21 березня 2025 р. Справа №480/1758/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Опімах Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи позовні вимоги тим, що з 2020 року він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області як отримувач пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Після досягнення пенсійного віку він звернувся до відповідача з заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки, у відповідь на яку отримав відмову від ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, мотивовану тим, що йому вже була призначена пенсія за віком на пільгових умовах. Вважає її протиправною та зазначає, що відмова призначити йому пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2021-2023 роки порушує його конституційні права та гарантії на належний соціальний захист. Просив позов задовольнити та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити та виплатити йому з 15 лютого 2024 року пенсію за віком на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області - позов не визнав, у наданому суду відзиві на позовну заяву зазначив, що з 03.11.2020 позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Таким чином його право на призначення пенсії за віком реалізоване. Вважає хибною та необгрунтованою позицію позивача щодо того, що звернувшись із заявою до Головного управління після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", він набув право на нове призначення пенсії за віком на загальних підставах із її новим обчисленням відповідно до приписів статті 40 цього Закону, оскільки за таким призначенням він звернувся вперше. Таку думку пояснює тим, що оскільки заява позивача до Головного управління фактично стосувалася призначення йому того самого виду пенсії (пенсії за віком), який вже було призначено, то така пенсія не може бути призначена повторно на підставі положень статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки. У цьому разі немає переведення з одного виду пенсії на інший, оскільки пенсія за віком на пільгових умовах за Списком № 2, призначена позивачу відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", є різновидом пенсії за віком зі зменшенням загального пенсійного віку, що робить неможливим призначення позивачу пенсії за віком повторно у зв'язку з досягненням загального пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Вважає, що порушень чинного законодавства ним не допущено. Просив у задоволенні позову відмовити.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області - про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку йому копії ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі в електронний кабінет, але у встановлений строк відзиву на позовну заяву не подав. З огляду на положення ч. 6 ст. 162 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Вивчивши матеріали справи й оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов необхідно задовольнити частково з огляду на таке.
Судом встановлено, що позивач є пенсіонером та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області.
З 03.11.2020 позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
15.02.2024 після досягнення віку 60 років позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки.
Рішенням від 22.02.2024 № 184150007082 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відмовило позивачу в переведенні з одного виду пенсії на інший (а.с.9,19,34).
Суд вважає, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити позивачу пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є необґрунтованою та суперечить вимогам чинного законодавства з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Загальні засади державного пенсійного забезпечення визначені в Законі України "Про пенсійне забезпечення", який відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон).
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності;
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
У розділі XIV-1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначені особливості пенсійного забезпечення окремих категорій громадян, зокрема, стаття 114 передбачає умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
На підставі ч. 1 ст. 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Статтею 27 цього Закону визначено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою:
П = Зп?Кс, де:
П - розмір пенсії, у гривнях;
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;
Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії визначений у статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до частини першої та другої якої для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск:К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1+ Кз2+ Кз3+ ... + Кзn);
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Отже, у випадку призначення пенсії на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" при її обчисленні враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Тобто у спірних правовідносинах відповідач повинен був при обчисленні пенсії позивача відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" обрахувати дохід для обчислення пенсії шляхом множення розміру середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2021-2023 роки на суму коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць поділену на страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Статтею 7 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
У спірних правовідносинах позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах 03 листопада 2020 року відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" позивач вперше звернувся 15.02.2024.
Отже, з огляду на положення ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" при обчисленні розміру пенсійної виплати позивачу відповідач мав застосувати показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком, тобто за 2021, 2022, 2023 роки.
Подібні правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 876/5312/17, в постановах Верховного Суду від 31 липня 2019 року у справі № 720/208/17, від 16 червня 2020 року у справі № 127/7522/17 та від 18 серпня 2020 року у справі № 263/6611/17.
Таким чином, при зверненні до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області позивач набув право на призначення іншого виду пенсії (за віком на загальних підставах) з її новим обчисленням відповідно до статті 40 цього Закону, оскільки за таким призначенням він звернувся вперше 15.02.2024.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Враховуючи, що відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, відмовивши позивачу в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", не дотримався вимог указаного Закону, такі дії не можуть відповідати приписам ч. 2 ст. 2 КАС України.
Задовольняючи позовні вимоги в частині, суд враховує, що в контексті захисту прав позивача, суд визнає, що суб'єктом відновлення порушеного права позивача є саме Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області як орган, який прийняв оскаржуване в цій справі рішення про відмову в призначені позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
У свою чергу, Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області не приймало оскаржуваного рішення, відповідно, не порушувало прав позивача. Тому суд вважає необхідним зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити та виплатити пенсію за віком позивачу відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 15 лютого 2024 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2021, 2022, 2023 роки, що буде обгрунтованим способом захисту порушеного права позивача.
Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне присудити позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області 968,96 грн в рахунок відшкодування судового збору (а.с.20).
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Степана Бандери, 43, ідентифікаційний код 21108013), Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, 15, ідентифікаційний код 20551088) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 22.02.2024 № 184150007082 щодо відмови ОСОБА_1 в призначені та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 15.02.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити та виплатити пенсію за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 15.02.2024.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 968,96 грн в рахунок відшкодування судового збору.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.М. Опімах