Справа № 524/5648/24
Провадження №2/524/229/25
20.03.2025 року Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі: головуючого - судді Нестеренка С.Г., за участі секретаря судового засідання Бельченко Н.Л., розглянув в порядку загального позовного провадження у закритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчук Полтавської області цивільну справу цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру стягнутих за судовим рішенням коштів на утримання дитини (аліментів), -
У травні 2024 року до суду, в інтересах ОСОБА_1 , звернувся ОСОБА_3 , із позовною заявою до ОСОБА_2 про зменшення розміру стягнутих за судовим рішенням коштів на утримання дитини (аліментів)..
Вказав, що судовим наказом Автозаводського районного суду м. Кременчука від 20.01.2023 року стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини зі всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 29.12.2022 року і до досягнення дитиною повноліття.
Посилався на те, що ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_6 та змінила своє прізвище. ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилася дитина ОСОБА_7 . На даний час позивач вагітна, єдиним її доходом є одноразова допомога у розмірі 860,00 грн. і вона не може сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі. Таким чином, після винесення судом рішення її фінансовий стан змінився і вона не може сплачувати аліменти у розмірі 1/4 частини від свого доходу.
Просив зменшити розмір стягуваних з ОСОБА_8 аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з 1/4 частини від усіх видів заробітку на 1/8 частину від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою судді від 06 червня 2024 року відкрито провадження у справі, залучено сторін, третю особу, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
02 липня 2024 року до суду надійшов відзив на позов за підписом представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_9 , в якому було зазначено про те, що відповідач з позов не погоджується. Вказала, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі до лютого 2021 року. Від шлюбу мають сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчуком від 19.07.2021 року місце проживання дитини визначено з батьком. З неї за рішення суду стягуються аліменти на користь ОСОБА_2 . Мати участі в утриманні сина не приймає, не цікавиться життям дитини, аліменти не сплачує взагалі, про що до позову вона додала розрахунок державного виконавця, заборгованість по аліментам складає 50 801 грн. Народжуючи дітей, позивач має можливість їх утримувати, виховувати та доглядати, але на старшого сина від першого сина вона не має ні коштів, ні бажання його утримувати, цікавитися його здоров'ям та життям. Вказала, що доходи відповідача невеликі, працює він неофіційно, сам утримує сина та лікує, хоча весь тягар по утриманню сина повинні нести батьки в рівній мірі. Зменшенні розміру аліментів присуджених з позивача призведе до порушення принципу однакової відповідальності обох батьків. Позивачем не доведено погіршення її матеріального стану, погіршення її здоров'я, що унеможливлює утримання дитини у раніше визначеному розмірі. Просила відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою суду від 02 липня 2024 року закрито підготовче провадження у справі, призначено розгляд справи.
19 липня 2024 року до суду від представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи письмових доказів.
05 серпня 2024 року до суду надійшла відповідь на відзив на позов за підписом представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , в якій зазначено про те, що вагітність позивача призвела до погіршення стану її здоров'я. Крім того, з об'єктивних причин вона не може працювати під час вагітності та до досягнення іншою дитиною трьох років. Звернув увагу, що позивач не відмовляється сплачувати аліменти на старшого сина, однак у неї ще є друга дитина і незабаром народиться третя. Просив позов задовольнити.
12 листопада 2024 року та 16 січня 2025 року до суду від представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи письмових доказів.
Ухвалою суду від 20 березня 2025 року постановлено здійснити розгляд справи у закритому судовому засіданні з метою нерозголошення медичної таємниці.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не прибула з невідомих причин. Була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи. Про причини неявки суд не повідомила. Заяв, клопотань, в тому числі щодо розгляду справи у її відсутності, до суду не подавала.
Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 у судове засідання не прибув. Направив до суду клопотання про розгляд справи у його відсутності. Заявлений позов просив задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не прибув з невідомих суду причин. Був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Про причини неявки суд не повідомив. Заяв, клопотань, в тому числі щодо розгляду справи у його відсутності, до суду не подавав.
Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_9 у судове засідання не прибула з невідомих суду причин. Була повідомлена про розгляд справи належним чином шляхом направлення сповіщення до її електронного кабінету.
Третя особа - ОСОБА_6 у судове засідання не прибув. Із наявного у справі сповіщення сім'ї за № 241 від 09.01.2025 року постає, що ОСОБА_6 зник безвісти 06.01.2025 року у курській області рф під час виконання бойових завдань, пов'язаних із захистом Батьківщини.
Оскільки, в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі залучених до участі у справі учасників справи та представників, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні докази, з'ясувавши обставини справи, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, встановив наступне.
Судом встановлено та не заперечувалося сторона у справі, що ОСОБА_8 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Від даного шлюбу сторони мають сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Як вбачається з матеріалів справи, дитина сторін ОСОБА_5 , 2015 р.н. - є особою з інвалідністю з дитинства, що постає із посвідчення серії НОМЕР_1 (а.с. 104). Відповідно до виписки із медичної картки амбулаторного хворого № 1134Д, дитина перебуває на обліку з 16.11.2022 року в КП «Обласний центр профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІД Полтавської обласної ради».
Діагноз від 23.11.2022 року: Клінічна стадія 111. Хвороба зумовлена ВІЛ, з проявами мікобактеріальної інфекції (а.с. 103).
Судовим наказом Автозаводського районного суду м. Кременчука від 20 січня 2023 року по справі № 524/7662/22, яке набрало законної сили, були стягнуті аліменти з ОСОБА_11 на корись ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 29 грудня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 6-7).
Відповідно до розрахунку заборгованості, зробленого державним виконавцем Коломейко Д.С. у ВП № 71221191 за судовим наказом, виданим Автозаводським районним судом м. Кременчука, заборгованість ОСОБА_11 станом на 01.03.2024 року становить 50 801,47 грн.
До матеріалів справи стороною позивача додано копію свідоцтва про шлюб, відповідно до якого, 21 червня 2022 року ОСОБА_6 уклав шлюб з ОСОБА_11 у Шевченківському відділі РАЦСу у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління МЮ (м. Дніпро). ОСОБА_11 взяла прізвище чоловіка « ОСОБА_12 » (а.с. 9). ІНФОРМАЦІЯ_4 у них народився син ОСОБА_7 , даний факт постає із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 10.01.2023 року (а.с. 10).
Із довідки УСЗН Центральне (Шевченківський район) м. Дніпра за № 07.1-14/2/699 від 02.05.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 знаходилася на обліку в Центральному районі УСЗН ДМР (Шевченківський р-н) та отримує одноразову допомогу при народженні 1-єї дитини, за період з січня 2023 року по квітень 2024 року отримала таку допомогу у розмірі 13 760,00 грн.
Звертаючи до суду із позовом, представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 вказав, що позивач перебуває на обліку з приводу вагітності, її єдиним доходом є лише одноразова допомога і вона не може сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі.
Під час розгляду справи судом, у позивача ІНФОРМАЦІЯ_5 народилася дитина, дочка ОСОБА_13 , батьками якої вказані ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , і даний факт вбачається із доданої до матеріалів справи стороною позивача копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 06.09.2024 року (а.с. 137).
Із копії сповіщення сім'ї за № 241 від 09.01.2025 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_6 вбачається, що солдат ОСОБА_6 зник безвісти 06 січня 2025 року поблизу н.п. Алєксандрія, Суджанського району, Курської області, рф, під час виконання бойових завдань, пов'язаних із захистом Батьківщини. Були здійснені пошукові дії, які не дали результату (а.с. 161).
Звертаючись до суду із даним позовом, та в процесі розгляду справи судом, представник позивача вказав як на підставу зменшення розміру аліментів погіршення матеріального стану позивача, наявність двох малолітніх дітей та як наслідок неможливість працювати, а також чоловіка, який зник безвісти під час виконання бойових завдань по захисту Батьківщини.
Надаючи правову оцінку зазначеному, суд виходить із наступного.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно з ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно з частинами восьмою, дев'ятою статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року за № 789-ХІІ та набула чинності для України 27.09.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Частинами першою та другою статті 27 Конвенції передбачено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до принципу № 4 Декларації прав дитини, дитині мають належати права: на здорове зростання і розвиток, на належне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування.
Аналогічні положення закріплені частиною першою ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з якою батьки мають право та зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний, моральний розвиток.
Статтею 8 вказаного Закону передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. 7 та ч. 8 ст. 7 СК України, при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно положень статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Враховуючи зміст статей 181,192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Згідно роз'яснень наданих у пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Відповідно до п. 17 вказаної Постанови, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен враховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.
Згідно ч. 1 ст. 273 СК України якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 170 цього Кодексу у разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4 частини першої статті 161 цього Кодексу боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів.
При цьому положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: зміни і сімейного і матеріального стану.
Під зміною матеріального положення сторін розуміється як покращення, так і погіршення майнового положення платника або одержувача аліментів. Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім'ї. Під зміною сімейного стану розуміється з'явлення у сім'ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов'язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Відносно платника аліментів враховується також зміна складу осіб, які зобов'язані за законом надавати утримування. Погіршення або поліпшення стану здоров'я платника або одержувача аліментів враховується судом як підстав для зміни розміру аліментів.
Крім того, Верховний Суд наголошував на тому, що батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.
За змістом ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом враховано, що позивач по справі є також матір'ю малолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та малолітньої дочки ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , народжених у шлюбі з ОСОБА_6 .
Позивач офіційно не працює, отримує допомогу по догляду за дітьми до досягнення ними 3-річного віку, а також втратила чоловіка ОСОБА_6 , який безвісти зник під час виконання бойових завдань, пов'язаних із захистом Батьківщини. Фактично спільні діти залишилися без батька та перебувають на утриманні лише матері ОСОБА_1 .
Таким чином, після винесення Автозаводським районним судом м. Кременчука судового наказу 20.01.2023 року про стягнення з позивача на користь відповідача аліментів у розмірі 1/4 частини на утримання сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у позивача змінилися життєві обставини, вона народила ще двох дітей від іншого шлюбу, які на даний час є малолітніми віком 2,2 роки та 7 місяців та які перебувають фактично на її утриманні, оскільки позивач втратила чоловіка, отже змінився її майновий стан в бік погіршення.
Суд також врахував, що спільна дитина сторін, син ОСОБА_5 , 2015 р.н. є дитиною з інвалідністю з дитинства, перебуває на диспансерному обліку з 16.11.2022 року в КП «Обласний центр профілактики та боротьби з ВІЛ/СНІД Полтавської обласної ради» та потребує лікування.
Оскільки до предмета доказування відносяться обставини, які свідчать про існування змін, що відбулись в матеріальному чи сімейному становищі платника аліментів вже після їх присудження судовим рішенням, позивачем доведено, а відповідачем не спростовано настання у платника аліментів таких змін після січня 2023 року, суд приходить до висновку, що вказані зміни в своєму сукупному розмірі вплинули на здатність позивача сплачувати аліменти в розмірі 1/4 частини на одну дитину сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , утриманням якого також має опікуватись і відповідач.
Суд, враховуючи матеріальне становище позивача, наявність на її утриманні двох малолітніх дітей, розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, рівність обов'язку батьків щодо утримання дитини, вважає що є підстави для часткового задоволення позовних вимог та зменшення розміру стягуваних аліментів, визначених судовим наказом Автозаводського районного суду м. Кременчука від 20.01.2023 року, з 1/4 частини до 1/6 частини щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішення суду законної сили до досягнення дитиною повноліття.
Суд вважає, що зменшення розміру аліментів з 1/4 до 1/6 частини є розумним та не суперечить нормам матеріального права та буде справедливим балансом щодо захисту прав всіх дітей позивача та з урахування потреб позивача.
За правилами ст. 191 СК України зменшення розміру аліментів відбувається з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Згідно приписів статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог, інші судові витрати у разі відмови в задоволенні позову покладаються на позивача.
При зверненні до суду позивач сплатила судовий збір у розмірі 1211,20 грн. Враховуючи часткове задоволенні позову, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 605,50 грн. (1211,20 : 2).
Сторони не заявляли про понесення ними інших судових витрат.
Справа розглянута в межах заявлених позовних вимог та наданих учасниками справи доказів.
Керуючись ст. 180-184, 192,197 Сімейного Кодексу України, ст. 2, 4, 5, 10, 12, 76, 77, 78, 79, 80 - 83, 258, 259, 263-265, 352 - 354 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Зменшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі судового наказу Автозаводського районного суду м. Кременчука від 20.01.2023 року, з 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходів) щомісячно платника аліментів, на 1/6 частину від усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, і до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення у визначеному розмірі 1/6 частини від усіх видів доходів з дня набрання цим рішенням суду законної сили.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти у повернення сплаченого судового збору у розмірі 605,50 грн.
У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Третя особа: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , РНОКПП: НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .
Повний текст рішення суду виготовлено 24 березня 2025 року.
Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту.
Рішення набирає законної сили, якщо не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: