14 березня 2025 року місто Київ
єдиний унікальний номер справи: 752/19553/24
номер провадження: 33/824/722/2025
Суддя Київського апеляційного суду Верланов С.М., за участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Троценка Валерія Артуровича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Троценка Валерія Артуровича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Голосіївського районного міста Києва від 25 жовтня 2024 року,
Постановою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2024 року, з урахуванням постанови судді від 09 грудня 2024 року про виправлення описки, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення:
- за ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
- за ч.5 ст.126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 2 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п'ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Згідно зі ст.36 КУпАП накладено на ОСОБА_1 остаточне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п'ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Не погоджуючись з постановою судді першої інстанції, адвокат Троценко В.А. в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді Голосіївського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП та ч.1 ст.130 КУпАП скасувати, а провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга мотивована тим, що у суді ОСОБА_1 дав покази, що автомобіль марки «Опель Вектра» перебуває в користуванні його знайомого і цей автомобіль має іноземну реєстрацію. На прохання знайомого ОСОБА_1 , який має автомобіль такої ж марки, державний номерний знак (далі - д.н.з.) НОМЕР_2 , і доручення на керування, але нею не користується у зв'язку з інвалідністю, передав товаришу вказані номерні знаки, які той встановив на автомобіль замість номерного знаку НОМЕР_3 . 24 серпня 2024 року близько 15 год 00 хв. автомобіль, у якому ОСОБА_1 перебував у якості пасажира, зупинився по проспекту Науки, 61, водій пішов в магазин, а ОСОБА_1 пересів на місце водія, оскільки його зацікавило налаштування місця водія. У цей момент по проспекту Науки на зустріч рухався патрульний автомобіль, який розвернувся і під'їхав до припаркованого автомобіля. Вважає, що його впізнали поліцейські, з якими він раніше мав конфліктну ситуацію. При цьому, знаючи, що його знайомий уникає виклику до медичної комісії для проходження служби у Збройних Силах України, ОСОБА_1 не повідомив працівників поліції, що останній знаходиться в магазині. Тому захисник вважає, що матеріалами про адміністративне правопорушення не доведено ту обставину, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та, відповідно, відсутність факту руху транспортного засобу, що унеможливлює застосування адміністративного стягнення, передбаченого ч.1 ст.130 та ч.5 ст.126 КУпАП.
Зазначає, що згідно із записом портативного відео (15:46:34) на питання поліцейського чи погоджується ОСОБА_1 їхати на медичний огляд, він відповів, що погоджується. Після цього, був здійснений огляд автомобіля, ОСОБА_1 спілкувався із іншими поліцейськими, камера не весь час його знімає, відбувалися неодноразові зупинки зйомки. У подальшому ОСОБА_1 (16:45:37 відеозапису) проголосив про відмову їхати на огляд. Вказує, що з наданих відеозаписів неможливо визначити, про що годину спілкувались поліцейські з ОСОБА_1 та у зв'язку з чим останній змінив свій намір їхати на обстеження. На думку захисника, вказані обставини ставлять під сумнів правильність дій працівників поліції.
Крім того, вказує, що поліцейський не відсторонив ОСОБА_1 від керування транспортним засобом та акту про відсторонення його від керування не було надано до суду.
Також зазначає, що суддя першої інстанції у якості доказу повторності, тобто керування транспортним засобом, будучи позбавленим права керування, послався на постанову ЕНА 1869296 від 10 квітня 2024 року, яка була додана до матеріалів справи. Разом з тим, у порядку виконання вимог ст.280 КУпАП, суд зобов'язаний був з'ясувати це питання, адже представлений бланк копії постанови від 10 квітня 2024 року не міг бути належним доказом з цього питання (постанова могла бути скасована, оскаржена тощо), і законодавством передбачено інший порядок доказу повторності. Так, згідно з пунктом 4 розділу 7 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, поліцейський, який подає матеріали до розгляду, готує довідку про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, отримання (не отримання) особою за місцем її проживання посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та відповідно до пункту 5 розділу 7 цієї Інструкції, у разі встановлення повторності правопорушення до протоколу (якщо протокол складається) долучається довідка, у якій міститься інформація про дату вчинення попереднього адміністративного правопорушення і прийняте в справі рішення. Проте довідка про повторність вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення у матеріалах справи відсутня, а тому застосування адміністративного стягнення за наслідками повторності без необхідної інформації, викликає сумнів у правильності, й фактично є припущенням наявність вини.
У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , не з'явився, про місце і час судового засідання повідомлений апеляційним судом своєчасно в установленому законом порядку. Захисник ОСОБА_1 - адвокат Троценко В.А. вважав за можливе проводити розгляд апеляційної скарги за його відсутності.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Троценка М.М., який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з таких підстав.
Відповідно до ст.ст.245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пунктами 1.3 та 1.9 Правил дорожнього руху (далі - ПДР) встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Європейський суд з прав людини у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно з пунктом 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Отже, проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов'язком водія, а не його правом.
Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП до адміністративної відповідальності притягуються особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортними засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З об'єктивної сторони адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, може проявлятись у відмові особи, яка керує транспортним засобом, на вимогу працівника поліції від проходження в установленому порядку огляду на місці за допомогою спеціальних технічних засобів та/або в закладі охорони здоров'я для визначення стану алкогольного сп'яніння, а суб'єктивна сторона передбачає умисну форму вини.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст.266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерством охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкція №1452/735) та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 (далі - Порядок №1103).
За правилами частин 2, 3 ст.266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Згідно з пунктами 2, 6, 7 Інструкції №1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до положень ч.5 ст.126 КУпАП повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, зокрема керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Згідно з пунктом 2.1а) ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними у справі доказами, які містять:
протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №966241 від 24 серпня 2024 року, з якого слідує, що 24 серпня 2024 року о 15 год 15 хв. в місті Києві по проспекту Науки, 41, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Opel Vectra», номерний знак НОМЕР_4 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: неприродня блідість покриву шкіри обличчя, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у лікаря - нарколога відмовився. Чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.1);
письмове направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24 серпня 2024 року, з якого слідує, що за результатом огляду, проведеного поліцейським, у ОСОБА_1 виявлено ознаки сп'яніння: неприродня блідість покриву шкіри обличчя, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук (а.с.3);
рапорт командира роти №4 батальйону №2 полку №1 з (ОПБ) УПП у місті Києві ДПП капітана поліції Сергія Дринь, відповідно до якого 24 серпня 2024 року о 15 год 15 хв., перебуваючи в екіпажі Рубін-151 у складі патруля ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за адресою: проспект Науки, 41, було зупинено транспортний засіб «Opel Vectra», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Під час перевірки документів було встановлено, що д.н.з. НОМЕР_2 , який був встановлений на транспортному засобі не належав йому, після чого водій подав реєстраційний документ на цей транспортний засіб, який має іноземну реєстрацію Республіки Польща та має номерний знак НОМЕР_4 , у зв'язку з чим на ОСОБА_1 було винесено адміністративну постанову ЕНА 2904657 за ч.1 ст.121-3 КУпАП. Крім того, під час спілкування із ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: неприродно блідий покрив шкіри обличчя, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку у лікаря - нарколога ОСОБА_1 відмовився та було складено адміністративний протокол ААД 966241 за ч.1 ст.130 КУпАП. При цьому, ОСОБА_1 уже був позбавлений права керування на підставі постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 26 вересня 2024 року терміном на три роки та вчинив повторне правопорушення протягом року, а саме, керував транспортним засобом, при цьому будучи позбавленим права керування. Тому було складено адміністративний протокол ААД 966242 відносно ОСОБА_1 за ч.5 ст.126 КУпАП (а.с.4);
постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №2903711 від 24 серпня 2024 року, з якої слідує, що 24 серпня 2024 року о 15 год 24 хв. в місті Києві по проспекту Науки, 41, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.126 КУпАП (а.с.5);
протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №966242 від 24 серпня 2024 року, яким встановлено, що 24 серпня 2024 року о 15 год 15 хв. в місті Києві по проспекту Науки, 41, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Opel Vectra», номерний знак НОМЕР_4 , при цьому був позбавлений права керування Голосіївським районним судом міста Києва терміном на три роки від 26 вересня 2022 року. При цьому вчинив повторно правопорушення протягом року відповідно до адміністративної постанови ЕНА 1869296 за ч.4 ст.126 КУпАП від 10 квітня 2024 року, чим порушив вимоги пункту 2.1 а) ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.5 ст.126 КУпАП (а.с.10);
постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №18369296 від 10 квітня 2024 року, якою встановлено, що 09 квітня 2024 року о 23 год 18 хв. в місті Києві по вул. Набережно Корчуватська, 56, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Opel Vectra», д.н.з. НОМЕР_2 , був зупинений згідно зі ст.35 Закону України «Про національну поліцію». При перевірці бази Інформаційного порталу Національної поліції України (далі - ІПНП) встановлено, що даний громадянин позбавлений права керування транспортними засобами, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.126 КУпАП (а.с.11);
роздрукована з Єдиного державного реєстру судових рішень постанова судді Голосіївського районного суду міста Києва від 20 січня 2022 року у справі №752/26572/21, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі три тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на десять років. Стягнуто з ОСОБА_1 судовій збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 496 грн 20 коп. на користь держави (а.с.12);
відеозаписи з нагрудних камер поліцейських, з яких вбачається, що працівники поліції рухалися за автомобілем, подавши звуковий сигнал про зупинку транспортного засобу «Opel Vectra», д.н.з. НОМЕР_2 . Після зупинки вказаного транспортного засобу працівник поліції підійшов до автомобіля, представився та запитав у водія ОСОБА_1 чи можна їхати на жовтий сигнал світлофора, на що він відповів, що завершував маневр (15 год 18 хв. відеозапису). На прохання працівника поліції водій ОСОБА_1 вийшов із автомобіля та повідомив, що він без прав. На запитання працівника поліції чому він порушує, ОСОБА_1 відповів, що автомобіль погано їде, і якщо б він зупинився, то він на світлофорі і зупинився (15 год 19 хв. відеозапису). Під час встановлення особи, ОСОБА_1 повідомив що він без прав та їхав по роботі допомогти (15 год 20 хв. відеозапису). У подальшому працівником поліції повідомлено ОСОБА_1 про наявність у нього ознак наркотичного сп'яніння, на що ОСОБА_1 відповів, що у нього недавно піднімався тиск. Працівник поліції провів тест на координацію рухів (15 год 22 хв. - 15 год 25 хв. відеозапису) та роз'яснив ОСОБА_1 порядок проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у лікаря - нарколога і наслідки, як у разі перебування у стані наркотичного сп'яніння, так і у разі відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. Надалі працівник поліції запитав ОСОБА_1 чи згоден він пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, на що він відповів, що не згоден (15 год 29 хв. відеозапису). Після роз'яснення працівником поліції прав ОСОБА_1 та повторного запитання про проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, останній виразив свою згоду проїхати до лікаря - нарколога (15 год 30 хв. відеозапису). У подальшому на відеозаписі зафіксовано проведення огляду речей ОСОБА_1 та автомобіля, виклик слідчо-оперативної групи. Після цього працівник поліції знову запитав у ОСОБА_1 його згоду на проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі у лікаря - нарколога, на що останній відповів категоричною відмовою (16 год 45 хв. відеозапису) (а.с.9, 13).
Відмова водія від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння є підставою притягнення особи до відповідальності за ст.130 КУпАП.
Сукупність наведених доказів підтверджує факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку та порушення ним пункту 2.5 ПДР.
Крім того, з огляду на наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення ОСОБА_1 пункту 2.1 а) ПДР.
Статтею 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» (далі - Закон) визначено, що усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Відповідно до ст.3 Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.4 Закону, судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог статті 7 цього Закону.
У відповідності до ч.5 ст.7 Закону судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів реєстру.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №966242 від 24 серпня 2024 року вбачається, що ОСОБА_1 був позбавлений права керування транспортними засобами на підставі постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 26 вересня 2022 року.
Так, судом апеляційної інстанції відповідно до вимог ст. 7 Закону України «Про доступ до судових рішень» здійснено доступ Реєстру судових рішень та встановлено, що постановою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 26 вересня 2022 року у справі №752/9867/22 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки. Вказана постанова судді є чинною та не скасована.
Також судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 20 січня 2022 року у справі №752/26572/21 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі три тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на десять років.
Як зазначалось вище, 09 квітня 2024 року о 23 год 18 хв. в місті Києві по вул. Набережно Корчуватська, 56, ОСОБА_1 був зупинений згідно зі ст.35 Закону України «Про національну поліцію». При перевірці бази ІПНП встановлено, що даний громадянин позбавлений права керування транспортними засобами, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.126 КУпАП.
Тобто, матеріалами справи підтверджується, що станом на 24 серпня 2024 року ОСОБА_1 , будучи позбавлений права керування транспортними засобами, повторно протягом року вчинив порушення, передбачене ч.4 ст.126 КУпАП.
Таким чином суддею першої інстанції правильно встановлено, що зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник зазначає про те, що 24 серпня 2024 року близько 15 год 00 хв. автомобіль, у якому ОСОБА_1 перебував у якості пасажира, зупинився по проспекту Науки, 61, водій пішов в магазин, а ОСОБА_1 пересів на місце водія, оскільки його зацікавило налаштування місця водія. У цей момент по проспекту Науки на зустріч рухався патрульний автомобіль, який розвернувся і під'їхав до припаркованого автомобіля. При цьому, знаючи що його знайомий уникає виклику до медичної комісії для проходження служби у Збройних Силах України, ОСОБА_1 не повідомив працівників поліції, що останній знаходиться в магазині.
Суд апеляційної інстанції вказані доводи відхиляє як безпідставні, виходячи з такого.
З переглянутого судом апеляційної інстанції відеозапису з нагрудної камери (відеореєстратора) поліцейського вбачається, що ОСОБА_1 не заперечував факт керування транспортним засобом. На відеозаписі зафіксовано, що на запитання працівника поліції чи можна їхати на жовтий сигнал світлофора, на що ОСОБА_1 відповів, що завершував маневр, а на запитання працівника поліції чому він порушує, ОСОБА_1 відповів, що автомобіль погано їде, і якщо б він зупинився, то він на світлофорі зупинився. Надалі, під час встановлення особи, ОСОБА_1 повідомив що він без прав та їхав по роботі допомогти.
Крім того, той факт, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом підтверджується також постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №2904657 від 24 серпня 2024 року, якою встановлено, що 24 серпня 2024 року в місті Києві по проспекту Науки, 41, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Opel Vectra», д.н.з. НОМЕР_2 , який йому не належить, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КУпАП.
Матеріали справи не містять даних про те, що вказана постанова серії ЕНА №2904657 від 24 серпня 2024 року скасована і таких доказів сторона захисту суду не надала.
Тому заперечення стороною захисту факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, апеляційний суд оцінює критично, вважає їх маніпулятивними та спрямованими на бажання уникнути ним відповідальності за вчинені адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.130 та ч.5 ст.126 КУпАП.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що з відеозапису вбачається, що на запитання поліцейського чи погоджується ОСОБА_1 їхати на медичний огляд, він надав згоду (15:46:34), проте у подальшому після огляду автомобіля та спілкування ОСОБА_1 з іншими поліцейськими, а 16:45:37 він проголосив про відмову їхати на огляд, що, на думку захисника, вказані обставини ставлять під сумнів правильність дій працівників поліції, апеляційний суд вважає неспроможними, виходячи з такого.
З переглянутого судом апеляйціної інстанції відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 декілька разів працівником поліції чітко та доступно було роз'яснено його права, порядок проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у лікаря - нарколога та наслідки, зокрема, за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. Проте на запитання працівника поліції ОСОБА_1 відповів категоричною відмовою від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння (16 год 45 хв. відеозапису).
Вказаний вище відеозапис є передбаченим ст.251 КУпАП належним засобом доказування, який був правильно оцінений суддею першої інстанції у сукупності й логічному взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами та є достатнім для висновку у поза розумний сумнів, що 24 серпня 2024 року о 15 год 15 хв. в місті Києві по проспекту Науки, 41, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Opel Vectra», номерний знак НОМЕР_4 , з ознаками наркотичного сп'яніння та від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився у встановленому законодавством порядку.
Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що у матеріалах справи відсутня офіційна довідка про повторність вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а тому захисник вважає, що застосування адміністративного стягнення за наслідками повторності без необхідної інформації, викликає сумніви у правильності та є припущенням наявності вини, апеляційний суд не приймає до уваги, виходячи з такого.
Відповідно до пункту 5 розділу VII Інструкції з оформленням поліцейським матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року №1395 (далі - Інструкція №1395) поліцейським, у разі встановлення повторності правопорушення до протоколу (якщо протокол складається) долучається довідка, у якій міститься інформація про дату вчинення попереднього адміністративного правопорушення і прийняте в справі рішення.
Поліцейським довідка з інформацією про дату вчинення ОСОБА_1 попереднього адміністративного правопорушення і прийняте у справі рішення до складеного протоколу про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП не долучена.
Разом з тим, до матеріалів справи долучено інші докази, якими у сукупності та в поза розумній сумнів підтверджено факт притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП, а саме, постанова про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №18369296 від 10 квітня 2024 року, якою встановлено, що 09 квітня 2024 року о 23 год 18 хв. в місті Києві по вул. Набережно Корчуватська, 56, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Opel Vectra», д.н.з. НОМЕР_2 , був зупинений згідно зі ст.35 Закону України «Про національну поліцію». При перевірці бази ІПНП встановлено, що даний громадянин позбавлений права керування транспортними засобами, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.4 ст.126 КУпАП (а.с.11).
Частиною 2 ст.251 КУпАП встановлено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення.
Відсутність у матеріалах справи довідки про повторність скоєного ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, всупереч твердженням захисника, не є обставиною, яка свідчить про надання особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, неналежних та недопустимих доказів винуватості ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.
При цьому, апеляційний суд враховує, що захисником не надано доказів на підтвердження оскарження або ж скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №18369296 від 10 квітня 2024 року.
Отже, враховуючи наведені вище встановлені обставини, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції прийняв законне та обгрунтоване рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126, ч.2 ст.130 КУпАП, що знайшло своє підтвердження і під час апеляційного розгляду.
Інші доводи є безпідставними, висновків судді першої інстанції не спростовують і на їх правильність не впливають. Заперечення викладенні в апеляційній скарзі, не є підставою для скасування судового рішення, оскільки вказані посилання надані стороною захисту виключно з наміром уникнути ОСОБА_1 відповідальності за ч.5 ст.126 та ч.1 ст.130 КУпАП.
Також апеляційний суд вважає, що обраний суддею першої інстанції ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п'ять років,відповідає обставинам справи, вимогам ст.ст.23, 33 КУпАП, а також положенням ст.36 КУпАП щодо порядку визначення остаточного стягнення за вчинення двох адміністративних правопорушень.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції вважає, що зазначення суддею першої інстанції в резолютивній частині постанови про без оплатне вилучення транспортного засобу є зайвим, виходячи з такого.
Так, у пункті 28 (абз.4) постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні равопорушення на транспорті» судам роз'яснено, що оплатне вилучення транспортного засобу може бути допустимим тільки як додаткове адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, за які встановлена відповідальність ч.6 ст.121, ч.2 та 3 ст.130 КпАП. Застосування його як основного стягнення законом не передбачено. Не можна накладати це стягнення й на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.
Зважаючи на ту обставину, що надані суду матеріали не містять доказів належності ОСОБА_1 на праві власності транспортного засобу, яким він керував, суд апеляційної інстанції вважає, що правові підстави для застосування такого виду додаткового стягнення, передбаченого санкцією ч.5 ст.126 КУпАП, як оплатне вилучення транспортного засобу відсутні.
Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова судді Голосіївського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2024 року в частині зазначення про без оплатне вилучення транспортного засобу підлягає скасуванню, а в іншій частині оскаржувана постанова підлягає залишенню без змін.
Тому апеляційна скарга адвоката Троценка В.А., подана в інтересах ОСОБА_1 , підлягає задоволенню частково.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргуадвоката Троценка Валерія Артуровича, подану в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити частково.
Постанову судді Голосіївського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2024 року в частині зазначення про без оплатне вилучення транспортного засобу скасувати.
В іншій частині постанову судді Голосіївського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду С.М.Верланов