Справа № 638/5140/25
Провадження № 1-кс/638/1021/25
Іменем України
23 березня 2025 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
cлідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Дзержинського районного суду м. Харкова клопотання слідчого СВ Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 , погодженого прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12025221200000533 від 21.03.2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, -
встановив:
До Дзержинського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого за погодженням з прокурором про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи в період дії воєнного стану поширеного на території України, будучи обізнаним про Указ Президента України 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Закон України № 2102-IХ від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», вчинив кримінальне правопорушення-злочин при наступних обставинах:
Так, 20.03.2025 приблизно о 19 год. 30 хв. ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з друзями перебували поблизу гіпермаркету «Будмен», що розташований за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, б. 119-А, де побачив знайомого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебував поблизу вхідних дверей до гіпермаркету «Будмен». Підійшовши до ОСОБА_7 разом з друзями, ОСОБА_4 , почав вимагати у потерпілого борг у 200 грн., та коли потерпілий відкрив сумку, дістав з відти грошові кошти, у ОСОБА_4 виник умисел на відкрите викрадення чужого майна вчинене повторно в умовах воєнного стану.
Так, ОСОБА_4 реалізуючи свій злочинний умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна, будучи неодноразово судимий за майнові злочини на шлях виправлення та перевиховання не став, діючи умисно, повторно з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер наслідків свого діяння і бажаючи їх настання перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 поблизу вхідних дверей до гіпермаркету «Будмен» підійшов ближче до потерпілого ОСОБА_7 та обхопив його правою рукою за талію, з метою подавлення супротиву потерпілого, та в цей час рукою відкрито проник до сумки ОСОБА_7 викравши з неї грошові кошти купюрами по 50 грн. на загальну суму 6000 гривень.
Після чого, ОСОБА_4 з місця скоєння злочину зник, обернувши викрадені грошові кошти на свою користь та розпорядившись ним на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду у сумі 6000 грн.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 4 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, в умовах воєнного стану.
В обґрунтування клопотання слідчий та прокурор посилаються на наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та вказують на необхідність запобігання спробам переховуватися від органу досудового розслідування або суду, будь-яким чином перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на свідків, експерта та потерпілого у кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім того, слідчий у клопотанні зазначила, що фактичні обставини справи, особа підозрюваного, характер висунутої підозри та тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у їх взаємозв'язку з можливими ризиками по справі свідчать про неможливість застосування інших запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою, як таких, що недостатні для запобіганню ризиків та виконанню підозрюваним процесуальних обов'язків.
Прокурор, слідчий в судовому засіданні підтримали клопотання.
Підозрюваний та його захисник проти задоволення клопотання заперечували, просили застосувати більш м'який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту. Також просили встановити мінімальний розмір застави.
Слідчий суддя, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, встановив наступне.
Кримінальним процесуальним Кодексом України визначено мету, підстави та обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ч.1 та п.4 ч.2 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Судом встановлено, що в провадженні ХРУП №3 ГУ НП в Харківській області перебуває кримінальне провадження №12025221200000533 від 21.03.2025 року за ч. 4 ст. 186 КК України.
21.03.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України за вчинення кримінального правопорушення злочину передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
21.03.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, в умовах воєнного стану.
Згідно протоколу затримання підозрюваного від 21.03.2025 року ОСОБА_4 затриманий в порядку ст.208 КПК України - 21.03.2025 о «08 год 00 хв.»
Копію клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваний та його захисник отримали 21.03.2025 о «19 год 30 хв.»
Надані стороною кримінального провадження докази свідчать про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України, зокрема постановою прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення(або таке, що готується), протоколом допиту потерпілого, протоколом огляду місця події, протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, протоколом допиту свідка, протоколом огляду предмету.
Слідчий суддя також вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: у разі перебування підозрюваного на волі він може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, буд-яким чином перешкоджати кримінальному провадженню, тиснути та впливати на свідків та потерпілого, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
При розгляді даного клопотання слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець, м. Харкова, громадянин України, офіційно не працевлаштований, з середньою освітою, неодружений, на утриманні малолітніх дітей не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_3 раніше судимий, останній раз 11.07.2018 року Дзержинським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Враховуючи існування вищезазначених ризиків, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого злочину; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винним у злочині, у вчиненні якого підозрюється; враховуючи особу підозрюваного, суд вважає, що застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, а тому обирає для нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Даних щодо неможливості застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров'я підозрюваного слідчому судді не надано.
Згідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Відповідно до вимог ст.182 КПК України, слідчий суддя з урахуванням викладених обставин злочину, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст.177 КПК України, визначає заставу достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Згідно з п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому суд вважає, що застава у межах, визначених п.2 ч.5 ст.182 КПК України здатна забезпечити виконання ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на нього обов'язків, у зв'язку з чим слідчий суддя визначає заставу у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 205,206,372,395 КПК України, слідчий суддя, -
ухвалив:
Клопотання слідчого СВ Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 , погодженого прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12025221200000533 від 21.03.2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.4 ст.186 КК України - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор», строком на 60 (шістдесят) днів до 19 травня 2025 року та рахувати строк з моменту фактичного затримання - з 21 березня 2025 року.
Визначити суму застави у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 151400,00 гривень, яку можливо внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (рахунок UA208201720355299002000006674, МФО 820172, код отримувача 26281249, банк отримувача ДКСУ, м.Київ, призначення платежу застава згідно КПК по справі відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про застосування запобіжного заходу, справа №638/5140/25 (Дзержинський районний суд м. Харкова).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання підвартою протягом всього строку тримання під вартою.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти звільнити.
У разі внесення застави, на підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із міста Харкова без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Визначити 2-місячний термін дії обов'язків, покладених судом у разі внесення застави, з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий уповноваженій службовій особі установи тимчасового тримання.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа установи тимчасового тримання негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Дзержинського районного суду м. Харкова.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1