апеляційне провадження №22-ц/824/7686/2025
справа №759/15377/22
19 березня 2025 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Поліщук Н.В.
суддів Верланова С.М., Соколової В.В.
за участю секретаря судового засідання Крисіної В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Марченко Поліною Вікторівною, на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 20 січня 2025 року, постановлену під головуванням судді Шум Л.М.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -
встановив:
В листопаді 2022 року до суду звернулась ОСОБА_1 із позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, у якому просить суд:
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за борговою розпискою від 20 жовтня 2021 року у розмірі 854 404 грн;
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за борговою розпискою від 07 листопада 2021 року у розмірі 1 149 872 грн;
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3% річних від простроченої суми в розмірі 56 796,15 грн;
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 інфляційні втрати за невиконання грошового зобов'язання у розмірі 460 038, 32 грн;
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати пов'язані із розглядом справи, які складаються із судового збору у розмірі 12 405,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 32 800,00 грн.
Заочним рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 06 січня 2023 року позовні вимоги задоволено.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 27 березня 2023 року задоволено заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення у справі. Скасовано заочне рішення суду від 06 січня 2023 року у справі. Постановлено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 08 травня 2023 року.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 28 вересня 2024 року закрито підготовче провадження у справі. Справу призначено до розгляду по суті.
В квітні 2024 року від представника ОСОБА_2 - адвоката Опришка П.С. надійшло клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи.
Клопотання мотивовано тим, що відповідачка не писала жодних боргових розписок. Розписки виконано почерком подібним до почерку ОСОБА_2 , проте не належить останній.
На вирішення експерту поставити питання:
- Чи виконання ОСОБА_2 чи іншою особою підпис та текст, який та текст, який міститься в розписці від 20 жовтня 2021 року?
- Чи виконано ОСОБА_2 чи іншою особою підпис та текст, який міститься в розписці від 17 листопада 2021року?
- Чи відповідає виконаний підпис та текст боргової розписки від 20 жовтня 2021 року даті її виконання?
- Чи відповідає виконаний підпис та текст боргової розписки від 17 листопада 2021 року даті її виконання?
Проведення експертизи доручити експертам Товариства з обмеженою відповідальністю «Український центр експертизи». Для проведення експертизи надати матеріали цивільної справи.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 02 липня 2024 року клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Опришка П.С. про призначення судової почеркознавчої експертизи задоволено (а.с.161).
В січні 2025 року представником ОСОБА_2 - адвокатом Молинєм Р.П. заявлено клопотання про уточнення виду судової експертизи, а саме призначення комплексної почеркознавчої та фізико-хімічної експертизи матеріалів документів. Питання, які просить поставити на вирішення експерту, залишити в редакції клопотання від квітня 2024 року (а.с.186).
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 20 січня 2025 року клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Молині Р.П. про призначення комплексної почеркознавчої та фізико- хімічної експертизи задоволено.
Призначено комплексно почеркознавчу та фізико- хімічну експертизу.
На вирішення експертам поставити питання:
1. Чи виконаний ОСОБА_2 чи іншою особою підпис та текст, який міститься в розписці від 20 жовтня 2021 року?
2. Чи виконано ОСОБА_2 чи іншою особою підпис та текст, який міститься в розписці від 17 листопада 2021 року?
3. Чи відповідає виконаний підпис та текст боргової розписки від 20 жовтня 2021 року даті її виконання?
4. Чи відповідає виконаний підпис та текст боргової розписки від 17 листопада 2021 року даті її виконання?
Проведення експертизи доручено експертам ТОВ «Український центр експертизи» (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 39).
В розпорядження експертів надано матеріали цивільної справи провадження № 2/759/167/25, унікальний номер справи 759/15377/22.
Експертів повідомлено і попереджено про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України.
Попередню оплату експертизи покладено на відповідачку ОСОБА_2 .
Провадження по справі на час проведення експертизи зупинено.
Не погодившись із постановленою ухвалою, адвокатом Марченко П.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення норм процесуального права.
Вказує, що 28 вересня 2023 року ухвалою суду постановлено закрити підготовче провадження у справі, тобто відповідна стадія судового процесу для подання клопотань чи інших заяв закінчена. При цьому, клопотання про поновлення строків звернення до суду із клопотанням про призначення експертизи не подавалося, копія клопотання не надсилалась стороні позивачки.
Зазначає, що районним судом відібрано зразки підписів із суттєвим порушенням процесуального законодавства, оскільки такі зразки підписів не були відібрані у судовому засіданні, виготовлені поза судовим засіданням та фактично отримані судом від представника відповідачки, що суперечить Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5.
Мотивуючи наведеним, просить суд скасувати ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 20 січня 2025 року про призначення комплексної почеркознавчої та фізико- хімічної експертизи та зупинення провадження у справі. Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Стягнути судові витрати.
В судовому засіданні представниця ОСОБА_1 - адвокат Марченко О.В. подану апеляційну скаргу підтримала, просила суд її задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_2 та її представник - адвокат Мотиль Р.П. у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Причини неявки не повідомляли.
Відповідно до статті 372 ЦПК України суд ухвалив розглянути справу за відсутності осіб, які не з'явились, оскільки їхня неявка не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представниці позивачки ОСОБА_1 - адвоката Марченко О.В., розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Призначивши у справі комплексної почеркознавчої та фізико- хімічної експертизи, суд першої інстанції вказав, що для з'ясування об'єктивних обставин справи, правильного та всебічного її вирішення, справи, з врахуванням усіх інтересів сторін потрібні спеціальні знання у почеркознавчій галузі, якими суд не володіє, отже, існує необхідність для призначення по справі судової почеркознавчої експертизи.
Відповідно до частини 1 статі 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права (частина 2 статті 102 ЦПК України).
Відповідно до частини 1 статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Частиною 1 статті 104 ЦПК України визначено, що про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Необхідність у призначенні експертизи має бути обумовлена обставинами, викладеними у позовній заяві, запереченнях інших учасників справи чи поданими доказами з метою отримання докладного опису проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, що можуть бути використані для вирішення спору.
Призначення експертизи судом є обов'язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов'язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: 1) характер і ступінь ушкодження здоров'я; 2) психічний стан особи; 3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати (стаття 105 ЦПК України).
Відповідно до частини 1 статті 107 ЦПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.
З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
Позовні вимоги мотивовано тим, що сторонами укладено боргові розписки: розписка від 20 жовтня 2021 року на суму 3380 євро та 20 000 доларів США із обов'язком ОСОБА_2 повернути кошти до 30 жовтня 2021 року та розписка від 17 листопада 2021 року на суму 6480 євро та 25 000 доларів США із обов'язком ОСОБА_2 повернути кошти до 06 грудня 2021 року.
Стверджує, що на підтвердження факту передачі, отримання та обов'язку повернути грошові кошти ОСОБА_2 власноручно написала вказані розписки із зазначенням про зобов'язання повернути отримані кошти до визначених дат.
Вказує, що наявність у позивачки оригіналів розписок свідчить про невиконання відповідачкою взятих на себе зобов'язань із повернення грошових коштів.
Після скасування заочного рішення суду у справі судом першої інстанції 27 березня 2023 року постановлено призначити справу до розгляду у підготовчому засідання.
Як убачається з матеріалів справи, підготовче судове засідання призначено на 08 травня 2023 року, а 28 вересня 2023 року закрито підготовче провадження у справі.
В квітні 2023 року ОСОБА_2 подано відзив на позовну заяву, тобто в межах підготовчого провадження.
Зі змісту відзиву убачається, що відповідачка, заперечуючи проти електронної форми копій розписок, долучених до позову, оскільки такі не є оригіналом, висловлює сумніви щодо наявності у ОСОБА_1 вказаних розписок; заперечує проти розгляду двох боргових розписок в межах одного судового провадження; вказує на недотримання форми і змісту розписок.
Зазначає, що почерк, відтворений на розписках, схожий на почерк відповідачки, проте не пригадує, щоб писала такі розписки. Вказує, що не підписувала розписки.
Щодо роздруківок листування ОСОБА_1 із ОСОБА_3 вказує, що такі листування відсутні у відповідачки та не пам'ятає, що обговорювала тему боргу із позивачкою.
В квітні 2024 року подано клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
Пунктом 3.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08 жовтня 1998 року № 53/5, передбачено, що експертиза проводиться після подання органом (особою), який (яка) її призначив(ла) (залучив(ла) експерта), матеріалів, оформлених згідно з вимогами процесуального законодавства та цієї Інструкції.
Згідно з пунктами 1.3, 1.6, 1.7 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України 08 жовтня 1998 року № 53/5, для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.
Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (літерні та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження у справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов'язані з їх обставинами; умовно-вільними є зразки почерку та (або) підпису, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов'язані з обставинами цієї справи або виконані після відкриття провадження у справі та є як пов'язаними зі справою, так і не пов'язаними з її обставинами; експериментальні зразки почерку та (або) підпису, що виконані за завданням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у зв'язку з призначенням такої експертизи.
Відбирати експериментальні зразки почерку необхідно у два етапи. На першому етапі особа, почерк якої підлягає ідентифікації, виконує текст за тематикою, близькою до досліджувального об'єкта, у звичних умовах (сидячи за столом, із звичним приладдям письма, при денному освітленні). На другому етапі зразки відбираються під диктовку тексту, аналогічного за змістом тому, що досліджується, або спеціально складеного тексту, який містить фрази, слова і цифри, узяті з рукописного тексту, що досліджується. На цьому етапі зразки відбираються в умовах, що максимально наближаються до тих, у яких виконувався рукописний текст, що досліджується, тобто в тій самій позі (лежачи, стоячи тощо), таким самим приладдям письма та на папері того самого виду (за розміром, лінуванням, характером поверхні тощо), що й документ, який досліджується. Якщо буде помічено, що той, хто пише, намагається змінити свій почерк, темп диктовки слід прискорити.
У разі коли тексти, що досліджуються, і особливо підписи виконувались на бланках (касові ордери, квитанції, поштові перекази, платіжні відомості тощо), експериментальні зразки слід відбирати на таких самих бланках або на папері, що розграфлений відповідно до бланка.
Якщо розташування підпису, що досліджується, не визначається характером документа, експериментальні зразки відбираються на окремих аркушах як лінованого, так і нелінованого паперу.
Після нанесення 10 - 15 експериментальних підписів аркуші паперу треба міняти.
Якщо рукописний текст, що досліджується, виконано друкованими літерами і цифрами або спеціальним шрифтом (креслярським, бібліотечним тощо), експериментальні зразки на другому етапі також повинні бути виконані друкованими літерами і цифрами або відповідним шрифтом.
Переписування з документа, що досліджується, або з машинописного (друкарського) тексту неприпустиме.
Якщо вбачаються підстави, що виконавець досліджуваного рукописного тексту намагався змінити свій почерк (писав лівою рукою, з іншим нахилом тощо), додатково відбираються зразки, виконані таким самим чином.
Якщо дослідженню підлягає рукописний текст, то вільні та експериментальні зразки надаються у вигляді текстів. При дослідженні підписів та обмежених за обсягом рукописних записів (буквених та цифрових) вільні та експериментальні зразки надаються як у вигляді відповідних текстів (записів), так і у вигляді підписів.
Експериментальні зразки посвідчуються органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта). У посвідчувальному написі зазначаються прізвище, ім'я та по батькові виконавця, а також особливості зразка (написані лівою рукою, спеціальним шрифтом тощо).
З даних протоколу судового засідання від 30 жовтня 2024 року убачається, що у судовому засіданні оголошено перерву для уточнення виду експертизи, яку слід провести, а також для надання зразків підпису.
Матеріали цивільної справи містять заяву представника відповідачки ОСОБА_2 - адвоката Мотиля Р.П. про проведення судового засідання 20 січня 2025 року без його участі. У поданій заяві уточнив вид призначеної експертизи вказавши "комплексної почеркознавчої та фізико-хімічної експертизи матеріалів документів". Також просив долучити до матеріалів справи експериментальні зразки підписів та почерку ОСОБА_2 (а.с. 186).
У справі, що переглядається колегією суддів установлено, що зразки експериментальних підписів та почерку відповідачки надано представником відповідачки поза судовим засіданням.
При цьому, матеріали справи не містять експериментальних зразків почерку та підписів відповідачки ОСОБА_2 , відібраними в судовому засіданні у відповідності до положень Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень.
Отже, суд першої інстанції при вирішенні питання про призначення експертизи не врахував положення законодавства про її призначення, оскільки не відібрав у належний спосіб зразки для проведення експертизи, обмежившись направленням експерту матеріалів справи та зразками експериментального почерку та підписів, що надані представником відповідачки.
Наведені у сукупності обставини свідчать про порушення судом першої інстанції вимог процесуального законодавства при вирішенні питання про призначення експертизи, що є наслідком скасування оскаржуваної ухвали суду та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Щодо вирішення питання про розподіл судових витрат за наслідками розгляду апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про наступне.
Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України, у постанові суду апеляційної інстанції має бути зазначено про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України.
Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 18 травня 2020 року у справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18) зроблено висновок "якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат".
Аналогічної позиції дотримується і Велика Палата Верховного Суду (постанови від 27 листопада 2019 року у справі № 242/4741/16-ц (провадження № 14-515цс19), від 4 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19)).
За результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 , поданої адвокатом Марченко П.В., суд апеляційної інстанції не змінював та не ухвалював нового судового рішення, а направив справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, має здійснити той суд, який ухвалює остаточне судове рішення у справі, враховуючи загальні правила розподілу судових витрат.
З урахуванням того, що апеляційний суд не приймає остаточне рішення у справі, підстави для розподілу судових витрат за наслідками розгляду апеляційної скарги відсутні.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 379 381-384, 390 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Марченко Поліною Вікторівною, задовольнити.
Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 20 січня 2025 року скасувати, праву передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повну постанову складено 20 березня 2025 року.
Суддя-доповідач Н.В. Поліщук
Судді С.М. Верланов
В.В. Соколова