Київський апеляційний суд
18 березня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12023105080001689 щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця с. Кочерів Радомишльського району Житомирської області, громадянина України, що зареєстрований та проживає за адресою:
АДРЕСА_1 ,
судимого вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 26.06.2023
за ч.1 ст.309 КК України до штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України,
за апеляційною скаргою прокурора на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 17 вересня 2024 року,
Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 17.09.2024 ОСОБА_7 визнаний винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.2 ст.309 КК України і йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік і на нього покладено обов'язки, передбачені ст.76 КК України.
Суд ухвалив на підставі ч.3 ст.72 КК України вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 26.06.2023, яким ОСОБА_7 засуджений за ч.1 ст.309 КК України до штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, виконувати самостійно.
Апеляційне провадження відкрито за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Святошинської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_8 , який просить вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання скасувати та ухвалити новий вирок, яким: призначити ОСОБА_7 за ч.2 ст.309 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік; на підставі ч.1 ст.71 КК України до призначеного за цим вироком покарання приєднати покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 26.06.2023 у виді штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, який на підставі ч.3 ст.72 КК України виконувати самостійно.
В судове засідання, призначене на 15.01.2025, не прибув за викликом обвинувачений, для належного повідомлення якого про дату, час і місце апеляційного розгляду судом вживалися передбачені законом заходи. Процесуальні документи, які направлялись за місцем реєстрації та проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , повернулися до суду з відмітками на конвертах «за закінченням терміну зберігання».
Ухвалою Київського апеляційного суду від 15.01.2025 до обвинуваченого було застосовано привід на 12.02.2025, який здійснено не було.
На виконання ухвали заступник начальника Святошинського УП ГУНП у м. Києві листом № 50270-2025 від 12.02.2025 направив документи, а саме, пояснення ОСОБА_9 , ОСОБА_10 - мешканок будинку АДРЕСА_2 , з яких вбачається, що за вказаною раніше адресою ОСОБА_7 не проживає.
Тому ухвалою Київського апеляційного суду від 24.02.2025 було надано дозвіл на затримання обвинуваченого з метою його приводу в судове засідання Київського апеляційного суду для участі в розгляді клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оголошено розшук обвинуваченого і судове провадження зупинено до його розшуку.
На підставі вказаної ухвали ОСОБА_7 18.03.2025 був затриманий і здійснено його привід до Київського апеляційного суду, де йому було вручено копії процесуальних документів, у тому числі клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У клопотанні прокурор обґрунтовує необхідність застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу наявністю ризику переховуватися від суду, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, про що свідчить процесуальна поведінка обвинуваченого.
Заслухавши прокурора, яка підтримала клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і просила його задовольнити; захисника ОСОБА_6 , який просив відмовити у задоволенні клопотання, стверджуючи, що ОСОБА_7 від суду не ухилявся, проживав за місцем реєстрації і не з'являвся до суду, оскільки не був належним чином повідомлений про дату, час і місце апеляційного розгляду; обвинуваченого, який підтримав позицію захисника; колегія суддів вважає, що клопотання належить задовольнити, з таких підстав.
Згідно з ч.1 ст.405 КПК України апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених главою 31.
Згідно з положеннями ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
У відповідності з положеннями п.1 ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Колегія суддів вважає слушними доводи прокурора про те, що запобігти ризику переховуватися від суду застосуванням більш м'яких запобіжних заходів неможливо, враховуючи процесуальну поведінку обвинуваченого, який після ухвалення вироку за місцем реєстрації не проживав і не повідомив суд про своє місцезнаходження. Крім того, у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_11 , який є судимим, з огляду на апеляційні вимоги прокурора усвідомлює тяжкість покарання, яке йому загрожує.
Враховуючи те, що в апеляційній скарзі порушується питання про погіршення становища обвинуваченого, відповідно до вимог ч.4 ст.401 КПК України він підлягає обов'язковому виклику в судове засідання для участі в апеляційному розгляді, і іншим способом, ніж застосуванням до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, забезпечити його участь під час судового провадження неможливо.
Одночасно з цим на підставі ч.3 ст.183 КПК України колегія суддів визначає ОСОБА_7 розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ним своїх обов'язків, у межах 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та покладає на нього обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, у разі внесення застави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 194, 196, 331, 405 КПК України, колегія суддів
Клопотання прокурора задовольнити.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів по 16 травня 2025 року включно.
На підставі ч.3 ст.183 КПК України визначити ОСОБА_7 заставу у розмірі 10 /десяти/ розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 30 280 /тридцять тисяч двісті вісімдесят/ гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою протягом строку дії ухвали на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду: (м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А, код ЄДРПОУ, номер рахунку за стандартом IBAN - UA068201720355289002001082186, банк надавача послуг - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820172, призначення платежу - застава за ОСОБА_7 в справі № 759/21796/23 в Київському апеляційному суді).
У разі внесення застави оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення, яка після отримання і перевірки документа повинна надати розпорядження про негайне звільнення обвинуваченого з-під варти та повідомити про це суд.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_7 на строк 2 /два/ місяці обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
та роз'яснити, що у разі невиконання цих обов'язків, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, а також у разі невиконання заставодавцем обов'язків із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликом, застава звертається в дохід держави.
З моменту звільнення ОСОБА_7 з-під варти у зв'язку із внесенням застави останній вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3