17.03.2025 Справа №607/3498/25 Провадження №3/607/1812/2025
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Ромазан В.В., розглянувши матеріали, що надійшли з Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
В період часу з 15 год. 00 хв. 25.01.2025 по 15 год. 00 хв. 28.01.2025 гр. ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 спілкувався з постраждалою особою ОСОБА_2 особисто, чим порушив вимоги п. 3 термінового заборонного припису серії АА №334401 від 23.01.2025, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-8 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча про час та місце був повідомлений належним чином, що підтверджується його підписом в протоколі про адміністративне правопорушення, а також шляхом надіслання повістки на його зареєстровану адресу проживання, вказану в протоколі про адміністративне правопорушення. Про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.
Відтак на підставі ст.268 КУпАП, вважаю, що розгляд справи можна провести у відсутності ОСОБА_1 .
Вказане узгоджується з висновком рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку:
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Диспозицією ч. 2 ст. 173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність за невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 КУпАП доведена матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме: відомостями зазначеними у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 423513 від 14.02.2025; рапортом поліцейського офіцера громади СВГ ВП ПП Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області від 14.02.2025; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 14.02.2025; копією термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА №334401 від 23.01.2025; копією форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 23.01.2025; копією постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13.01.2025; копією постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02.09.2024.
За вказаних обставин доходжу до переконання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 КУпАП - невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності.
При накладенні адміністративного стягнення, відповідно до ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу, передбаченого санкцією статті, за якою він притягується до відповідальності.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення у проваджені у справі про адміністративне правопорушення, особою на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Таким чином, вважаю, що із ОСОБА_1 слід стягнути в дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 605,60 грн.
Керуючись статтями ч. 2 ст. 33, 36, ст. 40-1, ч. 2 ст. 173-2, ст. ст. 245, 280, 283, 284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 грн в дохід держави та витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
СуддяВ. В. Ромазан