ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"21" березня 2025 р. Справа № 300/4899/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Біньковської Н.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду від 05.03.2024 в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій,-
В провадженні Івано-Франківського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій.
На адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду від 17.07.2024, в якій заявник просить визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі №300/4899/23 від 05 березня 2024 року та постановити окрему ухвалу для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли невиконанню рішення суду (у порядку ст. 249 КАС України).
На обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначає, що на виконання рішення суду в цій справі 17.07.2024 Івано-Франківським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист. В межах виконавчого провадження №75759628 20.11.2024 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100 грн. у зв'язку із невиконанням рішення суду. Також 19.02.2025 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 10200 грн. Стверджує, що станом на сьогоднішній день рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 5 березня 2024 року не виконано.
Військова частина НОМЕР_1 заперечення щодо цієї заяви суду не надала.
Враховуючи приписи частини 5 статті 383 КАС України предмет спору, а також те, що адміністративна справа №300/4899/23 була розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд доходить висновку про можливість розгляду вказаної заяви в порядку письмового провадження.
Розглянувши заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду від 05.03.2024, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, обов'язковість судового рішення.
Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України (частина 2 статті 14 КАС України).
За змістом частин 1, 2 статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Приписами частини 1 статті 383 КАС України визначено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Відповідно до частини 6 статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Отже, правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований, в тому числі, і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню в разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.
Застосування судом до суб'єкта владних повноважень заходів процесуального впливу можливе виключно у випадку встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, та має бути підтверджено відповідними доказами.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.03.2024 в адміністративній справі №300/4899/23 позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 за період з 26.07.2022 по 01.09.2022 виходячи з розміру 100000 грн. на місяць. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 за період з 26.07.2022 по 01.09.2022 виходячи з розміру 100000 грн на місяць, з урахуванням проведених платежів.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.05.2024 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 березня 2024 року у справі № 300/4899/23 повернуто скаржнику.
Вказане рішення суду набрало законної сили 31.05.2024.
17.07.2024 Івано-Франківським окружним адміністративним судом в цій справі видано виконавчий лист №300/4899/23.
12.08.2024 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження №75759628 з виконання виконавчого листа №300/4899/23 (а.с.149).
30.09.2024 ОСОБА_1 звернувся до державного виконавця із заявою, в якій просив вжити заходів щодо примусового виконання рішення суду від 05.03.2024 (а.с.150).
Також 24.10.2024 державним виконавцем прийнято вимогу про здійснення всіх необхідних заходів для фактичного виконання рішення суду і надання відповіді до відділу в найкоротший термін. У вимозі також зазначено, що станом на 24.10.2024 рішення суду не виконано фактично і не надано відповіді на постанову про відкриття провадження.
29.10.2024 ОСОБА_1 звернувся до державного виконавця із заявою, в якій просив вжити заходів щодо примусового виконання рішення суду від 05.03.2024. Зазначено, що станом на 29.10.2024 рішення суду не виконано (а.с.152).
20.11.2024 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, керуючись статтями 63, 75 Закону України “Про виконавче провадження», постановлено накласти на Військову частину НОМЕР_1 штраф в розмірі 5100,00 грн за невиконання боржником рішення суду, ігнорування законних вимог державного виконавця.
24.01.2025 ОСОБА_1 звернувся до державного виконавця із заявою, в якій просив вжити заходів щодо Військової частини НОМЕР_1 , передбачених ч. 2 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження», а саме накласти на боржника штраф у подвійному розмірі та звернутися до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (а.с.154).
19.02.2025 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, керуючись статтями 63, 75 Закону України “Про виконавче провадження», постановлено накласти на Військову частину НОМЕР_1 штраф в розмірі 10200 грн у зв'язку із тим, що станом на 19.02.2025 рішення суду не виконано фактично. Зазначено, що органу виконавчої служби не надано відомостей про стан виконання рішення суду. Згідно із заявами стягувача від 29.10.2024 та 25.01.2024 боржником не вчинено жодних заходів для повного фактичного виконання рішення суду.
12.03.2025 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, керуючись вимогами п. 11 ч. 1 ст. 39, статтею 40 Закону України “Про виконавче провадження», прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження.
В цій постанові зазначено, що у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Верховний Суд в постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження №К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті 382 і 383 Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Зі змісту заяви позивача, поданої в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, та матеріалів виконавчого провадження слідує, що рішення суду від 05.03.2024 в цій справі не виконано.
Так, державним виконавцем у межах виконавчого провадження №75759628 прийнято 24.10.2024 вимогу про здійснення всіх необхідних заходів для фактичного виконання рішення суду. В подальшому, державним виконавцем 20.11.2024 винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. у зв'язку із невиконанням Військовою частиною НОМЕР_1 рішення суду та ігноруванням законних вимог державного виконавця.
В цій постанові зазначено, що боржник ухиляється від виконання рішення суду та не надає жодних відомостей та відповідей до органу виконавчої служби, у яких би повідомив про вагомі причини невиконання рішення суду. Оскільки боржник не вчинив, жодних дій для виконання рішення суду, державним виконавцем направлено вимогу боржнику, в якій повідомлено про кримінальну відповідальність за невиконання рішення суду.
Також, 19.02.2025 державним виконавцем винесено постанову про накладення на Військову частину НОМЕР_1 штрафу в розмірі 10200 грн у зв'язку із тим, що станом на 19.02.2025 рішення суду не виконано фактично. В постанові вказано, що до органу виконавчої служби не надано відомостей про стан виконання рішення суду. Згідно із заявами стягувача від 29.10.2024 та 25.01.2024 боржником не вчинено жодних заходів для повного фактичного виконання рішення суду.
Таким чином, відповідачем не вчинено жодних дій, спрямованих на виконання рішення суду в цій справі. Тобто, суб'єкт владних повноважень бездіяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив, що спричинило порушення прав та інтересів заявника.
Доказів протилежного матеріали справи та виконавчого провадження не містять.
Варто вказати, що відповідач отримав виконавчий лист у цій справі, а також вказану заяву. Згідно відомостей із реєстру виконавчих проваджень усі згадані вище постанови направлялися до Військової частини НОМЕР_1 . Проте жодних пояснень щодо причин невиконання рішення суду не надано.
Отже, суд констатує, що відповідач не виконав рішення суду щодо зобов'язання здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 за період з 26.07.2022 по 01.09.2022 виходячи з розміру 100000 грн на місяць, з урахуванням проведених платежів.
За таких обставин, суд виснує про наявність протиправної бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо невиконання рішення суду від 05.03.2024 в цій справі.
Враховуючи те, що на час розгляду заяви відповідними доказами підтверджено той факт, що відповідачем не вжито жодних заходів на виконання рішення суду від 05.03.2024 в справі №300/4899/23, суд з урахуванням приписів статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України, доходить висновку, що відповідачем порушено пункт 9 частини 1 статті 129, статтю 129-1 Конституції України, а саме: не виконано судове рішення, яке набрало законної сили. Вказане зумовлює необхідність постановлення окремої ухвали і направлення її для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Згідно з частинами 1, 2 статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Згідно з ч. 5 статті 249 КАС України з метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
Враховуючи зазначене вище, суд доходить висновку, що заява ОСОБА_1 , яка подана в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України є обґрунтованою, а тому наявні підстави для прийняття ухвали в порядку статті 249 КАС України.
Керуючись статтями 383, 249, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду від 05.03.2024 у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій, задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.03.2024 у справі №300/4899/23.
Направити окрему ухвалу до Військової частини НОМЕР_1 для вжиття заходів щодо усунення порушень пункту 9 частини 1 статті 129, статті 129-1 Конституції України, шляхом здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 за період з 26.07.2022 по 01.09.2022 виходячи з розміру 100000 грн на місяць, з урахуванням проведених платежів.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 про вжиті заходи повідомити Івано-Франківський окружний адміністративний суд не пізніше тридцяти днів з дня отримання копії окремої ухвали.
Копію окремої ухвали направити учасникам справи.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства.
Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.