Справа № 545/4559/23 Номер провадження 11-кп/814/1077/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
20 березня 2025 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,
з участю прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12023170440000867, за апеляційними скаргами прокурора відділу Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_6 та адвоката ОСОБА_8 - захисника в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 10 грудня 2024 року,
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.
Вироком суду
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Безручки Полтавського району Полтавської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, пенсіонера, інваліда війни 2 групи, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, визнано винуватим та засуджено:
- за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років.
До набрання вироком законної сили заходи забезпечення кримінального провадження стосовно ОСОБА_7 у виді тримання під вартою залишено без змін.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 встановлено рахувати з дати затримання, а саме з 07.09.2023.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано у строк покарання ОСОБА_7 строк попереднього ув'язнення з 07.09.2023 по 10.12.2024, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Скасовано накладений арешт на майно, вирішено порядок стягнення судових витрат та долю речових доказів.
Згідно з вироком суду, 07.09.2023 близько 18 год. 30 хв., ОСОБА_7 , 1972 р.н., перебував за місцем проживання ОСОБА_9 , 1964 р.н., за адресою: АДРЕСА_2 , де спільно із останнім вживав алкогольні напої.
Під час вживання алкогольних напоїв, за вказаною адресою та у вказаний час, між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 виникла сварка, у ході якої на ґрунті виниклих неприязних відносин, ОСОБА_7 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, умисно наніс удар кулаком в обличчя ОСОБА_9 , в наслідок якого ОСОБА_9 упав на підлогу, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді крововиливу на внутрішній поверхні верхньої губи. Після цього у ОСОБА_7 раптово виник злочинний умисел на умисне вбивство ОСОБА_9 , так усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання у вигляді смерті, ОСОБА_7 зробивши декілька кроків до кухонного гарнітуру схопив ніж, який знаходився на ньому та повернувшись обличчям до ОСОБА_9 , який в цей час підвівся з підлоги, та підійшовши до останнього, умисно наніс один прямий удар кухонним ножем у живіт ОСОБА_9 , спричинивши останньому проникаюче колото-різане поранення живота у верхній частині, пошкодження правої долі печінки з пошкодженням внутрішньо-печінкової судини, що супроводжувалося шоком-крововтратою із значною внутрішньою та зовнішньою кровотечею, тобто тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент їх спричинення, що і призвели до смерті останнього на місці події.
Згідно висновків експерта смерть ОСОБА_9 настала від шоку-крововтрати, що розвинулася внаслідок проникаючого колото-різаного поранення живота з ушкодженням печінки та її судин.
Своїми умисними діями ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України, за кваліфікуючими ознаками - вбивство, тобто умисне протиправне заподіянні смерті іншій людині.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі прокурор відділу Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_6 просить вирок суду скасувати, ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 призначити покарання за ч. 1 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі строком на 10 років.
На обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що не оскаржуючи обставини справи та кваліфікацію дій обвинуваченого, вирок необхідно скасувати у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, внаслідок м'якості.
Вказує, що ОСОБА_7 розпиваючи спиртні напої, умисно протиправно позбавив життя свого сусіда, вину у вчинені кримінального правопорушення не визнав, не розкаявся, повідомив суду неправдиву інформацію щодо подій та обставин вказаного кримінального правопорушення, яка протирічить матеріалам кримінального провадження. Вказану форму захисту ОСОБА_7 обрав з метою уникнення покарання за вчинення умисного вбивства людини.
Зазначає, що місцевим судом правильно встановлено відсутність пом'якшуючих обставин і наявність обтяжуючої вини обставин - вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння, але місцевим судом при призначенні покарання не достатньо було враховано наявність обтяжуючої вину обставини.
Крім того вказує, що не може бути підставою призначення мінімального покарання, на яку посилається місцевий суд у вироку, участь ОСОБА_7 в антитерористичній операції з 28.11.2016 по 02.03.2017, близько 3.5 місяців.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_8 - захисник в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 просить змінити вирок суду, перекваліфікувати дії ОСОБА_7 на ст. 118 КК України, як умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони та призначити йому покарання в межах санкції вказаної норми.
На обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що у вироку суду не наведено жодних належних й допустимих доказів на підтвердження позиції щодо існування прямого умислу у ОСОБА_7 на скоєння умисного вбивства ОСОБА_9 , а також не наведено жодних належних й допустимих доказів на спростування показань ОСОБА_7 щодо існування не лише прямих погроз фізичної розправи в його адресу, але і дій потерпілого ОСОБА_9 .
Вказує, що під час судового слідства встановлено, що 07.09.2023 під час вживання алкогольних напоїв у домоволодінні потерпілого ОСОБА_9 між останнім та ОСОБА_7 виник конфлікт на ґрунті розмов про війну.
Вказує, що ОСОБА_9 почав ображати ОСОБА_7 , який був учасником АТО, мав бойове поранення та контузію, внаслідок чого був комісований з армії, як особа, яка має 2-гу групу інвалідності через отримані на війні поранення, агресивними та критичними зауваженнями щодо безпідставності всіх протидій росії, після чого обвинувачений долонею правої руки наніс удар по обличчю ОСОБА_9 .
Зазначає, що після отриманого удару ОСОБА_9 , був у вкрай збудженому та знервованому стані через алкогольне сп'яніння та став погрожувати ОСОБА_7 , а тому останній зібрався з дружиною додому.
Вказує, що після чого ОСОБА_9 схопив в ліку руку великий побутовий ніж, яким він до цього різав хліб та який лежав на краю стола, і стоячи біля вхідних дверей, що не давало можливості вийти з кухні ОСОБА_7 та його дружині, агресивно заявив, що він таке приниження не потерпить, а тому ОСОБА_7 звідси не вийде живим доки не вибачиться.
Зазначає, що коли ОСОБА_7 прямо сказав ОСОБА_9 , що у «сепаратистів» ніколи не вибачався і вибачатись не буде та зробив крок в сторону виходу з кімнати, щоб вийти, ОСОБА_9 тримаючи ніж в лівій руці, підняв праву руку зжату в кулак і голосно заявив, що за таких обставин ОСОБА_7 вже труп.
Вказує, що ОСОБА_7 було відомо, що сусід ОСОБА_9 в стані алкогольного сп'яніння буває дуже агресивним та непередбачуваним і може виконати свої погрози, а відтак, розуміючи існуючу реальну небезпеку для себе і своєї дружини, ОСОБА_7 , спостерігаючи за діями ОСОБА_9 , здійснив крок назад, правою рукою дотягнувся до магніту, який був прикріплений до стіни у приміщенні кухні і на якому висіло декілька побутових ножів, вхопив перший із них, а потім зробив крок до ОСОБА_9 і наніс йому цим ножом удар в область живота. Після цього поклав ніж на стіл, схопив за руку дружину ОСОБА_10 , яка продовжувала сидіти за столом, і вони вийшли на вулицю.
Зазначає, що орієнтовно після 19 години до будинку ОСОБА_7 приїхали поліцейські і зі слів останніх ОСОБА_7 дізнався, що ОСОБА_9 помер до їх приїзду та приїзду швидкої медичної допомоги хоча до цього був впевнений, що ОСОБА_9 він наніс лише сильне поранення про що сказав дружині.
Вказує, що ОСОБА_7 , як обвинувачений, повністю підтримав наведені вище фактичні обставини і вказав, що між ним та ОСОБА_9 не існувало неприязних стосунків і ніколи не виникало суттєвих конфліктних ситуацій. Він ніколи останньому не погрожував, а відтак ніякого злочинного умислу на умисне вбивство ОСОБА_9 у нього не існувало і не могло існувати, як до 07.09.2023 року, так і в день спільного вживання спиртних напоїв 07.09.2023, він не передбачав і не бажав настання смерті сусіда ОСОБА_9 .
Також зазначає, що ОСОБА_7 постійно вказував, що удар по обличчю ОСОБА_9 був не сильний і лише долонею правої руки, а не кулаком на чому постійне наполягає сторона обвинувачення намагаючись придати побутовому конфлікту видимість неприязних стосунків.
Вказує, що від вказаного удару в обличчя ОСОБА_9 впав на підлогу лише із-за свого стану алкогольного сп'яніння, а не від сили удару. Після вказаного удару долонею своєї руки по обличчю ОСОБА_9 конфлікт був завершений, як стверджує ОСОБА_7 , оскільки він вирішив йти додому, щоб його припинити, про що прямо заявив ОСОБА_9 , а тому всі подальші події були викликані агресивною поведінкою самого потерпілого ОСОБА_9 , а не продовженням виниклого конфлікту на чому, також, наполягає сторона обвинувачення.
Зазначає, що ОСОБА_7 прямо вказує, що знаючи ОСОБА_9 та його агресивну поведінку в стані алкогольного сп'яніння, він реально боявся за своє життя і життя дружини, побачивши в руках сусіда великий побутовий ніж та почувши погрози останнього в свою адресу.
Також посилається, що ОСОБА_7 вказав, що умислу причиняти сусідові смерть він не бажав, а діяв лише з метою свого захисту, про що свідчить і той факт, що він наніс лише один удар ножом, щоб убезпечити себе та свою дружину від подальших агресивних дій ОСОБА_9 .
Вказує, що свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , повністю підтвердили показання обвинуваченого.
Згідно протоколу огляду місця події від 07.09.2023 року вбачається, що в приміщенні кухні приватного житлового будинку по АДРЕСА_2 , де проживав ОСОБА_9 та його дружина ОСОБА_12 , на підлозі біля вхідних дверей знаходиться труп гр. ОСОБА_9 з ножовим пораненням живота. Поряд з трупом на підлозі виявлено побутовий ніж довжиною 34 см де лезо має ширину 3 см, а на кухонному столі, було виявлено інший побутовий ніж довжиною 33 см, де довжина леза становить 20.4 см, а ширина - 4,5 см.
Тобто, знайшов документальне підтвердження факт існування в руках ОСОБА_9 ножа, яким він погрожував ОСОБА_7 , оскільки цей ніж було виявлено безпосередньо біля тіла померлого ОСОБА_9 і дані про цей ніж узгоджується з описом самого ОСОБА_7 .
Вказує, що висновки судово-медичної експертизи № 625А від 01.11.2023 вказують на об'єктивність показань обвинуваченого ОСОБА_7 щодо нанесення ОСОБА_9 лише одного удару в область живота, після отримання якого останній не був позбавлений можливості вчиняти активні дії певний період, що спростовує твердження сторони обвинувачення про наявність умислу на його вбивство. Оскільки у ОСОБА_7 , при наявності такого умислу, не існувало жодних перешкод до доведення його до кінця і така позиція обвинуваченого та сторони захисту в оскаржуваному вироку не спростована жодними належними й допустимими доказами.
Крім того зазначає, що місцевий суд залишив без належної уваги докази, які вказують на суб'єктивну сторону дій обвинуваченого ОСОБА_7 , що призвело до хибної оцінки його дій за ч. 1 ст. 115 КК України.
Вказує, що місцевий суд в оскаржуваному вироку бере до уваги твердження дружини ОСОБА_9 - ОСОБА_12 , що ніж, який було вилучено органом досудового слідства під час огляду місця події безпосередньо біля трупа потерпілого, був втрачений нею неділі за три до цих подій і вона його не могла знайти.
При цьому, місцевий суд не вмотивувавши свою позицію, взяв показання свідка ОСОБА_12 до уваги, як беззаперечний доказ винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а показання самого ОСОБА_7 , як обвинуваченого по справі, упереджено залишив поза увагою, що не узгоджується з загальними принципами кримінального судочинства.
Позиції учасників судового провадження.
В суді апеляційної інстанції захисник та обвинувачений підтримали апеляційну скаргу захисника та просили її задовольнити з наведених у ній підстав, заперечили проти доводів апеляційної скарги прокурора. Прокурор підтримала свою апеляційну скаргу, вважала покарання несправедливим внаслідок його м'якості, просила ухвалити в цій частині новий вирок, при цьому заперечила проти доводів апеляційної скарги захисника.
Мотиви суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченого цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, у якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Суд першої інстанції, розглядаючи кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 дотримався вказаних вимог Кримінально-процесуального законодавства.
Висновок суду про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікація дій за ч. 1 ст. 115 КК України як умисне протиправне заподіяння смерті потерпілому - є правильним, оскільки ґрунтується на доказах, які були ретельно досліджені судом першої інстанції, детально описані та проаналізовані у вироку, як того вимагає ст. 370 КПК України. Досліджені судом докази є належними, допустимими, а у своїй сукупності достатніми для висновку про винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні умисного вбивства потерпілого ОСОБА_9 .
Доводи захисника про неправильну оцінку дій обвинуваченого - є безпідставними з огляду на наступне.
Мотиви апеляційної скарги є ідентичними позиції сторони захисту, якої вона дотримується протягом всього судового слідства та була предметом перевірки суду.
За результатами судового слідства суд першої інстанції вважав неспроможними твердження захисника обвинуваченого щодо неправильної кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 115 КК України, який звернув увагу на ту обставину, що підчас обшуку помешкання за місцем проживання ОСОБА_9 , 1964 р.н., за адресою: АДРЕСА_2 , було виявлено два ножі один зі слідами крові загиблого, а інший на підлозі без слідів крові , що може свідчити лише про ту обставину, що загиблий в ході сварки погрожував обвинуваченому вбивством вказаним ножом, а тому останній захищаючись наніс один удар ножом та не продовжив свої дії направлені на вбивство а залишив будинок загиблого. Також звернув увагу на те, що як вказує обвинувачений, загиблий став на шляху до виходу з кімнати погрожуючи ножом, а тому у обвинуваченого не було можливості вийти з будинку не здолавши опір загиблого.
Суд врахував показання ОСОБА_7 , про те, що він не заперечував, що наніс прямий удар ножом ОСОБА_9 , при цьому як він сам зазначив, загиблий був менший його за зростом, а тому є неспроможним твердження обвинуваченого про намір завдати удар в ногу. Також свідчення про те, що загиблий став на шляху з виходу з кімнати спростовується протоколом обшуку та фото таблицею до нього, де чітко видно розташування трупа ОСОБА_9 лежачим фактично в кутку кімнати біля крісел, який зокрема і не заперечував сам ОСОБА_7 , вказуючи на падіння загиблого після удару до розташованого крісла. Допитана потерпіла ОСОБА_13 вказала, що перебувала в панічному стані та не переміщала тіло чоловіка, як і він сам не переміщався.
Зазначив, що твердження обвинуваченого та його захисника про погрози ОСОБА_9 ножом та вбивством ОСОБА_7 спростовуються місцем найденого ножа, який фактично перебував під кріслом та твердженням потерпілої ОСОБА_13 , яка в показах вказала на те, що вказаний ніж був втрачений нею тижня за три до цих подій і вона його не могла знайти.
Твердження ОСОБА_7 про відсутність умислу на вбивство ОСОБА_9 спростовані тим, що останній вдаривши потерпілого в обличчя в наслідок чого останній упав, мав змогу залишити місце конфлікту, але всупереч цьому ОСОБА_7 підбіг до кухонного гарнітуру та взявши ніж підійшов до ОСОБА_9 та маючи професійну військові підготовку, бойовий досвід, беручи участь в АТО - завдав чітко направленого прямого удару ножом ОСОБА_9 . При цьому обвинувачений розумів та не міг не усвідомлювати, зважаючи на розмір клинка ножа та частину тіла в яку завдає удар, що в наслідок такого пошкодження настане смерть ОСОБА_9 .
При цьому суд у вироку послався на показання потерпілої ОСОБА_12 (дружини загиблого), яка показала, що вбитий був її чоловіком, а обвинувачений ОСОБА_7 є її сусідом. 07.09.2023 за її місцем проживання в будинку на столі було пиво більше нічого не було. Бачила скандал щось за війну. У день вбивства ОСОБА_7 прийшов з дружиною. Вирішили разом вжити спиртне. Вказала, що не зрозуміла як відбувся конфлікт бо не бачила і не пам'ятає, росіян не підтримує і за росію не балакає. Показала, що ОСОБА_7 побіг за ножом, спочатку відштовхнувши сидячого за столом чоловіка і схопивши ніж на столі вдарив ножом її чоловіка. Потім поклав ніж на стіл і разом з жінкою пішов з хати додому. Після удару вона почала метатись і хотіла викликати швидку допомогу, але подзвонила матері вбитого і попросила її викликати швидку допомогу. Коли чоловік лежав на підлозі, можливо щось говорив, що вона викликала швидку допомогу. Перша приїхала швидка допомога. Пояснила, що жінка ОСОБА_7 хвилин за 10 до удару заснула і проснулась під час бійки, а конфлікт тривав хвилин 30. В той день вона випила десь 200 грам коньяку і літру пива, а чоловік випив більше, всього була 0, 5 л. коньяку. Зазначила, що вона не спала за столом, а відволіклась на телефон в якому дивилася інтернет і тому не чітко пам'ятає як розпочався конфлікт, а розвиток конфлікту бачила саме з того часу як ОСОБА_7 відштовхнув її сидячого чоловіка та підбіг до кухонного гардеробу де на магнітиках були ножі та схопивши звідти ніж відразу наніс удар ножом її чоловіку, який в цей час вже підвівся з підлоги. Також зазначила, що ножів на столі за яким вони сиділи не було, а інший ніж який був знайдений поліцейськими на підлозі під час обшуку, це ніж який вона була втратила десь за три тижні до цих подій і не могла знайти. Після того як її чоловік підвівся, в нього в руках не було ніякого ножа і шлях для виходу з кімнати ОСОБА_7 він не загороджував, а тому останній міг вільно вийти з кімнати не продовжуючи конфлікт.
Із показань дружини ОСОБА_7 - свідка ОСОБА_10 вбачається, що дійсно вони удвох із чоловіком 07.09.2023 прийшли в гості до ОСОБА_9 та його дружини ОСОБА_12 , де вживали спиртні напої та вона заснула прямо за столом. Сварки та бійки не чула. Прокинулася, коли ОСОБА_7 її розбудив та сказав йти додому. Також підтвердила місце розташування всіх за столом, відповідно до якого ОСОБА_9 не сидів коло дверей.
У вироку наявні показання інших свідків, які не були очевидцями події.
Також судом враховані наступні письмові докази: витяг з ЄРДР за фактом скоєння зазначеного злочину зареєстровано 07.09.2023 кримінальне провадження № 12023170440000867; протокол обшуку від 07.09.2023 з фототаблицею до нього, вбачається, що об'єктом обшуку є територія домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 . У кухні будинку було виявлено труп ОСОБА_9 з наявними тілесними ушкодженнями. Під час огляду виявлено та вилучено: мобільні телефони в кількості 4 штук; кухонний ніж на столі в кухонній кімнаті зі слідами РБК; кухонний ніж з підлоги поблизу місця знаходження трупу зі слідами РБК; черевики 39 розміру зі слідами рбк; змиви РБК з підлоги; змив РБК з бильця крісла; змив РБК зі стільця; скляну чашку зі столу зі слідами РБК; чарку скляну; дві деформовані пляшки з під пива; три сліди папілярних узорів пальців рук; частину дерев'яного бильця; протоколу обшуку від 07.08.2023 року вході якого було проведено обшук житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . В ході обшуку суцільної кімнати ванної/кухні було виявлено та вилучено: шорти жіночі із плямами РБК, штани жіночі сірого кольору з слідами РБК, джинси синього кольору зі слідами РБК, з ручки крана ванної змив, рушник світлого кольору з плямами невідомого походження; протокол особистого обшуку затриманого ОСОБА_7 від 08.09.2023 року згідно якого у останнього виявлено та вилучено: сорочка білого кольору в «смужку», шорти камуфльовані, ботинки гумові, гаманець з 5 банківськими картками, грошові кошти в сумі 1730 грн.; протокол проведення слідчого експерименту з потерпілою від 08.09.2023 з відеозаписом до нього, який міститься на флеш-накопичувачі, вбачається, що потерпліла ОСОБА_12 на місці скоєння кримінального правопорушення пояснила та вказала на обставини скоєного ОСОБА_7 злочину та зазначила механізм та спосіб спричинення тілесних ушкоджень загиблому ОСОБА_9 . Пояснила, що близько 15:00 год до них прийшли сусіди ОСОБА_14 та ОСОБА_15 . Так ми розмістились на кухні біля столу в такому порядку. ОСОБА_7 сидів скраю столу, який був поблизу входу до даної кімнати, посеред кімнати біля столу знаходився ОСОБА_9 біля нього сиділа на стільці ОСОБА_10 , а вона сиділа з іншого боку навпроти ОСОБА_7 . Так ми в чотирьох розпивали алкогольні напої і згодом чоловіків стався конфлікт з приводу війни, а також обстановки в країні. Коли цей конфлікт почався, то ОСОБА_10 вже спала обпершись руками об стіл. Конфлікт не вщухав і вході цього коли ОСОБА_7 та ОСОБА_9 сиділи на стільцях, то ОСОБА_7 штовхнув ОСОБА_9 , так що той разом зі стільцем на підлогу і в цей момент ОСОБА_7 швидко підбіг до кухонної стінки де на стіні знаходились кухонні ножі і схватив звідти ніж. Після чого підійшов до ОСОБА_9 , коли той вже встав і завдав один удар в область черевної порожнини. Від чого ОСОБА_9 вправ на підлогу, ОСОБА_7 забрав дружину і вони пішли додому. Після цього потерпіла показала на місці події як саме обвинувачений спричинив смертельне тілесне ушкодження її чоловікові; висновок експерта № 625 від 09.10.2023 року щодо трупу ОСОБА_9 , де встановлено, що смерть ОСОБА_9 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 від шоку-крововтрати, що розвинулися внаслідок проникаючого колото-різаного поранення живота з ушкодженням печінки та її судин, про що свідчить комплекс морфологічних ознак виявлений під час розтину та результати судово-гістологічного дослідження шматочків внутрішніх органів та встановлені дві групи тілесних ушкоджень: перша - рана у верхній частині живота, раньовий канал якої проникає у черевну порожнину, пошкоджує праву долю печінки внутрішньо-печінкову судину та спричиняє явища шоку-крововтрати. Вищевказані ушкодження за своїми характеристиками є прижиттєвими, утворились незадовго до настання смерті від дії плоского, колюче-ріжучого предмета, клинок якого має обушок і гостре лезо та найбільшу ширину слідоутворюючої частини клинка на рівні занурення близько 5,8см. Стосовно живої особи ушкодження цієї групи, можуть бути оцінені лише у своїй сукупності, як такі що мають ознаки ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх спричинення, а в даному випадку, як таких що призвели до смерті. Друга група - крововилив на внутрішній поверхні верхньої губи; крововилив в м'які покрови голови у лівій лобно-скроневій ділянці з просяканням кров'ю переднього краю скроневого м'язу; крововилив на рівні 1-4 грудних хребців по прихребтовій лінії справа. Вище вказані ушкодження за своїми характеристиками є прижиттєвими, утворилось незадовго до настання смерті від не менш ніж 3-х кратної дії тупих предметів і стосовно живої особи, як у своїй сукупності так і кожне окремо, мають ознаки ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень Між виявленими у ОСОБА_9 тілесними ушкодженнями ПЕРШОЇ групи та настанням його смерті вбачається прямий причинно-наслідковий зв'язок. При судово-токсикологічному дослідженні крові і сечі від трупу ОСОБА_9 виявлено етиловий спирт в концентрації: в крові - 2,3 проміле, в сечі - 4,1 проміле, що стосовно живої особи, згідно методичних рекомендацій ''Судово-медичної діагностики смертельних отруєнь етиловим алкоголем, Київ 2004р.», може відповідати СЕРЕДНЬОМУ ступеню алкогольного сп'яніння; висновок експерта №793 від 11.09.2023 року, який провів судово-медичну експертизу ОСОБА_7 вбачається, що встановлені тілесні ушкодження у вигляді: часткової відсутності розгиначів 3-5-го пальців лівої кисті та шраму шкіри бокової поверхні тулуба ліворуч, які могли утворитись в строк, на який посилається ОСОБА_7 . Будь-які тілесні ушкодження, які б могли утворитись в строк 07.09.2023 року, у ОСОБА_7 , не виявлено; висновок експерта №625-А від 01.11.2023 року судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_9 вбачається, що смерть ОСОБА_9 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 і могла настати в період часу з 18 до 21 години від шоку-крововтрати, що розвинулися внаслідок проникаючого колото-різаного поранення живота з ушкодженням печінки та її судин, про що свідчить комплекс морфологічних ознак виявлений під час розтину та результати судово-гістологічного дослідження шматочків внутрішніх органів. Можливість утворення у ОСОБА_9 тілесний ушкоджень ПЕРШОЇ групи внаслідок падіння, як на площину, так і на виступаючі предмети, в тому числі, як з наданим прискоренням, так і без нього, виключається. ДРУГА група - крововилив на внутрішній поверхні верхньої губи; крововилив в м'які покрови голови у лівій лобно-скроневій ділянці з просяканням кров'ю переднього краю скроневого м'язу; крововилив на рівні 1-4 грудних хребців по прихребтовій лінії справа. Тілесні ушкодження ДРУГОЇ групи, а саме крововилив в м'які покрови голови у лівій лобно-скроневій ділянці з просяканням кров'ю переднього краю скроневого м'язу та крововилив на рівні 1-4 грудних хребців по прихребтовій лінії справа, могли утворитися внаслідок падіння, в тому числі і з наданим прискоренням. Крововилив на внутрішній поверхні верхньої губи, міг утворитися від дії тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, яким міг бути рука зігнута в кулак, нога людини у взутті чи будь-який інший предмет з подібними характеристиками. Смерть ОСОБА_9 обумовлена заподіянням йому тілесних ушкоджень ПЕРШОЇ групи. Тілесні ушкодження ПЕРШОЇ та ДРУГОЇ груп утворилися в короткий проміжок часу до настання смерті ОСОБА_9 . Об'єктивних судово-медичних даних про послідовність заподіяння виявлених у ОСОБА_9 тілесних ушкоджень ПЕРШОЇ та ДРУГОЇ груп, немає. Об'єктивних судово-медичних даних про втрату свідомості ОСОБА_9 після заподіяння йому крововиливу у м'які покрови лівої лобно-скроневої області, немає. ОСОБА_9 після заподіяння йому тілесних ушкоджень, як ПЕРШОЇ так і ДРУГОЇ груп, до настання смерті, не був позбавлений можливості здійснювати активні дії (розмовляти, пересуватися, чинити опір, кликати на допомогу, тощо). Під час заподіяння гр-ну ОСОБА_6 тілесних ушкоджень ПЕРШОЇ групи та крововиливу на внутрішній поверхні верхньої губи (ДРУГА група) потерпілий був обернений до травмуючих предметів своєю передньою поверхнею тіла. Об'єктивних судово-медичних даних, про положення (позу) потерпілого в момент заподіяння йому тілесних ушкоджень, як ПЕРШОЇ так і ДРУГОЇ груп, не виявлено. Тілесних ушкоджень, характерних для захисту руками від ударів, при судово-медичній експертизі трупу ОСОБА_9 , не виявлено. Морфологічні характеристики виявлених тілесних ушкоджень, хід та глибина раньового каналу, дозволяють виключити можливість заподіяння тілесних ушкоджень вчасною рукою. Об'єктивних судово-медичних даних, характерних для переміщення трупу ОСОБА_9 , не виявлено. Наявність у ОСОБА_9 середнього ступеню алкогольного сп'яніння позбавляє можливості однозначно судити про те, що після спричинення йому, колото-різаного поранення живота (ПЕРША група), він відчував особливо нестерпний біль. Виявлені у ОСОБА_9 тілесні ушкодження ПЕРШОЇ групи супроводжувалися значною як зовнішньою так і внутрішньочеревною кровотечею; висновок експерта №1434 від 22.09.2023 року, який провів судово-медичну експертизу зразка крові померлого ОСОБА_9 вбачається, що кров від померлого відноситься до В (ІІІ) групи з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0; висновок експерта №1435 від 17.10.2023 року, який провів судово-медичну експертизу зразків крові ОСОБА_4 вбачається, що кров підозрюваного ОСОБА_7 відноситься до А(ІІ) групи з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0; висновок експерта №1436 від 19.10.2023 року, який провів судово-медичну експертизу змиву, що вилучений з підлоги 07.09.2023 під час обшуку господарства ОСОБА_9 , вбачається, що знайдена кров людини. Ця кров може походити від ОСОБА_9 , крові якого властивий антиген В. Походження цієї крові від підозрюваного ОСОБА_7 виключається; висновок експерта №1437 від 18.10.2023 року, який провів судово-медичну експертизу змиву, вилученого з крісла 07.09.2023 під час обшуку господарства ОСОБА_9 знайдена кров людини. Ця кров може походити від потерпілого ОСОБА_9 крові якої властивий антиген В. Походження цієї крові від підозрюваного ОСОБА_7 виключається; висновок експерта №1438 від 19.10.2023 року, який провів судово-медичну експертизу змиву, вилученого з стільця 07.09.2023 під час обшуку господарства ОСОБА_9 знайдена кров людини. Ця кров може походити від потерпілого ОСОБА_9 , крові якого властивий антиген В. Походження цієї крові від підозрюваного ОСОБА_7 виключається; висновок експерта №1440 від 19.10.2023 року який провів судово-медичну експертизу жіночих тапочок (черевики 39 розміру), вилучених 07.09.2023 під час обшуку господарства ОСОБА_9 , наданому на дослідження, знайдена кров людини. Ця кров може походити від потерпілого ОСОБА_9 , крові якого властивий антиген В. Походження цієї крові від підозрюваного ОСОБА_7 виключається; висновок експерта №1441 від 18.10.2023 року який провів судово-медичну експертизу сорочки, вилученої в ході обшуку 07.09.2023 року господарства ОСОБА_9 , де знайдена кров людини. .Категорично висловитись про групову належність крові та про походження її від конкретної особи не представляється можливим в зв'язку з відсутністю контролю предмета носія. Але, якщо вважати виявлені властивості достовірними, то можна припустити, що ця кров може походити від потерпілого ОСОБА_9 , крові якого властивий антиген В; висновок експерта №461 від 18.10.2023 року який провів судово-медичну експертизу слідів на кухонному ножі, який вилучено 07.09.2023 зі столу під час обшуку господарства за адресою АДРЕСА_2 , на клинку (об.№1) виявлена кров особи чолові генетичної статі; статеву належність епітеліальних клітин, встановити не є можливим у зв'язку з відсутністю клітин, придатних для цитологічного обліку. При серологічному дослідженні крові в об.№1 виявлені антиген В та ізогемаглютинін анти-А ізосерологічної системи АВ0. Таким чином, кров в об.№1 може походити за рахунок особи (осіб) чоловічої генетичної статі, кров якої (яких) належить до групи В (III), в тому числі і від трупа ОСОБА_9 . Походження даної крові від підозрюваного ОСОБА_7 виключається. На руків'ї ножа (об.№2) кров не виявлена; статеву належність епітеліальних клітин встановити не є можливим у зв'язку з деструктивними змінами їх ядер; висновок експерта №462 від 18.10.2023 року який провів судово-медичну експертизу слідів на кухонному ножі, який вилучено 07.09.2023 на підлозі під кріслом коло трупу під час обшуку господарства за адресою АДРЕСА_2 . При судово-медичній експертизі слідів на кухонному ножі, який вилучено 07.09.2023 на підлозі під кріслом коло трупу під час обшуку господарства за адресою АДРЕСА_2 , на клинку (об.№1) виявлена кров особи чоловічої генетичної статі; статеву належність епітеліальних клітин, встановити не є можливим у зв'язку з відсутністю клітин, придатних для цитологічного обліку. При серологічному дослідженні крові в об.№1 виявлений антиген В ізосерологічної системи АВ0, який може походити від особи (осіб), в крові якої (яких) він знаходиться, в тому числі і від трупа гр-на ОСОБА_9 . Даних за походження крові від підозрюваного ОСОБА_7 не отримано. На руків'ї ножа (об.№2) кров не виявлена; статеву належність епітеліальних клітин встановити не є можливим у зв'язку з відсутністю клітин, придатних для цитологічного обліку; висновок судово-психіатричного експерта №557 від 16.11.2023 року, відповідно до якого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на даний час будь-яким хронічним психічним захворюванням, тимчасовим розладом психічної діяльності, недоумством і іншим хворобливим станом психіки не страждає і може усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_7 в період часу, що відноситься до інкримінованого протиправного діяння, будь-яким хронічним психічним захворюванням не страждав і не перебував в стані тимчасового розладу психічної діяльності, а виявляв ознаки іншого хворобливого стану психіки у вигляді гострої інтоксикації алкоголем неускладненої, що не позбавляв його здатності повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_7 застосування примусових заходів медичного характеру не потребує; висновок експерта №625-Б від 02.11.2023 року, яка провела судово-медичну експертизу трупу ОСОБА_9 , вбачається, що показання свідка ОСОБА_12 , дані нею 08.09.2023 р. під час проведення слідчого експерименту не суперечать об'єктивним даним судово-медичної експертизи трупу ОСОБА_9 , в частині характеру, локалізації, механізму заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому; висновок експерта №223-МК від 22.11.2023 року який провів судово-медичну експертизу клаптика шкіри від трупа ОСОБА_9 , і ножа, вилученого із підлоги кімнати будинку встановлено, що проведенням судово-медико-криміналістичної експертизи клаптика шкіри від трупа ОСОБА_9 , і ножа, вилученого із підлоги кімнати будинку виявлено: на клаптику шкіри з області живота, виявлена колото-різана рана, яка утворилася від дії плоского, колюче-ріжучого предмета, клинок якого має обушок і гостре лезо. Найбільша ширина слідоутворюючої частини клинка біля 58мм. В області рани металізації сполуками заліза не виявлено; утворення колото-різаної рани, на клаптику шкіри, від дії клинка ножа наданого на експертизу виключено; висновок експерта №224-МК від 22.11.2023 року який провів судово-медичну експертизу клаптика шкіри від трупа ОСОБА_9 , і ножа, вилученого із столу кімнати будинку вбачається, що проведенням судово-медико-криміналістичної експертизи клаптика шкіри від трупа ОСОБА_9 , і ножа, вилучено із столу кімнати будинку виявлено: на клаптику шкіри з області живота, виявлена колото-різана рана, яка утворилась від дії плоского, колюче-ріжучого предмета, клинок якого має обушок і гостре лезо. Найбільша ширина слідоутворюючої частини клинка біля 58мм. В області рани металізації сполуками заліза не виявлено; колото-різана рана, на клаптику шкіри, могла утворитися від дії клинка ножа наданого на експертизу; висновку експерта №625-В від 24.11.2023 року який провів судово-медичну експертизу трупу ОСОБА_9 вбачається, що на підставі проведеної судово-медичної експертизи трупа, результатів додаткових методів дослідження, з урахуванням відомих обставин справи, наданих матеріалів кримінального провадження, та відповідаючи на поставлені питання, приходить до висновків: при судово-медичній експертизі трупу ОСОБА_9 виявлені тілесні ушкодження, які віднесені до умовної ПЕРШОЇ групи, рана у верхній частині живота з ушкодженням правої долі печінки та внутрішньо-печінкових судин, що утворились незадовго до настання смерті. Після отримання тілесних ушкоджень ПЕРШОЇ групи, смерть ОСОБА_9 настала через короткий проміжок часу протягом якого розвились явища шоку-крововтрати, і що міг обчислюватись від кількох хвилин до десятка хвилин.
Судом враховані також інші матеріали кримінального провадження.
Колегія суддів погоджується із таким твердження суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Аналізуючи суб'єктивну сторону складу кримінального правопорушення, судом надано оцінку зібраним у справі доказам у сукупності з доводами сторони захисту про те, що обвинувачений ОСОБА_7 зазнав нападу з боку потерпілого та захищався від нього.
За результатами такої оцінки суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що обвинувачений діяв у стані необхідної оборони.
Так, відповідно до положень ст. 36 КК України необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони. Кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути суспільно небезпечного посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади. Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту. Перевищення меж необхідної оборони тягне кримінальну відповідальність лише у випадках, спеціально передбачених у статтях 118 та 124 цього Кодексу.
Особливістю злочину, вчиненого з перевищенням меж необхідної оборони, є специфіка його мотиву, а саме: прагнення захистити інтереси особи, держави, суспільні інтереси, життя, здоров'я чи права того, хто обороняється, чи іншої особи від суспільно небезпечного посягання.
При цьому для вирішення питання про відсутність чи наявність стану необхідної оборони, перевищення її меж, суд у кожному конкретному випадку, враховуючи конкретні обставини справи, повинен здійснити порівняльний аналіз та оцінити наявність чи відсутність акту суспільно небезпечного посягання і акту захисту, встановити їх співвідношення, відповідність чи невідповідність захисту небезпечності посягання, а також перевірити наявність чи відсутність обставин, передбачених ч. 5 ст. 36 КК України.
До критеріїв визначення правомірності необхідної оборони належать: наявність суспільно небезпечного посягання, його дійсність та об'єктивна реальність, межі захисних дій, які б не перевищували меж необхідності, а шкода особі, яка здійснює посягання, не перевищувала б ту, яка для цього необхідна.
При з'ясуванні наявності такої загрози необхідно враховувати поведінку нападника, зокрема, спрямованість умислу, інтенсивність і характер його дій, що дають особі, яка захищається, сприймати загрозу як реальну.
Подія, фактичні обставини та наслідки вчиненого кримінального правопорушення підтверджуються дослідженими у справі доказами, які повністю узгоджуються між собою та доповнюють один одного.
Зокрема із показань потерпілої ОСОБА_12 вбачається, що 07.09.2023 року вона, її чоловік ОСОБА_9 , а також сусіди ОСОБА_16 та ОСОБА_15 вживали алкогольні напої в кухні домоволодіння, в якому проживає потерпіла. Під час спільного вживання алкоголю, між ОСОБА_9 та ОСОБА_7 виник конфлікт, під час якого ОСОБА_7 вдарив ОСОБА_9 , в результаті чого останній впав на підлогу. Відразу, доки ОСОБА_9 підіймався з полу, ОСОБА_7 підбіг до магніту на стіні, де були кухонні ножі, схопив один із них, і, коли ОСОБА_9 вже піднявся та стояв навпроти ОСОБА_7 , наніс один удар ножом в живіт її чоловікові, від чого останній впав за крісло. Потерпіла зазначила, що обвинувачений сидів за столом найближче до вхідних дверей на кухню, а тому у нього не було перешкоди вийти та піти додому одразу, як він вперше вдарив рукою ОСОБА_9 . ОСОБА_12 заперечила той факт, що ОСОБА_9 погрожував ножом ОСОБА_7 та говорив, що він вже труп. Ніж, який працівники поліції вилучили на підлозі, був нею втрачений близько трьох тижнів тому і, вочевидь, знаходився під кріслом, яке здвинулося внаслідок падіння її чоловіка після отримання ножового поранення.
Ці ж обставини вона повідомила під час слідчого експерименту та детально показала їх на місці.
Вказані показання підтверджуються протоколом огляду місця події від 07.09.2023, відповідно до якого, ніж, який лежить на підлозі біля трупу ОСОБА_9 частково знаходиться під кріслом, і саме його руків'я знаходиться під кріслом. Таке місце знаходження логічно не могло бути в разі, якби померлий його впустив.
Також показання потерпілої про місце розташування кожного за столом на кухні підтверджені показаннями свідка ОСОБА_10 щодо того, що ОСОБА_7 сидів найближче до вхідних дверей на кухню, а тому об'єктивно загиблий не міг перегородити йому вихід із приміщення.
Наведені докази об'єктивно свідчать про неспроможність показань обвинуваченого про те, що ОСОБА_9 перегородив йому вихід із кухні та погрожував його вбити, при цьому демонструючи ніж, який тримав у руці, а ОСОБА_7 , захищаючись від протиправних дій ОСОБА_9 , наніс йому один удар ножом, як він вважав - не смертельний.
Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України характеризується: 1) діянням - посяганням на життя іншої особи; 2) наслідками у вигляді фізіологічної смерті потерпілого; 3) причинним зв'язком між вказаними діянням та наслідками.
Згідно з обвинуваченням, об'єктивна сторона інкримінованого ОСОБА_7 злочину полягала в умисному нанесенні потерпілому одного удару ножем у живіт, спричинивши ОСОБА_9 проникаюче колото-різане поранення живота у верхній частині, пошкодження правої долі печінки з пошкодженням внутрішньо-печінкової судини, що супроводжувалося шоком-крововтратою із значною внутрішньою та зовнішньою кровотечею, внаслідок чого настала смерть потерпілого.
Умисне вбивство з суб'єктивної сторони характеризується умисною формою вини (прямий або непрямий умисел), коли особа усвідомлює, що у результаті її дій потерпілий помре, і бажає настання смерті, або свідомо припускає настання таких наслідків. При вирішенні питання щодо спрямованості (змісту) умислу особи необхідно виходити із сукупності всіх обставин кримінального провадження, враховувати не тільки поведінку винуватця і потерпілого напередодні злочину та їхні стосунки, але й спосіб вчинення суспільно небезпечного діяння, застосоване знаряддя злочину, характер, локалізацію та ступінь тяжкості заподіяних потерпілому тілесних ушкоджень, а також поведінку винної особи після скоєного. Про наявність прямого умислу можуть свідчити такі дії особи, які завідомо для неї повинні були потягнути за собою смерть потерпілого. Визначальним при цьому є спрямованість умислу винного, його суб'єктивне ставлення до наслідків своїх дій- бажання настання смерті потерпілого.
Про спрямованість умислу ОСОБА_7 на вбивство ОСОБА_9 вказують знаряддя вчинення злочину - кухонний ніж довжиною 33 см., з довжиною клинка 13,6 см., спрямованість удару - в живіт в область життєвоважливого органу печінки та силу удару, з якою він його наніс. Глибина раньового каналу становить 14 см. Відсутність будь якої загрози з боку ОСОБА_9 .
Твердження обвинуваченого про те, що він цілився ножом у ногу потерпілого є неспроможними, оскільки вони не підтверджуються показаннями потерпілої ОСОБА_12 та наслідками, які настали.
Судом правильно встановлено підґрунтя злочину раптово виниклі неприязні стосунки між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , що не заперечується і самим обвинуваченим.
Оцінивши докази в їх сукупності та враховуючи всі фактичні обставини вчинення даного злочину, спосіб, знаряддя вчинення злочину, характер і локалізацію поранень та тяжкість тілесних ушкоджень, механізм їх спричинення, поведінку обвинуваченого та загиблого, що передували злочину, їхні стосунки, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ОСОБА_7 діяв виключно з умислом спрямованим на вбивство ОСОБА_9 .
Досліджені судом докази логічні, послідовні, не містять протиріч, як кожен окремо, так і їх сукупність у взаємозв'язку, що відповідає стандартам «поза розумним сумнівом».
Суд правильно вказав про те, що критично розцінює покази обвинуваченого щодо того, що він не мав умислу на вбивство потерпілого ОСОБА_9 та вважав, що вони дані ним з метою пом'якшити свою відповідальності, оскільки його провина повністю доведена дослідженими доказами по справі та встановленими судом фактичними обставинами.
Колегія суддів вважає доведеним той факт, що ОСОБА_7 реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел на умисне вбивство ОСОБА_9 , та усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання у вигляді смерті, умисно наніс один прямий удар кухонним ножом у живіт ОСОБА_9 , чим спричинивши останньому проникаюче колото-різане поранення живота у верхній частині, пошкодження правої долі печінки з пошкодженням внутрішньо-печінкової судини, що супроводжувалося шоком-крововтратою із значною внутрішньою та зовнішньою кровотечею, тобто тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент їх спричинення, що і призвели до смерті останнього на місці події. А отже є доведеним вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за кваліфікуючими ознаками - вбивство, тобто умисне протиправне заподіянні смерті іншій людині.
Вимоги апеляційної скарги прокурора про невідповідність призначеного судом покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого колегія суддів вважає безпідставними.
Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
У п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначено про те, що, досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, тощо.
Суд першої інстанції, при призначенні покарання врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, особу обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, є інвалідом ІІ групи, характеризується в цілому позитивно, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває.
Обставиною, що обтяжує покарання суд визнав вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, а також не встановив обставин, що пом'якшують покарання.
Визначаючи мінімальну міру покарання для даного виду злочину суд врахував наступне: ОСОБА_7 перебував на службі в ЗСУ під час проведення АТО ООС, що підтверджується контрактом про проходження з громадянином України військової служби в ЗСУ від 28.11.2016 року з ОСОБА_7 . Також, довідкою командира ВІЧ А2167 від 19.09.2017 року № 7724 підтверджується безпосередня участь ОСОБА_7 в АТО; довідкою т.в.о командира ВІЧ польова пошта НОМЕР_1 від 10.04.2017 року № 1286 підтверджуються обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) ОСОБА_7 02.03.2017 року поблизу м. Авдіївка Донецької області; довідкою ВЛК № 1756 від 28.11.2017 року підтверджується встановлення причинного зв'язку виявлених у ОСОБА_7 захворювань та поранення з проходженням військової служби; висновок МСЕК серія 12 ААВ №471825 від 24.11.2022 року підтверджується встановлення ОСОБА_7 2-ї групи інвалідності безстроково; військовим квитком ОСОБА_7 серія НОМЕР_2 підтверджується, що він 28.03.2023 року виключений з військового обліку.
Згідно довідки з Відокремленого підрозділу Обласної консультативної психоневрологічної поліклініки зі стаціонаром №1 ОСОБА_7 звертався за медичною допомогою з 17.09.2021 року, діагноз: Легкі когнітивні розлади в наслідок перенесеної мінно-вибухової травми 02.03.2017 закрита чмт струс гол мозку.
Колегія суддів вважає, що суд правильно врахував той факт, що обвинувачений є учасником бойових дій та брав участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів. Додатково колегія суддів враховує віктимну поведінку ОСОБА_9 , який фактично спровокував конфлікт, вказавши, що посвідчення УБД можна придбати на базарі.
Нових обставин, які б переконали колегію суддів у протилежному висновку ніж той, до якого дійшов суд першої інстанції при кваліфікації дій обвинуваченого та призначенні йому покарання, в ході апеляційного розгляду колегії суддів наведено не було.
З огляду на викладене вище, підстав, передбачених ст. 409 КПК України, для зміни чи скасування ухваленого по справі судового рішення щодо ОСОБА_7 , як про це ставиться питання в апеляційних скаргах прокурора та захисника, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,
Апеляційні скарги прокурора відділу Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_6 та адвоката ОСОБА_8 - захисника в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 10 грудня 2024 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який утримується під вартою, в той же строк з часу отримання копії ухвали.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4