21 березня 2025 р.Справа №160/834/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бондар М.В., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову в адміністративній справі №160/834/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
13.01.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 20.11.2024 щодо оформлення йому у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 №560, довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, з огляду на те, що він є особою, яка на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не підлягає призову на військову службу під час мобілізації;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.11.2024 щодо оформлення йому у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 №560, довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, з огляду на те, що він є особою, яка на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не підлягає призову на військову службу під час мобілізації.
Ухвалою суду від 20.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
20.03.2025 до суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти дії, пов'язані з мобілізацією ОСОБА_1 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/834/25.
В обґрунтування поданої заяви позивач зазначив, що він має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", оскільки на утриманні у позивача перебувають троє дітей віком до 18 років, у зв'язку з чим позивач звернувся до відповідача із заявою від 20.11.2024. Ненадання відповіді на вказану заявою, стало підставою для звернення до суду з позовною заявою у справі №160/834/25. 16.03.2025 дружина позивача виявила на паркані приватного будинку повістку №3266, в якій зазначено, що позивач має з'явитись 13.03.2025 для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби. Позивач вказує, якщо його буде призвано на військову службу під час мобілізації в особливий період, він набуде нового юридичного статусу військовослужбовця, що унеможливлює реалізацію права на відстрочку.
Розглянувши заяву про забезпечення позову та перевіривши подані матеріали, суд зазначає таке.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з частинами 1, 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
З аналізу наведених норм слідує, що законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав.
Тобто, необхідною передумовою вжиття заходів забезпечення позову є існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю, а також вірогідність того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Разом з тим суд звертає увагу, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог. Підстави для вжиття заходів забезпечення позову є оціночними, зважуються обставини, що містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті з огляду на формальність дотримання вимог. В той же час, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Відповідно до прохальної частини заяви про забезпечення позову, заявник просить забезпечити позов шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти дії, пов'язані з мобілізацією ОСОБА_1 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/834/25.
В той же час предметом позову у цій справі є:
- визнання протиправним дій уповноважених осіб Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо проведення медичного огляду військово-лікарською комісією з порушенням вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України №402 від 14.08.2008;
- визнання протиправною ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 20.11.2024 щодо оформлення йому у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 №560, довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, з огляду на те, що він є особою, яка на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не підлягає призову на військову службу під час мобілізації;
- зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.11.2024 щодо оформлення йому у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 №560, довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, з огляду на те, що він є особою, яка на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не підлягає призову на військову службу під час мобілізації.
Суд зауважує, що оцінка наявності у позивача права на отримання відстрочки, може бути надана судом саме за наслідком розгляду справи по суті.
Суд не може погодитись з доводами заявника, що невжиття заходів щодо забезпечення позову істотно ускладнить чи зробить неможливим виконання рішення суду та поновлення порушених прав та інтересів позивача.
Водночас, жодних доказів, у розумінні статей 73, 76 Кодексу адміністративного судочинства України, на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення судового рішення в адміністративній справі, а також щодо неможливості відновлення прав та інтересів позивача без вжиття заходів забезпечення позову, суду не надано.
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що за наведених у заяві про забезпечення позову мотивів, відсутні підстави вважати, що невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів позивача.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти дії, пов'язані з мобілізацією ОСОБА_1 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/834/25.
Керуючись статтями 150-154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Бондар