Апеляційне провадження Доповідач - Ратнікова В.М.
№ 22-ц/824/6767/2025
м. Київ Справа № 754/4395/19
19 березня 2025 року Київський апеляційний суд у складі судді Судової палати з розгляду цивільних справ Ратнікової В.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 11 липня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Київський радіозавод» про скасування розпорядження і наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати і середньої заробітної плати, процентів, моральної шкоди, зобов'язання повернути майно і провести перерахунок виплат при звільненні,-
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який остаточно уточнив у процесі розгляду справи (28 липня 2023 року), до Акціонерного товариства «Київський радіозавод», в якому просив: 1) скасувати розпорядження-1 від 01.11.2018 по КВЦ «Спецточмеханіка»; 2) скасувати наказ № 20-к від 14.01.2018 року по АТ «Київський радіозавод»; 3) поновити позивача на роботі токарем у ВГСП КВЦ «Спецточмеханіка» АТ «Київський радіозавод»; 4) стягнути з АТ «Київський радіозавод» навмисно невиплачену заробітну плату за листопад 2018 в сумі 2004 грн. і грудень 2018 в сумі 330 грн.; 5) вважати заробітну плату в листопаді 2018 р. - 6012 грн. і в грудні 2018 р. 2246,50 грн.; 6) стягнути з АТ «Київський радіозавод» сумарну з урахуванням інфляції і 3 % річних заробітну плату за період вимушеного прогулу за 1133 робочих дні з 14.01.2019 по 28.07.2023 в сумі 400674,94 грн.; 7) стягнути з АТ «Київський радіозавод» 50 000 грн - моральної шкоди; 8) зобов'язати АТ «Київський радіозавод» повернути відчужене майно позивачу; 9) зобов'язати АТ «Київський радіозавод» остаточний розрахунок при звільненні провести по фактичній середній заробітній платі 4129,25 грн.
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 11 липня 2024 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Київський радіозавод».
02 січня 2025 року через суд першої інстанції позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 11 липня 2024 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 січня 2025 року апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 залишено без руху для уточнення об?єкта апеляційного оскарження від 11 липня 2024 року у справі № 754/4395/19.
31 січня 2025 року від апелянта(позивача) ОСОБА_1 до Київського апеляційного суду надійшла уточнена апеляційна скарга, в якій позивач зазначив про те, що ним оскаржується рішення Деснянського районного суду міста Києва від 11 липня 2024 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 07 лютого 2025 року апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 11 липня 2024 року залишено без руху з підстав подання апеляційної скарги поза межами строків апеляційного оскарження згідно з частиною 1 статті 354 ЦПК України та не порушення питання про його поновлення, а також несплати судового збору за подання апеляційної скарги в частині вимог.
У березні 2025 року на адресу апеляційного суду від позивача ОСОБА_1 надійшов документ під назвою «Апеляційна скарга (з уточненнями), в якій позивач, посилаючись на ухвалу Київського апеляційного суду від 07 лютого 2025 року про залишення апеляційної скарги без руху, вказує, що в ухвалі від 16 грудня 2024 року у цій справі №754/4395/19 Верховний Суд зазначив, що повернення апеляційної скарги не позбавляє заявника права подати нову апеляційну скаргу, оформлену відповідно до вимог законодавства. Також у вказаному документі позивач посилається на положення статті 5 Закону України «Про судовий збір», якими передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Поданий позивачем документ «Апеляційна скарга (з уточненнями) не свідчать про належне виконання ухвали Київського апеляційного суду від 07 лютого 2025 року про залишення апеляційної скарги без руху, з огляду на таке.
Залишаючи без руху апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 11 липня 2024 року у справі №754/4395/19, суд виходив з того, що у відповідності до вимог статей 122, 123, 124 ЦПК України перебіг строку, визначеного статтею 354 ЦПК України, на оскарження рішення Деснянського районного суду міста Києва від 11 липня 2024 року почався з наступного дня після підписання повного судового рішення (12 липня 2024 року) і закінчився 12 серпня 2024 року, у перший робочий день після вихідного дня 11 серпня 2024 року.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подана позивачем 02 січня 2025 року, тобто поза межами строків апеляційного оскарження згідно з частиною 1 статті 354 ЦПК України.
Такі строки є процесуальними та можуть бути поновлені судом за наявності поважних для цього підстав за заявою заявника - частина 1 статті 127 ЦПК України.
Поважними причинами визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Такими доказами можуть бути оригінал поштового конверту, розписка про отримання судового рішення безпосередньо в суді, довідка із суду, поштового відділення зв'язку, у тому числі обставини повернення первинно поданої апеляційної скарги, оскільки відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду.
Проте, зважаючи на положення частини 1 статті 127 ЦПК України, відсутність заяви(клопотання) ОСОБА_1 про поновлення пропущеного процесуального строку на подання нової апеляційної скарги, оформленої відповідно до вимог законодавства, перешкоджає суду апеляційної інстанції вирішити це питання, оскільки питання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення вирішується судом за результатами розгляду заяви (клопотання) учасника справи, що відповідає принципу диспозитивності цивільного судочинства.
Однак у порушення частини статті 127, частини 2 статті 354 ЦПК України позивач ОСОБА_1 не звертається до апеляційної інстанції з обґрунтованою заявою про поновлення строку апеляційного оскарження судового рішення Деснянського районного суду міста Києва від 11 липня 2024року.
Крім того, згідно з пунктом 3 частини 4 статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додається документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Таким спеціальним законом є Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір».
Стаття 4 Закону України «Про судовий збір» встановлює розміри ставок судового збору. Стаття 5 цього Закону в певних випадках передбачає звільнення від сплати судового збору.
Так, відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Аналізуючи норму пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» слід дійти висновку, що особа, право якого порушене у трудових правовідносинах і яка у зв'язку з цим подає позов звільняється від сплати судового збору саме за подання позовної заяви про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі та має обов'язок щодо сплати судового збору за іншими вимогами, які не належать до вимог, визначених у пункті 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Залишаючи апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 11 липня 2024 року у справі №754/4395/19, у тому числі з підстав несплати судового збору за подання апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивач ОСОБА_1 за подання до суду позову в частині вимог про скасуваннярозпорядження, яким попереджено про наступне звільнення у зв'язку із скороченням штатів; стягнення моральної шкоди; зобов'язання повернути майно не звільняється від сплати судового збору, а тому зобов'язаний сплатити судовий збір у розмірі ставки, визначеної відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір», а саме: 4 831,20 грн ((1073,60 грн х 2 вимоги немайнового характеру) + 1073,60 грн - 1 вимога вимога майнового характеру (не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб)) х 150%.
У порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги ОСОБА_1 не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, тобто в частині вимог про скасуваннярозпорядження, яким попереджено про наступне звільнення у зв'язку із скороченням штатів; стягнення моральної шкоди; зобов'язання повернути майно.
Пред'являючи уточнену апеляційну скаргу, позивач вимог закону, визначених в ухвалі суду апеляційної інстанції від 07 лютого 2025 року про залишення апеляційної скарги без руху, не виконав.
Відповідно до вимог статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
За таких обставин, суд відповідно до частини 2 статті 127 ЦПК України продовжує процесуальний строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
З урахуванням наведеного, особі, яка подає апеляційну скаргу, слід звернутися до апеляційної інстанції з обґрунтованою заявою про поновлення строку апеляційного оскарження судового рішення, а також сплатити судовий збір у розмірі 4 831,20 грн та надати суду апеляційної інстанції документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судовий збір за подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Солом.р-н/22030101, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA548999980313101206080026010, код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Особі, яка подає апеляційну скаргу, суд роз'яснює положення статті 8 Закону України «Про судовий збір». За даними положеннями, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Керуючись ст. ст. 127, 185, 356, 357 ЦПК України, суд,
Продовжити процесуальний строк для усунення недоліків апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 11 липня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Київський радіозавод» про скасування розпорядження і наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати і середньої заробітної плати, процентів, моральної шкоди, зобов'язання повернути майно і провести перерахунок виплат при звільненні.
Надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити, що у разі не виконання вимог даної ухвали у відкритті апеляційного провадження за скаргою буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Суддя: