20 березня 2025 року м. Житомир справа № 240/5341/25
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Леміщака Д.М.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Центр пробації" Міністерство юстиції України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом до Державної установи "Центр пробації" Міністерство юстиції України, в якому просить:
- визнати протиправними дії Державної установи “Центр пробації» Міністерства юстиції України, які полягають у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 , за період з 24.03.2022 по 01.06.2022 додаткової винагороди 30 тисяч гривень на місяць на підставі пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.03.2022 № 350);
- зобов'язати Державну установу “Центр пробації» Міністерства юстиції України, відповідно до вимог пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.03.2022 № 350), нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , за період з 24.03.2022 по 01.06.2022 додаткову винагороду 30 тисяч гривень на місяць;
- зобов'язати Державну установу “Центр пробації» Міністерства юстиції України нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".
Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
До суду від відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду. В обґрунтування заявленого клопотання зазначає, що позивачем пропущено тримісячний строк звернення до суду, передбачений статтею 233 Кодексу законів про працю України.
Розглянувши вказане клопотання, дослідивши матеріали справи, суд зазначає таке.
Згідно з частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас відповідно до частини 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022) (далі - КЗпПУ) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
В той же час, відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 233 КЗпПУ у редакції після 19.07.2022 працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених ч. 2 цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (ст. 116).
Отже, до 19.07.2022 КЗпПУ не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 06.04.2023 у справі № 260/3564/22 та у постановах від 19.01.2023 у справі № 460/17052/21, від 25.04.2023 у справі № 380/15245/22.
Таким чином, на спірні правовідносини щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди за період з 24.03.2022 по 01.06.2022 розповсюджуються положення частини 2 статті 233 КЗпПУ (у редакції, чинній до 19.07.2022), відтак, право позивача на звернення до суду із цим позовом за вказаний період не обмежується будь-яким строком.
Подібний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 20.11.2023 у справі № 160/5468/23.
Водночас, матеріали позову не містять доказів вручення позивачу письмового повідомлення про суми, нараховані йому при звільненні з військової служби саме в день звільнення - 28.10.2023.
Таким чином, суд встановив, що строк звернення до суду позивач не пропустив.
З огляду на зазначене суд відмовляє відповідачу у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись статтями 9, 122, 241, 243, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ухвалив:
У задоволенні клопотання Державної установи «Центр пробації» Міністерства юстиції України про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д.М. Леміщак