17 березня 2025 року
м. Харків
Справа № 638/3532/25
Провадження № 1-кс/638/982/25
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
слідчої судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Харкова клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024222060000228 від 13.12.2024, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -
До Дзержинського районного суду м. Харкова подано клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024222060000228 від 13.12.2024, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду матеріали надійшли в провадження слідчого судді ОСОБА_1 17 березня 2025 року.
Клопотання обґрунтоване тим, що у провадженні слідчого відділу Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024222060000228 від 13.12.2024 за ознаками складу кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді начальника відділу з питань містобудування, архітектури та держархбудконтролю виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області одержав неправомірну вигоду від ОСОБА_5 за вирішення питання щодо оформлення право власності на житловий будинок для подальшої приватизації земельної ділянки.
Так, ОСОБА_4 призначений на посаду начальника відділу з питань містобудування, архітектури та держархбудконтролю виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області Розпорядженням виконавчого комітету Люботинської міської ради № 139-к від 11.07.2023 із присвоєнням 11 рангу посадової особи місцевого самоврядування.
Відповідно до розділу 2 Посадової інструкції начальника відділу містобудування, архітектури та держархбудконтролю виконкому Люботинської міської ради начальник відділу містобудування, архітектури та держархбудконтролю начальник видає у межах своєї компетенції накази, організовує і контролює їх виконання.
Забезпечує у межах наданої компетенції в установленому порядку своєчасного розгляду заяв, звернень і скарг громадян, інших суб'єктів містобудування з питань та вживає відповідних заходів.
Відповідно до п. 2.2.1 Посадової інструкції начальника відділу з питань містобудування, архітектури та держархбудконтролю виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області начальник надає пропозицій щодо присвоєння поштових адрес об'єктам нерухомого майна.
Згідно з п. 4.3 Посадової інструкції за правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності, - в межах, визначених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України.
Таким чином, ОСОБА_4 , будучи начальником начальником відділу з питань містобудування, архітектури та держархбудконтролю виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області, є службовою особою.
Так, ОСОБА_4 , під час виконання своїх посадових обов'язків начальника відділу з питань містобудування, архітектури та держархбудконтролю виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області, приблизно у грудні 2024 року в місті Люботин, більш точного часу та місця досудовим розслідуванням не встановлено, зустрівся із громадянином ОСОБА_6 для обговорення процедури оформлення документів на право власності на житловий будинок та оформлення документів на земельну ділянку .
Під час вказаної зустрічі ОСОБА_4 дізнався, що у ОСОБА_6 є необхідність у оформленні права власності на будинок та земельної ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 який будували його родичі та у ході вказаної зустрічі у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на власне незаконне збагачення, а саме на одержання від ОСОБА_6 грошових коштів в якості неправомірної вигоди за можливість останнім отримати право на власність будинку, оскільки усвідомлюючи, що виключно до повноважень начальника відділу з питань містобудування, архітектури та держархбудконтролю виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області належить розгляд заяв громадян, присвоєння поштових адрес об'єктам нерухомого майна.
На підтвердження свого злочинного наміру, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_6 , що зможе виготовити проектну та технічну документацію на житловий будинок, з метою подальшої реєстрації права власності без законних на це підстав.
В подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на одержання грошових коштів в якості неправомірної вигоди, ОСОБА_4 , виконуючи свої службові обов'язки, діючи умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення, при цьому достовірно знаючи, що виключно до його повноважень, як начальника належить розгляд заяв, під час особистої зустрічі із ОСОБА_6 , яка відбулась 18.02.2025 близько 13 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_2 запевнив ОСОБА_6 про необхідність надання грошових коштів у розмірі 3 700 доларів США.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на одержання неправомірної вигоди для себе ОСОБА_4 , під час зустрічі 03 лютого 2025 року, на своєму мобільному телефоні ввів комбінацію цифр 3 700, тим самим вказавши, яку суму грошових коштів ОСОБА_6 має надати для вирішення питання із оформленням документів на житловий будинок, тим самим дав зрозуміти ОСОБА_6 , що в інший спосіб, без надання такої неправомірної вигоди, останній не зможе отримати документи про право власності на будинок, та виготовленням документації на земельну ділянку, з подальшою її приватизацією.
Надалі, ОСОБА_7 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на одержання неправомірної вигоди для себе, використовуючи своє службове становище начальника відділу з питань містобудування, архітектури та держархбудконтролю виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області, 21.02.2025 приблизно о 13 год. 00 хв.. зустрівся з ОСОБА_6 у приміщенні Люботинської міської ради Харківської області та запропонував проїхати на автомобілі до вул. 8-го Березня у м. Люботин де ОСОБА_4 у своєму автомобілі отримав від ОСОБА_6 неправомірну вигоду у розмірі 2 700 доларів США.
В подальшому, продовжуючи реалізовувати свій раніше сформований злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди для себе, ОСОБА_4 , використовуючи своє службове становище начальника відділу з питань містобудування, архітектури та держархбудконтролю виконавчого комітету Люботинської міської ради, усвідомлюючи протиправність своїх дій, під час особистої зустрічі з ОСОБА_6 , яка відбулась 28.02.20245 близько 13:30 години у приміщенні Люботинської міської ради та ОСОБА_4 повідомив про необхідність проїхати на автомобілі до вул. 8-го Березня, м. Люботин.
Після чого, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_6 про те, що необхідно пересісти до його автомобіля, в салоні якого показав покласти до речового ящику автомобіля грошові кошти. ОСОБА_6 на вимогу ОСОБА_4 поклав до речового ящику автомобіля грошові кошти в сумі 1 000 доларів США, в якості неправомірної вигоди та ОСОБА_4 надав ОСОБА_6 документи, які підтверджують право власності ОСОБА_6 на будинок за адресою: АДРЕСА_1 повідомивши, що вказані документи є підставою для подальшого оформлення земельної ділянки.
В ході досудового розслідування, 28.02.2025 в період часу з 16 год. 56 хв. по 19 год. 36 хв. на підставі ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова по справі № 638/3532/25, провадження № 1-кс/638/816/25 проведено обшук транспортного засобу марки Porshe Сayenne, днз. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 за адресою: м. Люботин, вул. 8го березня 2.
Під час обшуку було виявлено та вилучено, а саме:
- рошові кошти номіналом 100 (сто) доларів США у кількості 10 (десять) одиниць із серійними номерами: QB 09941414 B, QB 09941390 B, QB 09941391 B, QB 09941388 B, QB 09941432 B, QB 09941394 B, QB 09941415 B, QB 09941413 B, QB 09941412 B, QB 09941411 B;
транспортний засіб марки Porshe cayenne, днз. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , чорного кольору разом із свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , ключ від вказаного транспортного засобу.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_8 зареєстровано шлюб- актовий запис № 122 від 29.09.2017.
Згідно свідоцтва про транспортний засіб Porshe Сayenne, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 дата реєстрації 20.02.2025.
Так, відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Відповідно до ст. 61 Сімейного кодексу України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Вилучені в ході обшуку транспортного засобу марки Porshe Сayenne, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , за адресою: м. Люботин, вул. 8-го березня, 2 від 28.02.2025, транспортний засіб, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 та ключі від транспортного засобу належать ОСОБА_8 на праві спільної власності з ОСОБА_4 та грошові кошти номіналом 100 (сто) доларів США у кількості 10 (десять) одиниць із серійними номерами: QB 09941414 B, QB 09941390 B, QB 09941391 B, QB 09941388 B, QB 09941432 B, QB 09941394 B, QB 09941415 B, QB 09941413 B, QB 09941412 B, QB 09941411 B, які поміщені до сейф пакету НПУ PSP 1186953 належать відповідно до протоколу огляду, копіювання та вручення Управління СБ України в Харківській області.
Також, 28.02.2025 постановою слідчого СВ ХРУП №3 ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_9 , вищевказані вилучені речі в ході обшуку транспортного засобу марки Porshe cayenne, днз. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , за адресою: м. Люботин, вул. 8-го березня 2, визнано речовими доказами по кримінальному провадженню № 42024222060000228 від 13.12.2024, за ознаками складу кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч .3 ст. 368 КК України.
Крім цього, відповідно до ст. 98 КПК України матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставини, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом, є речовими доказами по справі.
Виходячи з цього, з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, які підтверджують наявність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, та для забезпечення виконання завдань кримінального провадження щодо швидкого, повного та неупередженого розслідування, а також подальшого проведення необхідних слідчих дій під час досудового розслідування на теперішній час виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказані вилучену в ході обшуку речі та документи.
Таким чином, повернення вилученого майна може негативно вплинути на встановлення істини по кримінальному провадженню, та встановлення усього кола осіб, причетних до скоєння вказаного кримінального правопорушення, оскільки у разі повернення зазначеного майна, можуть бути вжиті заходи та вчинені дії, направленні на його знищення, що може значно ускладнити або взагалі унеможливити встановлення об'єктивної істини у кримінальному проваджені, а також проведення необхідних слідчих дій.
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та конфіскації майна як виду покарання.
У ч. 5 ст. 170 КПК України зазначається, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Разом з тим, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, санкцією якої передбачена конфіскація майна як вид покарання.
Прокурор ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, повідомлений своєчасно та належним чином. Подав через канцелярію суду клопотання, в якому просив клопотання розглянути за його відсутності, клопотання задовольнити.
Власники (володільці) майна у судове засідання не з'явились, повідомлені своєчасно та належним чином. Заперечень до суду не надійшло.
Представник власника (володільця) майна ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_10 у судове засідання не з'явився, повідомлений своєчасно та належним чином. Подав через канцелярію суду клопотання, в якому просив клопотання розглянути за відсутності володільця майна та його представника. Проти задоволення клопотання не заперечує.
Суд, дослідивши матеріали клопотання, доходить таких висновків:
Відповідно до частини першої статті 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (частина друга статті 131 КПК України).
Як визначено частиною першою статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди .
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.
Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (частина перша статті 98 КПК України).
Відповідно до частини другої статті 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до статей 168, 236, 237 КПК України тимчасове вилучення майна: речей та документів, які мають значення для кримінального провадження, може здійснюватися також під час обшуку та огляду. Тому тимчасове вилучене майно може належати не тільки підозрюваному (частина перша статті 167 КПК України), а й іншим особам.
Відповідно до частини третьої статті 170 КПК України арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або третіх осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних або юридичних осіб з метою забезпечення можливості конфіскації майна або цивільного позову.
Європейський суд з прав людини, неодноразово підкреслював, що в разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь та на рішення ЄСПЛ у справі «Новоселецький проти України» (Заява №47148/99, рішення від 22.02.2005, остаточне рішення від 22.05.2005) Європейський суд з прав людини вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар.
Відповідно до пунктів 69, 73 рішення Європейського суду з прав людини від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.
Відповідно до частини п'ятої статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України», де зазначається «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».
Згідно положень статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Також, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» судом наголошено на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див.також рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див.рішення у справі «Лемуан проти Франції», від 22 вересня 1994 року та «Кушоглу проти Болгарії» від 10 травня 2007 року).
Суд зауважує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. Рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див. Рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).
Крім того, суд також бере до уваги, що відповідно до частини четвертої статті 173 КПК України, слідчий суддя при задоволенні клопотання про арешт майна, зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
При цьому відповідно до частини одинадцятої статті 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Судом встановлено, що у провадженні слідчого відділу Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024222060000228 від 13.12.2024 за ознаками складу кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді начальника відділу з питань містобудування, архітектури та держархбудконтролю виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області одержав неправомірну вигоду від ОСОБА_5 за вирішення питання щодо оформлення право власності на житловий будинок для подальшої приватизації земельної ділянки.
ОСОБА_4 призначений на посаду начальника відділу з питань містобудування, архітектури та держархбудконтролю виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області Розпорядженням виконавчого комітету Люботинської міської ради № 139-к від 11.07.2023 із присвоєнням 11 рангу посадової особи місцевого самоврядування.
Таким чином, ОСОБА_4 , будучи начальником начальником відділу з питань містобудування, архітектури та держархбудконтролю виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області, є службовою особою.
Так, ОСОБА_4 , під час виконання своїх посадових обов'язків начальника відділу з питань містобудування, архітектури та держархбудконтролю виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області, приблизно у грудні 2024 року в місті Люботин, більш точного часу та місця досудовим розслідуванням не встановлено, зустрівся із громадянином ОСОБА_6 для обговорення процедури оформлення документів на право власності на житловий будинок та оформлення документів на земельну ділянку.
Під час вказаної зустрічі ОСОБА_4 дізнався, що у ОСОБА_6 є необхідність у оформленні права власності на будинок та земельної ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 який будували його родичі та у ході вказаної зустрічі у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на власне незаконне збагачення, а саме на одержання від ОСОБА_6 грошових коштів в якості неправомірної вигоди за можливість останнім отримати право на власність будинку, оскільки усвідомлюючи, що виключно до повноважень начальника відділу з питань містобудування, архітектури та держархбудконтролю виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області належить розгляд заяв громадян, присвоєння поштових адрес об'єктам нерухомого майна.
На підтвердження свого злочинного наміру, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_6 , що зможе виготовити проектну та технічну документацію на житловий будинок, з метою подальшої реєстрації права власності без законних на це підстав.
В подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на одержання грошових коштів в якості неправомірної вигоди, ОСОБА_4 , виконуючи свої службові обов'язки, діючи умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення, при цьому достовірно знаючи, що виключно до його повноважень, як начальника належить розгляд заяв, під час особистої зустрічі із ОСОБА_6 , яка відбулась 18.02.2025 близько 13 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_2 запевнив ОСОБА_6 про необхідність надання грошових коштів у розмірі 3 700 доларів США.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на одержання неправомірної вигоди для себе ОСОБА_4 , під час зустрічі 03 лютого 2025 року, на своєму мобільному телефоні ввів комбінацію цифр 3 700, тим самим вказавши, яку суму грошових коштів ОСОБА_6 має надати для вирішення питання із оформленням документів на житловий будинок, тим самим дав зрозуміти ОСОБА_6 , що в інший спосіб, без надання такої неправомірної вигоди, останній не зможе отримати документи про право власності на будинок,та виготовленням документації на земельну ділянку, з подальшою її приватизацією.
Надалі, ОСОБА_7 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на одержання неправомірної вигоди для себе, використовуючи своє службове становище начальника відділу з питань містобудування, архітектури та держархбудконтролю виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області, 21.02.2025 приблизно о 13 год. 00 хв.. зустрівся з ОСОБА_6 у приміщенні Люботинської міської ради Харківської області та запропонував проїхати на автомобілі до вул. 8-го Березня у м. Люботин де ОСОБА_4 у своєму автомобілі отримав від ОСОБА_6 неправомірну вигоду у розмірі 2 700 доларів США.
В подальшому, продовжуючи реалізовувати свій раніше сформований злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди для себе, ОСОБА_4 , використовуючи своє службове становище начальника відділу з питань містобудування, архітектури та держархбудконтролю виконавчого комітету Люботинської міської ради, усвідомлюючи протиправність своїх дій, під час особистої зустрічі з ОСОБА_6 , яка відбулась 28.02.20245 близько 13:30 години у приміщенні Люботинської міської ради та ОСОБА_4 повідомив про необхідність проїхати на автомобілі до вул. 8-го Березня, м. Люботин.
Після чого, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_6 про те, що необхідно пересісти до його автомобіля, в салоні якого показав покласти до речового ящику автомобіля грошові кошти. ОСОБА_6 на вимогу ОСОБА_4 поклав до речового ящику автомобіля грошові кошти в сумі 1 000 доларів США, в якості неправомірної вигоди та ОСОБА_4 надав ОСОБА_6 документи, які підтверджують право власності ОСОБА_6 на будинок за адресою: АДРЕСА_1 повідомивши, що вказані документи є підставою для подальшого оформлення земельної ділянки.
В ході досудового розслідування, 28.02.2025 в період часу з 16 год. 56 хв. по 19 год. 36 хв. на підставі ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова по справі № 638/3532/25, провадження № 1-кс/638/816/25 проведено обшук транспортного засобу марки Porshe Сayenne, днз. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 за адресою: м. Люботин, вул. 8го березня 2.
Під час обшуку було виявлено та вилучено, а саме:
- грошові кошти номіналом 100 (сто) доларів США у кількості 10 (десять) одиниць із серійними номерами: QB 09941414 B, QB 09941390 B, QB 09941391 B, QB 09941388 B, QB 09941432 B, QB 09941394 B, QB 09941415 B, QB 09941413 B, QB 09941412 B, QB 09941411 B;
- транспортний засіб марки Porshe cayenne, днз. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , чорного кольору разом із свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , ключ від вказаного транспортного засобу.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_8 зареєстровано шлюб, актовий запис № 122 від 29.09.2017.
Згідно свідоцтва про транспортний засіб Porshe Сayenne, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 дата реєстрації 20.02.2025, власником є ОСОБА_8 .
Так, відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Відповідно до ст. 61 Сімейного кодексу України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Вилучені в ході обшуку транспортного засобу марки Porshe Сayenne, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , за адресою: м. Люботин, вул. 8-го березня, 2 від 28.02.2025, транспортний засіб, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 та ключі від транспортного засобу належать ОСОБА_8 , грошові кошти, номіналом 100 (сто) доларів США у кількості 10 (десять) одиниць із серійними номерами: QB 09941414 B, QB 09941390 B, QB 09941391 B, QB 09941388 B, QB 09941432 B, QB 09941394 B, QB 09941415 B, QB 09941413 B, QB 09941412 B, QB 09941411 B, які поміщені до сейф пакету НПУ PSP 1186953 належать відповідно до протоколу огляду, копіювання та вручення Управління СБ України в Харківській області.
28.02.2025 постановою слідчого СВ ХРУП №3 ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_9 , вищевказані вилучені речі в ході обшуку транспортного засобу марки Porshe cayenne, днз. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , за адресою: м. Люботин, вул. 8-го березня 2, визнано речовими доказами по кримінальному провадженню № 42024222060000228 від 13.12.2024, за ознаками складу кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч .3 ст. 368 КК України.
Прокурором доведено, що накладення арешту на майно необхідне з метою забезпечення повного, об'єктивного та неупередженого проведення досудового розслідування, досягнення дієвості кримінального провадження.
Окрім того, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, санкцією якої передбачена конфіскація майна як вид покарання.
Відповідно до частини третьої статті 170 КПК України арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або третіх осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних або юридичних осіб з метою забезпечення можливості конфіскації майна або цивільного позову.
Крім того, відповідно до вимог ст. 170 КПК України арешт майна може передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатись будь-яким чином таким майном та використовувати його. Заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.
У ч. 5 ст. 170 КПК України зазначається, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Отже, арешт майна має важливе значення і для забезпечення конфіскації майна як виду покарання у кримінальному провадженні, про що йдеться в п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України.
Таким чином, необхідність застосування арешту транспортного засобу полягає у запобіганні можливості його відчуження, що зумовить труднощі чи неможливість виконання рішень суду в частині призначення покарання у вигляді конфіскації майна, що узгоджується з приписами п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України.
Враховуючи мотиви клопотання та обґрунтування його прокурором, майно, на яке прокурор просить накласти арешт, з метою уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, виконання покарання, з метою запобігання можливості відчуження майна у даному кримінальному провадженні, оцінивши потреби досудового розслідування, правову підставу для арешту майна, а також, що прокурором наведено обставини, які вказують на вчинення кримінального правопорушення, разом із цим, враховуючи наслідки арешту майна, виходячи із розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження в результаті накладення арешту на майно, завданням кримінального провадження, слідчий суддя доходить висновку про наявність правових підстав та необхідності арешту вищевказаного майна, а саме, з метою забезпечення можливості конфіскації майна або цивільного позову, найменш обтяжливим способом, тобто, шляхом заборони відчужувати його.
Таким чином, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення у разі подання цивільного позову, або призначення покарання у виді конфіскації майна, існує необхідність накладення арешту на майно, вилучене в ході обшуку транспортного засобу марки Porshe Сayenne, днз. НОМЕР_1 , а саме:
- з метою забезпечення конфіскації майна, у вигляді заборони відчуження, на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , транспортний засіб Porshe Сayenne, днз. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 та ключ, що належить ОСОБА_8 , та передати на відповідальне зберігання ОСОБА_8 з метою збереження як речового доказу вчинення кримінального правопорушення-злочину або у разі призначення покарання з конфіскацією майна;
- з метою збереження речових доказів на грошові кошти номіналом 100 (сто) доларів США у кількості 10 (десять) одиниць із серійними номерами: QB 09941414 B, QB 09941390 B, QB 09941391 B, QB 09941388 B, QB 09941432 B, QB 09941394 B, QB 09941415 B, QB 09941413 B, QB 09941412 B, QB 09941411 B, що належать Управлінню СБ України в Харківській області.
Відповідно до положень частини першої - другої статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
На підставі викладеного, керуючись статтями 131, 132, 170, 171, 369 - 372 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024222060000228 від 13.12.2024, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене в ході обшуку транспортного засобу марки Porshe Сayenne, днз. НОМЕР_1 , а саме:
- з метою забезпечення конфіскації майна, у вигляді заборони відчуження, на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , транспортний засіб Porshe Сayenne, днз. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 та ключ, що належить ОСОБА_8 , які передати на відповідальне зберігання ОСОБА_8 , з метою збереження як речового доказу вчинення кримінального правопорушення-злочину або у разі призначення покарання з конфіскацією майна;
- з метою збереження речових доказів на грошові кошти номіналом 100 (сто) доларів США у кількості 10 (десять) одиниць із серійними номерами: QB 09941414 B, QB 09941390 B, QB 09941391 B, QB 09941388 B, QB 09941432 B, QB 09941394 B, QB 09941415 B, QB 09941413 B, QB 09941412 B, QB 09941411 B, що належать Управлінню СБ України в Харківській області.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Харківського апеляційного суду.
Повний текст ухвали складено 17 березня 2025 року.
На підставі Наказу Голови суду, у період з 18 березня 2025 року по 20 березня 2025 року включно, суддя мала дні відпочинку за роботу у вихідні дні з розгляду клопотань слідчих органів як слідчий суддя, у зв'язку із чим повний текст ухвали надіслано до ЄДРСР 21 березня 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1