20 березня 2025 року
м. Рівне
Справа № 568/948/24
Провадження № 22-ц/4815/189/25
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Боймиструк С.В.,
суддів: Гордійчук С.О., Шимків С.С.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Комунальник" Радивилівської міської ради на рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 31 жовтня 2024 року у справі за позовом Комунального підприємства "Комунальник" Радивилівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення боргу за надані комунальні послуги,
Представник позивача звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за надані комунальні послуги.
В обгрунтування позовних вимог, вказує, що 01.09.2011 року між КП "Комунальник" та приватним підприємцем ОСОБА_2 укладено договір №3768 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у житловому будинку АДРЕСА_1 , де розташовано бар-магазин " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", власником якого є ОСОБА_2 . В розділі договору "адреси та підписи сторін" за згодою споживача послуг було вказаного його дружину, відповідача у справі ОСОБА_1 . На виконання умов вказаного договору КП "Комунальник" вчасно та в повному обсязі надавало послуги передбачені договором. Однак, відповідач порушив умови договору щодо сплати за спожиті послуги у встановлені договором строки, внаслідок чого за період з 26.09.2015 року по 01.08.2018 року включно виникла заборгованість за надані послуги з теплопостачання у сумі 11943,70 грн.
Не виконання боржником ПП ОСОБА_2 зобов'язань за укладеним договором стало підставою для звернення КП "Комунальник" до Господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення заборгованості за надані послуги, інфляційних втрат та 3% річних. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 18 вересня 2018 року в справі №918/549/18 залишеним в силі постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2018 року позовні вимоги КП "Комунальник" задоволено частково, стягнуто з відповідача 11943,76 гривень заборгованості за надані послуги, 1330,60 гривень інфляційних втрат, 391,93 гривень 3% відсотки річних.
Після винесення рішення, відповідач з вересня 2018 року знову не проводив оплату за надані послуги. Станом на час звернення до суду відповідачем не проводиться оплата за надані послуги, відповідно до умов договору №3768 від 01.09.2011 року.
Згідно отриманої 17.04.2024 року позивачем інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, з 19.05.2022 року власником нежитлового приміщення бар-магазин " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що розташований в АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого приватним нотаріусом Дубенського районного нотаріального округу Рівненської області Драновським Ю.М., є ОСОБА_1 .
19.04.2024 року відповідачу ОСОБА_1 рекомендованим листом направлено претензію щодо досудового врегулювання спору про стягнення заборгованості за надані послуги. Відповідачем, після отримання претензії про сплату заборгованості не проведено жодної оплати в якості погашення заборгованості.
За вказаних обставин, заборгованість відповідача за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з вересня 2018 року по 03.06.2024 року становить 33350,95 гривень, а з врахуванням інфляційних втрат та 3% річних борг відповідача складає 46958,23 гривень.
Просить суд стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги з врахуванням інфляційних втрат та 3% річних та судових витрат.
Рішенням Радивилівського районного суду Рівненської області від 31 жовтня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі Комунальне підприємство "Комунальник" Радивилівської міської ради посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої станції ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Зазначає, що про момент відкриття спадщини КП "Комунальник" не було достеменно відомо та невідомо досі. Свідоцтво про смерть ОСОБА_2 або ж свідоцтво про право на спадщину відповідач не надавала.
Вказує, що суд помилково взяв до уваги пояснення сторони відповідача про те, що КП "Комунальник" станом на 11.10.2022 знало про смерть боржника та прийняття відповідачкою спадщини, оскільки вони подані в день засідання, за межами строків надання відзиву та без попереднього надсилання учасникам.
Вважає необґрунтованим висновок суду, що звернення до суду господарської юрисдикції з позовом до ФОП ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з утримання будинків та споруд і прибудинкових територій підтверджує обізнаність позивача про смерть ОСОБА_2 та отримання відповідачкою свідоцтва про право на спадщину з серпня 2022 року.
Стверджує, що обов'язок власника нерухомого майна, набутого як спадщина, оплачувати житлово-комунальні послуги виникає з моменту прийняття спадщини, а не з моменту отримання свідоцтва про право на спадщину та реєстрації права власності на майно.
Заперечуючи власний обов'язок сплачувати за надані позивачем послуги відповідач не спростувала факт споживання таких послуг та не заперечує, що вона є власником нерухомого майна.
Також апелянт зазначає, що між сторонами існують фактичні договірні відносини, а відсутність договору не звільняє власника житлового приміщення від оплати за надані житлово-комунальні послуги, що підтверджує наявною судовою практикою ВС.
Крім того вказує, що звертало увагу суду на описку в рахунках, де помилково зазначено найменування споживача ПП ОСОБА_1 , а суд взагалі проігнорував розрахунок боргу.
Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи, виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За приписами норм статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Положеннями ст. 1282 ЦК України визначений порядок пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців.
Спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.
Кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.
Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.
Як вбачається частина позовних вимог ґрунтується на тому, що відповідач як спадкоємець ОСОБА_2 відповідає за його борговими зобов'язаннями.
Як встановлено судом 01 вересня 2011 року між КП "Комунальник" та підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Предметом даного договору є забезпечення виконавцем надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у житловому будинку АДРЕСА_2 , а споживачем - забезпечення своєчасної оплати таких послуг за встановленим тарифом у строк та на умовах, що передбачені цим договором. (а.с.33-34)
Відповідно до свідоцтва про право власності (серія НОМЕР_1 ) від 08.06.2004 року власником бару-магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що розташований в АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 . (а.с.35)
Рішення Господарського суду Рівненської області від 18 вересня 2018 року позов Комунального підприємства "Комунальник" до ФОП ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з утримання будинків та споруд і прибудинкових територій задоволено частково, стягнуто 11943,76 гривень заборгованості за надані послуги, 1330,60 гривень інфляційних втрат та 391,93 гривень три відсотки річних. (а.с.16-21)
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20 грудня 2018 року рішення Господарського суду Рівненської області від 18 вересня 2018 року залишено без змін. (а.с.22-29)
Як вказує позивач після винесення рішення, відповідач з вересня 2018 року знову не проводив оплату за надані послуги.
З Ухвали Господарського суду Рівненської області від 11 жовтня 2022 року у справі №918/437/22 вбачається, що в липні 2022 року КП "Комунальник" зверталося з позовом до ФОП ОСОБА_1 як до власника приміщення у будинку АДРЕСА_1 . При цьому у відповіді на адвокатський запит представника ОСОБА_1 КП "Комунальник" просило адвоката надати доказ того, що ОСОБА_1 не є власником приміщення по АДРЕСА_1 (а.с. 139, 141 зворот)
З встановленого виходить, що маючи укладений договір з ОСОБА_2 щодо обслуговування належного йому будинку АДРЕСА_1 , який після стягнення з нього заборгованості у справі №918/549/18, продовжував ігнорувати обов'язок з оплати комунальних послуг, КП "Комунальник" у липні 2022 року вирішило звернутись з позовом саме до ФОП ОСОБА_1 , що є суперечливим. До того ж просило спростувати адвоката відповідача належність буд. АДРЕСА_1 ОСОБА_1 .
На думку колегії суддів такі обставини свідчать, що кредитор спадкодавця знав та вірогідно міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, тому є правильними висновки місцевого суду, що не пред'явивши вимогу до спадкоємця, що прийняла спадщину, у шестимісячний строк КП "Комунальник" позбавилось права вимоги.
Водночас щодо частини вимог КП "Комунальник" до ОСОБА_1 як до власника приміщення слід виходити з наступного.
Відповідно до ч. 4 ст. 319,322 ЦК України власність зобов'язує. Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить.
Згідно із п. 1 ч.1 та п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів та зобов'язаний своєчасно оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При розгляді такої категорії спорів слід також враховувати правовий висновок, викладений у постанові від 20 квітня 2016 року Верховного Суду України при розгляді справи № 6-2951цс15, предметом якої був спір про стягнення боргу за надані комунальні послуги, відповідно до якого, хоча у частині першій статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" зазначено, що відносини між учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 вказаного Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17, де Велика Палата погодилася з висновками судів першої й апеляційної інстанцій про те, що у сторін спору є фактичні договірні відносини щодо надання відповідних житлово-комунальних послуг, а відсутність укладеного письмового договору не звільняє відповідача від обов'язку оплати за надані такі послуги та не знайшла підстав для відступу від висновку Верховного Суду України у постанові від 20 квітня 2016 року при розгляді справи № 6-2951цс15 (пункти 19-20).
Такі ж висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц та від 06 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16 щодо обов'язковості сплати комунальних послуг незалежно від наявності договору.
З матеріалів справи вбачається, що КП "Комунальник" забезпечує надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій за адресою: АДРЕСА_1 (а.с 39-42).
При цьому суду не надано жодного доказу що позивачем не виконувались послуги та роботи затверджені переліком, що є додатком до рішення виконкому №13 від 21 лютого 2017 року (а.с. 40). Не надано також доказів надання послуг неналежної якості, або наданнятаких послуг іншою обслуговуючою організацією.
За Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна власником нежитлового приміщення, бар-магазин " ІНФОРМАЦІЯ_1 " в АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину серія та номер 448 від 19.05.2022 року виданого приватним нотаріусом Дубенського районного нотаріального округу Рівненської області Драновським Ю.М. є ОСОБА_1 . (а.с.44-49)
Згідно розрахунку заборгованості, станом на 03 червня 2024 року, заборгованість ОСОБА_1 становить 33350,95 гривень, 10819,28 гривень інфляційних втрат та 483,65 гривень 3% річних, а всього 46958,23 гривень. (а.с.106)
Оскільки право власності на приміщення відповідач набула згідно свідоцтва від 19.05.2022 року, то колегія суддів вважає, що саме з цього часу слід вираховувати заборгованість за послуги надані КП "Комунальник".
Виокремивши з розрахунку заборгованості період з 21.06.2022 року по 27.05.2024 року суд встановив, що сума заборгованості становитиме 12478 гривень 30 копійок (583.64+578.79+571.79+560.53+545.58+540.95+536.35+531.26+526.71+517.22+515.22+511.74+508.65+506.80+510.31+505.34+501.87+497.45+493.49+491.04+487.62+486.65+485.65+483.65).
Зважаючи на викладене слід погодитись з доводами апеляційної скарги в частині наявності фактичних договірних відносин між сторонами та обов'язку власника сплачувати за спожиті комунальні послуги.
Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції не в повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, а тому оскаржуване рішення слід скасувати.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Комунальник" Радивилівської міської ради задовольнити частковою
Рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 31 жовтня 2024 року скасувати.
Позов Комунального підприємства "Комунальник" Радивилівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення боргу за надані комунальні послуги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства "Комунальник" Радивилівської міської ради 12478 гривень 30 копійок заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у житловому будинку АДРЕСА_1 , де розташовано бар-магазин " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", який належить ОСОБА_1 за період з з 21.06.2022 року по 27.05.2024 року включно з нарахуваннями інфляційних втрат та 3% річних.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: Боймиструк С.В.
Гордійчук С.О.
Шимків С.С.