Справа № 761/40607/24 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/1516/2025 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
06 березня 2025 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою з доповненнями представника власника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОГРЕССІЯ» - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 13 січня 2025 року про арешт майна у кримінальному провадженні № 7202400111000039 від 21 серпня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_7 ,
представника ТОВ «ПРОГРЕССІЯ» ОСОБА_8 ,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 13 січня 2025 рокузадоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні № 72024001110000039 від 21.08.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
Накладено арешт на майно, яке вилучено під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- мобільний телефон марки Iphone 15 pro, в прозорому чохлі, серійний номер НОМЕР_1 ;
- мобільний телефон марки Iphone 12 pro, в прозорому чохлі, серійний номер НОМЕР_2 ;
- мобільний телефон марки Iphone, синього кольору, в чохлі малинового кольору;
- мобільний телефон марки Redmi, чорного кольору, серійний номер НОМЕР_3 ;
- мобільний телефон марки Redmi, чорного кольору, серійний номер НОМЕР_3 ;
- мобільний телефон марки Redmi 10С, чорного кольору, серійний номер НОМЕР_4 ;
- мобільний телефон марки Doogee, в чохлі чорного-помаранчевого кольору;
- мобільний телефон марки Samsung, в чохлі прозорого кольору, ІМЕІ НОМЕР_5 ;
- мобільний телефон марки Samsung, в чохлі прозорого кольору, ІМЕІ НОМЕР_6 ;
- мобільний телефон марки Samsung, чорного кольору, в чохлі чорного кольору, серійний номер НОМЕР_7 ;
- мобільний телефон марки Iphone 12 pro МАХ, в чорно-білому чохлі, серійний номер НОМЕР_10;
- мобільний телефон марки Iphone 7 PLUS, в темно-зеленому чохлі, серійний номер НОМЕР_11;
- мобільний телефон марки Samsung, фіолетового кольору, в чохлі фіолетового кольору, серійний номер НОМЕР_8 ;
- мобільний телефон марки Samsung, чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_9 ;
- мобільний телефон марки Samsung, чорного кольору;
- мобільний телефон марки Орро, чорного кольору, модель НОМЕР_12;
- мобільний телефон марки Iphone 11 pro МАХ темно-зеленого кольору в чорному чохлі;
- мобільний телефон марки Iphone 15 pro МАХ, темно-синього кольору, в прозорому чохлі;
- мобільний телефон марки Iphone 15 pro МАХ, темно-фіолетового кольору, в прозорому чохлі;
- мобільний телефон марки Iphone X, чорного кольору, в чорному чохлі;
- мобільний телефон марки Iphone 12, фіолетового кольору, серійний номер НОМЕР_13;
- ноутбук сірого кольору, марки HUAWEI, модель BoB-WaI9Q, s/n: 7WFPM2181800012, із зарядним пристроєм, 1 шт.;
- ноутбук чорного кольору, марки Lenovo, модель ThinkPad, s/n: PF-15FOFX, із зарядним пристроєм, 1 шт.;
- ноутбук сірого кольору, марки Apple, модель MacBook Pro, s/n: C02PVSJJG8WP, із зарядним пристроєм, 1 шт.;
- ноутбук сірого кольору, марки Apple, модель MacBook Pro, s/n: KRQP4K46X5, із зарядним пристроєм, 1 шт.;
- ноутбук чорного кольору, марки Asus, модель Vivobook, s/n: R4N0CV16E863171, із зарядним пристроєм, 1 шт.;
- ноутбук чорного кольору, марки DELL, модель P72G, s/n: 25372275950, із зарядним пристроєм, 1 шт.;
- ноутбук чорного кольору, марки DELL, модель P75F, s/n: 9297235874, із зарядним пристроєм, 1 шт.;
- ноутбук чорного кольору, марки DELL, модель P72G, s/n: 12213311834, із зарядним пристроєм, 1 шт.;
- ноутбук чорного кольору, марки DELL, модель P72G, s/n: 10046706986, із зарядним пристроєм, 1 шт.;
- ноутбук сірого кольору, JETWING, s/n: 1PD202012250625, із зарядним пристроєм, 1 шт.;
- системний блок чорного кольору, Lenovo, модель ThinkCentres/n: PB02ZK79, із зарядним пристроєм, 1 шт.;
- ноутбук сірого кольору, марки Lenovo, моделі ThinkBook, s/n: MP2E73CF, із зарядним пристроєм, 1 шт.;
- SSD чорного кольору Kingston, 240 Gb, s/n: SA400S37/240G, 1 шт.;
- SSD чорного кольору PNY, 240 Gb, s/n: PNY22312208030102763, 1 шт.;
- жорсткий диск зеленого Transcend, s/n: Н63205-0708, 1 шт.;
- SSD сірого Kingston, 120 Gb, s/n: SUV400S37/120G, 1 шт.;
- жорсткий диск сірого Seagate, s/n: 9VV5N630, 1 шт.;
- SSD чорно-сірого Panther Apacer, 240 Gb, s/n: AP240GAS340G, 1 шт.;
- ноутбук чорного кольору, марки HP, модель RTL8822CE, s/n: CND41234V4, 1 шт.;
- ноутбук чорного кольору, марки Apple, модель А3114, s/n: L4QTMGHFL2, 1 шт.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, представник власника майна ТОВ «ПРОГРЕССІЯ» - адвокат ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 13 січня 2025 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна ТОВ «ПРОГРЕССІЯ».
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 посилається на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною, невмотивованою та винесеною з грубим порушенням норм КПК України.
Зазначає, що в судовому засіданні представником власника майна було наголошено на відсутності правових підстав для накладення арешту на майно.
Наголошує, що жодній посадовій особі ТОВ «ПРОГРЕССІЯ» про підозру не повідомлялось, кримінальне провадження відносно юридичної особи не здійснюється. ТОВ «ПРОГРЕССІЯ» не є особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Апелянт вважає, що вилучене під час проведення обшуку за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 14-18, мобільні телефони та комп'ютерна техніка не можуть бути речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні, так як досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України (ухилення від сплати податків, зборів, обов'язкових платежів).
Також представник стверджує, що постанова про визнання вилученого майна речовими доказами носить формальний характер, оскільки в останній не зазначено за якими ознаками майно було віднесено до об'єкту кримінально протиправних дій.
Крім цього, апелянт посилається на те, що під час проведення обшуку не було жодних підстав для вилучення мобільних телефонів та комп'ютерної техніки, оскільки ч. 2 ст. 168 КПК України передбачено, що тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.
Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
У разі необхідності слідчий чи прокурор виготовляє за допомогою технічних, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп'ютерних системах, їх невід'ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.
На переконання апелянта накладений арешт є неспіврозмірним обмеженню права власності Товариства завданням кримінального провадження.
Накладення арешту на вказані в ухвалі товарно-матеріальні цінності блокує роботу підприємства та перешкоджає веденню господарської діяльності товариства, від якої товариством сплачуються податки до Державного бюджету, що є вкрай важливим під час введеного правового режиму воєнного стану.
Накладений арешт є необґрунтованим втручанням в права власника майна та тиском на бізнес, що суперечать рішенню РНБО «Про невідкладні заходи із забезпечення економічної безпеки на період дії правового режиму воєнного стану», затвердженому Указом Президента України від 23 січня 2024 року № 21/2024, прийнятим з метою вжиття додаткових заходів із забезпечення економічної безпеки та захисту національних інтересів України в умовах дії правового режиму воєнного стану, а також встановлення додаткових гарантій захисту законних інтересів підприємництва.
В доповненнях до апеляційної скарги, що надійшли до Київського апеляційного суду 30.01.2025 року, адвокат ОСОБА_6 наводить уточнення до поданої нею апеляційної скарги та з огляду на зазначені вище обставини, апелянт вважає, що ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.
Також зазначає, що за змістом оскаржуваної ухвали слідчий суддя прийшов до висновку про те, що вилучені мобільні телефони та ноутбуки відповідають критеріям, визначеним ч. 1 ст. 98 КПК України, та можуть містити відомості, які мають значення для досудового розслідування, тобто є речовими доказами.
Разом з тим, слідчим суддею не враховано, що жодних даних про те, що вилучені речі є предметом кримінального правопорушення, чи можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та будь-якого обґрунтування, якими саме можуть бути ці відомості, прокурором у клопотанні приведено не було.
Судом не було надано оцінки і тому, що детективом у постанові про визнання майна речовими доказами та прокурором у клопотанні про арешт майна не доведено того, що майно відповідає вимогам ст. 98 КПК, має доказове значення для кримінального провадження та підлягало вилученню.
Наявність постанови, якою вилучені предмети визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, не є беззаперечним свідченням того, що таке майно справді відповідає вимогам ст. 98 КПК України, оскільки у вказаній постанові відсутнє належне обґрунтування вказаного факту.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ТОВ «ПРОГРЕССІЯ»- адвоката ОСОБА_8 , яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, думку прокурора ОСОБА_7 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги з доповненнями, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга представника власника майна ТОВ «ПРОГРЕССІЯ» - адвоката ОСОБА_6 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №72024001110000039 від 21.08.2024 року, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи ТОВ «Прогрессія» (код 43096272), ТОВ «Фітнес-спейс» (код 43096329), ТОВ «Юніспорт» (код 43380577), бенефіціарними власниками якого являються ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , діючи у період з 01.01.2021 року по 31.12.2023 року, з метою ухилення від сплати податку на прибуток, здійснили реалізацію товарів через мережу офлайн магазинів «SPORTCITY» та інтернет-магазин https://sportcity.ua/, з використанням реквізитів підконтрольних фізичних осіб-підприємців, в результаті чого мінімізували надходження до Державного бюджету України коштів у вигляді несплаченого податку на прибуток підприємств у розмірі 76 940 061,9 грн.
Реалізація імпортованих товарно-матеріальних цінностей службовими особами ТОВ «Прогрессія» (код 43096272), ТОВ «Фітнес-спейс» (код 43096329), ТОВ «Юніспорт» (код 43380577) згідно реєстру податкових накладних проводиться без ринкової націнки в адресу фізичних осіб-підприємців (неплатників) та в подальшому підконтрольні фізичні особи-підприємці, через мережу магазинів реалізовують вказані товари до кінцевого споживача по ринковій ціні, що дає змогу службовим особам ТОВ «Прогрессія» (код 43096272), ТОВ «Фітнес-спейс» (код 43096329), ТОВ «Юніспорт» (код 43380577) мінімізувати сплату податку на прибуток підприємств.
Згідно проведеного аналізу фінансово-господарської діяльності, сукупний дохід, отриманий від діяльності вказаних фізичних осіб-підприємців за період з 01.01.2021 по 31.12.2023 становить 427 444 788,58 грн., що призвело до заниження сплати податку на прибуток на загальну суму 76 940 061,9 грн. службовими особами ТОВ «Прогрессія» (код 43096272), ТОВ «Фітнес-спейс» (код 43096329) та ТОВ «Юніспорт» (код 43380577), використовуючи підконтрольних ФОП.
Вищезазначені обставини підтверджуються висновком аналітичного продукту №9.3/3.3.3/6370-24 від 09.08.2024 року, складеним у порядку ст. 22 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України».
На цей час стороною обвинувачення у порядку, передбаченому ст. 91 КПК України, здійснюється збирання, перевірка та оцінка доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Установлено, що зазначена група осіб, з метою зберігання та приховання предметів, речей і документів, які мають доказове значення по кримінальному провадженню, використовує нежитлові та офісні приміщення за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 14-18 та в яких зберігають електронні, зовнішні носії інформації, персональні комп'ютери, за допомогою яких здійснюється управління рахунками та ведення бухгалтерського обліку підприємств, документи бухгалтерського обліку підприємств, необліковані товарно-матеріальні цінності, тощо.
За результатами проведеного на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Києва обшуку за вказаною адресою серед іншого виявлено та вилучено наступне майно: мобільний телефон марки Iphone 15 pro в прозорому чохлі серійний номер НОМЕР_1 ; мобільний телефон марки Iphone 12 pro в прозорому чохлі серійний номер НОМЕР_2 ; мобільний телефон марки Iphone синього кольору в чохлі малинового кольору; мобільний телефон марки Redmi чорного кольору серійний номер НОМЕР_3 ; мобільний телефон марки Redmi чорного кольору серійний номер НОМЕР_3 ; мобільний телефон марки Redmi ЮС чорного кольору серійний номер НОМЕР_4 ; мобільний телефон марки Doogee в чохлі чорного-помаранчевого кольору; мобільний телефон марки Samsung в чохлі прозорого кольору, ІМЕІ НОМЕР_5 ; мобільний телефон марки Samsung в чохлі прозорого кольору, ІМЕІ НОМЕР_6 ; мобільний телефон марки Samsung чорного кольору в чохлі чорного кольору, серійний номер НОМЕР_7 ; мобільний телефон марки Iphone 12 pro МАХ в чорно-білому чохлі серійний номер НОМЕР_10 ; мобільний телефон марки Iphone 7 PLUS в темно-зеленому чохлі серійний номер НОМЕР_11; мобільний телефон марки Samsung фіолетового кольору в чохлі фіолетового кольору, серійний номер НОМЕР_8 ; мобільний телефон марки Samsung чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_9 ; мобільний телефон марки Samsung чорного кольору; мобільний телефон марки Орро чорного кольору, модель НОМЕР_12; мобільний телефон марки Iphone 11 pro МАХ темно-зеленого кольору в чорному чохлі; мобільний телефон марки Iphone 15 pro МАХ темно-синього кольору в прозорому чохлі; мобільний телефон марки Iphone 15 pro МАХ темно-фіолетового кольору в прозорому чохлі; мобільний телефон марки Iphone X чорного кольору в чорному чохлі; мобільний телефон марки Iphone 12 фіолетового кольору, серійний номер НОМЕР_13; ноутбук сірого кольору марки HUAWEI, модель BoB-WaI9Q, s/n: 7WFPM2181800012, із зарядним пристроєм, 1 шт.; ноутбук чорного кольору марки Lenovo, модель ThinkPad, s/n: PF-15FOFX, із зарядним пристроєм, 1 шт.; ноутбук сірого кольору марки Apple, модель MacBook Pro, s/n: C02PVSJJG8WP, із зарядним пристроєм, 1 шт.; ноутбук сірого кольору марки Apple, модель MacBook Pro, s/n: KRQP4K46X5, із зарядним пристроєм, 1 шт.; ноутбук чорного кольору марки Asus, модель Vivobook, s/n: R4N0CV16Е863171, із зарядним пристроєм, 1 шт.; ноутбук чорного кольору марки DELL, модель P72G, s/n: 25372275950, із зарядним пристроєм, 1 шт.; ноутбук чорного кольору марки DELL, модель P75F, s/n: 9297235874, із зарядним пристроєм, 1 шт.; ноутбук чорного кольору марки DELL, модель P72G, s/n: 12213311834, із зарядним пристроєм, 1 шт.; ноутбук чорного кольору марки DELL, модель P72G, s/n: 10046706986, із зарядним пристроєм, 1 шт.; ноутбук сірого кольору JETWING, s/n: IPD202012250625, із зарядним пристроєм, 1 шт.; системний блок чорного кольору Lenovo, модель ThinkCentre s/n: PB02ZK79, із зарядним пристроєм, 1 шт.; ноутбук сірого кольору марки Lenovo, модель ThinkBook, s/n: MP2E73CF, із зарядним пристроєм, 1 шт.; SSD чорного Kingston, 240 Gb, s/n: SA400S37/240G, 1 шт.; SSD чорного PNY, 240 Gb, s/n: PNY22312208030102763, 1 шт.; жорсткий диск зеленого Transcend, s/n: Н63205-0708, 1 шт.; SSD сірого Kingston, 120 Gb, s/n: SUV400S37/120G, 1 шт.; жорсткий диск сірого Seagate, s/n: 9VV5N630, 1 шт.; SSD чорно-сірого Panther Арасег, 240 Gb, s/n: AP240GAS340G, 1 шт.; ноутбук чорного кольору марки HP, модель RTL8822CE, s/n: CND41234V4, 1 шт.; ноутбук чорного кольору марки Apple, модель АЗІ 14, s/n: L4QTMGHFL2, 1 шт.
Постановою старшого детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_12 від 23.10.2024 року дана техніка визнана речовими доказами у кримінальному провадженні № 72024001110000039 від 21.08.2024 року.
23.10.2024 року прокурор першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 72024001110000039 від 21.08.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
Обгрунтовуючи клопотання, прокурор посилався на те, що у ході проведення обшуку встановлено, що на виявлених мобільних телефонах, комп'ютерах, ноутбуках, електронних носіях інформації, містяться електронні відомості, інформація та документи щодо ТОВ «ПРОГРЕССІЯ» (код 43096272) та фізичних осіб-підприємців.
Проведеним оглядом вилучених мобільних телефонів, комп'ютерів, ноутбуків, електронних носіїв інформації встановлено, що на них містяться відомості, документи та інформація щодо пов'язаних до протиправної діяльності осіб, щодо суб'єктів господарської діяльності, що мають відношення до злочинної схеми кримінального правопорушення, тим самим встановлено, що вилучені мобільні телефони, комп'ютери, ноутбуки, електронні носії інформації містять в собі відомості, документи та інформацію, яка має вагоме значення для досудового розслідування та може бути використана як доказ у кримінальному провадженні.
Враховуючи вищевикладене, інформація та відомості, що містяться на мобільних телефонах, комп'ютерах, ноутбуках, електронних носіях інформації, є необхідною умовою проведення експертних досліджень у кримінальному провадженні, так як становлять собою та містять в собі докази і можуть становити собою предмети вчинення протиправної діяльності.
Вилучені речі є доказом вчиненого злочину, оскільки були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються у кримінальному провадженні, тому детективом визнано їх речовими доказами у кримінальному провадженні, про що винесено відповідну постанову.
Прокурор посилався на те, що на даній стадії досудового розслідування виникла необхідність у збереженні цих речових доказів шляхом накладення на них арешту.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 13 січня 2025 рокузадоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні № 72024001110000039 від 21.08.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
Накладено арешт на майно, яке вилучено під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- мобільний телефон марки Iphone 15 pro, в прозорому чохлі, серійний номер НОМЕР_1 ;
- мобільний телефон марки Iphone 12 pro, в прозорому чохлі, серійний номер НОМЕР_2 ;
- мобільний телефон марки Iphone, синього кольору, в чохлі малинового кольору;
- мобільний телефон марки Redmi, чорного кольору, серійний номер НОМЕР_3 ;
- мобільний телефон марки Redmi, чорного кольору, серійний номер НОМЕР_3 ;
- мобільний телефон марки Redmi 10С, чорного кольору, серійний номер НОМЕР_4 ;
- мобільний телефон марки Doogee, в чохлі чорного-помаранчевого кольору;
- мобільний телефон марки Samsung, в чохлі прозорого кольору, ІМЕІ НОМЕР_5 ;
- мобільний телефон марки Samsung, в чохлі прозорого кольору, ІМЕІ НОМЕР_6 ;
- мобільний телефон марки Samsung, чорного кольору, в чохлі чорного кольору, серійний номер НОМЕР_7 ;
- мобільний телефон марки Iphone 12 pro МАХ, в чорно-білому чохлі, серійний номер НОМЕР_10;
- мобільний телефон марки Iphone 7 PLUS, в темно-зеленому чохлі, серійний номер НОМЕР_11;
- мобільний телефон марки Samsung, фіолетового кольору, в чохлі фіолетового кольору, серійний номер НОМЕР_8 ;
- мобільний телефон марки Samsung, чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_9 ;
- мобільний телефон марки Samsung, чорного кольору;
- мобільний телефон марки Орро, чорного кольору, модель НОМЕР_12;
- мобільний телефон марки Iphone 11 pro МАХ темно-зеленого кольору в чорному чохлі;
- мобільний телефон марки Iphone 15 pro МАХ, темно-синього кольору, в прозорому чохлі;
- мобільний телефон марки Iphone 15 pro МАХ, темно-фіолетового кольору, в прозорому чохлі;
- мобільний телефон марки Iphone X, чорного кольору, в чорному чохлі;
- мобільний телефон марки Iphone 12, фіолетового кольору, серійний номер НОМЕР_13;
- ноутбук сірого кольору, марки HUAWEI, модель BoB-WaI9Q, s/n: 7WFPM2181800012, із зарядним пристроєм, 1 шт.;
- ноутбук чорного кольору, марки Lenovo, модель ThinkPad, s/n: PF-15FOFX, із зарядним пристроєм, 1 шт.;
- ноутбук сірого кольору, марки Apple, модель MacBook Pro, s/n: C02PVSJJG8WP, із зарядним пристроєм, 1 шт.;
- ноутбук сірого кольору, марки Apple, модель MacBook Pro, s/n: KRQP4K46X5, із зарядним пристроєм, 1 шт.;
- ноутбук чорного кольору, марки Asus, модель Vivobook, s/n: R4N0CV16E863171, із зарядним пристроєм, 1 шт.;
- ноутбук чорного кольору, марки DELL, модель P72G, s/n: 25372275950, із зарядним пристроєм, 1 шт.;
- ноутбук чорного кольору, марки DELL, модель P75F, s/n: 9297235874, із зарядним пристроєм, 1 шт.;
- ноутбук чорного кольору, марки DELL, модель P72G, s/n: 12213311834, із зарядним пристроєм, 1 шт.;
- ноутбук чорного кольору, марки DELL, модель P72G, s/n: 10046706986, із зарядним пристроєм, 1 шт.;
- ноутбук сірого кольору, JETWING, s/n: 1PD202012250625, із зарядним пристроєм, 1 шт.;
- системний блок чорного кольору, Lenovo, модель ThinkCentres/n: PB02ZK79, із зарядним пристроєм, 1 шт.;
- ноутбук сірого кольору, марки Lenovo, моделі ThinkBook, s/n: MP2E73CF, із зарядним пристроєм, 1 шт.;
- SSD чорного кольору Kingston, 240 Gb, s/n: SA400S37/240G, 1 шт.;
- SSD чорного кольору PNY, 240 Gb, s/n: PNY22312208030102763, 1 шт.;
- жорсткий диск зеленого Transcend, s/n: Н63205-0708, 1 шт.;
- SSD сірого Kingston, 120 Gb, s/n: SUV400S37/120G, 1 шт.;
- жорсткий диск сірого Seagate, s/n: 9VV5N630, 1 шт.;
- SSD чорно-сірого Panther Apacer, 240 Gb, s/n: AP240GAS340G, 1 шт.;
- ноутбук чорного кольору, марки HP, модель RTL8822CE, s/n: CND41234V4, 1 шт.;
- ноутбук чорного кольору, марки Apple, модель А3114, s/n: L4QTMGHFL2, 1 шт.
Задовольняючи дане клопотання, подане в межах кримінального провадження № 72024001110000039 від 21.08.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, слідчий суддя виходив з наявності передбачених ст. 170 КПК України підстав для накладення арешту на вказане майно, з метою забезпечення збереження речових доказів.
З таким рішенням слідчого судді колегія суддів погоджується з огляду на наступне.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог закону дотримався.
Так, задовольняючи дане клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав, передбачених ст. 170 КПК України, для накладення арешту на належне ТОВ «ПРОГРЕССІЯ» майно, а саме мобільні телефони, ноутбуки, комп'ютери та електронні носії інформації, оскільки вказане майно в даному кримінальному провадженні відповідає критеріям, визначеним в ст. 98 КПК України та визнане речовим доказом постановою детектива від 23.10.2024 року у даному кримінальному провадженні.
При винесенні ухвали судом, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, були враховані наведені в клопотанні прокурора правові підстави для арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому слідчим суддею обґрунтовано задоволено клопотання прокурора про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на майно, з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнано речовим доказом в рамках вказаного кримінального провадження та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.
На думку колегії суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту, перевірив співрозмірність втручання у права особи з потребами кримінального провадження.
Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.
Тому, з огляду на положення ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто його власник, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
З огляду на наведене та враховуючи, що судом першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, а також встановлено мету арешту майна відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме збереження речових доказів, та враховано, що для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні цього майна до встановлення фактичних обставин вчинення злочину, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно.
Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання зникненню майна, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Колегія суддів також звертає увагу, що арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд із забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, всупереч доводів представника ТОВ «ПРОГРЕССІЯ», у відповідності до вимог ст.ст. 132, 170-173 КПК України, наклав арешт на майно, з метою забезпечення його збереження, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням унеможливлення настання наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.
Незастосування в даному випадку заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до втрати доказів у провадженні і таким чином позбавить реалізації мету досудового розслідування та дотримання завдання арешту майна, передбачені ч. 1 ст. 170 КПК України.
Беззаперечних доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.
Слід також зазначити, що накладення арешту є необхідним для збереження майна, оскільки дане майно відповідає критеріям речових доказів, передбачених ст. 98 КПК України, позаяк з врахуванням встановлених обставин кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні, є достатні підстави вважати, що належне ТОВ «ПРОГРЕССІЯ» майно було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються у кримінальному провадженні так як на вилучених мобільних телефонах, ноутбуках, комп'ютерах та електронних носіях інформації містяться відомості, документи та інформація щодо пов'язаних до протиправної діяльності осіб, суб'єктів господарської діяльності, що мають відношення до злочинної схеми кримінального правопорушення, тобто містять в собі відомості, документи та інформацію, яка має вагоме значення для досудового розслідування та може бути використана як доказ у кримінальному провадженні, і ненакладення арешту дасть можливість ТОВ «ПРОГРЕССІЯ» його відчужити, що позбавить реалізації мету досудового розслідування та дотримання завдання арешту майна, передбачені ч. 1 ст. 170 КПК України.
Твердження апелянта про те, що ТОВ «ПРОГРЕССІЯ» є добросовісним власником (набувачем) арештованого майна, не є підставою для скасування ухвали слідчого судді, оскільки у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Колегія суддів відхиляє також доводи апелянта про те, що постанова слідчого від 23.10.2024 року про визнання майна речовими доказами носить формальний характер, так як вказана постанова слідчого, а також клопотання прокурора про арешт майна, з посиланням на встановлені у кримінальному провадженні фактичні обставини кримінального правопорушення, всупереч твердженням представника власника майна, містять відповідні мотиви та підстави на обґрунтування висновку про відповідність такого майна ознакам речових доказів, визначеним ст. 98 КПК України, зокрема, посилання на те, що зазначене майно було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються у кримінальному провадженні.
Посилання апелянта на те, що суд, задовольняючи клопотання про накладення арешту на майно, не дослідив та не взяв до уваги відсутність правових підстав для накладення арешту на майно, а також ту обставину, що арештоване майно не має жодного відношення до кримінального провадження, колегія суддів не бере до уваги, позаяк ці доводи обґрунтованості висновків слідчого судді про задоволення клопотання прокурора про арешт майна не спростовують, оскільки з огляду на положення КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Твердження апелянта про те, що арештоване майно не відповідає критеріям ст. 98 КПК України є безпідставними, так як встановлені прокурором фактичні обставини кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого припущення, що належні ТОВ «ПРОГРЕССІЯ» мобільні телефони, ноутбуки, комп'ютери та електронні носії інформації були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди, містять в собі відомості, документи та інформацію, яка має вагоме значення для досудового розслідування та може бути використана як доказ у кримінальному провадженні, а отже відповідають ознакам, зазначеним в ст. 98 КПК України, що згідно ч. 3 ст. 173 КПК України дає підстави для його арешту як речового доказу з метою збереження.
Доводи апеляційної скарги з доповненнями про незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали ретельно перевірялися, проте не знайшли свого підтвердження, оскільки рішення слідчого судді ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом.
Колегія суддів звертає увагу, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, достатності та взаємозв'язку, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, чи існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, яка може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, правильності кваліфікації дій та винуватості особи в його вчиненні, а також оцінка належності та допустимості доказів вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.
З урахуванням наведеного, доводи адвоката ОСОБА_6 про те, що жодній посадовій особі ТОВ «ПРОГРЕССІЯ» про підозру не повідомлялось, кримінальне провадження відносно юридичної особи не здійснюється, ТОВ «ПРОГРЕССІЯ» не є особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, є передчасними та такими, що не є предметом оцінки слідчого судді під час розгляду клопотання про арешт майна.
Сукупність долучених до клопотання слідчого матеріалів та викладені у клопотанні обставини на даному етапі досудового розслідування є достатніми для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Посилання представника власника майна на порушення органом досудового розслідування вимог ст. 168 КПК України до уваги колегією суддів не приймаються, враховуючи наступне.
Так, як убачається із клопотання прокурора, у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що вилучене майно могло зберегти на собі сліди кримінального правопорушення або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому, за умови доведеності прокурором наявності беззаперечних підстав для накладення арешту на вилучене майно, порушення органами слідства вимог ст. 168 КПК України не можуть бути безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді та відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Не спростовують висновків слідчого судді і доводи апеляційної скарги з доповненнями про неспівмірність обмеження прав власника майна завданням кримінального провадження, оскільки на переконання колегії суддів, слідчий суддя при вирішенні питання про накладення арешту на майно, дійшов обґрунтованого висновку про те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співмірним завданням кримінального провадження, з огляду на встановлені обставини даного кримінального провадження, зважаючи на те, що на час прийняття рішення вони вимагали вжиття такого методу державного регулювання, як накладення арешту на вищезазначене майно.
Доводи апеляційної скарги з доповненнями про те, що накладення арешту обмежує можливості ТОВ «ПРОГРЕССІЯ» здійснювати господарську діяльність, не є достатньою підставою для скасування ухвали слідчого судді, оскільки арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, та матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів.
Слід зауважити, що скаржником не надано беззаперечних доказів на підтвердження наведених обставин неможливості здійснення ТОВ «ПРОГРЕССІЯ» господарської діяльності за умови накладення арешту на належне товариству майно.
Порушень слідчим суддею положень ст.ст. 170, 172-173 КПК України колегією судів не встановлено. Ухвала слідчого судді відповідає вимогам ч. 5 ст. 173, 372 КПК України, та містить у собі підстави та мотиви прийнятого рішення.
Інші доводи апеляційної скарги з доповненнями, на які посилається апелянт, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
При цьому колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,
Апеляційну скаргу з доповненнями представника власника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОГРЕССІЯ» - адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 13 січня 2025 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4