20 лютого 2025 рокуСправа №160/33153/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
16 грудня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якій просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, які виразились прийнятті рішення про відмову призначення пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 30.10.2024 № 047350007683 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за віком на пільгових умовах, відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та скасувати рішення про відмову призначення пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 30.10.2024 № 047350007683;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати у пільговий стаж за Списком № 1 (підземні роботи) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: - з 01.09.1999 року по 19.05.2000 року - навчання в Першотравенському професійно-технічному училище № 40 по спеціальності електрослюсар підземний; - з 23.05.2000 року по 23.11.2001 року - строкова військова служба в рядах Армії України. - період учбових відпусток з 10.09.2012 по 13.09.2012, з 26.11.2012 по 15.12.2012, з 20.05.2013 по 01.06.2013, з 07.10.2013 по 19.10.2013, з 18.11.2013 по 22.11.2013, з 17.03.2014 по 29.03.2014, з 27.10.2014 по 19.11.2014, з 11.12.2014 по 31.12.2014, з 01.01.2015 по 31.01.2015; - з 08.01.2002 року по 14.01.2002 року - період перебування в учбовому пункті;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з дати звернення, а саме з 23.10.2024, з урахуванням норм ст. 8 ЗУ “Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 23.10.2024 року він звернувся до Відділу обслуговування громадян № 25 (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії відповідно до пункту 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивачем були додані документи, а саме: трудова книжка, військовий квиток, диплом про освіту, довідка з місця роботи з підтвердженням пільгового стажу роботи за Списком № 1 (підземні роботи), які дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV. Заява була опрацьована за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області, як це передбачено пунктом 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846. З рішення про відмову в призначенні пенсії від 30.10.2024 № 047350007683 стало відомо, що ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з причини відсутності пільгового стажу за Списком № 1 (підземні роботи), як це передбачено частиною 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Також у рішенні про відмову зазначено, що страховий стаж з урахуванням додаткових років за роботу за Списком № 1 становить 46 років 8 місяців 7 днів, у тому числі: підземні роботи згідно з постановою № 202(25) - 22 роки 4 місяці 21 день. Результати розгляду документів, доданих до заяви, свідчать, що до страхового стажу та до пільгового стажу зараховано всі періоди роботи. Позивач вважає, що пільговий стаж був підрахований невірно, оскільки до пільгового стажу не було зараховано період навчання, період строкової військової служби та навчальні відпустки.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2024 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
07.01.2024 року на адресу суду від відповідача - 2 надійшов відзив щодо заявлених позовних вимог, в якому відповідач - 2 просив суд відмовити в задоволенні позову. Вказав, що 23.10.2024 року позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Для прийняття рішення за результатами поданої заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області. За результатами розгляду заяви Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області прийняло рішення про відмову у призначенні пенсії №047350007683 від 30.10.2024. Відповідно до вказаного рішення вік позивача - 42 роки 05 місяців, страховий стаж позивача становить 46 років 08 місяців 07 днів, пільговий стаж позивача (роботи підземні, професії за постановою №202 (25) становить 22 роки 04 місяці 21 день. Для зарахування до пільгового стажу періоду навчання необхідно надати підтверджуючі документи: дипломи, посвідчення, свідоцтва, довідки чи інші документи, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. Звертає увагу суду на те, що згідно з доданими до заяви документами до страхового та пільгового стажу позивача зараховано усі періоди. Отже, у позивача відсутнє право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058, оскільки пільговий стаж становить 22 роки 04 місяці 21 день (із необхідних 25 років).
09.01.2024 року на адресу суду від відповідача - 1 надійшов відзив щодо заявлених позовних вимог, в якому відповідач - 1 просив суд відмовити в задоволенні позову. Вказав, що 23.10.2024 ОСОБА_1 звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Заява позивача про призначення пенсії та додані до неї документи розглядалися Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області № 047350007683 від 30.10.2024 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах. З огляду на вищезазначене, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не розглядало заяву позивача про призначення пенсії по суті та не приймало рішення про відмову в призначенні пенсії. Пільговий стаж роботи заявника підтверджено довідками від 22.10.2024 №490 та №491, які видані ПрАТ “ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» з 01.09.1999 по 22.10.2024. Періоди пільгової роботи ОСОБА_1 зараховані за зазначеними пільговими довідками в повному обсязі, окрім зазначених в них періоду перебування в учбовому пункті з 08.01.2002 по 14.01.2002 та в учбовій відпустці, а саме: 2012 рік - з 10.09 по 13.09, з 26.11 по 15.12, 2013 рік - з 20.05 по 01.06, з 07.10 по 19.10, з 18.11 по 22.11, 2014 рік - 17.03 по 29.03, з 27.10 по 19.11, з 11.12 по 31.12, 2015 рік - з 01.01 по 31.01. Пільговий стаж роботи, який дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 (підземні роботи постанова КМУ № 202) складає 22 роки 04 місяці 20 днів, що не дає права на призначення зазначеного виду пенсії (менше 25 років). На підставі вище викладеного, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах.
17.01.2025 року до суду від позивача надійшли відповіді на відзиви відповідача 1, 2, в яких позивач вказав про необхідність зарахування до пільгового стажу позивача за Списком № 1 (підземні роботи) періоду навчання в Першотравенському професійно-технічному училище № 40 по 01.09.1999 року по 19.05.2000 року. Також зазначив, що відповідно до ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у стаж роботи, що дає право на трудову пенсію, зараховується військова служба, незалежно від місця її проходження. Згідно із ч.1 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції станом на час проходження позивачем строкової військової служби у 1999-2000 роках час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх загального і безперервного трудового стажу, а також до стажу роботи за спеціальністю. Отже, як Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», так і Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», передбачено право позивача на зарахування періоду військової служби до стажу роботи за спеціальністю. При цьому, конкретні умови та порядок такого зарахування зазначеними вище нормами не визначені. Позивач вважає, що вказане вище правило дозволяє зарахувати період проходження строкової військової служби як до стажу роботи за спеціальністю, яка була до призову його на службу у ЗСУ, так і до стажу роботи за спеціальністю після проходження служби. Велика Палата Верховного Суду у постановах від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а та від 3 листопада 2021 року у справі № 360/3611/20 сформулювала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи. Відтак, позивач зазначив, що період строкової військової служби у Збройних Силах України з 23.05.2000 по 23.11.2001 року належить зарахуванню пенсійним органом до пільгового стажу позивача, який слідував безпосередньо за періодом проходження військової служби. До пільгового стажу Список № 1 (підземні роботи) відповідно до наданого розрахунку стажу (Форми РС-право) не зараховано період знаходження ОСОБА_1 в учбовій відпусці. Вказав, що дипломом НОМЕР_2 підтверджено, що ОСОБА_1 закінчив у 2015 році Павлоградський технікум Державного вищого навчального закладу "Національний гірничий університет" за спеціальністю "Експлуатація та ремонт гірничого електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв" та здобув кваліфікаціютехнік-електромсханік гірничий. Відповідно до довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 491 від 22.10.2024, виданої ВП “ШУ Першотравенське» ПрАТ “ДТЕК Павлоградвугілля» перебував в учбовій відпустці: з 10.09.2012 по 13.09.2012, з 26.11.2012 по 15.12.2012, з 20.05.2013 по 01.06.2013, з 07.10.2013 по 19.10.2013, з 18.11.2013 по 22.11.2013, з 17.03.2014 по 29.03.2014, з 27.10.2014 по 19.11.2014, з 11.12.2014 по 31.12.2014, з 01.01.2015 по 31.01.2015. Оплата нараховувалася виходячи з його середньої заробітної плати, з підземної тарифної ставки. Зазначив, що відповідно до довідки форми ОК-5 вбачається, що за всі місяці, в яких позивач перебував у учбових відпустках, з його заробітної плати були сплачені страхові внески пенсійного до фонду в значно більшому розмірі ніж мінімальному. Окрім того з даної довідки вбачається, що всі трудові дні за місяці, в яких позивач перебував у учбових відпустках, зараховані в повному обсязі до спеціального (пільгового) стажу. Вважає, що незарахування даних періодів роботи до пільгового стажу позивача відповідно пункту 3 статті 114 Закону України № 1058, є протиправним, та таким що не відповідає вимогам діючого законодавства.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 23.10.2024 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За принципом екстериторіальності, рішенням від 30.10.2024 № 047350007683, яке було прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області, позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону № 1058 у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу роботи.
Відповідачем проведений розрахунок стажу роботи позивача та страховий стаж з урахуванням додаткових років за роботу за Списком № 1 становить 46 років 8 місяців 7 днів, у тому числі: підземні роботи згідно з постановою № 202(25) - 22 роки 4 місяці 21 день.
Отже пір між сторонами виник з приводу незарахування певних періодів стажу роботи позивача до пільгового стажу, який дає право на пенсію на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Далі - Закон 1058-ІV) працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 року № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. (далі Порядок № 383)
Відповідно до п. 2 Порядку № 383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
Рішенням ГУ ПФУ в Тернопіліській області від 30.10.2024 № 047350007683 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком, визначений страховий стаж з урахуванням додаткових років за роботу за Списком № 1 становить 46 років 8 місяців 7 днів, у тому числі: підземні роботи згідно з постановою № 202(25) - 22 роки 4 місяці 21 день.
За доданими документами до страхового та пільгового стажу зараховано всі періоди роботи.
Звертаючись із позовною заявою позивач, між іншим, просить зарахувати до пільгового стажу за Списком № 1 (підземні роботи) період навчання з 01.09.1999 року по 19.05.2000 року в Першотравенському професійно-технічному училище № 40 по спеціальності електрослюсар підземний.
Відповідно до положень ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Як вбачається з трудової книжки позивача серії НОМЕР_3 від 01.09.1999 року, 01.09.1999р. ОСОБА_1 прийнято учнем підземного електрослюсаря з подальшим направленням на навчання в Професійно-технічному училищі №40.
23.03.2000р. - ОСОБА_1 переведено учнем електрослюсаря (слюсаря) чергового з ремонту обладнання на період практики.
05.05.2000р. - ОСОБА_1 звільнено у зв'язку з призовом в армію п. 3 ст.36 п. 3 КзПП України.
23.05.2000р. - по 23.11.2001 - служба в рядах Армії України.
08.01.2002- прийнято електрослюсарем 3 розряду з повним робочим днем у шахті.
Відповідно до статті 56 Закону України “Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі-Закон №1788-XII) до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Статтею 32 Закону Української Радянської Соціалістичної Республіки “Про освіту» від 23.05.1991 №1060-ХІІ встановлено, що професійними навчально-виховними закладами є: професійно-технічне училище; професійні училища різних рівнів. Випускникам професійно-технічного училища та інших професійних училищ різних рівнів присвоюєтьсяробітнича професія певної кваліфікації відповідно до набутої освіти, кваліфікаційних умінь і навичок.
Згідно зі статтею 38 Закону України “Про професійну (професійно-технічну) освіту» від 10.02.1998 №103/98-ВР (далі-Закон №103/98-ВР) час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Отже, час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців. При цьому період навчання може бути зарахований до стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільговій основі і прирівнюється до роботи, яка слідувала після навчання, за умови того, що після закінчення відповідного навчального закладу особа влаштовується на роботу саме за набутою професією (аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 10.07.2019 у справі № 426/17400/16-а, від 04.03.2020 у справі № 367/945/17, від 05.11.2020 у справі № 681/1567/17, від 11.07.2022 у справі № 160/6695/21).
Як встановлено судом з довідки № 265 від 11.10.2024 року, яка видана КЗО «Першотравенський гірничий ліцей» «ДОР», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно навчався в ПТУ № 40 м. Першотравенська за професією «Електрослюсар-підземний» з 01.09.1999р. (наказ №15-К від 30.08.1999р.) по 19.05.2000р. (наказ №11-К від 19.05.2000 р.). По закінченню навчання присвоєно четвертий розряд електрослюсаря підземного та видано диплом НОМЕР_4 . Підстава: поіменна книга №20 обліку особового складу учнів.
В довіді також зазначено, що Наказом МОіНУ від 07.02.2009 за № 73 професійно-технічне училище № 40 перейменовано у державний професійно-технічний навчальний заклад «Першотравенський гірничий ліцей». Відповідно до витягу із рішення №205-12/VIII, ХІI сесії VIII скликання Дніпропетровської обласної ради від 28.07.2022, Державний професійно-технічний навчальний заклад «Першотравенський гірничий ліцей» реорганізовано шляхом перетворення у Комунальний заклад освіти «Першотравенський гірничий ліцей» Дніпропетровської обласної ради».
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про зарахування періоду навчання позивача в Професійно-технічному училищі №40 з 01.09.1999 року по 19.05.2000 року до пільгового стажу за Списком №1, оскільки під час навчання позивач працював на посаді електрослюсаря у ВАТ “Павлоградвугілля», що відповідає вимогам статті 38 Закону України “Про професійну(професійно-технічну) освіту».
Щодо права позивача на зарахування періоду проходження строкової військової служби в рядах Армії України з 23.05.2000р. по 23.11.2001р. до пільгового стажу, суд зазначає наступне.
Пунктом 3 Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 01.12.2005 за № 1451/11731, передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що були чинними на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Список №1 виробництв, цехів, професій і посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, чинний на період роботи позивача затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173 та постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року №10, містить в собі розділ 1 підрозділ 1 “Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень» у яких передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.
Віднесення професії «електрослюсар», за якою позивач навчався та працював, до Списку №1 пенсійним органом не оспорюється.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Статтею 8 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України “Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України “Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Таким чином, час проходження строкової військової служби зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05 грудня 2019 року у справі №513/1195/16-а.
Як вже зазначалось судом вище, ОСОБА_1 прийнято учнем підземного електрослюсаря з подальшим направленням на навчання в Професійно-технічному училищі №40, що підтверджується копією трудової книжки позивача.
У період з 01.09.1999р. (наказ №15-К від 30.08.1999р.) по 19.05.2000р. (наказ №11-К від 19.05.2000 р.). ОСОБА_1 навчався в Професійно-технічному училищі №40 м. Першотравенська за професією “Електрослюсар підземний», що підтверджується копією довідки № 265 від 11.10.2024 року.
23.03.2000р. - ОСОБА_1 переведено учнем електрослюсаря (слюсаря) чергового з ремонту обладнання на період практики.
05.05.2000р. - ОСОБА_1 звільнено у зв'язку з призовом в армію п. 3 ст.36 п. 3 КзПП України.
23.05.2000р. - по 23.11.2001 - служба в рядах Армії України.
Тобто, позивач на момент призову на строкову військову службу навчався за фахом у професійно-технічному навчальному закладі.
Отже, за встановлених судом обставин, позивач має право на зарахування до пільгового стажу роботи періоду проходження ним військової служби, оскільки призов до лав військової служби відбувався під час його навчання за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Враховуючи викладені обставини, період проходження позивачем військової служби підлягає зарахуванню до пільгового стажу по Списку №1.
Щодо права позивача на зарахування періоду перебування в учбових відпустках та період перебування в учбовому пункті, суд зазначає наступне.
Дипломом НОМЕР_2 підтверджено, що ОСОБА_1 закінчив у 2015 році Павлоградський технікум Державного вищого навчального закладу "Національний гірничий університет" за спеціальністю "Експлуатація та ремонт гірничого електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв" та здобув кваліфікацію технік-електромеханік гірничий.
Відповідно до довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 491 від 22.10.2024, виданої ВП “ШУ Першотравенське» ПрАТ “ДТЕК Павлоградвугілля», ОСОБА_1 з 08.01.2002 по 14.01.2002 перебував в учбовому пункті та з 10.09.2012 по 13.09.2012, з 26.11.2012 по 15.12.2012, з 20.05.2013 по 01.06.2013, з 07.10.2013 по 19.10.2013, з 18.11.2013 по 22.11.2013, з 17.03.2014 по 29.03.2014, з 27.10.2014 по 19.11.2014, з 11.12.2014 по 31.12.2014, з 01.01.2015 по 31.01.2015 перебував в учбовій відпустці. Оплата нараховувалася виходячи з його середньої заробітної плати, з підземної тарифної ставки.
За пунктом "д" частиною першою статті 56 Закону № 1788-XII визначались види трудової діяльності, що зараховуються до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію. Відповідно до цієї норми до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Поняття системи освіти, її мету, та структуру визначено Законом України "Про освіту" від 23.05.1991 № 1060-XII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Статтею 41 наведеного Закону визначено, щодо професійно-технічних навчальних закладів належать: професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійно-технічної освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.
Відповідно до статті 38 Закону України "Про професійно-технічну освіту" від 10.02.1998р. № 103/98-ВР (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Суд зазначає, що під час навчання позивач працював за професією, яка дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, отже, періоди перебування в учбовому пункті та в учбових відпустках також повинні бути зараховані до пільгового стажу.
Крім того, відповідно до статті 217 Кодексу законів про працю України на час додаткових відпусток у зв'язку з навчанням (статті 211, 213, 216 цього Кодексу), за працівниками за основним місцем роботи зберігається середня заробітна плата.
Отже, наведені вище обставини свідчать про недбале ставлення пенсійного органу до вирішення такого важливого питання як пенсійне забезпечення особи, яке гарантується статтею 46 Конституції України і визначено законодавцем як джерело існування громадянина держави.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що рішення ГУ ПФУ в Тернопіліській області від 30.10.2024 № 047350007683 підлягає скасуванню, оскільки судом під час розгляду справи встановлена неповнота перевірки відповідачем наявності у позивача пільгового стажу.
Щодо вимоги про призначення пенсії з 23.10.2024 року, з урахуванням норм ст. 8 ЗУ “Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, суд зазначає наступне.
Як вбачається з положень Рекомендації Комітету Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 р. № 1380/5, дискреційні повноваження - сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності, вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта, він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але й не має права виходити за її межі.
Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межахзакону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 21.05.2013 року № 21-87а13.
Так, призначення та обрахунок пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Відповідно до частин 1, 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункту 4 частини 2статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України).
У випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
З урахуванням наведеного, а також дискреції пенсійного органу в питаннях призначення пенсії, суд з метою ефективного захисту права позивача на пенсію вважає за необхідне зобов'язати належний орган призначення пенсії повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 23.10.2024 року, з урахуванням правової позиції, викладеної судом у цьому рішенні.
Стосовно підстав розгляду заяви позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області та визначення належного органу Пенсійного фонду, яким має здійснюватись розгляд заяви позивача про призначення пенсії на пільгових умовах та призначення пенсії, суд зазначає наступне.
Порядок приймання оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим Постановою Правління ПФУ 25.11.2005№ 22-1, зареєстрованою в Мінюсті України 27 грудня 2005 р.за № 1566/11846 (далі - Порядок).
Відповідно до абз. 13 п. 4.2 вказаного Порядку після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Відповідно до п. 4.3 Порядку створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Відповідно до п. 4.10 Порядку після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.
В даному випадку органом призначення визначено за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.
З матеріалів справи встановлено, що розгляд заяви та винесення рішення за заявою позивача від 23.10.2024 року здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, яке було визначено за принципом екстериторіальності відповідно до п. 4.2 Порядку. Проте, з огляду на неналежне виконання визначеним пенсійним органом його повноважень щодо розгляду заяви позивача, що потягло за собою порушення прав позивача, суд вважає наявними підстави покласти обов'язок щодо повторного розгляду заяви про призначення пенсії позивачу саме на Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, як визначений суб'єкт призначення.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
В силу вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно ч. 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд доходить висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги таким, що підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при частковому задоволенні позову сторони, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 1211,20 грн., що документально підтверджується квитанцією № 8673-4508-9596-2862 від 15.12.2024 року.
Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 605,60 грн. з урахуванням часткового задоволення позовних вимог підлягає стягненню на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах від 30.10.2024 № 047350007683.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до пільгового стажу за Списком № 1 (підземні роботи) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період навчання в Першотравенському професійно-технічному училище № 40 по спеціальності електрослюсар підземний з 01.09.1999 по 19.05.2000; період проходження строкової військової служби в рядах Армії України з 23.05.2000 року по 23.11.2001 року, період учбових відпусток з 10.09.2012 по 13.09.2012, з 26.11.2012 по 15.12.2012, з 20.05.2013 по 01.06.2013, з 07.10.2013 по 19.10.2013, з 18.11.2013 по 22.11.2013, з 17.03.2014 по 29.03.2014, з 27.10.2014 по 19.11.2014, з 11.12.2014 по 31.12.2014, з 01.01.2015 по 31.01.2015 та період перебування в учбовому пункті з 08.01.2002 по 14.01.2002.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 23.10.2024 року, з урахуванням правової позиції, викладеної судом у цьому рішенні.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (код ЄДРПОУ 14035769) сплачені позивачем судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 605,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Кальник