Справа № 524/15876/24
Провадження №2/524/2973/25
24.03.2025 року Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі: головуючого - судді Нестеренка С.Г., за участі секретаря судового засідання Бельченко Н.Л., розглянув у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчук Полтавської області цивільну справу за позовом АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг, -
У грудні 2024 року до суду звернулося АТ «Універсал Банк»» (далі - позивач, Банк) із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг.
В обґрунтування позову позивач вказував, що 19 серпня 2020 року між АТ «Універсал Банк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання останньою анкети-заяви до договору про надання банківських послуг.
За умовами укладеного договору АТ «Універсал Банк» надав відповідачу кредит у вигляді кредитного ліміту на поточний рахунок у розмірі 15 000,00 грн. спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка. Своїм цифровим власноручним підписом в анкеті-заяві ОСОБА_1 підтвердила, що зазначена анкета-заява разом із Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank, таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг.
Посилаючись на те, що відповідач умови укладеного договору не виконує, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість, що виникла станом на 05.09.2024 року, у розмірі 16 544,45 грн., що є заборгованістю за наданим кредитом (тілом кредиту) та судові витрати.
Ухвалою суду від 13 січня 2025 року відкрито провадження у справі, залучено сторін, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, зобов'язано позивача надати суду докази перерахування коштів позичальнику, видачі та перевидачі банківських карток, встановлення кредитного ліміту.
15 січня 2025 року до суду від позивача надано письмові докази.
У судове засідання представник позивача АТ «Універсал Банк» не прибув. У позовній заяві просили справу розглядати без участі їх представника.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не прибула з невідомих суду причин, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Про причини своєї неявки суд не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи, розгляд справи за її відсутності не подавала. У відповідності до ст. 174, 178 ЦПК України відповідач не скористалася своїм процесуальним правом та не направила суду відзив на позовну заяву із викладенням заперечень проти позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Ухвалою суду від 24 березня 2025 року постановлено про заочний розгляд справи.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
19 серпня 2020 року відповідач ОСОБА_1 підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг «Monobank»/Universal Bank, в якій просила про відкриття поточного рахунку, а також своїм підписом повністю та безумовно прийняла пропозицію банку та погодилася з тим, що анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів «Monobank»/Universal Bank, таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/terms; тарифами, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/rates, складають Договір про надання банківських послуг (а.с. 9).
Відповідно до п. 3 анкети-заяви відповідач погодилася, що у разі виходу з пільгового періоду, що складає 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватись процентна ставка 3,2% на місяць з першого дня користування кредитом.
Пунктом 6 анкети-заяви до договору про надання банківських послуг відповідач засвідчила генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису (далі - УЕП) з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватись нею для вчинення правочинів та платіжних операцій. Також відповідач визнала, що УЕП є аналогом власноручного підпису.
Зі змісту анкети-заяви вбачається, що відповідач надала дозвіл на встановлення кредитного ліміту на суму, вказану в мобільному додатку.
Відповідно до довідки про розмір встановленого кредитного ліміту від 14.01.2025 року, 18.12.2020 року на картку № НОМЕР_1 …. НОМЕР_2 було встановлено кредитний ліміт 5 000,00 грн., який періодично то збільшувався, то зменшувався, і 17.09.2023 року такий розмір ліміту склав 14 500,00 грн. (а.с. 72).
Згідно виписки про рух коштів по картці з 06.09.2020 року по 01.09.2024 року ОСОБА_1 активно користувалася вказаною карткою, про що відображено відповідні операції, а саме: зняття готівкових коштів, розрахунок за товар з супермаркетах, кав'ярнях, магазинах, бістро, автозаправках, крім того, здійснював поповнення мобільного рахунку, поповнював власну картку, здійснював перекази, інші платежі тощо.
Як постає з виписки по картці, баланс на початок періоду (кредитний ліміт) складає 0 грн. Баланс на кінець періоду складає - (мінус) 2 044,45 грн. Кредитний ліміт (станом на 05.09.2024 року) складає 14 500,00 грн., заборгованість (станом на 05.09.2024 року) складає 16 544,45 грн. Загальна заборгованість складається з повністю використаного позичальником кредитного ліміту у сумі 14 500,00 грн. та суми овердрафту (мінусу по картці), яка становить - (мінус) 2 044,45 грн. Сума витрат за період складає - 295 880,27 грн., сума зарахувань за період складає - 279 335,82 грн., тобто загалом розмір заборгованості складає 16 544,45 грн.
У зв'язку з тим, що відповідач лише частково здійснювала операції з поповнення своєї банківської карти, розмір яких був значно меншим за поточні витрати по картковому рахунку та здійснювався нею на власний розсуд, виникла непогашена заборгованість.
Із розрахунку заборгованості за договором № б/н від 19.08.2020 року, укладеним між АТ «Універсал Банк» і ОСОБА_1 , вбачається, що кошти на погашення кредиту вносилися та станом на 05.09.2024 року позивачем нарахована заборгованість за договором у розмірі 16 544,45 грн. за тілом кредиту (а.с. 7-8).
Надаючи правову оцінку встановленим фактам і правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Положеннями частини 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно з частинами 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього ж Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
У позовній заяві АТ «Універсал Банк» посилається на те, що особливістю проекту «Monobank» є укладення договорів в електронній формі відповідно до розміщених на сайті банку Умов обслуговування рахунків фізичної особи та здійснення банківського обслуговування дистанційно без відділень.
Із матеріалів справи вбачається та судом установлено, що 19 серпня 2020 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг.
У цій анкеті-заяві зазначено, що вона разом із Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів Monobank/UniversalBank, тарифами, які розміщені на відповідних сайтах, а також таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.
У анкеті-заяві відповідач висловила свою згоду саме на укладення договору про надання банківських послуг із використанням мобільного додатку та доступу до електронних інформаційних ресурсів, для чого отримав відповідний електронний ключ та електронний підпис. Відповідач просила встановити кредитний ліміт на суму, вказану у мобільному додатку. Пільговий період за користування кредитним лімітом до 62 календарних днів. У разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,2 % на місяць із першого дня користування кредитом.
Тобто, зі змісту анкети-заяви постає, що відповідач надав дозвіл на встановлення кредитного ліміту на суму, вказану в мобільному додатку.
Крім того, в анкети-заяви зазначено: «Засвідчую генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем…, що буде використовуватися мною для вчинення правочинів та платіжних операцій. Також я визнаю, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису. Ризики з відшкодування збитків, що можуть бути заподіяні банку та/або клієнту, а також третім особам у разі використання УЕП, покладаються на клієнта».
Відповідачу було згенеровано ключову пару з особистим електронним ключем та відповідним відкритим ключем, реквізити якого містяться в анкеті-заяві.
Згідно п. 14 «Положення про застосування електронного підпису та електронної печатки в банківській системі України», затвердженого постановою Правління НБУ від 14.08.2017 року № 78, яке втратило чинність на підставі постанови НБУ від 20.12.2023 року № 172 та яке діяло на час виникнення спірних правовідносин, використання удосконаленого електронного підпису, удосконаленої електронної печатки та простого електронного підпису здійснюється на підставі договору між банком і клієнтом, який укладається в письмовій формі (у вигляді паперового документа з власноручними підписами сторін або як електронний документ із кваліфікованим електронним підписом) після проведення ідентифікації та верифікації клієнта відповідно до вимог законодавства України у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.
Використання електронного підпису є правомірним та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеному в письмовій формі.
Зазначене узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 23 березня 2020 року в справі № 404/502/18.
Факт ознайомлення відповідача з Умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту в матеріалах справи відсутній.
Наявні у матеріалах справи Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів Monobank/UniversalBank ОСОБА_1 не підписані, а тому згідно з роз'ясненнями, що викладені у постанові Верховного Суду від 03 липня 2019 року в справі № 342/180/17, із огляду на їх мінливий характер, такі Умови і правила не можна вважати складовою частиною кредитного договору.
Крім того, позивачем до матеріалів справи додано Умовами і правилами надання банківських послуг, затверджені Правлінням банку за №46 від 24.11.2021 року, які набули чинності з 27.11.2021 року, тоді як договір з банком відповідач уклала 19.08.2020 року.
Доводи позивача про те, що факт ознайомлення підтверджується тим, що на підставі анкети-заяви відповідач висловила свою згоду з вказаними вище документами в електронному вигляді у мобільному застосунку «Monobank» шляхом застосування електронного цифрового підпису, є необґрунтованими, оскільки в матеріалах справи відсутнє підтвердження із зазначенням дати та часу одержання відповідачем у електронному вигляді Умов обслуговування рахунків фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» та тарифів.
Судом також було встановлено, що підписана відповідачем анкета-заява до договору про надання банківських послуг містить інформацію про анкетні дані відповідача, контактну інформацію тощо, але не містить жодних даних про розмір кредитного ліміту. За недоведеності бази для нарахування, домовленість у анкеті-заяві про те, що у разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,2% на місяць із першого дня користування кредитом, не дозволяє суду простим математичним підрахунком перевірити правильність нарахування коштів, які позивач просить стягнути з відповідача, як заборгованість за тілом кредиту.
Суд констатує, що не надання відповідачем контррозрахунку не звільняє суд від обов'язку перевірити правильність нарахованої суми. Суд позбавлений можливості встановити дату виходу відповідача з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, та відповідно нарахування процентів.
Як вбачається з наданого банком розрахунку заборгованості, загальний залишок заборгованості за кредитом (тілом кредиту) становить 16 544,45 грн. Проте, фактично ця сума не є заборгованістю лише за тілом кредиту, оскільки банком також нараховувались проценти на заборгованість за кредитом у розмірі 37,2% та 19,2%, тому цей розрахунок не є належним доказом щодо розміру коштів, які фактично отримані позичальником, та його заборгованості.
При цьому, із цього розрахунку боргу вбачається, що банком також здійснювалось автоматичне списання відсотків, що теж враховано ним як заборгованість за тілом кредиту, однак фактично такою не є.
Судом встановлено, що банком нараховувалися проценти за користування кредитними коштами у розмірі 37,2% річних та 19,2%, які за підрахунком суду, складають - 12 218,83 грн., та які банк автоматично списував з рахунку відповідача. Такі неправомірно включені проценти до тіла кредиту та автоматично списані з рахунку відповідача у розмірі 12 218,83 грн., необхідно вирахувати з суми заборгованості за тілом кредиту.
Таким чином, заборгованість відповідача за тілом кредиту становить 4325,62 грн. (16 544,45 - 12 218,83), які слід стягнути з відповідача на користь позивача. Отже, у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості за наданим кредитом («тілом кредиту») у розмірі 12 218,83 грн. позивачу слід відмовити за безпідставністю.
Згідно з ч. 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 3028,00 грн. Судом позов було задоволено у розмірі 4325,62 грн., що становить 26,15% від заявленого 16 544,45 грн. Враховуючи факт часткового задоволення судом позовних вимог у розмірі 26,15%, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню кошти у повернення сплаченого судового збору у розмірі 791,82 грн. (26,15% від 3028,00 грн.). При цьому позивачу необхідно відмовити у поверненні сплаченого судового збору у розмірі 2236,18 грн. (3028,00 грн. - 791,82 грн.).
Сторони не заявляли про понесення ними інших судових витрат.
Справа розглянута в межах заявлених позовних вимог та наданих сторонами у справі доказів.
Керуючись ст. 525, 526, 536, 549, 553-559, 625, 626, 634, 1046 - 1052, 1054 ЦК України, ст. 4, 5, 10-13, 18, 76-81, 83, 141, 142, 258, 259, 263-265, 273, 280 - 282, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позов АТ «Універсал Банк» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 19.08.2020 року, що виникла станом на 05.09.2024 року, у розмірі - 4325,62 грн., яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом («тілом кредиту») у цьому розмірі та кошти у повернення сплаченого судового збору у розмірі - 791,82 грн.
Відмовити АТ «Універсал Банк» у задоволенні позову до ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості за наданим кредитом («тілом кредиту») у розмірі 12 218,83 грн. та коштів у повернення сплаченого судового збору у розмірі 2236,18 грн.
Позивач: АТ «Універсал Банк», код за ЄДРПОУ: 21133352, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. № 54/19.
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст заочного рішення суду виготовлено 24 березня 2025 року.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданої упродовж тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня розгляду заяви про перегляд заочного рішення у разі його не скасування. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: