Україна
Донецький окружний адміністративний суд
20 березня 2025 року Справа№200/1379/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Троянової О.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови
Позивач, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови, винесеної головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Королем Володимиром Володимировичем від 11.02.2025, прийнятої в межах виконавчого провадження № 77149217 про стягнення виконавчого збору в розмірі 32000,00 грн.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 року відкрито провадження у адміністративній справі в порядку письмового провадження з урахуванням особливостей, встановлених статтею 287 КАС України.
Відповідно до положень статті 287 КАС України виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом двадцяти днів після відкриття провадження у справі.
Сторони про прийняття справи до провадження були повідомлені судом належним чином за допомогою програмного забезпечення «Електронний суд».
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що 11.02.2025 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №77149217 з виконання виконавчого листа по справі №200/14515/21 та одночасно в межах виконавчого провадження ВП № 77149217 винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 32000,00 грн. Зазначив, що рішення було виконане ще до винесення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження №77149217. Оскільки судове рішення виконано боржником в добровільному порядку, державним виконавцем не проведено виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішення, а тому підстави для стягнення виконавчого збору відсутні. Постанову, винесену головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Королем Володимиром Володимировичем від 11.02.2025, прийнятої в межах виконавчого провадження №77149217 про стягнення виконавчого збору в розмірі 32000,00 грн, вважає протиправною, просило задовольнити позов.
Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, витребуваних ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 року доказів не надав. Враховуючи положення ч. 6 ст. 162 КАС України суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами у справі.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
Позивач - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010), є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, основним завданням якого, згідно вимог чинного законодавства, зокрема, є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення.
Відповідач - Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 43316700) у розумінні п. 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах згідно ст. 43 Кодексу адміністративного судочинства України має адміністративну процесуальну дієздатність.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року у справі №200/14515/21 частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії. Визнано протиправним і скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 06 серпня 2021 року № 914270165499 «Про відмову в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу: період перебування на інвалідності внаслідок трудового каліцтва: з 09 жовтня 2008 року по 08 жовтня 2010 року: з 01 червня 2011 року по 31 серпня 2011 року; з 01 вересня 2014 року по 31 жовтня 2014 року; період проходження військової служби за контрактом: з 01 квітня 2021 року по 25 липня 2021 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу в кратному обчисленні один місяць служби за три: час проходження служби, протягом якого він брав участь в антитерористичній операції: з 16 серпня 2017 року по 08 січня 2018 року; з 20 січня 2018 року по 29 квітня 2018 року; час проходження служби, протягом він брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів: з 10 травня 2018 року по 05 серпня 2018 року; з 09 серпня 2018 року по 10 серпня 2018 року; з 16 серпня 2018 року по 25 вересня 2018 року; з 30 вересня 2018 року по 30 січня 2019 року; з 05 лютого 2019 року по 23 червня 2019 року; з 25 липня 2019 року по 10 вересня 2019 року; з 17 вересня 2019 року по 25 листопада 2019 року; з 02 грудня 2019 року по 06 березня 2020 року; з 11 березня 2020 року по 19 липня 2020 року; з 19 серпня 2020 року по 27 листопада 2020 року; з 30 листопада 2020 року по 19 квітня 2021 року; з 23 квітня 2021 року по 10 червня 2021 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, (ст. 14, постанова 202, підземні, сп. 1, р. 1, п-р 1, п. а-в) період перебування на інвалідності внаслідок трудового каліцтва з 09 жовтня 2008 року по 25 липня 2021 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, (ст. 14, постанова 202, підземні, сп. 1, р. 1, п-р 1, п. а-в), в кратному обчисленні один місяць служби за три: час проходження служби, протягом якого він брав участь в антитерористичній операції: з 16 серпня 2017 року по 08 січня 2018 року; з 20 січня 2018 року по 29 квітня 2018 року; час проходження служби, протягом він брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів: з 10 травня 2018 року по 05 серпня 2018 року; з 09 серпня 2018 року по 10 серпня 2018 року; з 16 серпня 2018 року по 25 вересня 2018 року; з 30 вересня 2018 року по 30 січня 2019 року; з 05 лютого 2019 року по 23 червня 2019 року; з 25 липня 2019 року по 10 вересня 2019 року; з 17 вересня 2019 року по 25 листопада 2019 року; з 02 грудня 2019 року по 06 березня 2020 року; з 11 березня 2020 року по 19 липня 2020 року; з 19 серпня 2020 року по 27 листопада 2020 року; з 30 листопада 2020 року по 19 квітня 2021 року; з 23 квітня 2021 року по 10 червня 2021 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26 липня 2021 року про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020, та з урахуванням правової оцінки, наданої судом в цьому рішенні. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року у справі №200/14515/21 залишено без задоволення апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. Залишено без змін рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року у справі № 200/14515/21.
06.11.2023 року Донецьким окружним адміністративним судом на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року у справі № 200/14515/21 видано, зокрема, виконавчий лист про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, (ст. 14, постанова 202, підземні, сп. 1, р. 1, п-р 1, п. а-в), в кратному обчисленні один місяць служби за три: час проходження служби, протягом якого він брав участь в антитерористичній операції: з 16 серпня 2017 року по 08 січня 2018 року; з 20 січня 2018 року по 29 квітня 2018 року; час проходження служби, протягом він брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів: з 10 травня 2018 року по 05 серпня 2018 року; з 09 серпня 2018 року по 10 серпня 2018 року; з 16 серпня 2018 року по 25 вересня 2018 року; з 30 вересня 2018 року по 30 січня 2019 року; з 05 лютого 2019 року по 23 червня 2019 року; з 25 липня 2019 року по 10 вересня 2019 року; з 17 вересня 2019 року по 25 листопада 2019 року; з 02 грудня 2019 року по 06 березня 2020 року; з 11 березня 2020 року по 19 липня 2020 року; з 19 серпня 2020 року по 27 листопада 2020 року; з 30 листопада 2020 року по 19 квітня 2021 року; з 23 квітня 2021 року по 10 червня 2021 року.
11.02.2025 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Королем Володимиром Володимировичем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження у ВП №77149217 з виконання вищезазначеного виконавчого листа.
Крім того, 11.02.2025 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Королем Володимиром Володимировичем в межах виконавчого провадження ВП №77149217 прийнято постанову про стягнення виконавчого збору, якою з позивача стягнуто виконавчий збір у розмірі 32000,00 грн.
Листом №0500-0305-5/12099 від 12.02.2025 року позивач просив відповідача закінчити виконавче провадження №77149217 у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення суду. Зазначив, що Головним управлінням на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06.02.2023 по справі №200/14515/21 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області з 26.07.2021 здійснено перерахунок «Згідно рішень суду»: 1. ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058), застосовано середній показник заробітної плати (доходу) в Україні на 2021 рік (2018-2020) в сумі 9118.81 грн. Встановлено, що час проходження служби в особливий період, протягом якого ОСОБА_1 брав участь складає 03 роки 05 місяців 27 днів (необхідно зарахувати як 1 місяць служби за 3) наступні періоди: - з 16 серпня 2017 року по 08 січня 2018 року (00-04-23); - з 20 січня 2018 року по 29 квітня 2018 року (00-03-10); - з 10 травня 2018 року по 05 серпня 2018 року (00-02-26; - з 09 серпня 2018 року по 10 серпня 2018 року (00-00-02); - з 16 серпня 2018 року по 25 вересня 2018 року (00-01-10); - з 30 вересня 2018 року по 30 січня 2019 року (00-04-01); - з 05 лютого 2019 року по 23 червня 2019 року (00-04-19); - з 25 липня 2019 року по 10 вересня 2019 року (00-01-16); - з 17 вересня 2019 року по 25 листопада 2019 року (00-02-09); - з 02 грудня 2019 року по 06 березня 2020 року (00-03-05); - з 11 березня 2020 року по 19 липня 2020 року (00-04-09); - з 19 серпня 2020 року по 27 листопада 2020 року (00-03-09); - з 30 листопада 2020 року по 19 квітня 2021 року (00-04-20); - з 23 квітня 2021 року по 10 червня 2021 року (00-01-18). Служба в особливий період 03 роки 05 місяців 27 днів, то 1 місяць служби прирівняний до 3 місяців дорівнює 10 років 05 місяців 21 день. 2. До страхового та пільгового (підземного) стажу зараховано період перебування на трудкаліцтві з 09.10.2008 по 25.07.2021 (12 років 09 місяців 18 днів), в тому числі в цьому періоді зараховано 03 роки 05 місяців 27 днів (служба в особливий період). Додатково зараховано до страхового та пільгового стажу 06 років 11 місяців 24 дні (період з 01.01.1992 по 24.12.1998 внесено умовно для виконання рішення суду). Таким чином, загальний пільговий (підземний стаж) склав 27 років 10 місяців 03 дні.
Отже, спірним при вирішені даної справі є правові підстави для прийняття спірної постанови від 11.02.2025 року у ВП №77149217 про стягнення виконавчого збору у розмірі 32 000 грн.
Судом встановлено на підставі розрахунку стажу ОСОБА_1 , що до страхового та пільгового стажу останнього зараховано періоди проходження служби, протягом якого він брав участь в антитерористичній операції: з 16 серпня 2017 року по 08 січня 2018 року; з 20 січня 2018 року по 29 квітня 2018 року; час проходження служби, протягом він брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів: з 10 травня 2018 року по 05 серпня 2018 року; з 09 серпня 2018 року по 10 серпня 2018 року; з 16 серпня 2018 року по 25 вересня 2018 року; з 30 вересня 2018 року по 30 січня 2019 року; з 05 лютого 2019 року по 23 червня 2019 року; з 25 липня 2019 року по 10 вересня 2019 року; з 17 вересня 2019 року по 25 листопада 2019 року; з 02 грудня 2019 року по 06 березня 2020 року; з 11 березня 2020 року по 19 липня 2020 року; з 19 серпня 2020 року по 27 листопада 2020 року; з 30 листопада 2020 року по 19 квітня 2021 року; з 23 квітня 2021 року по 10 червня 2021 року.
При цьому, судом враховано пояснення відповідача, викладені у листі №0500-0305-5/12099 від 12.02.2025 року, що з метою зарахування вказаних періодів в кратному обчисленні один місяць служби за три позивачу додатково зараховано до страхового та пільгового стажу 06 років 11 місяців 24 дні (період з 01.01.1992 по 24.12.1998 внесено умовно для виконання рішення суду).
Крім того, судом встановлено на підставі відомостей з Автоматизованої системи виконавчого провадження, що виконавче провадження №77149217 станом на дату розгляду справи є завершеним.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходив із наступного.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими для виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
За приписами статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Правовідносини щодо примусового виконання рішення суду та інших органів у виконавчому провадженні державними та приватними виконавцями врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).
Згідно зі ст. 1 Закону № 1404-VІІІ, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону №1404-VІІІ визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та, у передбачених цим Законом випадках, на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Частиною 1 ст.18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії
За приписами частини першої статті 26 Закону №1404-VIII визначено, що державний виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до ч.5 ст.26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Статтею 27 Закону № 1404-VІІІ надано визначення поняття "виконавчий збір" та унормовано питання щодо його розміру, порядку та підстав стягнення.
Так, згідно з ч.1 ст.27 Закону №1404-VІІІ виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Відповідно до ч.3 ст.27 Закону №1404-VІІІ за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника-фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника-юридичної особи.
Згідно з частиною 4 статті 27 Закону №1404-VІІІ державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Частиною 9 ст.27 Закону №1404-VІІІ виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 17 частини першої статті 39 цього Закону. Виконавчий збір не стягується із сум податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій та пені) та недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі їх списання згідно з пунктами 2-3, 2-4 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України" та пунктом 9-15 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
З огляду на системний аналіз наведених норм права, стягнення виконавчого збору пов'язується з початком примусового виконання, оскільки державний виконавець одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження виносить постанову про стягнення виконавчого збору.
При цьому стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження, незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв'язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.
За змістом положень частини четвертої статті 27 Закону №1404-VIII державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Частиною третьою статті 40 Закон №1404-VIII визначено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Також окремі питання організації виконання судових рішень визначені Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за №489/20802.
Пунктом 8 розділу ІІІ Інструкції №512/5 встановлено, що стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону.
Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.
Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.
Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.
Частиною п'ятою статті 27 Закону №1404-VIII визначено, що виконавчий збір не стягується:
1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;
2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;
3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";
4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;
5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;
6)за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини 9 статті 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов'язується з початком примусового виконання рішення; про стягнення виконавчого збору державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження, при цьому одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем приймається постанова про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.
При цьому, у розумінні положень Закону №1404-VIII примусове виконання виконавчого документу розпочинається з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Верховний Суд у постанові від 28.04.2020 у справі №480/3452/19 зазначив, що стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження, незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв'язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.
Таким чином, стягнення виконавчого збору зумовлюється лише фактом початку примусового виконання (відкриттям виконавчого провадження) та не ставиться у залежність від фактично вчинених дій щодо примусового виконання. Стягнення виконавчого збору є не правом, а обов'язком державного виконавця при відкритті виконавчого провадження. Крім того, на момент відкриття виконавчого провадження державний виконавець не зобов'язаний самостійно з'ясовувати будь-яку інформацію щодо виконання судового рішення боржником, оскільки вчинення будь-яких дій до відкриття виконавчого провадження Законом №1404-VIII не передбачено.
Аналогічна правова позиція також наведена у постановах Верховного Суду від 26.06.2020 у справі № 360/3324/19 та від 23.12.2020 у справі № 620/334/20.
Судом встановлено на підставі розрахунку стажу ОСОБА_1 , що до страхового та пільгового стажу останнього зараховано періоди проходження служби, протягом якого він брав участь в антитерористичній операції: з 16 серпня 2017 року по 08 січня 2018 року; з 20 січня 2018 року по 29 квітня 2018 року; час проходження служби, протягом він брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів: з 10 травня 2018 року по 05 серпня 2018 року; з 09 серпня 2018 року по 10 серпня 2018 року; з 16 серпня 2018 року по 25 вересня 2018 року; з 30 вересня 2018 року по 30 січня 2019 року; з 05 лютого 2019 року по 23 червня 2019 року; з 25 липня 2019 року по 10 вересня 2019 року; з 17 вересня 2019 року по 25 листопада 2019 року; з 02 грудня 2019 року по 06 березня 2020 року; з 11 березня 2020 року по 19 липня 2020 року; з 19 серпня 2020 року по 27 листопада 2020 року; з 30 листопада 2020 року по 19 квітня 2021 року; з 23 квітня 2021 року по 10 червня 2021 року.
При цьому, судом враховано пояснення відповідача, викладені у листі №0500-0305-5/12099 від 12.02.2025 року, що з метою зарахування вказаних періодів в кратному обчисленні один місяць служби за три позивачу додатково зараховано до страхового та пільгового стажу 06 років 11 місяців 24 дні (період з 01.01.1992 по 24.12.1998 внесено умовно для виконання рішення суду).
Крім того, судом встановлено на підставі відомостей з Автоматизованої системи виконавчого провадження, що виконавче провадження №77149217 станом на дату розгляду справи є завершеним.
Отже, судом встановлено, що позивачем добровільно виконано рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року у справі №200/14515/21 до відкриття виконавчого провадження ВП № 77149217 в частині зарахування ОСОБА_1 до спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, (ст. 14, постанова 202, підземні, сп. 1, р. 1, п-р 1, п. а-в), в кратному обчисленні один місяць служби за три: час проходження служби, протягом якого він брав участь в антитерористичній операції: з 16 серпня 2017 року по 08 січня 2018 року; з 20 січня 2018 року по 29 квітня 2018 року; час проходження служби, протягом він брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів: з 10 травня 2018 року по 05 серпня 2018 року; з 09 серпня 2018 року по 10 серпня 2018 року; з 16 серпня 2018 року по 25 вересня 2018 року; з 30 вересня 2018 року по 30 січня 2019 року; з 05 лютого 2019 року по 23 червня 2019 року; з 25 липня 2019 року по 10 вересня 2019 року; з 17 вересня 2019 року по 25 листопада 2019 року; з 02 грудня 2019 року по 06 березня 2020 року; з 11 березня 2020 року по 19 липня 2020 року; з 19 серпня 2020 року по 27 листопада 2020 року; з 30 листопада 2020 року по 19 квітня 2021 року; з 23 квітня 2021 року по 10 червня 2021 року.
Відповідачем, у свою чергу, не доведено вчинення ним дій з примусового виконання рішення суду.
Враховуючи викладене, спірна постанова про стягнення виконавчого збору є такою, що підлягає скасуванню.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п'ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
За наслідками судового розгляду, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Згідно положень частини третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При цьому, на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати на сплату судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, оскільки у вказаних правовідносинах Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виступає у якості боржника по виконавчому провадженню, а не у якості суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, судовий збір у розмірі 2422,20 грн підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-262, 293-295 КАС України, суд
Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову, винесену головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Королем Володимиром Володимировичем від 11.02.2025, прийняту в межах виконавчого провадження № 77149217 про стягнення виконавчого збору в розмірі 32000,00 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 43316700, адреса: 84313, Донецька обл., м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, буд. 32) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, адреса: 84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, площа Соборна, будинок 3) судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 20 коп.
Рішення прийнято, складено та підписано в повному обсязі 20 березня 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Суддя О.В. Троянова