21 березня 2025 р. Справа № 480/4562/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - відповдіач-1, ГУ ПФУ в Хмельницькій області), в якій просила:
1) визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області про відмову у призначенні пенсії від 26.04.2024 року № 183450031229;
2) зобов'язати ГУ ПФУ в Хмельницькій області повторно розглянути її заяву від 18.04.2024 про призначення пенсії за віком з часу виникнення права на призначення пенсії - 25.04.2024, зарахувавши в стаж для призначення пенсії:
період роботи з 03.01.1981 по 08.08.1983, на Червонозоряному рафінадному заводі;
період роботи з 15.09.1983 по 09.01.1984, в яслі-сад №6 Сумського міського відділу народної освіти.
Свої вимоги мотивувала тим, що 24.04.2024 вона досягла віку 60 років та мала на цей час стаж роботи більш ніж 31 рік, а тому на час звернення до відповідача із заявою мала право на призначення пенсії відповідно до ч.1 ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 25.04.2024 року. За таких обставин, рішення про відмову у призначенні пенсії є протиправним та підлягає скасуванню.
Вважала, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а записи в його трудовій книжці про ці періоди не містять неправдивих або недостовірних відомостей. Зазначала, що вона як працівник не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи в його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто нею, а недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу у позивача за спірний період. Вказувала, що її трудова книжка заповнена відповідно до законодавства, містить усі необхідні записи, які повністю придатні для читання та скріплені печатками, а тому вважала підставу для неврахування спірних періодів роботи до стажу та відповідно у призначенні їй пенсії за віком формальною та протиправною.
Відтак, позивач вважала, що є законні підстави для скасування рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області про відмову у призначенні пенсії від 26.04.2024 №183450031229 та зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 18.04.2024 про призначення пенсії за віком з часу виникнення права на призначення пенсії - 25.04.2024, зарахувавши в стаж для призначення пенсії:
період роботи з 03.01.1981 по 08.08.1983, на Червонозоряному рафінадному заводі;
період роботи з 15.09.1983 по 09.01.1984, в яслі-сад №6 Сумського міського відділу народної освіти.
Ухвалою суду від 03.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. При цьому, вказаною ухвалою суду у відповідача було витребувано додаткові докази у справі, які на виконання вимог ухвали надіслано суду.
Також відповідачем було надіслано до суду відзив на позовну заяву, в якому крім заперечень проти позовної заяви, відповідач заявив клопотання про розгляд справи з викликом сторін в режимі відеоконференції в приміщенні Хмельницького окружного адміністративного суду, втім, у задоволенні якого ухвалою суду від 19.07.2024 було відмовлено.
Також відповідачем було надіслано до суду клопотання про залучення до участі і розгляді справи співвідповідача - Головного управління ПФУ в Сумській області, вмотивоване тим, що позивач мешкає за адресою: Сумська область, м. Суми та звернулася 18.04.2024 із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до Головного управління ПФУ в Сумській області. У разі призначення пенсії за віком позивачу виплата їй такої пенсії буде здійснюватися Головним управлінням ПФУ в Сумські області.
Ухвалою суду від 25.07.2024 залучено до участі у розгляді справи як другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду в Сумській області (далі - відповідач-2, ГУ ПФУ в Сумській області).
Представник відповідача ГУ ПФУ в Хмельницькій області надіслав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування доводів відзиву зазначав, що відповідно до частини другої статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страховий стаж обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Посилався на статтю 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відповідно до якої основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Зазначав, що відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок записи при прийнятті, звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону, а також повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Посилався на здійснення записів позивача у трудовій книжці різним чорнилом, що стало підставою для неврахування періодів роботи з 03.01.1981 по 08.08.1983, з 15.09.1983 по 09.01.1984. Щодо позовної вимоги про зобов'язання зарахувати позивачу періоди роботи до трудового стажу, представник відповідача зазначав, що перебирання судом повноважень щодо призначення пенсії є формою втручання в дискреційні повноваження управління та виходить за межі адміністративного судочинства, відтак, просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Від ГУ ПФУ в Сумській області відзиву на позовну заяву до суду не надходило.
Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з позову та підтверджується матеріалами справи, позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , менше ніж за місяць до досягнення віку у 60 років, 18.04.2024 звернулася за допомогою вебпорталу ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком (а.с.41). До заяви позивачем було додано копію РНОКПП, паспорт, довідки про зміну назви підприємства, документи про стаж.
Вказана заява була розглянута за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ у Хмельницькій області та рішенням якого від 26.04.2024 №183450031299 відмовлено у призначенні пенсії за віком на підставі статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу.
Страховий стаж позивача становить 29 років 3 місяці 3 дні.
До страхового стажу позивача не зараховані періоди роботи з 03.01.1981 по 08.08.1983, оскільки в трудовій книжці від 12.01.1981 НОМЕР_1 місяць у записі про прийняття на роботу дописано іншим чорнилом; з 15.09.1983 по 09.01.1984 у зв'язку із тим, що місяць у записі про звільнення з роботи дописано іншим чорнилом.
Для зарахування до страхового стажу вказаних періодів роботи позивачу необхідно надати уточнюючі довідки про роботу, видані на підставі первинних документів, та довідки про реорганізацію (а.с.14, 36).
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд вказує наступне.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини 1 статті 92 Конституції України).
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-ІV).
За приписами статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж. Обсяг страхового стажу (стажу роботи) є одним із основних чинників для визначення розміру пенсійних виплат.
За приписами ст. 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
Судом встановлено, що позивач ІНФОРМАЦІЯ_1 , у 2024 році досягла віку у 60 років.
Відповідно до розрахунку стажу позивача згідно форми РС-право (а.с.15), страховий стаж позивача у загальному розмірі складає 29 років 03 місяці та 3 дні.
Втім спірним у цій справі питанням є не врахування ГУ ПФУ в Хмельницькій області періодів роботи з 03.01.1981 по 08.08.1983, з 15.09.1983 по 09.01.1984.
Як вбачається з рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області (а.с.14, 36), відзиву на позовну заяву ГУ ПФУ в Хмельницькій області (а.с.25-28 зворот), період роботи з 03.01.1981 по 08.08.1983 не врахований до стажу, оскільки в трудовій книжці від 12.01.1981 НОМЕР_1 місяць у записі про прийняття на роботу дописано іншим чорнилом. Період з 15.09.1983 по 09.01.1984 не врахований у зв'язку із тим, що місяць у записі про звільнення з роботи дописано іншим чорнилом.
Втім суд не погоджується з такими доводами ГУ ПФУ в Хмельницькій області з огляду на таке.
Основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини 1 статті 92 Конституції України).
Зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються Законом України “Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII (далі - Закон України “Про пенсійне забезпечення», Закон №1788-XII) та Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
За змістом частини першої ст. 1 Закону №1058-IV термін страховий стаж визначений як період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески, а страховий стаж у солідарній системі визначений частиною першою статті 24 Закону як період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Страховий стаж обчислюється в місяцях (ч.ч.2,3 ст. 24 Закону №1058-IV).
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абз.1 ч. 4 ст. 24 Закону №1058-IV).
Так, у відповідності до статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За правилами п.п.1,20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі Порядок від 12.08.1993 №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (п.1). У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (п.20).
Згідно із п.3 Порядку від 12.08.1993 №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Тобто основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. І лише у разі її відсутності, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, зокрема, уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17, від 16.05.2019 у справі № 161/17658/16-а, від 27.02.2020 у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 у справі №446/656/17, від 21.05.2020 у справі №550/927/17, від 18 листопада 2022 року у справі № 560/3734/22.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відсутності записів у ній, наявності неправильних чи неточних записів у трудовій книжці відповідач вправі вимагати від заявника подання додаткових документів на підтвердження страхового стажу.
З копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 (а.с.5-8) судом встановлено, що позивач з 03.01.1981 по 08.08.1983 працювала на посаді машиністки фасувально-пакувальної машини Червонозоряного рафінадного заводу. Також, з копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 (а.с.5-8) та довідки №14-02/16 від 09.05.2024 Сумського дошкільного навчального закладу №6 «Метелик» Сумської міської ради (а.с. 10) судом встановлено, що позивач у період з 15.09.1983 по 09.01.1984 працювала на посаді няні в яслі-сад №6 Сумського міського відділу народної освіти.
При цьому на момент внесення записів за спірний період діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях, затверджена постановою Державного Комітету СРСР з праці та соціальних питань від 20 червня 1974 року №162 (далі - Інструкція №162), відповідно до п.2.2 якої заповнення трудової книжки вперше здійснюється не пізніше тижневого строку з моменту прийняття працівника на роботу.
Відповідно до пункту 2.3 Інструкції № 162 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів.
Контроль за дотриманням порядку ведення трудових книжок у спірний період здійснювалося в порядку, передбаченому постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 6 вересня 1973 року № 656 "Про трудові книжки робітників і службовців" (п. 8.1. Інструкції №162), відповідно до пункту 18 якої відповідальність за організацію робіт щодо ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, закладу, організації. Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несе спеціально уповноважена особа, яка призначається наказом (розпорядженням) керівника підприємства, закладу, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну відповідальність, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Аналіз вказаних норм свідчить, що законодавством чітко визначено порядок організації ведення, обліку, зберігання і видачу трудових книжок працівників, а також встановлено відповідальність за порушення такого порядку.
Всі записи, які мають відношення до трудової діяльності працівника та вносяться до трудової книжки, можуть бути внесені вичерпним колом осіб, насамперед керівником підприємства, установи, організації в порядку, строк та спосіб, передбачений відповідним законодавством. Самостійне внесення працівником відомостей щодо своєї трудової діяльності, а також проставлення відтиску печатки саме працівником не передбачено.
Таким чином, позивач, як особа на яку не покладено обов'язку щодо організації ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок не може нести відповідальність за неправильність, неточність або неповноту внесених до його трудової книжки відомостей, а тим більше нечіткий відбиток печатки підприємства, а тому невірне заповнення трудової книжки не може бути підставою для прийняття органом Пенсійного фонду України рішення про не зарахування стажу, результатом чого стало обмеження належного соціального захисту громадянина.
Крім того, згідно ч.3 ст.44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Частиною 1 ст.101 Закону України “Про пенсійне забезпечення» також передбачено, що органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Відповідно до підпункту 2 пункту 6 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, Управління Фонду має право отримувати безоплатно в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і від фізичних осіб підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для здійснення покладених на управління Фонду завдань.
Згідно із п.4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб: уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу, проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17-19 Порядку підтвердження наявного трудового стажу; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів.
Враховуючи вказане, суд вважає, що реалізовуючи обов'язок держави щодо забезпечення реалізації права особи на соціальний захист, територіальний орган Пенсійного фонду, в межах наданих йому повноважень та відповідно до чинного законодавства, повинен сприяти такій особі у реалізації права на призначення їй пенсії, зокрема, шляхом перевірки правильності оформлення заяви, відповідності викладених у ній відомостей, змісту і належності оформлення, а у випадку їх невідповідності - роз'яснити такій особі її права, а також надати строк для усунення виявлених недоліків. Також у випадку виникнення сумнівів щодо достовірності поданих позивачем документів, відповідач наділений правом звернення до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій з метою отримання інформації, необхідної для здійснення їхньої діяльності, а також зобов'язаний письмово повідомляти заявника про надання додаткових документів.
Проте ГУ ПФУ в Хмельницькій області цього не зробило, а при розгляді заяви позивача про призначення пенсії, не дав належну оцінку поданим до заяви документам та прийняв рішення про відмову в призначенні такої пенсії. Крім цього, орган Пенсійного фонду не скористався правом звернення до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій з метою отримання інформації, необхідної для здійснення їхньої діяльності. Будь-яких повідомлень щодо недостатності документів долучених до заяви про призначення пенсії позивач не отримував. Такі докази в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, суд зазначає, що при виникненні у ГУ ПФУ в Хмельницькій області сумнівів щодо права позивача на зарахування періоду роботи до страхового стажу позивача, відповідач має право перевіряти достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Отже, витребування та перевірка додаткових документів і довідок є правом пенсійного органу. Тобто, перекладання обов'язку доказування, надання відомостей тощо на позивача є неприйнятним. Н е м о ж л и в і с т ь пенсійного органу скористатися правом на перевірку зазначених у трудовій книжці відомостей н е м о ж е б у т и підставою для обмеження права пенсіонера на отримання належної пенсії.
Вказана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду у постанові від 30 вересня 2019 року у справі №638/18467/15-а, а також у в постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17, від 04 липня 2023 року у справі № 580/4012/19, відповідно до якої на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці чи інших документах. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу чи інших документах не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення відповідних документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.
Отже, позивач не може нести негативні наслідки у вигляді позбавлення її права на належний рівень пенсійного забезпечення через обставини, які мають формальний характер, зокрема, здійснення запису іншим чорнилом, оскільки вказана обставина не позбавляє орган ПФУ можливості встановити факт зайнятості позивача на відповідній роботі.
Суд звертає увагу, що записи в трудовій книжці позивача не містять перекреслень, виправлень чи дописок, які б змінювали їх суть чи перекручували їх зміст, та виконані акуратно, завірені підписом уповноваженої особи та печаткою підприємства,
Запис про прийняття позивача на роботу під №1 у трудовій книжці позивача НОМЕР_2 (а.с.5) датований 03.01.1981 та здійснений на підставі наказу №149/к від 31.12.1980 року.
Запис під №4 у трудовій книжці позивача НОМЕР_2 (а.с.5) датований 09.01.1984 та здійснений на підставі наказу №418 від 26.01.1984 року.
Усі ці записи виконані без перекреслень, виправлень, чітким правописом українською мовою, у чіткій послідовності та відповідності дати, номеру запису з посиланням на відповідний наказ, на підставі якого внесено відповідний запис, і завірені печаткою роботодавця. Доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо спірних періодів роботи позивача відповідачами суду не надано, а тому їх безпідставно не взято до уваги ГУ ПФУ в Хмельницькій області при обрахуванні стажу роботи.
Крім того, запис №4 трудової книжки узгоджується з довідкою Сумського дошкільного навчального закладу №6 «Метелик» Сумської міської ради №14-02/16 від 09.05.2024, що було надано позивачем до суду (а.с. 10).
Відтак, за обставин цієї справи, суд дійшов висновку, що періоди роботи позивача з 03.01.1981 по 08.08.1983 та з 15.09.1983 по 09.01.1984 мають бути зараховані до страхового стажу позивача.
При цьому посилання представника ГУ ПФУ в Хмельницькій області на постанову Верховного Суду від 04.03.2020 у справі № 155/1180/17 суд вважає помилковими. Так, дійсно у вказаній постанові Суд дійшов висновку, що подана позивачем трудова книжка ( НОМЕР_3 від 20 лютого 1998 року) не оформлена в установленому порядку. Втім, таких висновків Суд дійшов зовсім за інших фактичних обставин справи, що, у свою чергу, не дозволяє аналогічно застосувати правову позицію у справі № 155/1180/17 до цієї справи.
Враховуючи встановлені судом обставини у справі та досліджені докази суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області не може відповідати критеріям правомірності, визначених в ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, у зв'язку з чим суд, з урахуванням ст. 9 КАС України, вважає необхідним визнати таке рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком протиправним та скасувати, та зобов'язати ГУ ПФУ в Хмельницькій області повторно розглянути заяву позивача від 18.04.2024 про призначення пенсії за віком, зарахувавши до страхового стажу позивача період роботи з 03.01.1981 до 08.08.1983 на посаді машиністки фасувально-пакувальної машини Червонозоряного рафінадного заводу та період роботи з 15.09.1983 до 09.01.1984 на посаді няні в яслі-сад №6 Сумського міського відділу народної освіти, та прийняти рішення у відповідності до вимог чинного законодавства з урахуванням висновків суду.
При цьому суд вважає необхідним відмітити, що захист прав позивача саме в такий спосіб не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки суд не втручається в дискреційні повноваження відповідача, не привласнює їх і не підміняє ГУ ПФУ в Хмельницькій області, а лише зобов'язує відповідача вчинити певні дії, що повністю відповідає вимогам діючого законодавства. У зв'язку з цим зазначені вище доводи представника відповідача не приймаються судом до уваги.
Щодо територіального органу ПФУ, якого належить зобов'язати відновити порушене право позивача, слід зазначити наступне.
Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1.
Заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію. Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Заяву позивача від 18.04.2024 за принципом екстериторіальності розглянуло ГУ ПФУ в Хмельницькій області, яке за наслідками її розгляду прийняло оскаржуване рішення від 26.04.2024 №183450031229 про відмову позивачу у призначенні пенсії.
Отже, оскільки право позивача на призначення пенсії порушило ГУ ПФУ в Хмельницькій області, саме цей територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності належить зобов'язати відновити порушене право позивача, тобто повторно розглянути заяву ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеної у постанові Верховного Суду від 08 лютого 2024 року у справі № 500/1216/23.
Відповідно до ч.1ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи вказане, та приймаючи, що саме ГУ ПФУ в Хмельницькій області порушило права позивача, суд вважає за необхідне стягнути на користь держави саме з ГУ ПФУ в Хмельницькій області за рахунок його бюджетних асигнувань в суму судового збору в розмірі 1211,20 грн., сплачену позивачем при подачі позову.
Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул.Чекірди Гната, буд.10, м.Хмельницький, Хмельницька область, 29013, код ЄДРПОУ 21318350), Головного управління Пенсійного фонду в Сумській області (40009, м.Суми, вул.Степана Бандери, буд.43, код ЄДРПОУ 21108013) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 26.04.2024 №183450031229 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком протиправним та скасувати.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.04.2024 про призначення пенсії за віком, зарахувавши до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 03.01.1981 по 08.08.1983 на посаді машиністки фасувально-пакувальної машини Червонозоряного рафінадного заводу та період роботи з 15.09.1983 по 09.01.1984 на посаді няні в яслі-сад №6 Сумського міського відділу народної освіти, та прийняти рішення у відповідності до вимог чинного законодавства з урахуванням висновків суду.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду судовий збір у розмірі 1211,20грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 21.03.2025.
Суддя І.Г. Шевченко