26 лютого 2025року м. Київ
Справа № 760/303/22
Апеляційне провадження №22-ц/824/1081/2025
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В. суддів: Верланова С.М., Поліщук Н.В. за участю секретаря Цюрпіти Д.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної іпотечної установи на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва, постановлену під головуванням судді Ішуніної Л.М. 07 березня 2024 року в м. Києві, за клопотанням ОСОБА_1 про призначення судової бухгалтерської експертизи, у справі за позовом Державної іпотечної установи до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 07 березня 2024 року клопотання ОСОБА_1 про призначення експертизи - задоволено. Призначено судово-бухгалтерську експертизу на вирішення якої поставлено наступне питання:
1.Яка станом на 26 червня 2021 року реальна сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 07 вересня 2004 року № 87-04-И?
Виконання експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Сімї Бродських, 6).
Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків, що передбачена статтями 384,385 КК України.
В розпорядження експертів надано матеріали цивільної справи № 760/303/22.
Витрати по проведенню експертизи покладено на ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Роз'яснено сторонам наслідки ухилення від участі в експертизі, передбачені статтею 109 ЦПК України.
Зупинено провадження у справі за позовом Державної іпотечної установи до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості на час проведення експертизи.
Ухвала суду мотивована тим, що між сторонами виник спір щодо суми заборгованості за кредитним договором № 87-04-И від 07 вересня 2004 року. Отже, враховуючи предмет та підстави позову, а також ту обставину, що дана експертиза необхідна для з'ясування обставин справи, для чого потрібні спеціальні знання, оскільки без з'ясування вказаних обставин неможливо вирішити спір по суті, суд прийшов до висновку про задоволення заявленого клопотання сторони відповідача.
Не погодилась із зазначеним судовим рішенням Державна іпотечна установа, представником установи подана апеляційна скарга, в якій він вказує, що ухвала суду є незаконною та такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права. Зазначає про те, що поставлене на вирішення експертизи питання не потребує спеціальних знань та може бути досліджено безпосередньо під час розгляду справи шляхом дослідження доказів, які додавались позивачем до позовної заяви або заперечень/ контррозрахунку (за наявності) відповідачів.
Оскаржувана ухвала прийнята з огляду на необґрунтоване та безпідставне клопотання, яке не містить навіть простих обґрунтувань неправильності розрахунку остаточної заборгованості.
ОСОБА_1 у клопотанні про призначення експертизи обмежилась висловленням про незгоду з розміром заборгованості, без будь-якого її спростування.
Представник відповідача не надав жодних доказів, які б спростовували наявну заборгованість. Призначення експертизи є правом суду, а не обов'язком.
Крім цього, кредитна заборгованість визначається умовами кредитного договору та вимогами закону і суд у будь-якому разі має стягнути ту суму, яка була доведена і щодо якої у суду немає сумніву, якщо відповідач не погоджується з розрахунком або розміром заборгованості, він повинен надати свій контррозрахунок (змагальність сторін). Суд першої інстанції у межах наданих йому процесуальним законодавством повноважень не позбавлений можливості самостійно зробити розрахунок заборгованості.
Таким чином, беручи до уваги вкладене та зміст клопотання представника відповідача, мотиви та докази, які він не надав на спростування розміру заборгованості - призначення експертизи є вочевидь необґрунтованим та таким, що порушує баланс прав та обов'язків учасників справи та затягує строки розгляду справи.
Також зазначає, що судом першої інстанції грубо порушено один з основних принципів цивільного судочинства - принцип змагальності сторін, чим позбавлено позивача на справедливий суд.
На підставі викладеного, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідачі правом на подачу відзиву не скористались.
В судовому засіданні представник позивача - Петровська І.Ю. просила задовольнити апеляційну скаргу з підстав викладених у ній.
Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, просив залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, а тому колегія суддів керуючись ч.2 ст. 372 ЦПК України вважала за можливе розглянути справу за їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, колегія суддів виходить з такого.
Судом встановлено, що у січні 2022 року представник Державної іпотечної установи звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Державної іпотечної установи заборгованість за кредитним договором №87-04-И від 07 вересня 2004 року в розмірі 386065,56 грн, з яких, сума основного боргу - 246896,08 грн, прострочені відсотки за користування кредитом - 119497,70 грн, три проценти річних від простроченої суми - 19671,77 грн, а також судові витрати у розмірі 5791,00 грн /а.с. 1-9/.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 23 березня 2023 року вказану цивільну справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено підготовче судове засідання на 06 червня 2023 року /а.с. 88/.
18 січня 2024 року до суду першої інстанції від відповідача ОСОБА_1 надійшло клопотання про призначення судової-бухгалтерської експертизи, таке саме клопотання надійшло 05 березня 2024 року від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 . Клопотання мотивовані тим, що відповідач не погоджується з сумою заборгованості - 386065,56 грн за кредитним договором № 87-04-И від 07 вересня 2004 року, визначеною позивачем, вважає її необгрунтованою та безпідставною. Відповідач та її представник також вказують на те, що боржник сплачувала кредит багато років, а позивач не є первинним кредитором, а тому невідомо звідки позивачем визначений такий розмір заборгованості. При цьому, надані позивачем розрахунки заборгованості не мають статусу висновку експерта, а з урахуванням того, що позивач є зацікавленою особою, ці розрахунки не можуть бути належним доказом у справі.
Перевірка правильності визначення суми заборгованості та необхідні обчислення вимагають спеціальних знань у сфері іншій, ніж право. Отже, для встановлення реальної суми заборгованості відповідача, висновки призначеної судом судово-бухгалтерської експертизи є єдиним належним доказом суми заборгованості відповідача.
На підставі викладеного, просили суд призначити судово-бухгалтерську експертизу проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення експерта поставити наступні питання: - Яка реальна сума заборгованості ОСОБА_1 станом на 10 червня 2021 року за кредитним договором № 87-04-И від 07 вересня 2004 року? /а.с. 137-140/.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 07 березня 2024 року клопотання ОСОБА_1 про призначення експертизи - задоволено. Призначено судово-бухгалтерську експертизу на вирішення якої поставлено наступне питання:
1.Яка станом на 26 червня 2021 року реальна сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 07 вересня 2004 року № 87-04-И?
Виконання експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Сімї Бродських, 6).
Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків, що передбачена статтями 384,385 КК України.
В розпорядження експертів надано матеріали цивільної справи № 760/303/22.
Витрати по проведенню експертизи покладено на ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Роз'яснено сторонам наслідки ухилення від участі в експертизі, передбачені ст. 109 ЦПК України.
Зупинено провадження у справі за позовом Державної іпотечної установи до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості на час проведення експертизи /а.с. 146-148/.
03 червня 2024 року до суду першої інстанції надійшло клопотання експерта, якому було доручено виконання судової економічної експертизи №5789/24-72 у цивільній справі №760/303/22, про уточнення питання відповідно до Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року №53/5 та надання: додатків та додаткових угод до кредитного договору №87-04-И від 07 вересня 2004 року, в повному обсязі; детального розрахунку заборгованості з інформацією щодо застосування формул для розрахунків; первинних та облікових документів, що стосуються виконання умов кредитного договору, в повному обсязі, в тому числі документів щодо: видачі, нарахування, погашення кредитних коштів, відсотків, пені, штрафів та ін; положення про кредитування на дату укладення договору. До отримання вказаних матеріалів проведення експертизи призупинено /а.с. 151-153/.
12 вересня 2024 року до суду першої інстанції надійшов супровідний лист з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, в якому зазначено, що станом на 22 серпня 2024 року клопотання експерта задоволено не було, а за наданими на дослідження матеріалами не вбачається за можливе провести економічну експертизу. У зв'язку з викладеним, ухвала суду від 07 березня 2024 року залишилась без виконання, а матеріали справи були повернуті до суду першої інстанції /а.с. 154/.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 20 вересня 2024 року відновлено провадження у справі /а.с. 155/.
Відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, на підставі висновків експертів.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 102 ЦПК України висновок експерта це докладний опис проведених експертних досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, постановлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи (ч.1 ст. 104 ЦПК України).
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Дульський проти України» зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14 липня 2021 року у справі №902/834/20, від 13 серпня 2021 року у справі №917/1196/19, від 30 вересня 2021 року у справі №927/110/18, від 23 грудня 2021 року у справі №5015/45/11 (914/1919/20).
З наведених обставин вбачається, що предметом спору є стягнення заборгованості за договором кредиту.
Позивачем на підтвердження позовних вимог, було надано копії кредитного договору, додаткових угод до договору кредиту, копію заяви на отримання кредиту, копію іпотечного договору та договору поруки, договору відступлення права вимоги укладеного між Державною іпотечною установою та Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» з додатком, в якому зазначені кредитні, іпотечні та договори поруки, за якими перейшло право вимоги, повідомлення про відступлення права вимоги адресоване відповідачу, а також наданий Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» перелік кредитів за якими здійснювалось погашення в період з 18 вересня 2015 року по 20 листопада 2015 року, зокрема кредитний договір відповідача, та довідку про залишки заборгованості по іпотечним кредитам, що були надані для забезпечення Державній іпотечній установі згідно Договору застави майнових прав, та розрахунок заборгованості зроблений позивачем.
Звертаючись до суду з клопотанням про призначення у справі судово-бухгалтерської експертизи відповідач та її представник вказували на те, що відповідач не погоджується з сумою заборгованості. Проте будь яких доказів на підтвердження вказаної позиції не представили.
Судом першої інстанції було задоволено клопотання відповідача та ухвалою суду від 07 березня 2024 року призначено у справі судово-бухгалтерську експертизу та направлено матеріали справи в експертну установу.
Однак, суд першої інстанції, призначаючи експертизу у справі, не звернув увагу на відсутність в матеріалах справи вихідних даних на підставі яких можливим було б проведення перевірки суми заборгованості. Так, в матеріалах справи відсутній детальний розрахунок заборгованості з інформацією щодо застосування формул для розрахунків; первинні та облікові документи, що стосуються виконання умов кредитного договору, в повному обсязі, в тому числі документів щодо: видачі, нарахування, погашення кредитних коштів, відсотків, пені, штрафів та ін. Крім цього в матеріалах справи відсутні дані про здійснення відповідачем погашення кредитної заборгованості, про що відповідачем зазначено в клопотанні. Відсутність вказаних даних унеможливлює проведення перевірки розміру заборгованості, про що вказано в листі експертної установи. А отже висновки суду першої інстанції про призначення судово-бухгалтерської експертизи у цій справі є передчасними.
Крім цього, суд першої інстанції, призначаючи експертизу у справі, належним чином не обґрунтував, у чому полягає потреба у спеціальних знаннях для встановлення обставин, що входять до предмета доказування, та неможливість встановлення цих обставин судом.
В свою чергу, недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, відтак безпідставне призначення судової експертизи та зупинення у зв'язку з цим провадження у справі перешкоджає подальшому розгляду справи.
Таким чином, призначення у справі судової економічної експертизи призвело до необґрунтованого зупинення провадження у справі.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена без додержання норм процесуального права, оскільки висновок суду першої інстанції про існування потреби у спеціальних знаннях для встановлення обставин, що входять до предмета доказування та призначення експертизи є таким, що не ґрунтується на вимогах процесуального закону.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно із вимогами ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, тому відповідно до положень ст. 379 ЦПК України оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу Державної іпотечної установи - задовольнити.
Ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 07 березня 2024 року - скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач: В.В. Соколова
Судді: С.М. Верланов
Н.В. Поліщук
Повний текст постанови складений 21 березня 2025 року.