Справа № 208/9012/18
Провадження № 1-в/191/46/25
іменем України
17 березня 2025 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання начальника Державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94) ОСОБА_4 про приведення вироку, відносно засудженого ОСОБА_5 , у відповідність з вимогами Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 р. №3886-IX, який набрав чинності 09.08.2024 р., в порядку ст.ст. 537-539 КПК України,
за участю прокурора: ОСОБА_3 ,
У провадженні Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває клопотання начальника Державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94) ОСОБА_4 про приведення вироку, відносно засудженого ОСОБА_5 , у відповідність з вимогами Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 р. №3886-IX, який набрав чинності 09.08.2024 р., в порядку ст.ст. 537-539 КПК України
Від представника Державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94) та засудженого надійшли заяви про розгляд клопотання без їх участі.
У судовому засіданні прокурор зазначив, що не заперечує проти задоволення клопотання.
Суд, заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали долучені до клопотання зазначає наступне.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Згідно п.13 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
За загальним правилом, закріпленим у ч.2 ст.4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.
Відповідно до ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За змістом ч.1 ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 р. № 3886-IX, який набрав чинності 09.08.2024 р., встановлено, що дії щодо чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 засуджений вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22 квітня 2020 року, що набрав законної сили 25 травня 2020 року, за ч. 2 ст. 185 КК України, до одного року позбавлення волі.
В цій справі майнова шкода, завдана засудженим ОСОБА_5 21.12.2019 року у сумі 437 грн. 60 коп., яка не перевищує станом на 01.01.2019 року 1921 грн. 00 коп., тобто розміру двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тому зазначений злочин підлягає декриміналізації, відповідно до положень ЗУ №3886-ІХ від 18.07.2024 року.
Крім того, ОСОБА_5 засуджений вироком Дніпровського апеляційного суду від 29 грудня 2021 року:
- за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року обмеження волі (майнова шкода, завдана 28.10.2018 року у сумі 1590 грн. 00 коп.);
за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі (майнова шкода, завдана 30.01.2019 року у сумі 165 грн. 00 коп.);
за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі (майнова шкода, завдана 03.06.2019 року у сумі 347 грн. 24 коп.; майнова шкода, завдана 02.01.2020 року у сумі 549 грн. 67 коп.);
за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
За даним вироком, під дію Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 р. підпадають злочини:
за ч. 1 ст. 185 КК України, оскільки станом на 01.01.2018 року не перевищено суму майнової шкоди у розмірі 1762 грн.
за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки станом на 01.01.2019 року не перевищено суму майнової шкоди у розмірі 1921 грн.
за ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки станом на 01.01.2019 року не перевищено суму майнової шкоди у розмірі 1921 грн. та станом на 01.01.2020 року не перевищено суму майнової шкоди у розмірі 2102 грн.
В свою чергу дія вищевказаного Закону не поширюється на злочин, передбачений ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України, тому ОСОБА_5 слід вважати засудженим вироком Дніпровського апеляційного суду від 29 грудня 2021 року за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України, без застосування ч.1 ст. 70 КК України, до 4 років позбавлення волі.
У зв'язку із викладеним, клопотання, яке є предметом розгляду, підлягає задоволенню.
Відповідно до положень ч.2 ст.74 КК України (в ред. ЗУ № 3886-ІХ від 18.07.2024 року) особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання, але ОСОБА_5 не підлягає звільненню з установи виконання покарання, оскільки продовжує відбувати покарання за злочин, який не підлягає декриміналізації.
Керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, ст.74 КК України, суд
Клопотання Державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94) ОСОБА_4 про приведення вироку, відносно засудженого ОСОБА_5 , у відповідність з вимогами Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 р. №3886-IX, який набрав чинності 09.08.2024 р., в порядку ст.ст. 537-539 КПК України, задовольнити.
На підставі ч. 2 ст. 74 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22 квітня 2020 року, що набрав законної сили 25 травня 2020 року, покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, у зв'язку з усуненням караності діяння.
Привести вирок Дніпровського апеляційного суду від 29 грудня 2021 року, яким ОСОБА_5 засуджено до за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки, у відповідність з вимогами Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 р. №3886-IX, який набрав чинності 09.08.2024 р.
На підставі ч. 2 ст. 74 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_5 , від призначеного вироком Дніпровського апеляційного суду від 29 грудня 2021 року, покарання за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, у зв'язку з усуненням караності діяння.
Вважати ОСОБА_5 засудженим вироком Дніпровського апеляційного суду від 29 грудня 2021 року, за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України, без застосування ч.1 ст. 70 КК України, до 4 років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Зарахувати ОСОБА_5 в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення за період з 25.02.2020 по 25.05.2020 та з 25.05.2021 по 02.09.2021, включно.
Копію ухвали направити до Державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94)», для виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1