вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"13" березня 2025 р. Справа№ 910/9070/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мальченко А.О.
суддів: Михальської Ю.Б.
Козир Т.П.
при секретарі судового засідання Линник А.М.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця"
на рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2024
у справі № 910/9070/24 (суддя О.А. Грєхова)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Західний контейнерний термінал"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про зобов'язання вчинити дії,
за участю представників сторін згідно з протоколом судового засідання,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Західний контейнерний термінал» (далі - ТОВ «Західний контейнерний термінал», позивач, Товариство) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - АТ «Українська залізниця», відповідач, Залізниця) про зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №8212311 від 05.03.2020 (далі - Договір перевезення) у частині списання коштів Позивача з його особового рахунку у завищеному розмірі.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.11.2024 у справі №910/9070/24 позовні вимоги задоволено. Зобов'язано АТ "Українська залізниця" внести зміни до особового рахунку ТОВ "Західний контейнерний термінал" №8212311 шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошової суми в розмірі 297 759,60 грн. Стягнуто з АТ "Українська залізниця" на користь ТОВ "Західний контейнерний термінал" витрати по сплаті судового збору в розмірі 4 466,39 грн.
Ухвалюючи вказане рішення, суд першої інстанції виходив із того, що наданий позивачем розрахунок сум платежів узгоджується з нормами чинного законодавства, зокрема, Правилами розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, статями 2, 6, 62 Статуту залізниць, умовами Договору перевезення та Протоколом електронного аукціону, а відтак констатував факт неправильного обчислення Укрзалізницею вартості послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом за договором перевезення та безпідставного, у зв'язку з цим, списання Укрзалізницею грошових коштів з рахунку Товариства у розмірі 297 759,60 грн, що підлягають поверненню позивачу.
Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, АТ "Українська залізниця" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та невідповідністю висновків, викладених в оскаржуваному рішенні суду, обставинам справи, а також порушенням норм матеріального права.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказував на те, що висновок суду про застосування при розрахунку вартості послуг середньої швидкості з показником 111 км/добу суперечить умовам протоколу електронних торгів, Договору та заявці Товариства на погодження плану на перевезення вантажу по території України. Так, при розрахунку провізної плати АТ «Укрзалізниця» застосовувало саме той показник середньої швидкості і для того виду сполучення, яке було встановлено при прийнятті вантажу до перевезення за первинним перевізним документом №38319661 від 23.01.2024 до переадресації, що підтверджується накладною, у зв'язку з чим нарахування провізної плати із застосуванням (Vср) за показником « 57» км/добу є правомірним. Переадресація не може впливати на розмір перевізної плати. Також, вважає, що позови у справі №910/5914/23 та у справі №910/9070/24 не є є подібними, оскільки різняться за предметом позову, підставами позову та правовим врегулюванням спірних правовідносин
Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.12.2024 апеляційну скаргу АТ "Українська залізниця" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Козир Т.П., Яковлєва М.Л.
Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, скаржником додано заяву про повернення надміру сплаченого судового збору у розмірі 1 339,92 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/9070/24. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги АТ "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2024 у справі №910/9070/24 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.
19.12.2024 матеріали справи № 910/9070/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.
Враховуючи, що члени колегії суду перебували у відпустці, питання щодо подальшого руху вищевказаної апеляційної скарги здійснювалося після повернення членів колегії з відпустки.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2024 у справі №910/9070/24; розгляд апеляційної скарги призначено на 19.02.2025 о 14:20 год; ТОВ "Західний контейнерний термінал" встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 10 лютого 2025 року.
Позивач скористався правом, наданим статтею 263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та 25.01.2025 через підсистему «Електронний суд» подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу Залізниці залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, Товариство науважило на тому, що судом першої інстанції правильно встановлено необхідність застосування показника середньої швидкості на рівні 111 км/добу при розрахунку вартості послуг за договором. Натомість, доводи апеляційної скарги не відповідають умовам укладеного договору. Середня швидкість перевезення чітко регулюється договором (таблиця 3, додатку 1-2) і Товариство позбавлене можливості самостійно встановлювати цей показник, який визначається виходячи із характеру та виду перевезень. Зауважує, що оскільки змінився тип сполучення у зв'язку із переадресацією вагонів, то, відповідно, змінився показник середньої швидкості, який, до того ж, визначений у таблиці 3 додатку 1-2 до договору.
12.02.2025 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від представника ТОВ "Західний контейнерний термінал" Галюлько В.І. надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням підсистеми відеоконференцзв'язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2025 задоволено клопотання представника ТОВ "Західний контейнерний термінал" Галюлько В.І. про його участь у судовому засіданні 19.02.2025 о 14:20 год в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням підсистеми відеоконференцзв'язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у справі № 910/9070/24.
На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2025 призначено повторний автоматизований розподіл даної справи у зв'язку із перебуванням судді Яковлєва М.Л. у відпустці.
Згідно Витягу з повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2025 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Михальської Ю.Б., Козир Т.П..
19.02.2025 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтоване зайнятістю останнього в іншому судовому засіданні та перебуванням іншого представника, який супроводжує дану справу, у відпустці без збереження заробітної плати.
У зв'язку зі зміною складу колегії суддів розгляд справи 19.02.2025 не відбувся.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2025 апеляційну скаргу АТ "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2024 у справі № 910/9070/24, прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Козир Т.П., Михальської Ю.Б., розгляд справи призначено на 13.03.2025 о 12:20 год, проведення даного судового засідання ухвалено здійснювати в режимі відеоконференції, в якому представник позивача Галюлько В.І. буде знаходитись поза межами приміщення суду з використанням підсистеми відеоконференцзв'язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
У судовому засіданні 13.03.2025 відповідач підтримав вимоги своєї апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Позивач заперечив проти вимог апеляційної скарги, вважає її безпідставною та необґрунтованою, у зв'язку з чим просив суд відмовити в її задоволенні, а судове рішення - залишити без змін.
13.03.2025 у судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.
Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Разом із цим, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частини 4 статті 269 ГПК України).
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 05.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Західний контейнерний термінал» (далі також - замовник) та Акціонерним товариством «Українська залізниця» (далі також - перевізник) укладено Договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №8212311 (далі також - Договір перевезення), предметом якого є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг (далі також - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги.
Надання послуг за договором може підтверджуватись накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, зведеними відомостями та іншими документами.
Договір є публічним договором, за яким перевізник бере на себе обов'язок здійснювати надання послуг, пов'язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного Договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (п. 1.4 та п. 1.5 Договору перевезення).
Відповідно до п. 2.3.2 Договору перевезення, перевізник зобов'язаний приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) замовника або у власних вагонах (контейнерах) перевізника, надавати власні вагони (контейнери) перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками замовника згідно інформації розміщеної у Системі планування перевезень, надавати додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатках до Договору та Збірнику тарифів.
Пунктом 3.2 Договору визначено, що замовник зобов'язаний сплачувати провідні платежі за перевезення вантажу у власному вагоні перевізника (крім транспортерів перевізника, проїзду бригад супроводження транспортерів та вагонів для проїзду цих бригад), які складаються з:
- плати за перевезення (провізної плати) навантаженого власного вагону перевізника та інших платежів, які визначаються за тарифом, визначеним у Збірнику тарифів встановленим для власного вагону перевізника;
- компенсації витрат на перевезення у порожньому стані власного вагону перевізника, яка визначається за тарифною схемою 14 Збірника тарифів за тарифну відстань перевезення вантажу, скориговану на коефіцієнт порожнього пробігу, зазначеного в Додатку 1-2 до Договору. Якщо тарифна відстань за перевезення власних вагонів перевізника в порожньому стані перевищуватиме 2190 км. то плата визначається з використанням формул, наведених у пункті 2 розділу IV збірника тарифів, за фактичну відстань та коефіцієнту, що коригує вартість за операцію руху залежно від відстані перевезення, який має значення у тарифному поясі «від 2091 км до 2190 км». Під час визначення тарифної відстані за перевезення порожніх вагонів перевізника неповні кілометри округлюються до повних за загальними правилами математичного округлення. У випадку оформлення відправки вантажу на експорт сплачуються додаткові збори, передбачені п. 5, 7 розд. ІІІ Збірника тарифів, окремо для завантаженого та порожнього вагонів;
- плати за використання власного вагону перевізника в процесі надання послуг з перевезення вантажів (у вантажному та порожньому рейсах).
У разі використання власного вагону перевізника після «подвійних операцій», передбачених правилами користування вагонами, компенсація витрат на перевезення у порожньому стані власного вагону перевізника та плата за використання власного вагону перевізника в процесі надання послуг з перевезення вантажів у порожньому рейсі не нараховується.
Згідно з п. 4.2 Договору оплата послуг здійснюється у національній валюті України на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання перевізника, вказаний в розділі 15 Договору. Датою надходження платежів вважається дата зарахування коштів обслуговуючим банком на поточний рахунок перевізника зі спеціальним режимом використання.
Одержані на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання кошти перевізник зараховує на особовий рахунок замовника, а також веде облік надходження коштів і використання їх замовником для оплати перевезень та інших послуг за умовами цього договору.
Згідно з п. 4.4 Договору, по мірі використання перевезень та надання послуг, перевізником відображається на особовому рахунку використання Замовником коштів за добу для оплати, зокрема, вартості послуг за перевезення, зазначених в накладних.
У разі незгоди з нарахованими платежами та сумою списаних з особового рахунку коштів, замовник для проведення перевірки письмово повідомляє перевізника на вказану в розділі 7 Договору адресу Філії «Центр транспортної логістики» АТ «Укрзалізниця» (пункт 4.8 Договору).
Відповідно до пункту 4.9 Договору у разі виявлення перевізником неправильного нарахування платежів здійснюється перерахунок, після чого надлишок списаних коштів зараховується на особовий рахунок замовника як оплата за майбутні перевезення або ж додатково з сум внесеної попередньої оплати стягуються кошти для оплати належних перевізнику платежів в порядку та строки, передбачені законодавством України і цим Договором.
Пунктом 8.1 Договору визначено, що сторони домовились про використання електронного документообігу.
За умовами пункту 8.2 Договору, електронний документообіг між перевізником та замовником передбачає оформлення станційної комерційної звітності з накладенням КЕП, якщо оформлення в електронній формі реалізовано в інформаційних системах перевізника та нормативно-правовими актами не встановлено обов'язковість паперового оформлення.
Відповідно до пункту 8.8 Договору у випадку судового розгляду справи, чи виникненні претензійної практики, використовується візуальне відображення електронних документів на папері.
Згідно з пунктом 12.1 Договір перевезення діє з дня укладення, але не раніше дати введення в дію, що визначається перевізником у повідомленні про оприлюднення Договору, здійсненому на визначеному веб-сайті, та діє до його припинення. Дата введення в дію не може настати раніше 30 днів з дня оприлюднення Договору. На звернення замовника умови Договору застосовуються до відносин з замовником, які виникли між сторонами до його укладення та введення в дію.
Додатками 1-5 та 1-9 до Договору визначено умови продажу послуг з використанням вагонів АТ «Укрзалізниця» із застосуванням ЕТС «ProZorro.Продажі» та Умови надання послуги перевезення з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах перевізника за результатами електронних торгів (аукціону).
Відповідно до визначень, узгоджених в пункті 1 Додатку 1-9 до Договору електронні торги (аукціон) - процес визначення переможця електронних торгів (аукціонів) щодо використання вагонів власності перевізника під час здійснення перевезень вантажів з узгодженими строками та обсягами, який здійснюється за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій із застосуванням ЕТС на електронних майданчиках на умовах та в порядку, встановлених Регламентом ЕТС Укрзалізниця. Актуальний Регламент ЕТС Укрзалізниці в електронній формі розміщується у вільному доступі за посиланням www.prozorro.sale.
Згідно з пунктом 1 Додатку 1-5 до Договору сторони домовились, що умови цього Додатку застосовуються до правовідносин сторін з моменту визначення замовника переможцем електронних торгів (аукціону) за результатами участі в електронних торгах (аукціоні) відповідно до Регламенту ЕТС Укрзалізниці з урахуванням особливостей, визначених пунктом 9.2. Умови цього Додатку до Договору мають пріоритет над умовами Договору. Інші умови Договору, не визначені цим Додатком, застосовуватимуться в частині, що не суперечить цьому Додатку.
Відповідно до п. 7.1 Додатку № 1-5 до Договору плата за використання власних вагонів перевізника в процесі надання послуг з перевезення вантажів (у т.ч. при переадресуванні вантажу та у разі використання вагонів після «подвійних операцій», передбачених Правилами користування вагонами), нараховується відповідно до п. 3.2 Договору з застосуванням ставки плати за використання власних вагонів перевізника (Спл) відповідно до результатів проведених електронних торгів (аукціону) та показника «Середня швидкість перевезення власного вагону Перевізника за одну добу» (км/добу) (Vср) діючого станом на дату проведення електронних торгів (аукціону) згідно з протоколом електронних торгів (аукціону).
У Таблиці 3 «Середня швидкість перевезення власного вагону Перевізника за одну добу (км/добу) (Vср), яка вводиться в дію з 31.10.2023 по 31.12.2023» Додатку 1-2 до Договору для зерновозів на припортові станції (вагонна/контейнерна відправка) вказаний показник становить 111 км/добу, а для внутрішнього та імпортного сполучення (вагонна/контейнерна відправка) становить 57 км/добу.
Як вбачається з протоколу електронного аукціону № RCE001-UA-20231214-68078 від 20.12.2023 позивач став переможцем електронних торгів (аукціону), ставка плати за використання власних вагонів перевізника за результатами проведення електронних торгів склала 3 081,00 грн/вагон за добу, кількість вагонів - 5.
Позивачем в строк, зазначений в оголошенні, було надіслано електронну заявку з ознакою «Аукціон» на подачу порожніх вагонів відповідно погодженого плану перевезення.
У січні 2024 року перевізником забезпечено подачу порожніх вантажних вагонів на станцію Тернопіль Львівська залізниця.
Разом з тим, позивач відповідно до підпункту 3.3 Додатка 1-5 до Договору перевезення, звернувся до відповідача із заявою про зміну станції призначення вантажу (переадресування вантажу), який було прийнято до перевезення 23.01.2024 року за накладною №38319661.
Відповідачем видано наказ № 246 від 23.01.2024 о 13 год. 40 хв. на переадресування вантажу по станції відправлення Тернопіль Львівська залізниця (код 360004) на станцію Чорноморська-ЕКСП Одеська залізниця (код 424600) за первинними перевізними документами, платник ТОВ «Західний контейнерний термінал».
Станцією Тернопіль відповідно до наказу на переадресування №246 оформлено переадресування вантажу за первинним перевізним документом №38319661 на станцію Чорноморська-ЕКСП Одеська залізниця (код 424600) - внаслідок чого змінився тип сполучення з внутрішнього на припортові станції.
23.01.2024 відповідно до переліку Філії «Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень» АТ «Укрзалізниця» 20240123 від 23.01.2024 з особового рахунку ТОВ «Західний контейнерний термінал», код платника: 8212311, було списано: за тариф 60 295,00 грн. + додаткові збори та послуги 151 696,00 грн., що разом становить 211 991,00 грн. (без ПДВ) + 42 398,20 грн. (ПДВ) = 254 389,20 грн. з ПДВ.
Також, 29.01.2024 вагони по відправці (накладній) № 38319661 прибули на станцію призначення Чорноморська-ЕКСП Одеська залізниця (код 424600), а відповідачем було списано з рахунка позивача ще додатково 523 858,20 грн. з ПДВ, з яких: тариф - 90 705,00 грн., дод. збори та послуги - 345 843,50 грн., ПДВ - 87 309,70 грн.
05.02.2024 позивач подав відповідачу Претензію № ЗКТ-05.02-02/24 від 05.02.2024 про повернення надмірно списаних з рахунку позивача коштів у сумі 297 759,60 грн, за результатами розгляду якої, відповідач листом від 09.04.2024 повідомив позивача про відсутність підстав для її задоволення, що мало наслідком звернення Товариства до суду за захистом порушених прав.
Укрзалізниця, заперечуючи проти позову вказує, що станом на 20.12.2023 (дата проведення електронних торгів), Vср (середня швидкість) для внутрішнього перевезення діяла за показником « 57» км/добу, то відповідно при розрахунку провізної плати АТ «Укрзалізниця» застосовувало той показник середньої швидкості для того виду сполучення, яке було встановлено при прийнятті вантажу до перевезення за первинним перевізним документом №38319661 від 23.01.2024 до переадресації, що підтверджується накладною, в зв'язку з чим, нарахування провізної плати із застосуванням (Vср) за показником « 57» км/добу здійснено відповідачем правомірно, з урахуванням умов протоколу електронних торгів та Договору, а відтак, підстави для повернення коштів в розмірі 297 759,60 грн відсутні. Аналогічні доводи викладено Укрзалізницею у апеляційній скарзі.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в повному обсязі, а доводи апеляційної скарги вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, зважаючи на наступне.
Надаючи оцінку правовій природі укладеного між сторонами договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №8212311 від 05.03.2020, суд першої інстанції дійшов мотивованого висновку про те, що це є договір перевезення вантажів.
Відповідно до частин п'ятої та шостої статті 306 Господарського кодексу України, статті 908 Цивільного кодексу України, перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 3 Закону України «Про залізничний транспорт» передбачено, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з законів України «Про транспорт», «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
У статті 2 Статуту залізниць вказано, що цей Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом залізниць регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (стаття 3 Статуту залізниць).
Крім цього, спірні правовідносини сторін унормовано Правилами розрахунків за перевезення вантажів (далі також - Правила розрахунків), затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №864/5085).
Пунктом 6 Статуту залізниць визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Згідно пункту 62 Статуту залізниць та пункту 1.1. Правил розрахунків, порядок розрахунків за перевезення і послуги встановлюється Укрзалізницею згідно з чинним законодавством. Платежі за перевезення вантажів і надання додаткових послуг можуть вноситися готівкою, чеками, безготівково, якщо інше не передбачено законодавством, на станціях або передоплатою через розрахункові підрозділи залізниць.
Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 Правил розрахунків, остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюються на станціях призначення, при цьому така плата вноситься відправником під час оформлення перевезення. Плата може вноситися іншим платником, з яким залізницею укладено договір.
У відповідності до пункту 2.6 Правил розрахунків, розрахунковий підрозділ веде облік надходження коштів на особовий рахунок платника і використання їх платником для оплати перевезень та наданих залізницею послуг.
Облік витрачених коштів здійснюється на підставі перевізних документів, накопичувальних карток (додаток 3), відомостей плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, які можуть бути оформлені в електронному вигляді (з накладенням електронного цифрового підпису).
Усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги та їх вартості. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
Згідно з пунктом 2.1 розділу 2 Збірника тарифів плата за перевезення вантажів обчислюється залежно від відстані перевезення, яка визначається:
- за Тарифним керівництвом № 4 залізниць України, якщо вантажі перевозяться вантажною або великою швидкістю, у тому числі для вантажів 1, 2 нижнього, 1, 2, 3 бокового та 1, 2, 3 верхнього ступеня негабаритності, які перевозяться у напіввагонах, на платформах та 4 - 8-вісних транспортерах;
- за маршрутом прямування негабаритних вантажів (крім тих, що мають 1, 2 нижні, 1, 2, 3 бокові та 1, 2, 3 верхні ступені негабаритності і перевозяться у напіввагонах, на платформах та 4 - 8-вісних транспортерах), великовагових вантажів на транспортерах, вантажів у вагонах, що причіплюються до пасажирських поїздів;
- за маршрутом, який указаний у завданні на перевезення спеціальних вантажів;
- за фактичну відстань при внутрішньостанційних перевезеннях, визначену згідно з технічно-розпорядчим актом станції, але не менше мінімальної відстані.
Мінімальна відстань, за яку нараховується плата за перевезення, - 10 км.
Відповідно до пунктів 2.2, 2.5 розділу 2 Збірника тарифів тарифна відстань перевезення зазначається в перевізних документах станцією відправлення, а при перевезенні імпортних вантажів через сухопутні прикордонні станції - станцією призначення. До відстані перевезення, за яку нараховується плата за перевезення, не включається довжина колій загального і незагального користування, що не мають станцій, відкритих для виконання комерційних операцій, а також довжина портових і пристанських колій при подачі та забиранні вагонів для вивантаження або навантаження вантажів, що перевозяться на такі колії або відправляються з них. Збір за подачу вагонів на ці колії та забирання з них локомотивом залізниці сплачується за ставками, наведеними в пункті 1 розділу III цього Збірника.
Розрахунки за перевезення вантажу та вантажобагажу між залізницею і платником (відправником, одержувачем, експедитором) здійснюються на підставі договору, згідно з яким залізниця відкриває особовий рахунок кожному платнику (відправнику, одержувачу, експедитору) з присвоєнням коду платника (пункт 2.3 Правил розрахунків).
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що плата за використання власних вагонів перевізника в процесі надання послуг, наданих відповідачем позивачеві, має нараховуватися відповідно до пункту 3.2 Договору з застосуванням ставки плати за використання власних вагонів перевізника відповідно до результатів проведених електронних торгів (аукціону) згідно з протоколом електронних торгів (аукціону).
Так, згідно з протоколом електронного аукціону № RCE001-UA-20231214-68078 від 20.12.2023, ставка плати за використання власних вагонів перевізника за результатами проведення електронних торгів склала 3 081,00 грн/вагон за добу, кількість вагонів - 5.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивачем в строк, зазначений в оголошенні, було надіслано електронну заявку з ознакою «Аукціон» на подачу порожніх вагонів відповідно погодженого плану перевезення та в січні 2024 року перевізником забезпечено подачу порожніх вантажних вагонів на станцію Тернопіль Львівська залізниця.
Водночас, позивач відповідно до підпункту 3.3 Додатка 1-5 до Договору перевезення, звернувся до відповідача із заявою про зміну станції призначення вантажу (переадресування вантажу), який було прийнято до перевезення 23.01.2024 року за накладною № 38319661. Переадресація відбулась у день прийняття вантажу до перевезення - 23.01.2024.
Так, Укрзалізницею видано наказ № 246 від 23.01.2024 на переадресування вантажу по станції відправлення Тернопіль Львівська залізниця (код 360004) на станцію Чорноморська-ЕКСП Одеська залізниця (код 424600) за первинними перевізними документами, платник ТОВ «Західний контейнерний термінал».
Станцією Тернопіль відповідно до наказу на переадресування №246 оформлено переадресування вантажу за первинним перевізним документом №38319661 на станцію Чорноморська-ЕКСП Одеська залізниця (код 424600) - внаслідок чого змінився тип сполучення з внутрішнього на припортові станції.
23.01.2024 відповідно до переліку Філії «Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень» АТ «Укрзалізниця» 20240123 від 23.01.2024 з особового рахунку ТОВ «Західний контейнерний термінал», код платника: 8212311, було списано: за тариф 60 295,00 грн. + додаткові збори та послуги 151 696,00 грн., що разом становить 211 991,00 грн. (без ПДВ) + 42 398,20 грн. (ПДВ) = 254 389,20 грн. з ПДВ.
Також, 29.01.2024 вагони по відправці (накладній) № 38319661 прибули на станцію призначення Чорноморська-ЕКСП Одеська залізниця (код 424600), а відповідачем було списано з рахунка позивача ще додатково 523 858,20 грн. з ПДВ, з яких: тариф - 90 705,00 грн., дод. збори та послуги - 345 843,50 грн., ПДВ - 87 309,70 грн.
У відповідності до п. 7.1 Додатку № 1-5 до Договору плата за використання власних вагонів перевізника в процесі надання послуг з перевезення вантажів (у т.ч. при переадресуванні вантажу та у разі використання вагонів після «подвійних операцій», передбачених Правилами користування вагонами), нараховується відповідно до п. 3.2 Договору з застосуванням ставки плати за використання власних вагонів перевізника (Спл) відповідно до результатів проведених електронних торгів (аукціону) та показника «Середня швидкість перевезення власного вагону Перевізника за одну добу» (км/добу) (Vср) діючого станом на дату проведення електронних торгів (аукціону) згідно з протоколом електронних торгів (аукціону).
Відповідно до п. 3.2.1 Договору розмір плати за використання власного вагону перевізника в процесі надання послуг з перевезення вантажів (у вантажному та порожньому рейсах) визначається у наступному порядку: при перевезенні по території України, як сума плати за використання вагону в процесі надання послуг з перевезення вантажів (у вантажному та порожньому рейсах) за такими формулами: В= Вван + Впор; Вван = Спл х Тван ; Впор = Спл х Тпор, де: Вван - плата за використання власного вагону перевізника під час перевезення вантажу, грн /вагон; Впор - плата за використання власного вагону перевізника під час перевезення порожнього вагону, грн/вагон; Тван - розрахункова кількість діб у вантажному рейсі; Тпор - розрахункова кількість діб у порожньому рейсі; Спл - ставка плати за використання власних вагонів Перевізника для відповідного типу, грн/вагон за добу, зазначена в Додатку 1-2 до Договору.
Розрахункова кількість діб використання власного вагону перевізника у вантажному або порожньому рейсах визначається за такими формулами: Тван = Lван/ Vcp, Тпор = Lван х Кпп/ Vcp, де: Lван - тарифна відстань перевезення вантажу, км; Vcp - середня швидкість перевезення власного вагону перевізника за одну добу (км/добу), відповідно до таблиці 3 Додатку 1-2 Договору залежно від типу рухомого складу, виду сполучення та виду відправки (за винятком розрахунку Тпор, у якому застосовується Vcp, що зазначено у таблиці 3 Додатку 1-2 Договору, для вагонної/контейнерної відправки залежно від типу рухомого складу та виду сполучення). У всіх випадках за кожне перевезення (за вантажний або порожній рейси) неповна доба використання округляється до повної. Кпп - коефіцієнт порожнього пробігу, зазначено у Додатку 1-2 до Договору.
У Таблиці 3 «Середня швидкість перевезення власного вагону Перевізника за одну добу (км/добу) (Vср), яка вводиться в дію з 31.10.2023 по 31.12.2023» Додатку 1-2 до Договору для зерновозів на припортові станції (вагонна/контейнерна відправка) вказаний показник становить 111 км/добу, а для внутрішнього та імпортного сполучення (вагонна/контейнерна відправка) становить 57 км/добу.
Враховуючи, що Середня швидкість перевезення власного вагону Перевізника за одну добу (км/добу) на припортові станції (вагонна/контейнерна відправка) становить 111 км/добу, то загальна сума грошових коштів за перевезеннями у спірних вагонах складає 400 406,50 грн.
За встановлених обставин, суд першої інстанції дійшов мотивованого висновку про наявність підстав для поновлення на рахунку Товариства грошових коштів у розмірі 297759,60 грн.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.02.2024 у справі № 910/5914/23.
Колегія суддів відхиляє доводи Укрзалізниці стосовно відсутності підстав для врахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 15.02.2024 у справі № 910/5914/23.
За змістом ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
До спірних правовідносин сторін у справі №910/5914/23 і у справі №910/9070/24 застосовано норми статей 11, 908 ЦК України, статті 306 ГК України, статті 3 Закону України «Про залізничний транспорт», статей 2, 6, 62 Статуту залізниць, пункти 1.1 - 1.3, 2.1 - 2.3, 2.5, 2.6, Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, відповідно, суд першої інстанції мотивовано взяв до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 15.02.2024 у справі № 910/5914/23.
Колегія суддів також зауважує, що Товариством правильно обрано спосіб захисту порушеного права, оскільки кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (статті 15, 16 ЦК України).
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Звертаючись до суду, позивач самостійно обирає спосіб захисту, передбачений ч. 2 ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України.
Відповідно до пункту 4.9 Договору у разі виявлення перевізником неправильного нарахування платежів здійснюється перерахунок, після чого надлишок списаних коштів зараховується на особовий рахунок замовника як оплата за майбутні перевезення або ж додатково з сум внесеної попередньої оплати стягуються кошти для оплати належних перевізнику платежів в порядку та строки, передбачені законодавством України і цим Договором.
Застосування обраного позивачем способу захисту порушеного права шляхом внесення змін до особового рахунку замовника послуг у залізничному перевезенні та відображення (відновлення, збільшення) на ньому спірних грошових коштів відповідатиме способам захисту, як визначених спеціальним нормами права (п. 62 Статуту та Правилам № 644), умовам укладеного між сторонами договору, так і узгоджуватиметься із загальними вимогами щодо належності засобів правового захисту відповідно до ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїй постанові від 30.01.2018 у справі №914/873/17.
Отже, за встановлених обставин, суд першої інстанції дійшов мотивованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оцінивши докази у справі в їх сукупності, враховуючи наведені норми чинного законодавства та встановлені фактичні обставини справи, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем доведено відсутність у Залізниці права на одностороннє списання спірних коштів, а тому позовні вимоги про зобов'язання Залізницю внести зміни до особового рахунку Товариства шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошової суми у розмірі 297 759, 60 грн є доведеними і обґрунтованими, отже підлягають задоволенню.
Доводи апелянта про ухвалення господарським судом рішення з порушенням норм матеріального права не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість викладених в оскаржуваному рішенні висновків суду.
При цьому, колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судом апеляційної інстанції, інші доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не беруться до уваги, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.
Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищезазначене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2024 у справі №910/9070/24 прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги Залізниці законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається, відповідно, апеляційна скарга відповідача має бути залишена без задоволення.
Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою у її задоволенні, на підставі статті 129 ГПК України, покладається на апелянта.
Керуючись статтями 253-254, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2024 у справі №910/9070/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2024 у справі №910/9070/24 залишити без змін.
3. Матеріали справи №910/9070/24 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строки, передбачені ст.ст. 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 21.03.2025.
Головуючий суддя А.О. Мальченко
Судді Ю.Б. Михальська
Т.П. Козир