вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
(додаткова)
"13" березня 2025 р. Справа№ 910/2489/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Остапенка О.М.
суддів: Отрюха Б.В.
Пантелієнка В.О.
за участю секретаря судового засідання Карпової М.О.
представники учасників провадження у справі в судове засідання не з'явились
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус Буд-Преміум" про вирішення питання про судові витрати за результатами розгляду апеляційної скарги Міжнародного Олімпійського Комітету (Comite International Olympique) на рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2024 року
у справі №910/2489/24 (суддя Підченко Ю.О.)
за позовом Міжнародного Олімпійського Комітету (Comite International Olympique)
до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус Буд-Преміум"
2.Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій"
про визнання свідоцтва на торговельну марку недійсним повністю
Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.05.2024 року у справі №910/2489/24 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, Міжнародний Олімпійський Комітет (Comite International Olympique) звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2024 року у справі №910/2489/24 повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі; вирішити питання про розподіл судових витрат; судові засідання з розгляду даної справи проводити в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2025 апеляційну скаргу Міжнародного Олімпійського Комітету (Comite International Olympique) на рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2024 року у справі №910/2489/24 залишено без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідачем-1 у відзиві на апеляційну скаргу у відповідності до ч. 8 ст.129 ГПК України, тобто до закінчення судових дебатів, зроблено заяву про відшкодування судових витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, докази яких нададуть протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
24.02.2025 року через систему "Електронний суд" відповідачем-1 подано до суду заяву про вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, в якій останній просить стягнути з позивача на користь відповідача-1 6000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою суду від 03.03.2025 року призначено розгляд заяви ТОВ "Статус Буд-Преміум" про вирішення питання про судові витрати у справі №910/2489/24 на 13.03.2025 року та запропоновано позивачу до дати судового засідання подати суду письмові пояснення щодо заяви про вирішення питання про судові витрати або клопотання про зменшення таких витрат.
Представники ТОВ "Статус Буд-Преміум" та Міжнародного Олімпійського Комітету (Comite International Olympique) в судове засідання 13.03.2025 не з'явились, подавши до дати судового засідання заяви про розгляд заяви про вирішення питання про судові витрати без їх участі.
Представники УКРНОІВІ в судове засідання також не з'явились, причини неявки суду не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Клопотань про відкладення розгляду заяви до суду не направляли.
Згідно статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
13.03.2025 року оголошено вступну та резолютивну частини додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.
Розглянувши в судовому засіданні подану ТОВ "Статус Буд-Преміум" заяву за відсутності представників учасників провадження у справі, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що понесені ТОВ "Статус Буд-Преміум" витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції підтверджується, зокрема:
- копією договору про надання правової (правничої) допомоги №02/18-03-2024 від 18.03.2024, укладеному між адвокатом Нинюком І.В. та ТОВ "Статус Буд-Преміум";
- копію Акту приймання-передачі наданих послуг від 21.02.2025 року;
Так, з доданих документів вбачається, що 18.03.2024 між адвокатом Нинюком І.В. та ТОВ "Статус Буд-Преміум" укладено договір про надання правової (правничої) допомоги №02/18-03-2024 (далі - договір), за умовами якого адвокат зобов'язується особисто за письмовими/усними завданням (дорученням)Клієнта надати правову (правничу) допомогу.
Відповідно до п.1.2 правова допомога передбачає здійснення Адвокатом наступних дій, але не обмежуючись: усні та письмові консультації, підготовка та складання проектів документів правового характеру; юридична експертиза документів, що надаються Клієнтом, підготовка юридичних висновків з будь-яких питань правового характеру; консультації з питань чинного законодавства України; представлення інтересів та захист Клієнта в судових, правоохоронних, контролюючих, податкових, антимонопольних і будь-яких інших органах державної влади України та органах місцевого самоврядування, перед фізичними та юридичними особами будь-якої форми власності; надання будь-яких інших послуг юридичного і консультаційного характеру (далі - Послуги).
Згідно п.2.1 вартість надання правової допомоги визначається в кожному окремому випадку окремо за домовленістю Сторін в залежності від виду та складності правової допомоги та встановлюється у відповідних завданнях (дорученнях), що є невід'ємними частинами Договору та/або може бути встановлена додатковими угодами до Договору, та/або в усній формі, вартість яких фіксується в актах про надання послуг.
Перелік дій, які передбачають надання правової допомоги та їх вартість визначаються у завданнях (дорученнях) та/або додаткових угодах до цього Договору (п. 2.2. Договору).
Клієнт оплачує вартість наданих Послуг після підписання Сторонами відповідного акту про надання послуг (надалі - Акт), який скеровується на адресу, що зазначена в реквізитах Сторін Договору, в т.ч. через електронну пошту. У разі безпідставної відмови Клієнта від підписання Акту, Послуги вважаються наданими, а Акт підписаний. Акт, підписаний однією Стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої Сторони від підписання Акту визнані судом обґрунтованими (п. 2.5 Договору).
Згідно п. 4.1 адвокат має право, зокрема, права, перелічені у цьому пункті Договору, але не обмежуючись (на власний розсуд): всіма правами і повноваженнями, надані законом позивачу, відповідачу, третій особі, стороні виконавчого провадження, у тому числі з правом повної або часткової зміни або відмови від позовних та інших вимог, зміни предмету позову, визнання позову повністю чи частково, укладання та підписання мирової угоди, оскарження рішень суду, органів дізнання, слідства, державної виконавчої служби та будь-яких інших органів; зокрема, Адвокату надається право брати участь у провадженні цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справ (проваджень) та/або справ про адміністративні правопорушення, в судовому та виконавчому провадженні, подавати та підписувати позовні заяви, зави різного змісту, апеляційні та касаційні скарги, доповнення, відзиви, виступати, ставити підпис від імені Клієнта, отримувати необхідні довідки і документи, надавати будь-які докази чи заперечення, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення, наводити доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході провадження, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників процесу, заявляти відводи, знайомитись з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, отримувати кореспонденцію, в тому числі копії рішень судів та копії інших процесуальних документів, користуватися іншими процесуальними правами, які передбачені чинним законодавством, а також сплачувати від імені Клієнта збори та платежі, які необхідні для виконання дій за цим Договором, тощо.
21.02.2025 між ТОВ "Статус Буд-Преміум" та адвокатом Нинюком І.В. було складено та підписано Акт приймання-передачі наданих послуг №б/н (далі - Акт), де в п. 1 визначено, що Адвокат надав, а Клієнт прийняв правові послуги юридичного супроводу справи №910/2489/24 за апеляційною скаргою Міжнародного Олімпійського Комітету на рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2024 року у справі № 910/2489/24, а саме:
- аналіз вимог апеляційної скарги та визначення лінії судового захисту (1 година);
- відзив на апеляційну скаргу від 11.09.2024 (2 години);
- участь у судовому засіданні - 20.02.2025 (1 година).
Згідно п.2. Акту правові послуги надані згідно договору про надання правової (правничої) допомоги №02/18-03-2024 від 18.03.2024.
Відповідно до п.3 Акту вартість Послуг складає 6 000,00 (шість тисяч) грн. без ПДВ, з розрахунку: 1 година * 1 500,00 грн.
Період надання Послуг; 11.09.2024 - 20.02.2025 (пункт 4 Акту).
Даний Акт приймання-передачі наданих послуг є підставу для здійснення розрахунків (п. 5 Акту).
У матеріалах справи міститься копія ордеру серія АС №1109296 від 11.09.2024, виданого адвокатом Нинюком І.В. на представництво інтересів ТОВ "Статус Буд-Преміум" у Північному апеляційному господарському суді на підставі договору про надання правничої допомоги №02/18-03-2024 від 18.03.2024.
Судом встановлено, що адвокатом Нинюком І.В. подано відзив на апеляційну скаргу (вх. №09.1-13/18613/24 від 11.09.2024).
Крім того, протоколом судового засідання від 20.02.2025 підтверджується участь адвоката Нинюка І.В. як представника ТОВ "Статус Буд-Преміум".
Отже, з огляду на встановлені вище обставини справи та наведені докази понесені ТОВ "Статус Буд-Преміум" судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн., на переконання останнього, підлягають стягненню з апелянта.
Колегія суддів зазначає, що статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ст.30 цього Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Водночас, згідно ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
У частині третій статті 123 ГПК України унормовано, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин 1, 2, 3 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання цих вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 та ч. 6 ст. 126 ГПК України).
У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Отже, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5 і 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Такий висновок викладений у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18 та у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.
Суд звертає увагу, що скаржником - Міжнародним Олімпійським Комітетом (Comite International Olympique) не подано до суду апеляційної інстанції письмові пояснення щодо заяви про вирішення питання про судові витрати або клопотання про зменшення таких витрат, що свідчить про згоду з розміром судових витрат, заявлених відповідачем-1.
Відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев'ятої статті 129 цього Кодексу.
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.02.2021 року у справі №920/39/20, від 01.08.2019 року у справі №915/237/18, від 24.10.2019 року у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 року у справі №904/3583/19, від 05.04.2023 у справі №923/794/21, від 05.04.2023 у справі №916/2513/21, у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.
До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 року у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 року у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, п. 269). (Аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 року у справі №915/237/18).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Питання оцінки співрозмірності суми адвокатських послуг, заявлених до стягнення, пов'язано з оцінкою доказів у справі з урахуванням обставин конкретної справи.
Отже, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Дослідивши матеріали справи, а також доданий до заяви акт приймання-передачі наданих послуг, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, судом встановлено, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу 6 000,00 грн. є співмірним із: складністю справи; виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
За таких обставин, оцінивши витрати відповідача-1 - ТОВ "Статус Буд-Преміум" з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, керуючись критеріями реальності та розумності понесених витрат, їх обґрунтованості, справедливим та співрозмірним є призначення відшкодування ТОВ "Статус Буд-Преміум" відповідних витрат у розмірі 6 000,00 грн. шляхом їх стягнення з позивача - Міжнародного Олімпійського Комітету (Comite International Olympique).
Відповідно до ч. 3 ст. 233 ГПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Враховуючи вищевикладене, оскільки під час прийняття постанови Північним апеляційним господарським судом не було вирішено питання про судові витрати, судова колегія дійшла висновку про задоволення заяви ТОВ "Статус Буд-Преміум" про відшкодування судових витрат у справі №910/2489/24 шляхом ухвалення додаткової постанови згідно приписів ст. 244 ГПК України.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 221, 244 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус Буд-Преміум" про вирішення питання про судові витрати задовольнити.
2.Стягнути з Міжнародного Олімпійського Комітету (Comite International Olympique) (Мезо Олемпік, 1007 Лозанна, Швейцарія) (Maison Olympique 1007 Lausanne, Switzerland) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус Буд-Преміум" (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158, код ЄДРПОУ 40786606) 6 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку із розглядом справи №910/2489/24 в суді апеляційної інстанції.
3.Доручити господарському суду міста Києва видати наказ.
4.Дану постанову вважати невід'ємною частиною постанови Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2025 року у справі №910/2489/24.
5.Справу повернути до господарського суду міста Києва.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 ГПК України.
Повний текст додаткової постанови підписано 24.03.2025 року.
Головуючий суддя О.М. Остапенко
Судді Б.В. Отрюх
В.О. Пантелієнко