Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
20 березня 2025 р. Справа № 520/2112/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марини Лук'яненко, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу охорони здоров'я "Обласний центр медико-соціальної експертиз" про визнання дій протиправними та скасування рішення,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому просить суд визнати незаконним та скасувати рішення Комунального закладу охорони здоров'я "Обласний центр медико-соціальної експертиз" (код ЄРДПОУ 03327753, адреса: 61058, місто Харків, вул. Літературна, б. 6) викладене у формі довідки №16 від 25.10.2024 про невизнання інвалідом позивача - ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуване рішення є протиправним, оскільки під час його прийняття відповідачем порушено процедуру його прийняття, визначену Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 за №1317, а саме: допущена зворотна дія рішення у часі; рішення прийнято неуповноваженою особою; порушено процедуру прийняття рішення щодо складу комісії та повторного огляду позивача, до закінчення раніше визначеного терміну інвалідності, за відсутності для цього правових підстав.
Ухвалою суду від 03.02.2025 відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачам надати відзив на позов.
Відповідач - Комунальний заклад охорони здоров'я "Обласний центр медико-соціальної експертиз", надав до суду відзив на позов, в якому заперечував проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову, в обґрунтування чого посилався на відсутність порушень приписів Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 за № 1317 та прийняття оскаржуваного рішення за результатами аналізу медичної справи позивача в межах кримінального провадження.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.
Позивачу - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до акту огляду Медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК) №705 від 07.03.2023 встановлена ІІ група інвалідності строком до 01 квітня 2025 року, загальне захворювання.
На підставі зазначеного акта Позивачу Міжрайонною Слобідською медико-соціальною експертною комісією КЗОЗ «Обласний центр медико - соціальної експертизи» видано довідку серії 12-ААВ за №609809 від 07.03.2023 року із зазначенням дати чергового переогляду - 07.03.2025 року.
На підставі довідки МСЕК серії 12-ААВ за №609809 від 07.03.2023 року позивачу призначена пенсія по інвалідності, видано посвідчення пенсіонера серії НОМЕР_1 від 06.04.2023 зі строком дії до 31.03.2025.
Довідкою КЗОЗ «Обласний центр медико - соціальної експертизи» про невизнання інвалідом № 16 скасовано позивачу ІІ групи інвалідності з 07.03.2023.
За твердженням позивача, рішенням ГУ ПФУ в Харківській області №204850013975 від 05.11.2024 припинено виплату пенсії позивачу та скасовано рішення від 31.02.2023 за №2048050013975 про призначення позивачу пенсії по інвалідності ІІ групи с дати призначення з 07.03.2023 відповідно до п.п. 1, 5 п. 1 ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Позивач, вважаючи протиправним рішення про невизнання особою з інвалідністю протиправним, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні визначені Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» № 875-ХІІ від 21.03.1991 (далі - Закон № 875).
Статтею 2 Закону № 875 (в редакції чинній на момент прийняття спірного рішення) передбачено, що особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Згідно зі ст. 3 Закону № 875 інвалідність як міра втрати здоров'я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
Статтею 1 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» № 2961-IV (далі - Закон № 2961-IV) медико-соціальна експертиза - встановлення ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, групи інвалідності, причини і часу їх настання, а також доопрацювання та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (дитини з інвалідністю) в рамках стратегії компенсації на основі індивідуального реабілітаційного плану та комплексного реабілітаційного обстеження особи з обмеженням життєдіяльності.
Згідно з ч. 6 ст. 7 Закону №2961 залежно від ступеня стійкого розладу функцій організму, зумовленого захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, та можливого обмеження життєдіяльності при взаємодії із зовнішнім середовищем внаслідок втрати здоров'я особі, визнаній особою з інвалідністю, встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону №2961 медико-соціальні експертні комісії визначають групу інвалідності, її причину і час настання.
Порядок, умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальними експертними комісіями на момент прийняття спірного рішення визначало Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 за №1317 (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Положення - № 1317).
Відповідно до п. 3 Положення № 1317 медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
Пунктом 4 Положення № 1317 передбачено, що медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров'я при Міністерстві охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.
Абзацом 5 п. 4 Положення № 1317 встановлено, що МОЗ утворює Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ, визначає її голову та заступника голови. За рішенням МОЗ права та обов'язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ можуть бути покладені на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ та має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики. Документи, оформлені Центральною медико-соціальною експертною комісією МОЗ, підписуються її головою або заступником голови (у разі відсутності голови) та засвідчуються штампом Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ.
Згідно з п.п. 1 п. 11 Положення № 1317 міські, міжрайонні, районні комісії визначають, зокрема, ступінь обмеження життєдіяльності осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі, реабілітації, реабілітаційний потенціал, групу інвалідності, причину і час її настання, професію, з якою пов'язане ушкодження здоров'я, а також ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) працівників, які одержали ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням ними трудових обов'язків.
Відповідно до п. 12 Положення № 1317 (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) Кримська республіканська, обласні, центральні міські комісії, зокрема:
здійснюють організаційно-методичне керівництво та контроль за діяльністю відповідно районних, міжрайонних, міських комісій, перевіряють правомірність прийнятих ними рішень і в разі визнання їх безпідставними змінюють їх;
повторно оглядають осіб, що звертаються для встановлення інвалідності і оскаржили рішення районних, міжрайонних, міських комісій, перевіряють якість розроблення індивідуальних програм реабілітації, здійснюють контроль за повнотою і якістю їх виконання;
проводять у складних випадках огляд осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленнями районних, міжрайонних, міських комісій;
визначають медичні показання на право одержання особами з інвалідністю автомобіля і протипоказання до керування ним.
Відповідно до п. 19 Положення № 1317 Комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою.
Відповідно до п. 20 Положення № 1317 комісія під час встановлення інвалідності керується Інструкцією про встановлення груп інвалідності (далі Інструкція), затвердженою МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики та Радою Федерації незалежних профспілок України.
Згідно з п. 22 Положення № 1317 рішення Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ, Кримської республіканської, обласних, центральних міських комісій (у тому числі в разі проведення огляду у складних випадках) приймається більшістю голосів членів комісій. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови комісії. Член комісії, не згодний з прийнятим рішенням, викладає свою думку в письмовому вигляді, яка додається до акта огляду. На вимогу такого члена комісії акт огляду надсилається МОЗ.
Пунктом 1.4 Інструкції визначено, що медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, здійснення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб інваліда, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
Відповідно до п. 1.10 Інструкції при огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об'єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії.
З відзиву на позов судом встановлено, що у межах кримінального провадження №22023220000001560 від 30.11.2023 призначено медико-соціальну експертизу, проведення якої доручено експертам у складі медико-експертної комісії КЗОЗ «Обласний центр медико - соціальної експертизи», відповідно створено розширену експертну комісію щодо розгляду медичних документів ОСОБА_1 .
У ході роботи розширеної експертної комісії виявлені документи з ознаками підроблення щодо направлення на МСЕК ОСОБА_1 , яке видано КНП "Зміївська ЦРЛ" Зміїської міської ради Харківської області, а саме направлення на МСЕК форма первинної облікової документації 088/0 затверджена Наказом МОЗ України №110 від 14.02.2012 на хворого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 №153 від 17.02.2023" не видавалося.
Так, згідно відповіді від Комунального некомерційного підприємства "Зміївської центральної районної лікарні" № 1055 від 15.10.2024 ОСОБА_1 до зазначеної лікарні не звертався, огляд лікарсько-консультативної комісії (ЛКК) не проходив, амбулаторному лікуванні не перебував, інші діагностичні обстеження не проводились.
Вивчивши матеріали медико - експертної справи - встановлення ОСОБА_1 з 07.03.2023 ІІ групи інвалідності строком на 2 роки, загальне захворювання не підтверджено.
Отже, рішення щодо встановлення ОСОБА_1 ІІ групи інвалідності строком на 2 роки, загальне захворювання, не відповідає нормативним документам, які регламентують проведення медико-соціальної експертизи України.
Розширеною експертною комісією КЗОЗ "Обласний центр медико-соціальної експертизи" прийнято рішення, яким скасовано рішення від 31.03.2023, про встановлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 07.03.2023 ІІ групи інвалідності строком на 2 роки, оскільки ОСОБА_1 до КНП "Зміївська ЦРЛ" не звертався, ЛКК не проходив, направлення на МСЕК КНП "Зміївська центральна районна лікарня" від 15.10.2024 №1055, не видавалося.
Таким чином, суд дійшов висновку, що процедура прийняття рішення про невизнання особою з інвалідністю ОСОБА_1 не були порушені, оскільки комісія діяла згідно до п. 12 "Положення про медико-соціальну експертизу" затвердженою постановою Кабінету Міністрів України №1317 від 03.12.2009, (яка діяла до 31.12.2024).
Також, позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо скасування рішення про встановлення позивачу ІІ групи інвалідності та невизнання позивача особою з інвалідністю ІІ групи, посилався на те, що Положенням № 1317 не передбачено підстав «переогляду», порядку «заочного огляду особи», та не передбачено вирішення відповідного питання за заявою правоохоронних органів або в межах кримінальних проваджень.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Указом Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан з 24.02.2022. У подальшому строк дії воєнного часу продовжений та триває станом на час розгляду справи.
Підпунктом 2 пункту 1 Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30.08.2023 «Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», уведеним в дію Указом Президента України від 12.09.2023 № 576/2023, визначено Кабінету Міністрів України забезпечити у тримісячний строк провести перевірку робочими групами обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій та військово-лікарських комісій щодо встановлення інвалідності, визнання непридатності до військової служби, прийнятих у період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX(із змінами); у разі виявлення фактів необґрунтованого прийняття таких рішень - ініціювання їх перегляду у встановленому порядку та інформування за наявності підстав відповідних правоохоронних органів.
Пунктом 13 Положення № 1317 (в редакції чинній на момент прийняття спірного рішення) визначено, що Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, Київською та Севастопольською центральними міськими комісіями, і в разі необхідності скасовує їх.
Таким чином, до повноважень Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ віднесено перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, міськими комісіями, зокрема у період дії правового режиму воєнного стану в Україні, і в разі необхідності їх скасування.
Доводи позивача про відсутність підстав для проведення повторного огляду відповідно до п. 22 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності №1317, у відповідності до якого, повторний огляд осіб з інвалідністю, а також осіб, інвалідність яких встановлено без зазначення строку проведення повторного огляду, проводиться раніше зазначеного строку лише за заявою такої особи з інвалідністю, інших заінтересованих осіб у разі настання змін у стані здоров'я і працездатності або за рішенням суду, суд не приймає, оскільки перевірка обґрунтованості рішення Міжрайонної Слобідської медико-соціальної експертної комісії КЗОЗ «Обласний центр медико - соціальної експертизи» №705 від 07.03.2023, яким позивачу встановлена ІІ група інвалідності, проводилася відповідачем на підставі пункту 13 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року № 1317, яким визначені повноваження Центральної медико-соціальною експертної комісії МОЗ України проводити перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, Київською та Севастопольською центральними міськими комісіями, і в разі необхідності скасовувати їх.
Разом з тим, 08.03.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 225 «Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України» (далі - Постанова № 225).
Відповідно до п.п. 1 п. 1 Постанова № 225 (в редакції чинній на момент прийняття спірного рішення) на період дії воєнного стану на території України та протягом шести місяців після його припинення або скасування у разі коли особа, що звертається для встановлення інвалідності, не може прибути на огляд до медико-соціальної експертної комісії, така комісія може приймати рішення про встановлення інвалідності заочно на підставі направлення лікарсько-консультативної комісії.
Отже, на період дії воєнного стану медико-соціальні експертні комісії мають право у разі неприбуття особи на огляд приймати рішення заочно за наявними документами.
Враховуючи наведене, відповідачем правомірно прийнято рішення на підставі медичних документів позивача.
Стосовно наявності у відповідача повноважень щодо прийняття оскаржуваного рішення, суд зазначає, що за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Комунальний заклад охорони здоров'я "Обласний центр медико-соціальної експертиз" зареєстрований 17.01.1996, станом на 02.12.2024 перебуває у стані припинення.
На ухвали суду від 03.02.2025 та від 03.03.2025 доказів наявності у Комунального закладу охорони здоров'я "Обласний центр медико-соціальної експертиз" правонаступника прав та обов'язків до суду не надано.
Отже, у спірних правовідносинах Комунальний заклад охорони здоров'я "Обласний центр медико-соціальної експертиз" не позбавлений повноважень щодо прийняття оскаржуваного рішення.
Таким чином, судом не встановлено порушення прав позивача при прийнятті рішення Комунального закладу охорони здоров'я "Обласний центр медико-соціальної експертиз", викладене у формі довідки №16 від 25.10.2024 про невизнання інвалідом позивача - ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За приписами ч. 1 та ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Розподіл судових витрат відповідно до положень статті 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Роз'яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).
Суддя Марина Лук'яненко