вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
12.03.2025м. ДніпроСправа № 904/5351/24
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря судового засідання Голігорової Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу:
за позовом ARKMEN UK LTD, 27 ОЛД ГЛОСТЕР СТ., ОЛБОРН, ЛОНДОН, ВЕЛИКА БРИТАНІЯ
до Товариство з обмеженою відповідальністю «ВСЕСВІТНІ ХАРЧОВІ ТЕХНОЛОГІЇ-«УКРАЇНА», м. Дніпро
про стягнення заборгованості за контрактом №15/06/23 від 15.06.2023 у розмірі 32 194,24 дол. США., що на день подання позову 06.12.2024р. становить еквівалент суми 1 339 201,15 грн.
Представники:
від позивача: Рябко С.О., адвокат (поза межами суду);
від відповідача: не з'явився.
До Господарського суду Дніпропетровської області через систему “Електронний суд» надійшла від ARKMEN UK LTD (далі - "ЕРКМЕН ЮК ЛТД", позивач) позовна заява, у які просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВСЕСВІТНІ ХАРЧОВІ ТЕХНОЛОГІЇ-“УКРАЇНА» (далі - відповідач) суму попередньої оплати за непоставлений товар у розмірі 26 099,60 (двадцять шість тисяч дев'яносто дев'ять доларів США шістдесят центів) доларів США, суму збитків у розмірі 5 891,41 (п'ять тисяч вісімсот дев'яносто один долар США сорок один цент) доларів США, три проценти річних у сумі 203,23 (двісті три долари США двадцять три центи) доларів США.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2024 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу протягом семи днів з дня вручення ухвали суду від 16.12.2024 усунути недоліки позовної заяви, надати докази зарахування сплаченого ARKMEN UK LTD судового збору за платіжним документом від 27.11.2024 у розмірі 416,33 дол. США до спеціального фонду Державного бюджету України.
20.12.2024 від ARKMEN UK LTD через систему "Електронний суд" надійшла заява про усунення недоліків.
У зв'язку з перебуванням судді Бєлік В.Г. у період з 20.12.2024 по 03.01.2025 (включно) у відпустці, вирішення питання про прийняття позовної заяви позивача вирішувалось судом після виходу судді з відпустки.
Таким чином позивачем вимоги ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2024 виконано.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 05.02.2025 о 10:30 год.
24.01.2025 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2025 задоволено заяву представника позивача - ARKMEN UK LTD про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та підготовче судове засідання, яке призначене на 05.02.2025 о 10 год. 30 хв., вирішено проводити в режимі відеоконференції за участю представника позивача.
04.02.2025 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи повідомлення від позивача від 29.01.2025.
Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що у Дніпропетровській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Дніпропетровська область"), судове засідання у справі 05.02.2025 о 10:30 год. не відбулось.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2025 призначено підготовче засідання на 13.02.2025 об 12:00 год. в режимі відеоконференції за участю представника позивача.
Представник відповідача у призначене підготовче судове засідання 13.02.2025 не з'явився, причину відсутності не повідомив.
У підготовчому судовому засіданні 13.02.2025 представником позивача зазначено, що ним було надано всі можливі та допустимі докази по справі.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2025 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 12.03.2025 о 14:30 год., а також вирішено проводити в режимі відеоконференції за участю представника позивача.
Представник відповідача у призначене судове засідання 12.03.2025 не з'явився, причину відсутності не повідомив.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 12.03.2025 оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -
Позиція позивача
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов контракту №15/06/23 від 15.06.2023, а саме недопоставку оплаченого товару Відповідачем на суму 26 099,60 дол. США, Позивач зазнав збитків у загальному розмірі 5 891,41 дол. США, які складаються з прямих збитків у розмірі 659,10 дол. США та втраченої вигоди у розмірі 5 232,31 дол. США, оскільки Позивач був вимушений придбати даний товар у іншого постачальника за більшою ціною для виконання своїх зобов'язань перед своїм контрагентом, компанією PETARIN D.О.O. з якою Позивачем був укладений контракт на продаж олії.
Позиція відповідача
Відповідач відзив на позов не надав.
Ухвали суду були доставлені до електронного кабінету відповідача у підсистему “Електронний суд», про що свідчить сформовані у підсистемі довідки про доставку електронного листа, які наявні в матеріалах справи.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
15.06.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю “ВСЕСВІТНІ ХАРЧОВІ ТЕХНОЛОПЇ-“УКРАЇНА» (далі - Постачальник, Відповідач) та ARKMEN UK LTD (далі - Покупець, Позивач) було укладено контракт №15/06/23 (далі - Контракт), згідно якого Відповідач зобов'язувався продати Позивачу товар у номенклатурі, кількості та за цінами визначеними у специфікаціях, оформлених у вигляді додатків, що є невід'ємною частиною Контракту.
Постачальник здійснює постачання на умовах Інкотермс 2010 та вказується у додатках до цього Контракту (3.1. Контракту).
Відповідно до п. 3.2. Контракту Постачальник супроводжує вантаж наступними документами:
- коносамент, CMR тощо (оригінал);
- інвойс (оригінал);
- сертифікат походження (оригінал);
- пакувальний лист (оригінал);
- сертифікат якості (оригінал);
- фітосанітарний сертифікат (оригінал);
- санітарний сертифікат;
- фумігаційний сертифікат.
Ціна за одиницю товару вказані у додатках, які є невід'ємною частиною цього контракту і включають вартість тари, упаковки товару, всі витрати у порту завантаження та митні витрати (п. 4.1. Контракту).
Пунктом 4.2. Контракту визначено, що валютою оплати є Dollar (USD) згідно з наданими додатками.
Загальна сума контракту становить суму всіх специфікацій (п. 4.3. Контракту).
Порядок розрахунків за кожну партію товару, що поставляється за цим Контрактом, вказується в додатках до Контракту (п. 4.4. Контракту).
Банківська комісія, повязана із виконанням цього Контракту, сплачується Покупцем за його рахунок (п. 4.5. Контракту).
Даний Контракт, відповідно до п. 7.1. Контракту, набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2023р.
Під час дії контракту сторонами було погоджено Специфікацію №5/3 від 16.02.2024р., згідно якої Відповідач зобов'язувався поставити Позивачу товар “Олія соняшникова рафінована дезодорована виморожена» у пляшках об'ємом 10 літрів, кількістю 11 880 пляшок, за ціною 8,45 дол. США за пляшку, загальною вартістю 100 386,00 дол. США.
Загалом планувалось, що Позивачем буде здійснено п'ять поставок по 2376 пляшок у кожній, на суму кожної поставки 20 077,20 дол. США.
Також Відповідачем було виставлено Позивачу на оплату ІНВОЙС № 5/3 від 16/02/2024 на загальну суму 100 386 дол. США.
З умовами оплати 30% передоплата, 70% вартості товару при завантажені на складі Постачальника.
Також, у зв'язку із спливом строку дії контракту, який спливав 31.12.23р. згідно п.7.1 Контракту, між сторонами було укладено Додаткову угоду № 6/4 від 05.04.24р., згідно п.2 якої сторони погодили строк дії контракту подовжити до 31 грудня 2024 року.
Також даною додатковою угодою було змінено Специфікацію №5/3 від 16.02.2024р., а саме додано наступні умови:
А) Передплата в розмірі 6000 доларів;
Б) Доплата в розмірі 20077,20 доларів за п'ять діб до готовності кожного авто;
В) Передплата 6000 доларів завжди повинна бути на рахунку продавця, і піде в залік при оплаті останнього п'ятого авто;
Г) Продавець повинен за п'ять діб повідомити покупця про готовність партії у письмовій формі, зрозумілій обом сторонам в зручному форматі.
В свою чергу Позивачем було здійснено попередні оплати за товар, згідно Інвойсу № 5/3 від 16/02/2024 на загальну суму 66 254,00 дол. США (копії платіжних документів надаємо в додатках), у вигляді наступних платежів:
- 22.02.24р. на суму 6 023,00 дол. США;
- 03.06.24р. на суму 20 076,60 дол. США;
- 26.06.24р. на суму 10 000,00 дол. США;
- 04.07.24р. на суму 30 154,40 дол. США.
Відповідач частково здійснив поставку товару на суму 20 077,20 дол. США, що підтверджується митною декларацією 24UА110130014398Ш від 21.06.24р.
Позивач стверджує, поставка товару на залишок попередньої оплати у розмірі 46 176,80 дол. США. Поставки здійснена не була.
Представником Позивача на адресу Відповідача було направлено Вимогу №16/08/24 від 16.08.2024р. в якій він вимагав семиденний строк з моменту пред'явлення даної вимоги передати Позивачеві у повному обсязі оплачений товар.
Між Позивачем та Відповідачем, було узгоджено, що зобов'язання з відвантаженням продукції по специфікації №5/3 від 16.02.2024 року в кількості 2376 пляшок по 10 літрів кожна на суму 20 077,20 доларів, за Контрактом замість Відповідача повністю виконає інша, третя особа. Таким чином, між; Позивачем та Відповідачем було врегульовано питання щодо поставки частини товару, проте лише на суму 20 077,20 доларів США, тому Позивач не вимагає повернення даної суми попередньої оплати.
Проте, Відповідачем не було виконання зобов'язань щодо поставки товару на залишок попередньої оплати, яка перебувала у Відповідача, на суму 26 099,60 доларів США.
У вимозі від 02.09.2024р. №02/09/24 Позивач повідомив відповідача, що відмовляється від Контракту та вимагає здійснити повернення здійсненої попередньої оплати у сумі 26 099,60 доларів США за непоставлений товар.
Відповідачем було надано гарантійний лист в якому останній повідомив, він зобов'язується повернути частину попередньої оплати в розмірі 25 000,00 доларів США в терміни, які будуть узгоджені між; уповноваженими представниками компаній.
Позивач зазначив, що Відповідач, попередню оплату не повернув.
Позивач зазначив, що через недопоставку оплаченого товару Відповідачем, зазнав збитків у загальному розмірі 5 891,41 дол. США, які складаються з прямих збитків у розмірі 659,10 дол. США та втраченої вигоди у розмірі 5 232,31 дол. США, оскільки Позивач був вимушений придбати даний товар у іншого постачальника за більшою ціною для виконання своїх зобов'язань перед своїм контрагентом, компанією PETARIN D.O.O., з якою Позивачем був укладений контракт на продаж олії.
Так між Позивачем та його контрагентом PETARIN D.O.O., був укладений контракт №021023 від 02.10.23р. за яким Позивач зобов'язувався поставити товар олію у кількості 2376 пляшок, об'ємом 10 літрів кожна, за ціною 9.60 ЄВРО за пляшку, загальною вартістю 22 809.60 ЄВРО.
Позивачем був виставлений інвойс №INV-60OR від 27.08.2024р. на суму 22 809.60 ЄВРО, який був оплачений покупцем PETARIN D.O.O., що підтверджуються платіжним дорученням 30.08.24 №1477083739 на суму 22 809.60 ЄВРО, що було еквівалентно 25 309.51 дол. США, по курсу Національного банку України на дату платежу 30.08.2024, який становив 1 ЄВРО = 1,1096 Дол. США.
У свою чергу Позивач був вимушений для виконання свого обов'язку перед PETARIN D.O.O., придбати олію у Metrofit Prom Kft згідно контракту від 16.08.2024р. №16/08/2024-01 за ціною 9.85 ЄВРО за олію в пляшці 10 літрів, у кількості 2376 пляшок, на загальну суму 23 403.60 ЄВРО, що була сплачено згідно платіжного доручення (payment order) №1477123348 від 30.08.24р, на підставі рахунку-фактури Invoice №26.08.2024/1М від 26.08.24 на загальну суму 23 403.60 ЄВРО, що було еквівалентно 25 968.61 дол. США по курсу Національного банку України на дату платежу 30.08.24р., який становив 1 ЄВРО = 1,1096 Дол. США.
Таким чином, якби Відповідачем було виконано умови Контракту з поставки 2376 пляшок, на суму 20 077,20 дол. США., відповідно до умов Контракту, то Позивач виконав би свій обов'язок з поставки даного товару своєму покупцю PETARIN D.O.O., за який ним було сплачено 25 309.51 дол. США. І відповідно отримав би вигоду (вигода - доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин (ч.2 ст.22 ЦК України) з різниці між: вартістю придбаного і проданого товару у розмірі 5 232,31 дол. США (25 309.51 - 20077.20 = 5 232.31 дол. США).
Позивач зазначив, що був вимушений для цього придбати товар у Metrofit Prom Kft, згідно контракту від 16.08.2024р. №16/08/2024-01 за ціною 23 403.60 ЄВРО, що еквівалентно 25 968.61 дол. США, то фактично відповідач зазнав прямих збитків на суму різниці між: вартістю придбаного товару у Metrofit Prom Kft на суму 25 968.61 дол. США і поставленого товару придбаного у Metrofit Prom Kft на користь PETARIN D.O.O. на суму 25 309,51 дол. США, у розмірі 659,10 дол. США (25 968.61 - 25 309.51 = 659.10 дол. США).
На підтвердження придбання товару у Metrofit Prom Kft згідно контракту від 16.08.2024р. №16/08/2024-01 надано рахунок Invoice №26.08.2024/1М від 26.08.24 на загальну суму 23 403.60 ЄВРО (що 30.08.24р. було еквівалентно 25 968.61 дол. США), виписки (payment order) №1477123348 від 30.08.24р. про оплату 23 403.60 ЄВРО, додаткову угоду №1 від 16.08.24р. та на підтвердження його поставки копію міжнародної товарно-транспортної накладної від 27/08/2024 (оригінал якої має знаходитись у PETARIN D.O.O. як отримувача товару), щодо поставки олії на користь PETARIN D.O.O.. Також надано копію контракту №021023 від 02.10.23р. з PETARIN D.O.O. та інвойс №INV-60OR від 27.08.2024р. на суму 22 809.60 ЄВРО, який був оплачений покупцем PETARIN D.O.O., що підтверджуються платіжним дорученням від 30.08.24р. №1477083739 на суму 22 809.60 ЄВРО, що було еквівалентно 25 309.51 дол. США на момент оплати.
Позивач на обґрунтування своїх позовних вимог посилається на наявну протиправну поведінку (бездіяльність) Відповідача, який в порушення взятих зобов'язань не виконав обов'язок з поставки товару, що спричинило Позивачу збитки, оскільки через таке невиконання Позивач був вимушений придбавати товар у інших осіб для виконання своїх власних обов'язків з поставки такого товару своєму контрагенту по іншому контракту, що і стало причиною виникнення спору та звернення позивача з позовом до суду.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
В силу статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Право на доступ до правосуддя закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною.
Як визначено статтею 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За змістом частини 1 статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Положеннями статті 16 ЦК України, які кореспондуються зі статтею 20 ГК України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.
Суд вправі застосовувати способи захисту цивільних прав, які випливають із характеру правопорушень, визначених спеціальними нормами права, а також повинен ураховувати критерії ефективності таких засобів захисту та вимоги частин 2-5 статті 13 ЦК України щодо недопущення зловживання свободою при здійсненні цивільних прав особою.
Статтею 11 ЦК України закріплено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання згідно ст. 174 ГК України є господарський договір.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Суд зауважує, що між позивачем (що є нерезидентом) та відповідачем було укладено контракт поставки. А відтак, у цьому рішенні суд наводить спеціальні положення законодавства, які поширюються на договірні правовідносини, що пов'язані з постачанням товарів з суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності.
В силу абзаців 1 та 2 статті 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" суб'єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та/або закону місця укладання договору (контракту). Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" до видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють в Україні суб'єкти цієї діяльності, належать, зокрема, експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили. Абзацом 14 статті 1 Закону визначено, що Імпорт (імпорт товарів) - це купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами. У відповідності до абзацу 49 цієї статті товаром є будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі).
Разом з тим, згідно з статтею 7, 8 Закону України “Про судоустрій та статус суддів», кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону; кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції; іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України; ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
За приписами пункту 2 статті 76 Закону України “Про міжнародне приватне право» суди розглядають будь-які справи з іноземним елементом , якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи -відповідача.
Відповідно до ч.1 ст. 44 Закону України “Про міжнародне приватне право» у разі відсутності згоди сторін договору про вибір права, що підлягає застосуванню до цього договору, застосовується право відповідно до частин другої і третьої статті 32 цього Закону, при цьому стороною, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту договору, є: 1) продавець - за договором купівлі-продажу;
Відповідно до ч.2 ст. 32 Закону України “Про міжнародне приватне право» у разі відсутності вибору права до змісту правочину застосовується право, яке має найбільш тісний зв'язок із правочином.
Відповідно до ч.3 ст. 32 Закону України “Про міжнародне приватне право» якщо інше не передбачено або не випливає з умов, суті правочину або сукупності обставин справи, то правочин більш тісно пов'язаний з правом держави, у якій сторона, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту правочину, має своє місце проживання або місцезнаходження.
Враховуючи вищевикладене, правочин укладений між: Позивачем та Відповідачем (контракт №15/06/23 від 15.06.2023р) більш тісно пов'язаний з правом України, де Відповідач був повинен здійснити виконання, і де має своє місце місцезнаходження. Даний позов підсудний Господарському суду Дніпропетровської області, за місцем знаходження Відповідача, між: Позивачем та Відповідачем не було укладено угоди про вибір суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ГПК України, позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Положеннями ч. 1 ст. 67 ГК України передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.
Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).
Статтею 265 ГК України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами ст. 266 ГК України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.
Частиною 2 ст. 267 ГК України визначено, що строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.
Дана норма кореспондується зі ст. 712 ЦК України, відповідно до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відтак, суд констатує, що на підставі поданих до справи доказів - контракту, специфікації та рахунків на оплату, накладних та митних декларацій, які детально описані судом вище, встановлено наступне.
Позивач та відповідач домовилися про поставку відповідачем позивачу товару, а саме п'ять поставок по 2376 пляшок у кожній, на суму кожної поставки 20 077,20 дол. США.
Також Відповідачем було виставлено Позивачу на оплату ІНВОЙС № 5/3 від 16/02/2024 на загальну суму 100 386 дол. США.
З умовами оплати 30% передоплата, 70% вартості товару при завантажені на складі Постачальника.
В свою чергу Позивачем було здійснено попередні оплати за товар, згідно Інвойсу № 5/3 від 16/02/2024 на загальну суму 66 254,00 дол. США (копії платіжних документів надаємо в додатках), у вигляді наступних платежів:
- 22.02.24р. на суму 6 023,00 дол. США;
- 03.06.24р. на суму 20 076,60 дол. США;
- 26.06.24р. на суму 10 000,00 дол. США;
- 04.07.24р. на суму 30 154,40 дол. США.
Договір не містить строків поставки оплаченого товару.
Відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства
Як встановлено раніше, Позивач звернувся до Відповідача із вимогою від 16.08.24р. №16/08/24 щодо поставки товару згідно Контракту.
Проте, Відповідачем не було виконання зобов'язань щодо поставки товару на залишок попередньої оплати, яка перебувала у Відповідача, на суму 26 099,60 доларів США.
Позивач звернувся до Відповідача з вимогою від 02.09.2024р. №02/09/24 якою повідомив, що відмовляється від Контракту та вимагає здійснити повернення здійсненої попередньої оплати у сумі 26 099,60 доларів США за непоставлений товар.
Відповідно до частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 2 статті 693 ЦК України встановлено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Обумовлені законом підстави для зміни правової природи перерахованих покупцем (позивачем) коштів внаслідок непоставки продавцем (відповідачем) товару, у зв'язку з неотримання ним звернення від покупця щодо місця відвантаження товару - не настали, що тягне за собою правові наслідки, обумовлені частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України.
При цьому, припис частини 2 статті 693 ЦК України містить в собі альтернативу щодо реалізації покупцем своїх прав у випадку непоставки товару у встановлений договором строк, а саме: покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Наведена норма наділяє покупця, як сторону правочину, саме правами, і яке з них сторона реалізує - є виключно її волевиявленням.
Частина 2 статті 693 ЦК України наділяє особу саме правом самостійно визначити спосіб захисту свого порушеного права певним шляхом, що було реалізовано позивачем в межах даної справи шляхом подання відповідного позову.
Схожа правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.02.2019 у справі № 909/524/18, на яку звертав увагу і позивач у поданій до суду заяві.
Надані Позивачем докази підтверджують, що Відповідач товар не поставив, письмову вимогу Позивача щодо поставки товару не виконав, а також не виконав вимогу щодо повернення попередньої оплати у розмірі 26 099,60 доларів США.
З огляду на викладене суд вважає за можливе задовольнити позовну вимогу та стягнути з відповідача 26 099,60 дол. США.
Щодо стягнення з відповідача 3% річних, суд зазначає наступне.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 203,23 доларів США за період з 25.08.2024 по 27.11.2024.
Cтаття 625 ЦК України розміщена в розділі "Загальні положення про зобов'язання" книги 5 ЦК, а тому визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов'язань.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом статей 524 та 533 ЦК грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання зі сплати коштів.
Таким чином, у разі прострочення виконання зобов'язання, зокрема, щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3 % річних від простроченої суми та інфляційні втрати відповідно до частини 2 статті 625 ЦК.
При цьому у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Не є таким винятком із загального правила випадок, коли покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати на підставі частини другої статті 693 ЦК України.
З огляду на таку юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов'язань на них поширюється дія положень частини другої статі 625 ЦК України.
Отже, відповідач прострочив своє грошове зобов'язання з повернення суми попередньої оплати у зв'язку із фактичним закінченням строку поставки, та яку позивач зажадав повернути на підставі частини другої статті 693 ЦК України.
Письмова Вимога від 16.08.24р. про поставку товару була надіслання Відповідачу 16.08.24 р. (поштове відправлення 0303900004306), якою встановлено 7-денний строк для поставки товару.
Після невиконання зазначеної вимоги, була надіслана Вимога від 02.09.24р. про повернення попередньої оплати була надіслана Відповідачу поштою 02.09.24р.
Таким чином у відповідача (постачальника) виникло зобов'язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, частини другої статті 530 ЦК України у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги від 16.08.24р. про поставку товару, тобто з 23.08.24р.
Враховуючи викладене, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум 3% річних, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягають 3% річних у розмірі 203,23 доларі США.
Щодо заявленої суми збитків.
За приписами ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч. 1 ст. 22 ЦК України).
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ч. 2 ст. 224 ГК України).
Збитками є:
- втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
- доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (ч. 2 ст. 22 ЦК України).
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ч. 1 ст. 225 ГК України).
Тобто, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником (п. 6.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18).
Підставою для відшкодування збитків відповідно до п. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України та ст. 224 Господарського кодексу України є порушення зобов'язання.
Згідно ч.3 ст. 623 ЦК України збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.
Частиною 4 статті 623 ЦК України встановлено, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч. 3 ст. 22 Цивільного кодексу України).
Отже, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником (пункт 5.33 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17).
Реальні збитки - це втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.
Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб'єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками є обов'язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.
Отже, з урахуванням предмета позову для висновку щодо збитків предметом доказування у цій справі є обставини, пов'язані з наявністю в діях/бездіяльності відповідача повного складу господарського правопорушення, а саме: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Збитки це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов'язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати. Реальні збитки це втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (пункти 6.15 та 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на наявність протиправної поведінки (бездіяльності) Відповідача, який в порушення взятих зобов'язань не виконав обов'язок з поставки товару, також вбачає наявність збитків, що знаходиться у причинно-наслідковому зв'язку з невиконання взятих на себе Відповідачем обов'язків з поставки товару, оскільки через таке невиконання Позивач був вимушений придбавати товар у інших осіб для виконання своїх власних обов'язків з поставки такого товару своєму контрагенту по іншому контракту, а також вбачає наявність вини Відповідача.
В даному випадку позивачем доведена наявна протиправна поведінка відповідача, а саме нездійснення поставки товару на суму отриманої ним попередньої оплати.
В той же час наявність причинно-наслідкового зв'язку між заявленою сумою збитків та поведінкою Відповідача Позивачем не доведена.
Так, Контракт № 15/06/23 укладено між Позивачем та Відповідачем 15.06.2023 та не містить строку поставки товару. Вимога про поставку товару на суму сплаченої попередньої оплати була датована 16.08.2024.
З огляду на вимогу ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України, строк поставки сплив 23.08.2024.
В той же час, Контракт між Позивачем та Metrofit Prom Kft №16/08/2024-01 укладено 16.08.2024р., тобто до спливу строку поставки товару відповідачем.
Крім того не знайшли свого підтвердження доводи Позивача, зазначений контракт був укладений через можливий зрив строків поставки позивачем соняшникової олії на виконання Контракту № 021023 від 02.10.2023, укладеного між ним та PETARIN D.О.O.
Так, не містить встановлених строків поставки товару, при цьому у п. 7.2. наявне посилання на визначення таких строків у додаткових угодах. Додаткові угоди до Контракту № 021023 від 02.10.2023 позивачем до матеріалів справи не надані.
Отже, Позивачем не доведено належними і допустимими доказами спливу строків поставки за цим контрактом та необхідність негайної купівлі товару у іншого продавця ніж Відповідач.
За огляду на викладене, обставини, пов'язані з наявністю в діях/бездіяльності відповідача повного складу господарського правопорушення матеріалами справи не підтверджені.
Упущеною вигодою є неодержаний (не отриманий) дохід, який кредитор міг реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушено, а боржник додержувався правил здійснення господарської діяльності.
Неодержаний дохід (упущена вигода) - це розрахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на доказах, які підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання певних грошових сум, якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення.
Тому звернення з вимогою про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди покладає на кредитора (позивача) обов'язок також довести, окрім наведеного, реальну можливість отримання визначених ним доходів, тобто, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила можливості їх отримання.
Крім того, позивач (кредитор) має довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача (боржника) стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток (подібні за змістом висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №750/8676/15-ц (провадження №14-79цс18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.06.2020 у справі № 910/12204/17, від 16.06.2021 у справі № 910/14341/18).
Тобто вимоги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди мають бути належним чином обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами про реальну можливість отримання позивачем відповідних доходів, але не отриманих через винні дії відповідача (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 127/16524/16-ц (провадження № 61-22106св18)).
Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є достатньою підставою для його стягнення, оскільки у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки у розмірі доходів, які б могли бути реально отримані за звичайних обставин (мають реальний, передбачуваний та очікуваний характер).
Окрім того, позивач (кредитор) повинен довести: факти вжиття ним певних заходів щодо одержання таких доходів. Тобто, доказуючи наявність упущеної вигоди, кредитор має довести факти вжиття певних заходів щодо одержання таких доходів. Якщо неодержання кредитором очікуваних доходів є наслідком недбалої поведінки самого кредитора, така упущена вигода не підлягає відшкодуванню (подібні висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 908/2486/18, від 15.10.2020 у справі № 922/3669/19, від 16.06.2021 у справі № 910/14341/18).
Ураховуючи наведене, пред'явлення позову про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, визначених статтею 22 ЦК України, статтями 224, 225 ГК України, покладає на кредитора (позивача), обов'язок довести: 1) протиправність (неправомірність) поведінки заподіювача збитків (боржника), 2) наявність збитків, їх розмір, в числі рахунку реальну можливість отримання ним таких збитків, 3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками, а також 4) вжиті ним заходи для отримання заявлених збитків, тоді як відповідач - має довести відсутність своєї вини у заподіянні заявлених до стягнення з нього збитків.
Позивач (кредитор) має довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача (боржника) стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток (аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 750/8676/15-ц (провадження № 14-79цс18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.06.2020 у справі № 910/12204/17, від 16.06.2021 у справі № 910/14341/18, від 30.09.2021 у справі № 922/3928/20).
Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15 лютого 2024 року у cправі № 910/4777/21.
Суд зазначає, що позивачем не надані докази на підтвердження завдання збитків у виді неотриманих доходів внаслідок неправомірних дій відповідача, наявність збитків, їх розмір та причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками.
Зокрема, матеріали справи не містять доказів про реальну можливість отримання позивачем відповідних доходів, які ним не отримані з вини відповідача.
З огляду на вищевикладене позовні вимоги в частині стягнення збитків у сумі 5 891,41 долар США є недоведеними належними доказами, а тому задоволенню не підлягають.
Щодо судового збору.
Щодо розподілу судових витрат господарський суд зазначає наступне.
За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з частковим задоволенням позову на відповідача покладаються витрати зі сплати судового збору у розмірі 350,30 доларів США.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВСЕСВІТНІ ХАРЧОВІ ТЕХНОЛОГІЇ-«УКРАЇНА» (49087, м. Дніпро, вул. Калинова, буд. 49, кв. 163, код ЄДРПОУ 41974541) на корить ARKMEN UK LTD (місцезнаходження: 27 ОЛД ГЛОСТЕР СТ., ОЛБОРН, ЛОНДОН, ВЕЛИКА БРИТАНІЯ, WC1N 3AX; компанія номер 14264700) суму попередньої оплати у розмірі 26 099,60 (двадцять шість тисяч дев'яносто дев'ять доларів США шістдесят центів) доларів США, три проценти річних у сумі 203,23 (двісті три долари США двадцять три центи) доларів США, а також витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 350,30 (триста п'ятдесят доларів тридцять центів) доларів США.
В решті позову відмовити.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено та підписано - 24.03.2025.
Суддя В.Г. Бєлік