Справа № 560/9324/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Польовий О.Л.
Суддя-доповідач - Мацький Є.М.
21 березня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на додаткове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства "Сарат" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.В червні 2024 року Фермерське господарство "Сарат" звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
2. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року адміністративний позов задоволено.
2.1. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 26.03.2024 №10787937/38823757 про відмову в реєстрації податкової накладної.
2.2. Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати подану Фермерським господарством "Сарат" податкову накладну від 14.12.2021 №12 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
2.3. Стягнуто на користь Фермерського господарства "Сарат" 3028,00 грн судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.
3. Додатковим рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року заяву позивача про стягнення судових витрат задоволено частково.
3.1. Стягнуто на користь Фермерського господарства "Сарат" 4000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.
3.2. У задоволенні решти заяви відмовлено.
3. Головне управління ДПС у Хмельницькій області не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні заяви відмовити в повному обсязі.
4. На думку апелянта витрати позивача на правничу допомогу в розмірі 4000 грн., є необґрунтованими та не пропорційними до предмета спору. Зокрема, справа по своїй суті є нескладною, отже, сума, заявлена позивачем до відшкодування є надмірною.
ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
5. Судом першої інстанції встановлено, що 21.11.2024 представник позивача подав заяву про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в адміністративній справі у розмірі 8500 грн.
6. На підтвердження витрат на правову допомогу в розмірі 8500,00 грн позивач надав договір про надання правової допомоги від 20.06.2024 №20/06, акт погодження вартості від 20.06.2024, акт приймання-передачі виконання робіт та наданих послуг від 20.06.2023 №2, акт приймання-передачі виконання робіт та наданих послуг від 19.07.2024 №2, платіжну інструкцію №248 на суму 5000 грн та платіжну інструкцію №267 на суму 3000.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
7. Частиною 1 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
8. За приписами частини третьої статті 132 КАС України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать:1) витрати на професійну правничу допомогу; 2) витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) витрати, пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5). пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
9. Згідно із статтею 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
10. Частиною сьомою статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
11. Відповідно до ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
12. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
13. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
14. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
15. За змістом пункту 1 частини 3 статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
16. Відповідно до частини 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
17. При цьому частиною 5 статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
ІV. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
18. Перевіряючи обґрунтованість визначених адвокатом у актах виконаних робіт вартості наданих послуг, колегія суддів виходить з наступного.
19. Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням не тільки того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
20. Колегія суддів, вирішуючи питання про відшкодування судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, у відповідності до частини 5 статті 242 КАС України враховує висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладений у постанові від 22.04.2021 року у справі № 460/302/19, відповідно до якого склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
21. Як вірно встановив суд першої інстанції понесені позивачем витрати на правничу допомогу, пов'язані із юридичним супроводом данної справи і підтверджені належними та допустимими доказами.
22. При цьому, як зазначалося вище, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
23. Колегія суддів зауважує, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації понесених у зв'язку з розглядом справи втрат на правничу допомогу необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи (постанова Верховного Суду від 25 лютого 2020 року у справі № 820/2973/18).
24. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим
25. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що витрати позивача на правову допомогу в сумі 4000 грн, пов'язані з розглядом даної справи, їх розмір є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, а також співмірним виконаними адвокатом роботами (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, які перелічені у актах до договору про надання правничої допомоги.
26. Враховуючи зазначене суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а додаткове рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.
V. ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТОМ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.
27. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
28. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
29. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
30. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.
31. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області слід залишити без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а додаткове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Мацький Є.М.
Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.