ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
19 березня 2025 року Справа № 906/1324/23
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Маціщук А.В.
секретар судового засідання Першко А.А.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився
відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Бугайчука Максима Володимировича про стягнення витрат на професійну правничу допомогу при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Житомирської області від 11 грудня 2024 року у справі №906/1324/23 (повний текст складено 23 грудня 2024 року, суддя Кудряшова Ю.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи"
до ОСОБА_1
про стягнення 10 409 500 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 10 409 500,00 грн. збитків, завданих товариству його посадовою особою.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 11 грудня 2024 року у справі №906/1324/23 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи" до ОСОБА_1 про стягнення 10 409 500 грн.
Присуджено до стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи" 10 409 500,00 грн. завданих збитків, а також 156 142,50 грн. витрат по сплаті судового збору.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 11 грудня 2024 року у справі №906/1324/23 повністю та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог; стягнути з ТОВ НВП "Українські авіаційні системи" на користь ОСОБА_1 судові витрати в частині понесених витрат на правничу допомогу та сплаченого судового збору.
14 лютого 2025 року від ОСОБА_1 надійшли заперечення (вх.№1362/25 від 14 лютого 2025 року) на додаткові пояснення, у розділі V яких зазначено про понесені судові витрати апелянта-відповідача у результаті розгляду справи в апеляційному провадженні. До заперечень додано також докази понесення таких витрат на суму 60000 грн.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19 лютого 2025 року у справі №906/1324/23 задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Житомирської області від 11 грудня 2024 року у справі №906/1324/23. Скасовано рішення Господарського суду Житомирської області від 11 грудня 2024 року у справі №906/1324/23. Прийнято нове рішення. В позові відмовлено.
Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи" (10025, м. Житомир, вул. Промислова, 10, код ЄДРПОУ 40358580) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 234213,75 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10 березня 2025 року у справі №906/1324/23 призначено розгляд заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Бугайчука Максима Володимировича про розподіл судових витрат на правничу допомогу на 19 березня 2025 р. об 11:15 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №2.
14 березня 2025 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Бугайчука Максима Володимировича надійшло клопотання про розгляд справи без участі. Заявник просить суд здійснювати розгляд заяви поданої представником ОСОБА_1 - адвокатом Бугайчуком Максимом Володимировичем у справі № 906/1324/23 призначений до розгляду 19.03.2025 року о 11 год. 16 хв. на підставі наявних матеріалів у справі та без участі представника та ОСОБА_1 .
19 березня 2025 року від представника ТОВ "Наукововиробниче підприємство "Українські авіаційні системи" - адвоката Красовського Володимира Миколайовича надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи, у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні у цивільній справі №295/14037/24, розгляд якої відбуватиметься одночасно, в приміщенні Богунського районного суду м.Житомира.
Колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, з огляду на наступне.
Відкладення розгляду справи є правом суду та здійснюється ним, з урахуванням конкретних обставин у справі та у разі визнання причин неявки сторін поважними. При цьому, відкладення розгляду справи є прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Процесуальний закон не містить приписів щодо обов'язкового здійснення розподілу судових витрат за участю представників учасників справи. Не зазначалося про таку участь як обов'язкову і в ухвалі про призначення судового засідання.
Колегія суддів зауважує, що ТОВ "НВП "Українські авіаційні системи" було завчасно повідомлене про судове засідання та не було позбавлене можливості забезпечити участь у судовому засіданні іншого представника, який є працівником підприємства в порядку самопредставництва або укласти договір з адвокатом, який не буде зайнятий в іншому судовому засіданні 19 березня 2025 року.
Зайнятість представника в іншому судовому засіданні не є поважною причиною для відкладення розгляду питання ухвалення додаткової поставнови, оскільки це є суб'єктивним ставленням заявника до справи, встановлення пріоритету (переваги) судовим засіданням у різних справах залежить від суб'єктивних факторів заявника.
Крім того, судом враховуються строки ухвалення додаткового рішення, які становлять 10 днів.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ТОВ "НВП "Українські авіаційні системи" було створено належні умови для реалізації наданих процесуальним законодавством прав, а тому судом відмовлено у задоволені клопотання про відкладення розгляду справи.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.
Статтею 15 Господарського процесуального кодексу України регламентовано, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частинами 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
З урахуванням вищезазначених вимог закону, при визначені розміру правничої допомоги суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20 травня 2019 року у справі №916/2102/17, від 25 червня 2019 року у справі №909/371/18, у постановах від 05 червня 2019 року у справі №922/928/18, від 30 липня 2019 року у справі №911/739/15 та від 01 серпня 2019 року у справі №915/237/18, від 24 листопада 2021 року у справі №914/1945/19, від 23 листопада 2021 року у справі №873/126/21).
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Вказаний правовий висновок наведений у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19.
Також Об'єднана палата зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу витрат повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічні висновки наведені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01 серпня 2019 року у справі №915/237/18, від 24 жовтня 2019 року у справі №905/1795/18, від 17 вересня 2020 року у справі №904/3583/19.
До того ж у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі №905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Відповідно до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вже зазначалося, постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19 лютого 2025 року у справі №906/1324/23 задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Житомирської області від 11 грудня 2024 року у справі №906/1324/23. Скасовано рішення Господарського суду Житомирської області від 11 грудня 2024 року у справі №906/1324/23. Прийнято нове рішення. В позові відмовлено.
Відповідно, ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи" відмовлено у задоволені позову, а тому судові витрати покладаються на позивача.
За приписами частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, у апеляційній скарзі (розділ ІІІ) представником ОСОБА_1 - адвокатом Бугайчуком М.В. вказано, що відповідачем очікується понесення судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 60000 грн. Докази витрат на професійну правничу допомогу будуть надані у відповідності до частини 8 статті 129 ГПК України.
Докази витрат на професійну правничу допомогу були подані 14 лютого 2025 року разом із запереченнями (вх.№1362/25 від 14 лютого 2025 року) на додаткові пояснення.
Таким чином, докази понесення витрат на професійну правничу допомогу подані у встановленому процесуальним законодавством порядку.
Згідно статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам вцілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Так, у матеріалах справи знаходиться ордер на надання правничої допомоги ОСОБА_1 адвокатом Бугайчуком М.В. у Північно-західному апеляційному господарському суді на підставі договору №03/23 від 21 лютого 2023 року.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (частина 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Матеріалами справи підтверджено, що представництво позивача у даній справі здійснювалось адвокатом Бугайчуком М.В. на підставі договору №03/23 про надання правової (правничої) допомоги від 21 лютого 2023 року.
Відповідно до пункту 1.1 договору про надання правової (правничої) допомоги від 21 лютого 2023 року KJIIЄHT доручає, а АДВОКАТСЪКЕ БЮРО приймає на себе зобов'зання надавати правову (правничу) юридичну допомогy в обсязi та на умовах, передбачених даним Договором.
За умовами пунктів 4.1, 4.2 договору вартість наданої правової (правничої) допомоги АДВОКАТСЪКЕ БЮРО визначена в додатку 1 до Договору, який узгоджується СТОРОНАМИ під час укладення договору. АДВОКАТСЬКЕ БЮРО самостійно після одержання від КЛІЄНТА замовлення на надання правової (правничої) допомоги, та виставляє KJIIЄHTН відповідний рахунок. При розрахунку вартості наданої правової (правничої) допомоги враховується час та обсяг витрачений АДВОКАТСЬКИМ БЮРО.
Оплата за даним договором здійснюється в гривнях у безготівковій формі не пізніше 2х днів з моменту отримання КЛІЄНТОМ рахунку від АДВОКАТСЬКОГО БЮРО. Такий рахунок адвокатське бюро надсилається електронним листом на електронну поштову скриньку КЛІЄНТУ. Рахунок вважається отриманим КЛІЄНТОМ з моменту його надходження (електронного листа на електронну поштову скриньку КЛIЄНТА).
Згідно пункту 8.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 11 жовтня 2023 року або до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором.
Додаток №1 до Договору про надання правничої допомоги №03/23 від 21 лютого 2023 року містить вартість юридичних Адвокатського бюро "Максима Бугайчука".
Додатковою угодою №1 до Договору №03/23 про надання правової (правничої) допомоги від 21 лютого 2023 року, яка укладена 29 грудня 2023 року, сторони виклали пункти 4.1 та 8.1 договору в наступних редакціях:
"4.1 Вартість, вид та обсяг правової (правничої) допомоги (ГОНОРАР), яка має бути надана КЛІЄНТУ зазначається в Додатках до Договору, які узгоджуються, після одержання від КЛІЄНТА замовлення на надання правової (правничої) допомоги. АДВОКАТСЬКЕ БЮРО виставляє КЛІЄНТУ відповідних рахунок на підставі Додатку до Договору. При розрахунку вартості наданої правової (правничої) допомоги враховується час та обсяг витрачений АДВОКАТСЬКИМ БЮРО. Відповідно після узгодження Додатку на підставі отриманого рахунку КЛІЄНТ оплачує 50% узгодженої суми, а інші 50% сплачує після закінчення підготовчого провадження у справі або за домовленістю сторін викладеною в Додатку до Договору."
"8.1 Даний Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 29 грудня 2025 року або до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним Договором."
Додатком №10 до Договору про надання правничої (правової) допомоги №03/23 від 21 лютого 2023 року, який укладений 23 грудня 2024 року між сторонами було узгоджено, що АДВОКАТСЬКЕ БЮРО має надати правничу (правову) допомогу КЛІЄНТУ з приводу представництва та захисту інтересів ОСОБА_1 у справі №906/1324/23, а КЛІЄНТ має оплатити Гонорар за надану правничу (правову) допомогу, а саме: гонорар за надання правничої допомоги в Північно-західному апеляційному господарському суді щодо апеляційного оскарження рішення Господарського суду Житомирської області у справі №906/1324/23 від 11 грудня 2024 року про стягнення збитків в сумі 10409500 грн. - гонорар 60000 грн.
Адвокатським бюро "Максима Бугайчука" виставлено ОСОБА_1 рахунок на оплату №8 від 22 січня 2025 року на суму 60000 грн.
В матеріалах справи також містяться: акт надання послуг №35 від 22 січня 2025 року, який підписаний виконавцем та замовником без зауважень, про надання послуги за договором 03/23 від 21 лютого 2023 року згідно пункту 3 додатку №10 від 23 грудня 2024 року на суму 60000 грн.; детальний опис наданої правничої допомоги згідно договору про надання правничої допомоги №03/23 від 21 лютого 2023 року на суму 60000 грн.
Вказані послуги були оплачені згідно платіжної інструкції №@2PL996605 від 24 січня 2025 року на суму 60000 грн. з призначенням платежу "оплата гонорару за правничу допомогу у справі №906/1324/23 згідно п.3 додатку №10, від 23.12.24 договір 03/23 від 21.02.2023, ОСОБА_1 ".
Процесуальні документи, наявні у справі підтверджують надання правової допомоги ОСОБА_1 у цій справі адвокатом Бугайчуком М.В.
За висновками Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, наведеними у додатковій постанові від 16 червня 2022 року у справі №873/244/21, втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам, в іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору.
Надані представником ОСОБА_1 докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 60000 грн не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі.
Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію стосовно того, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Колегія суддів, перевіривши подані відповідачем докази на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката у суді апеляційної інстанції в сукупності з матеріалами справи дійшов висновку, що заявлені витрати частково не відповідають принципам справедливості, пропорційності та верховенства права, а розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Визначаючи розмір понесених відповідачем судових витрат у суді апеляційної інстанції, які підлягають стягненню з позивача, колегією суддів враховується, що правову допомогу як в суді першої так і апеляційної інстанції надавав адвокат - Бугайчук М.В. Правова позиція сторони була сформована у суді першої інстанції та не змінювалась у суді апеляційної інстанції, адвокату не потрібно було двічі досліджувати ті самі обставини справи та висновки Верховного Суду. Розгляд справи у суді апеляційної інстанції фактично відбувся за одне судове засідання (перше судове засідання було відкладено за клопотанням представника відповідача через неможливість забезпечити явку). Надані адвокатом послуги у суді апеляційної інстанції дублюються та поглинаються. Судом також враховано невеликий обсяг матеріалів справи та кількість доказів, які підлягали дослідженню.
Подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 19 січня 2022 року у справі №910/789/21 та від 01 листопада 2023 року у справі №922/354/23.
Такі витрати не є неминучими та не відповідають критерію розумності та реальності у встановлених судом обставинах щодо надання правової допомоги адвокатом у цій справі.
Взявши до уваги наведені обставини, а також незмінність правової позиції сторін у справі, предмет позову, обсяг доказів, які підлягали дослідженню у справі, судова колегія вважає, що заявлена позивачем сума судових витрат у суді апеляційної інстанції є неспівмірною з складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Враховуючи викладене, наявні підстави для часткового задоволення клопотання відповідача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, а саме суд вважає, що обґрунтований та співмірний розмір витрат відповідача на надання правничої допомоги адвокатом Бугайчуком М.В. у даній справі у суді апеляційної інстанції становить 30000 грн.
Керуючись статтями 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Бугайчука Максима Володимировича про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Українські авіаційні системи" (10025, м. Житомир, вул. Промислова, 10, код ЄДРПОУ 40358580) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 30000 грн. витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.
Доручити Господарському суду Житомирської області видати наказ на виконання цієї додаткової постанови.
Справу №906/1324/23 повернути до Господарського суду Житомирської області.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений "24" березня 2025 р.
Головуючий суддя Бучинська Г.Б.
Суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Маціщук А.В.