Ford Transit Connect», державний номерний знак НОМЕР_1 , та мотоцикла «Geon Dakar ТС250», державний номерний знак НОМЕР_2 , відбулося в межах перехрестя автодороги «Вінниця-Тиврів-с.Пилява» на смузі руху в напрямку смт. Тиврів в районі початку правого сліду гальмування коліс автомобіля «Ford Transit Connect» та початку сліду зсуву колеса, позначеного на схемі ОМДТП під № 2.
В заданій дорожній ситуації в діях водія автомобіля «Ford Transit Connect», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_4 вбачається невідповідність вимогам п. п. 12.6 (ґ), 14.6 (а) Правил дорожнього руху. Невідповідність дій водія ОСОБА_4 вимогам п. 14.6 (а) Правил дорожнього руху з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди.
Таким чином, водій ОСОБА_8 за вищевикладених обставин порушив вимоги п. п. 2.3 б), 12.6 (ґ), 14.6 (а) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами та доповненнями), згідно з якими:
1) п. 2.3 б) - «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;
2) п. 12.6 (ґ) - «Поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5. 51, дозволяється рух із швидкістю: на інших автомобільних дорогах - не більше 90 км/год»;
3) п. 14.6 (а) - «Обгін заборонено: на перехресті».
Порушення ОСОБА_4 вимог п. 14.6 (а) Правил дорожнього руху знаходиться у безпосередньому причинному зв' язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди, а саме із настанням смерті ОСОБА_7 та ОСОБА_6 .
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 286 КК України, а саме: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили загибель кількох осіб.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю та підтвердив обставини вчинення ним дорожньо-транспортної пригоди, що спричинила загибель двох осіб, які викладені в обвинувальному акті. По даному факту пояснив, що 24.05.2024 близько 23 годин 25 хвилин він рухався в напрямку м. Вінниця на автомобілі марки «Ford Transit Connect», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить його товаришу. Було темно. По цій дорозі він їздив нечасто, допускає, що міг їхати з перевищенням швидкості. Визнав, що він порушив вимоги правил дорожнього руху, якими заборонено обгін на перехресті. Пояснив, що він здійснював обгін мотоцикла, який рухався попереду. Під час обгону не помітив ще одного мотоцикла, який рухався попереду з вимкненими освітлювальними приладами та здійснював маневр повороту, в результаті чого допустив зіткнення з останнім. Наслідком ДТП вважає свою неуважність. Після вчинення ДТП він попросив дружину подивитись на стан потерпілих, а сам викликав працівників швидкої допомоги та працівників поліції. Після події ДТП він приймав участь в оформленні огляду місця події, з'являвся на виклики слідчого, давав правдиві свідчення. Крім цього, він повністю добровільно відшкодував потерпілій матеріальну і моральну шкоду в загальному розмірі 1290000 грн. У вчиненому щиро розкаявся та просив суворо його не карати, вказавши, що має на утриманні двох малолітніх дітей, його дружина перебуває в стані вагітності, а також його матір є особою з інвалідністю 2 групи, за якою він здійснює догляд, повністю усвідомив протиправність своїх дій.
Потерпіла ОСОБА_9 та її представник адвокат ОСОБА_10 в судове засідання не з'явилась, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.
14.03.2025 потерпіла ОСОБА_9 подала до суду заяву, в якій просить цивільний позов в даному кримінальному провадженні залишити без розгляду у зв'язку з тим, що претензій матеріального, морального характеру до ОСОБА_4 не має. Стосовно міри покарання покладається на розсуд суду.
21.03.2025 представник потерпілої адвокат ОСОБА_10 надав до суду клопотання, в якому просить судове засідання провести без участі потерпілої та її представника у зв'язку з відшкодуванням шкоди.
Суд, виконуючи вимоги ст. 325 КПК України, заслухав думку учасників судового засідання щодо заяви потерпілої ОСОБА_9 та представника цивільного позивача і ухвалив провести судовий розгляд у їх відсутності з огляду на вимоги ст. 325 КПК України, положення частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 щодо справедливого розгляду справи упродовж розумного строку.
Суд враховує той факт, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті.
Показання обвинуваченого ОСОБА_4 є послідовними, логічними та відповідають фактичним обставинам справи, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Враховуючи той факт, що обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою вину у повному обсязі та не оспорює фактичні обставини скоєного кримінального правопорушення, як вони встановлені в обвинувальному акті, суд, вислухавши думки прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 , дійшов висновку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
При цьому судом з'ясовано в учасників судового провадження, чи правильно вони розуміють зміст цих фактичних обставин, чи не має сумнівів у добровільності їх позиції, та на виконання вимог ч. 3 ст. 349 КПК України роз'яснено їм, що у такому випадку учасники будуть позбавлені права оскаржити визнані обставини в апеляційному порядку.
Враховуючи вищевикладене, суд ухвалив розглянути кримінальне провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого, розміру процесуальних витрат, долі речових доказів, заходів забезпечення кримінального провадження, а також щодо обгрунтованості заявленого цивільного позову.
З огляду на те, що кримінальне провадження розглянуто судом в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, інші докази, здобуті в ході досудового розслідування, під час судового розгляду не досліджувались.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно усіх фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, враховуючи, що сторонами провадження не оспорюється доведеність вини обвинуваченого та кваліфікація його дій, з'ясувавши правильне розуміння сторонами кримінального провадження змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини справи в апеляційному порядку, суд дійшов висновку про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України. Вина ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 вірно кваліфіковано за ч. 3 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили загибель кількох осіб.
Підстав для звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого судом не встановлено. Обвинувачений ОСОБА_4 підлягає покранню за вчинене ним кримінальне правопорушення.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст. 65-67 КК України та приймає до уваги роз'яснення постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», виходячи із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує позицію прокурора, потерпілої та її представника, сторони захисту, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання та вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень. Крім цього, відповідно до вимог ч. 6 ст. 368 КПК України, обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд враховує те, що обвинувачений є особою молодого віку, раніше не судимий, за місцем проживання характеризується виключно позитивно, має на утримані двох малолітніх дітей та дружину, яка перебуває в стані вагітності, здійснює догляд за матір'ю, яка має інвалідність 2 групи, на обліку у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра не перебуває, вчинив необережний злочин у сфері безпеки дорожнього руху, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, про скоєне жалкує.
Водночас, при оцінці дій обвинуваченого суд враховує непередбачувану поведінку потерпілих, які в темну пору доби рухались на мотоциклі з непрацюючими габаритними ліхтарями та без світлових покажчиків повороту здійснювали маневр зміни напрямку свого руху на проїздній частині дороги.
Суд також враховує посткримінальну поведінку обвинуваченого, який одразу після скоєння ДТП викликав працівників швидкої медичної допомоги та працівників поліції, намагався надати невідкладну допомогу потерпілим, з'являвся за викликом до правоохоронних органів та давав правдиві свідчення, в судовому засіданні свою вину визнав в повному обсязі, бажаючи усунути наслідки, які настали від його протиправних дій, добровільно сплатив потерпілій 1290000 грн в якості відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
При призначенні покарання суд враховує також досудову доповідь, складену Тульчинським районним відділом філії ДУ "Центр пробації у Вінницькій області", відповідно до якої встановлено низькі ризики вчинення повторного кримінального правопорушення і небезпеки для суспільства, та з урахуванням встановлених ризиків орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_4 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.
Обставинами, що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування матеріальної та моральної шкоди потерпілій.
Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
Згідно з вимогами ст. 69-1 КК України за наявності обставин, що пом'якшують покарання, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 66 цього Кодексу, відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також при визнанні обвинуваченим своєї вини, строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 3 ст. 286 КК України на строк 5 років з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 2 роки.
Водночас, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який вину визнав в повному обсязі, наявність пом'якшуючих покарання обставини та відсутність обтяжуючих обставин, позитивну характеристику обвинуваченого за місцем проживання, наявність на його утриманні двох малолітніх дітей, дружини, яка перебуває в стані вагітності, здійснення ним догляду за матір'ю, яка має інвалідність, враховуючи посткримінальну поведінку обвинуваченого та досудову доповідь, а також висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 09.07.2024 у справі № 199/2906/23, суд дійшов переконання, що виправлення ОСОБА_4 можливе без відбування покарання і його ізоляції від суспільства, та про можливість застосування при призначенні покарання положень ст. 75 КК України, а тому приймає рішення про звільнення ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням, визначивши іспитовий строк із покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Суд вважає вказане покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових злочинів, що повністю узгоджується із принципами законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Таке покарання обвинуваченому, на думку суду, буде відповідати принципу пропорційності обмеження прав та легітимної мети покарання, який передбачений Європейською конвенцією захисту прав людини і основоположних свобод та відповідатиме його особі.
Інші питання, які вирішуються судом при ухвалення вироку.
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_11 від 29.05.2024 у справі № 127/17811/24 накладено арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: на майно, яке було вилучено в ході огляду місця події 25.05.2024:
- автомобіль «Ford Transit Connect», державний номерний знак НОМЕР_1 , який згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , виданим 19.11.2010 Тульчинським ВРЕР УДАІ ГУМВС України у Вінницькій області, належить ОСОБА_12 , жителю АДРЕСА_2 ;
- мотоцикл «Geon Dakar TC250», державний номерний знак НОМЕР_2 , який згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , виданим 23.05.2024 ТСЦ 3245, належить ОСОБА_9 , жительці АДРЕСА_3 , які поміщено на арешт майданчик ГУНП у Вінницькій області, що за адресою: м. Вінниця, вул. Ботанічна, 28-32;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , видане 19.11.2010 Тульчинським ВРЕР УДАІ ГУМВС України у Вінницькій області;
- посвідчення водія серії НОМЕР_5 , видане 10.12.2021 ТСЦ 0544.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України арешт майна підлягає скасуванню.
Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні складають витрати на проведення судових інженерно-транспортних експертиз № СЕ-19/102-24/12945-ІТ від 19.07.2024 в розмірі 2650,48 грн., № СЕ-19/102-24/10325-ІТ від 20.06.2024 в розмірі 2650,48 грн., № СЕ-19/102-24/10326-ІТ від 20.06.2024 в розмірі 2650,48 грн.
Загальна сума витрат на залучення експертів складає 7951,44 грн.
Відповідно до вимог ст. 124, 126 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого процесуальні витрати у відшкодування вартості проведення судових експертиз, оскільки їх проведення було зумовлено розслідуванням вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення.
Потерпілою ОСОБА_9 через свого представника адвоката ОСОБА_10 заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_4 про стягнення заподіяної ОСОБА_9 кримінальним правопорушенням моральної шкоди у розмірі 5000000 грн.
Згідно угоди про відшкодування матеріальної та моральної шкоди від 16.01.2025, укладеної між ОСОБА_9 та ОСОБА_4 , останні погодились, що у справі № 145/1799/24 у кримінальному провадженні № 12024020000000440 від 25.05.2024 за ч. 3 ст. 286 КК України матеріальна та моральна шкода, завдана потерпілій ОСОБА_9 обвинуваченим ОСОБА_4 внаслідок вчинення ДТП, яка сталася 24.05.2024 на ділянці автодороги сполученням Вінниця-Тиврів у напрямку м. Вінниця неподалік с. Пилява Вінницького району Вінницької області, становить 1290000 грн. Потрерпіла ОСОБА_9 з моменту підписання цієї угоди не має жодних претензій до обвинуваченого ОСОБА_4 щодо завданої матеріальної та моральної шкоди, відшкодування якої є предметом цієї угоди.
Обвинувачений ОСОБА_4 здійснив відшкодування потерпілій ОСОБА_9 завданої матеріальної та моральної шкоди в розмірі 1290000 грн на виконання умов угоди про відшкодування матеріальної та моральної шкоди від 16.01.2025, що підтверджено розписками потерпілої від 16.01.2025 та від 08.02.2025.
14.03.2025 від потерпілої ОСОБА_9 до суду надійшла заява, в якій вона просить цивільний позов залишити без розгляду, так як претензій матеріального, морального характеру до ОСОБА_4 немає. 21.03.2025 представник потерпілої адвокат ОСОБА_10 надав до суду клопотання, в якому просить судове засідання провести без участі потерпілої та її представника у зв'язку з відшкодуванням шкоди.
Враховуючи викладене, цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушення, підлягає залишенню без розгляду.
На підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду ОСОБА_13 від 26.09.2024 до підозрюваного ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання на строк шістдесят днів, тобто до 24.11.2024 включно.
Строк дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 закінчився та суд не вбачає підстав для його обрання.
Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Долю речових доказів в кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 50-53, 55, 63, 65-67, 69-1, 75, 76, 286 КК України, ст. 100, 124, 126, 174, 349 ч. 3, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Іспитовий строк ОСОБА_4 встановити тривалістю 3 (три) роки.
Початок строку відбування покарання з випробуванням ОСОБА_4 рахувати з дня проголошення вироку, тобто з 24.03.2025.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави Україна процесуальні витрати на проведення судових експертиз в сумі 7951 (сім тисяч дев'ятсот п'ятдесят одна) гривня 44 копійки.
Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, залишити без розгляду.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_11 від 29.05.2024 (справа № 127/17811/24, провадження № 1-кс/127/7632/24), після набрання вироком законної сили скасувати.
Речові докази у кримінальному провадженні:
- автомобіль «Ford Transit Connect», державний номерний знак НОМЕР_1 , який згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , виданим 19.11.2010 Тульчинським ВРЕР УДАІ ГУМВС України у Вінницькій області, належить ОСОБА_12 , жителю АДРЕСА_2 , який поміщено на арешт майданчик ГУНП у Вінницькій області, що за адресою: м. Вінниця, вул. Ботанічна, 28-32, після набрання вироком законної сили повернути власнику ОСОБА_12 .
- мотоцикл «Geon Dakar TC250», державний номерний знак НОМЕР_2 , який згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , виданим 23.05.2024 ТСЦ 3245, належить ОСОБА_9 , жительці АДРЕСА_3 , який поміщено на арешт майданчик ГУНП у Вінницькій області, що за адресою: м. Вінниця, вул. Ботанічна, 28-32, після набрання вироком законної сили повернути власнику ОСОБА_9 .
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , видане 19.11.2010 Тульчинським ВРЕР УДАІ ГУМВС України у Вінницькій області, після набрання вироком законної сили повернути власнику ОСОБА_12 .
- посвідчення водія серії НОМЕР_5 , видане 10.12.2021 ТСЦ 0544 на ім'я ОСОБА_4 , залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Тиврівський районний суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
У відповідності до ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах воєнного стану, судом проголошена резолютивна частина вироку після складання та підписання повного тексту. Повний текст вироку вручається учасникам судового провадження в день його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1