Справа № 456/4891/24
Провадження № 2/456/292/2025
іменем України
24 лютого 2025 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Саса С. С. ,
при секретарі Яніцькій М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрий справу за позовом ОСОБА_1 до Стрийської міської ради Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Стрийська державна нотаріальна контора про визнання рішення незаконним,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом та просить визнати незаконним рішення Дашавської селищної ради від 18.11.2020 року №3207 «Про припинення права користування земельними ділянками ОСОБА_2 ». В обгрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що 17 квітня 1995 року батько позивача ОСОБА_2 , 1924 року народження, який мешкав в с. Олексичі, Стрийського району, на випадок своєї смерті зробив заповіт, яким все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що належить йому і буде належиш на день смерті і на що він за законом матиму право, заповів своїй дочці ОСОБА_1 , позивачці по справі. ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Олексичі Стрийського району Львівської області помер батько позивача ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_2 позивач ОСОБА_1 прийняла спадщину в порядку спадкування за заповітом, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданим 22 лютого 2016 року Стрийського державною нотаріальною конторою у спадковій справі № 439/2015 і зареєстрованим в реєстрі за № 552. 28 березня 2023 року завідувач Стрийської державної нотаріальної контори Костур У.Т. листом за вихідним № 267/02-14 повідомила позивача, що ними заведено спадкову справу за №439/2015, але у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на земельні ділянки площею: 0,37 га, 0,60 га, 0,04 га, 0,25 га, 0,07 га, які знаходяться в с. Олексичі, Стрийського району, свідоцтва про право на спадщину видати не можуть, а тому позивачу необхідно звернутися до суду про визнання за собою права власності на земельні ділянки в порядку спадкування. Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 01 лютого 2024 року у цивільній справі № 456/3524/23 визнано за позивачем в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 , 1924 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на дозвіл на виготовлення технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) з метою передачі їх у власність для ведення особистого селянського господарства площею 0,37 га, 0,60 га, 0,04 га, 0,07 га, що складають 1,08 га, та для обслуговування житлового будинку і господарських будівель площею 0,25 га, що разом складають загальну площу 1,33 га, які знаходяться в с. Олексичі, Стрийського району, Львівської області. 27 грудня 2023 року виконавчий комітет Стрийської міської ради розглянувши адвокатський запит ОСОБА_3 щодо надання рішення, надіслав засвідчену копію рішення Дашавської селищної ради від 18 листопада 2020 року № 3207 «Про припинення права користуванням земельними ділянками гр. ОСОБА_2 », в якому зазначено, що заслухавши інформацію спеціаліста-землевпорядника селищної ради ОСОБА_4 про припинення права користування земельними ділянками для ведення особистого селянського господарства в с. Олексичі та беручи до уваги свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , керуючись ст. 12, 141 Земельного кодексу України, ст. 26 п. 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», селищна рада вирішилаприпинити громадянину ОСОБА_2 право користування земельними ділянками загальною площею 1,08 га, які надані для ведення особистого селянського господарства в межах населеного пункту с. Олексичі на території Дашавської селищної ради. Дані земельні ділянки перевести в землі запасу Дашавської селищної ради. Спеціалісту-землевпоряднику Дашавської селищної ради ОСОБА_4 внести відповідні зміни в земельно-облікові документи.
Однак позивач не погоджуються з рішенням Дашавської селищної ради від 18 листопада 2020 року № 3207 «Про припинення права користуванням земельними ділянками гр. ОСОБА_2 », вважає таке рішення незаконним та недійсним. Відповідно до статті 141 Земельного кодексу України викладено вичерпний перелік підстав припинення права користування земельною ділянкою, якими є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е)набуття ншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини; ж) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та об'єктом державно-приватного партнерства або об'єктом концесії. Однак із змісту статті 141 Земельного кодексу України вбачається, що оскаржуване рішення Дашавської селищної ради від 18 листопада 2020 року № 3207 є безпідставним, оскільки в ст. 141 ЗКУ немає такої підстави припинення права користування земельною ділянкою, як смерть користувача земельною ділянкою. Тому позивач вважає, що оскаржуване рішення Дашавської селищної ради від 18 листопада 2020 року №3207 є незаконним та недійсним, оскільки не відповідає статті 141 Земельного кодексу України та статті 1218 Цивільного кодексу України.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, покликаючись на викладені в позовній заяві обставини та просила позов задоволити.
Представник відповідача Стрийської міської ради Львівської області в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.
Представник третьої особи Стрийська державна нотаріальна контора в судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву, в якій просить розглядати справу за його відсутності.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.
Із заповіту, посвідченого 17.04.1995 року секретарем виконкому Підгірцівської сільської ради Стрийського району львівської області Дулиш Л.Є. вбачається, що ОСОБА_2 , житель с. Олексичі Стрийського району Львівської області на випадок своєї смерті все своє майно, де б воно не було та з чого воно б не складалося, заповів своїй дочці ОСОБА_1 .
З рішення сесії IV демократичного скликання Дашавської селищної ради Стрийського району Львівської області від 02 лютого 2005 року № 265 про надання дозволу на виготовлення технічної документації по підготовці до видачі державних актів на право власності на землю вбачається, що селищна рада розглянувши заяву ОСОБА_2 , жителя с. Олексичі, про надання дозволу на виготовлення технічної документації по підготовці до видачі державних актів на право приватної власності на землю, вирішила надати ОСОБА_2 дозвіл на виготовлення технічної документації по підготовці до видачі державних актів на право приватної власності на землю загальною площею 1,33 га, з яких 0,25 га для обслуговування житлового будинку і господарських будівель, 1,08 га для ведення особистого селянського господарства; земельна ділянка знаходиться за адресою: с. Олексичі; зобов'язано ОСОБА_2 замовити виготовлення технічної документації в Стрийському районному відділі земельних ресурсів; виготовлену технічну документацію представити на затвердження у селищну раду та прийняття рішення про передачу земельних ділянок у приватну власність.
З довідки виданої 29.06.2005 року Стрийським районним відділом земельних ресурсів за № 6/1 вбачається, що земельна ділянка ОСОБА_2 площею 0,37 га наданої для ведення особистого селянського господарства в с.Олексичі, одержала кадастровий номер 4625385200:04:014:0038 присвоєний Стрийським районним відділом земельних ресурсів.
З довідки виданої 29.06.2005 року Стрийським районним відділом земельних ресурсів за № 6/2 вбачається, що земельна ділянка ОСОБА_2 площею 0,60 га наданої для ведення особистого селянського господарства в с.Олексичі, одержала кадастровий номер 4625385200:04:014:0039 присвоєний Стрийським районним відділом земельних ресурсів.
З довідки виданої 29.06.2005 року Стрийським районним відділом земельних ресурсів за № 6/3 вбачається, що земельна ділянка ОСОБА_2 площею 0,04 га наданої для ведення особистого селянського господарства в с.Олексичі, одержала кадастровий номер 4625385200:04:014:0037 присвоєний Стрийським районним відділом земельних ресурсів.
З довідки виданої 29.06.2005 року Стрийським районним відділом земельних ресурсів за № 6/4 вбачається, що земельна ділянка ОСОБА_2 площею 0,25 га наданої для обслуговування житлового будинку в с.Олексичі, одержала кадастровий номер 4625385200:04:014:0014 присвоєний Стрийським районним відділом земельних ресурсів.
З свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого 07.02.2015 року Дашавською селещною радою Стрийського району Львівської області вбачається, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого 22.02.2016 року державним нотаріусом Стрийської державної нотаріальної контори вбачається, що ОСОБА_1 успадкувала після смерті батька ОСОБА_2 житловий будинок по АДРЕСА_1 .
З відповіді Стрийської державної нотаріальної контори №267/02-14 від 28.03.2023 року вбачається, що Стрийська державна нотаріальна контора повідомила ОСОБА_1 , що ними заведено спадкову справу за № 439/2015, але у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на земельні ділянки площею: 0,37 га, 0,60 га, 0,04 га, 0,25 га, 0,07 га, які знаходяться в с. Олексичі, Стрийського району, свідоцтва про право на спадщину видати не можуть, а тому рекомендували ОСОБА_1 звернутися до суду.
Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 01 лютого 2024 року у цивільній справі № 456/3524/23 позов ОСОБА_1 до Стрийської міської ради Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Стрийська державна нотаріальна контора про визнання прав та обов'язків користувача земельними ділянками в порядку спадкування за заповітом задоволено та визнано заОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 , 1924 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на дозвіл на виготовлення технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) з метою передачі їх у власність для ведення особистого селянського господарства площею 0,37 га, 0,60 га, 0,04 га, 0,07 га, що складають 1,08 га, та для обслуговування житлового будинку і господарських будівель площею 0,25 га, що разом складають загальну площу 1,33 га, які знаходяться в с. Олексичі, Стрийського району, Львівської області.
Рішенням Дашавської селищної ради Стрийського району Львівської області №3207 від 18.11.2020 року про припинення права користування земельними ділянками ОСОБА_2 вбачається, що заслухавши інформацію спеціаліста-землевпорядника селищної ради Сапіщук Світлани Анатоліївни про припинення права користування земельними ділянками для ведення особистого селянського господарства в с. Олексичі та беручи до уваги свідоцтво про смерть гр. ОСОБА_2 , керуючись ст. 12, 141 Земельного кодексу України, ст. 26 п. 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», селищна радавирішила припинити громадянину ОСОБА_2 право користування земельними ділянками загальною площею 1,08 га, які надані для ведення особистого селянського господарства, в межах населеного пункту с. Олексичі, на території Дашавської селищної ради. Дані земельні ділянки перевести в землі запасу Дашавської селищної ради. Спеціалісту-землевпоряднику Дашавської селищної ради ОСОБА_4 внести відповідні зміни в земельно-облікові документи.
Згідно із ст.ст., 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно із ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Статтею 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Статтею 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч.1 ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій, крім перетворення державних підприємств у випадках, визначених статтею 120-1 цього Кодексу; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини; ж) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об'єктом державно-приватного партнерства або об'єктом концесії; з) припинення права користування надрами у разі закінчення встановленого спеціальним дозволом на користування надрами строку користування надрами (у разі передачі земельної ділянки державної, комунальної власності користувачу надр для здійснення діяльності з користування надрами); и) невиконання акціонерним товариством, товариством з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, яке утворилося шляхом перетворення державного підприємства, вимог, визначених статтею 120-1 цього Кодексу.
Суд вважає, що оскаржуване рішення Дашавської селищної ради від 18 листопада 2020 року № 3207 є незаконним, оскільки суперечить вимогам статті 141 Земельного кодексу України, так як вказаною статтею закону не передбачено такої підстави припинення права користування земельною ділянкою, як смерть користувача земельною ділянкою.
Будь-яких доказів на підтвердження правомірності прийнятого рішення Дашавською селищною радою Стрийського району Львівської області №3207 від 18.11.2020 року, відповідачем суду не надано.
Тому суд вважає, що рішення Дашавської селищної ради Стрийського району Львівської області №3207 від 18.11.2020 року про припинення громадянину ОСОБА_2 права користування земельними ділянками загальною площею 1,08 га, які надані для ведення особистого селянського господарства, в межах населеного пункту с. Олексичі, на території Дашавської селищної ради, прийняте з порушенням вимог чинного земельного законодавства та порушує права позивача.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В статті 55 Конституції України закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Згідно з вимогами статті 264 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.
Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як зазначено у п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» з наступними змінами, вирішуючи спори про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею, суди повинні враховувати, що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями 140-149 Земельного кодексу України. У випадках, визначених цими нормами, припинення права власності на землю чи права землекористування провадиться за позовом відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування в судовому порядку, недодержання якого є підставою для визнання рішення цього органу та виданих державних актів недійсними.
Згідно із частиною першою статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Офіційне тлумачення поняття інтересу, який підлягає захисту, надано в рішенні Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року №1-10/2004, яким визначено, що охоронюваний законом інтерес треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони для задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності та іншим загально-правовим засадам.
Враховуючи вищенаведене, аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, керуючись положеннями діючого цивільного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог позивача, оскільки вони є обґрунтованими, а отже такими, що підлягають до задоволення.
Керуючись ст. ст. 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов задоволити.
Визнати незаконним рішення Дашавської селищної ради від 18.11.2020 року №3207 «Про припинення права користування земельними ділянками ОСОБА_2 ».
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення виготовлено 03.03.2025 року.
Головуючий суддя С. С. Сас