Справа № 528/759/23 Номер провадження 22-ц/814/509/25Головуючий у 1-й інстанції Сайко О. О. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.
13 березня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Панченка О.О.,
суддів: Пікуля В.П., Одринської Т.В.
при секретарі Філоненко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 24 вересня 2024 року ухвалене у складі головуючого судді Сайко О.О., повний текст рішення складено - дати не вказано у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності внаслідок знищення майна,-
Зміст позовних вимог
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про припинення права власності внаслідок знищення майна.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначала, що її родина придбала аварійний глиняний будинок 1941 року забудови «А-1» по АДРЕСА_1 , ринкова вартість якого за незалежної оцінки на 10.06.2016 року склала 4815грн 00коп. В травні 2016 року після усної домовленості, ОСОБА_1 та власник глиняної хати житловою площею 9,4 кв.м., 1941року забудови розпочали дії по підготовці документів для засвідчення договору про купівлю-продаж будинку«А-1» у нотаріуса.
Власником глиняного будинку «А-1» загальною площею 23,2 кв.м, був ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.12.2013, спадкова справа № 5/2013 зареєстрована в реєстрі №788, посвідченого приватним нотаріусом Гребінківського районного нотаріального округу Полтавської області Радзівон Н.В. Рік забудови глиняного будинку «А-1»1941 року підтверджує техпаспорт 1995року.
15.06.2016 року ОСОБА_3 за довіреністю та в інтересах своєї дружини ОСОБА_1 підписав акт прийому-передачі (покази приладів обліку, стан будівель, наявність будов, тощо) до прийнятих раніше будівель на садибі АДРЕСА_2 .
На ділянці крім будинку відповідача «А-1» стояв недобудований, не введений в експлуатацію аварійний будинок «В-1».
Не маючи на нього правовстановлюючого документу ОСОБА_2 передав родині позивача його за домовленістю під розбирання та реконструкцію як будматеріали.
Недобудований аварійний будинок «В-1», який будувався з 1988 року за рішенням Гребінківської міської ради народних депутатів № 460 від 23.08.1988 року після обстеження фахівцями визнаний таким що непридатний для використання.
Постанова нотаріуса від 17.12.2013 про відмову у вчиненні нотаріальної дії підтверджує відсутність у ОСОБА_2 на 15.06.2016 року права на недобудований та не введений в експлуатацію будинок «В-1».
У свою чергу зміна власника будинку 1941року забудови «А-1» загальною площею 23,2 кв.м. була б можлива за наявності у ОСОБА_2 права на земельну ділянку.
Однак ОСОБА_2 не повідомив ОСОБА_1 про рішення №383 від 23.06.2010 Гребінківського міськвиконкому, яким була передана у власність земельна ділянка по АДРЕСА_1 померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 сторонній особі з таким же прізвищем, яка ніколи не мала за цією адресою нерухомості.
Через приховування відповідачем факту про передачу сторонній особі земельної ділянки під будинком «А-1» ще в 2010 році, родина ОСОБА_1 позбавлена того, на що вона розраховувала під час домовленності про купівлю - продаж будинку «А-1» з ОСОБА_2 .
Разом з тим родина ОСОБА_1 привела земельну ділянку у відповідність з цільовим призначенням, вивезла з території садиби залишки глини неіснуючих сараїв «Б, Д» і аварійну глиняну хату «А-1» 1941 року.
Позивач вважає, що сторони виконали всі умови договору купівлі-продажу будинку «А-1», у результаті яких наступили юридичні наслідки, договір купівлі-продажу відбувся. Але відповідач довіреності не надав, сам особисто також не приїхав, правовстановлюючих документів на земельну ділянку по АДРЕСА_1 не надав.
За таких обставин ОСОБА_1 втратила можливість нотаріально посвідчити правочин (купівлю-продаж будинку «А-1»).
Для введення в експлуатацію будинку «В-1» в АДРЕСА_1 , необхідно було провести його добудову, усунути будівельні порушення шляхом розбирання та реконструктивної перебудови.
Проводячи роботи з 15.06.2016 по АДРЕСА_1 , родиною ОСОБА_1 побудований та 28.03.2022 введений в експлуатацію новий житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами.
Реєстраційний номер в реєстрі будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва щодо реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта ІУ101220330658. Реєстраційний номер в реєстрі будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва ТІ01:1581-4695-6899-3249.
Факт знищення майна, що є предметом спору, підтверджує довідка експерта - ФОП ОСОБА_4 від 25.04.2017р № 18/32; актом виконаних робіт №7 від 21.09.2016; довідка головного архітектора Гребінківської РДА від 24.02.2017 №01-12/12, технічний паспорт від 03.05.2019 року, технічний паспорт від 26.04.2022 року, інформаційна довідка від 22.06.2022 № 9512.
Таким чином, не припинення у відповідача права власності на будинок «А-1» за адресою АДРЕСА_1 , у зв'язку з його фактичним знищенням, порушує право позивача на розпорядження побудованими у 2016-2017рр. будівлями, спорудами, а також оформлення права на дві земельні ділянки під зазначеними будівлями.
Глинобитний житловий будинок «А-1» 1941 року забудови та інші споруди належні відповідачу, які були розташовані за вищевказаною адресою (№ об'єкта нерухомого майна 245380353208) зруйнувались з часом, та дотеперішнього часу не виведені з реєстру. Відповідач повинен був приїхати в м. Гребінка, привезти або вислати довіреність і документи на земельну ділянку, погасити борги минулих років, подати заяву в ЦНАП та вивести з Державного реєстру аварійну глиняну хату «А-1» 1941 року.
На підконтрольній території України місце перебування власника будинку «А-1» невідоме. Останнє місце реєстрації ОСОБА_2 у АДРЕСА_3 .
06.11.2023 року ОСОБА_1 уточнила позовні вимоги (т.2 а.с.26) і просила припинити право власності ОСОБА_2 на об'єкт нерухомого майна: будинок А-1, сарай Б, вбиральня Г, сарай Д, огорожа № 2, колодязь АДРЕСА_4 , (станом на 01.01.2021р.) АДРЕСА_1 з реєстрацією припинення у зв'язку зі знищенням майна.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Пирятинського районного суду Полтавської області від 24 вересня 2024 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності внаслідок знищення майна - відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 без оформлення права власності на земельну ділянку, на якій розміщений новостворений об'єкт, позбавлена можливості зареєструвати своє право власності на нього у встановленому законом порядку. Тому заявлений у позові спосіб захисту її прав шляхом припинення права власності вочевидь не буде ефективним для досягнення мети позивача щодо державної реєстрації права власності на новостворений об'єкт нерухомого майна.
Також позивач не навела належних доказів того, що власник знищеного майна ОСОБА_5 надав їй дозвіл на розпорядження цим майном, зокрема і шляхом його знесення.
Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги
Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Зазначає, що суд першої інстанції посилається на не чинні і застарілі норми права та висновок Верховного суду від 17.01.2019 року, які були прийняті до подання позову. Окрім того була виключена частина друга статті 349 ЦК України, яка не підлягала застосуванню.
Факт знищення нерухомого майна, що є предметом спору: будинку А-1, сараю Б, вбиральні Г, сараю Д, огорожі №2, колодязя № 3 за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджено дослідженими судом документами, зокрема довідкою начальника відділу містобудування архітектури та житлово-комунального господарства Гребінківської РДА від 24.02.2017 за №01-12/12, даними технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 станом на 26.04.2022, довідкою експерта з технічного обстеження будівель і споруд ОСОБА_6 від 28.04.2017 №18/32, довідкою про знищення майна №317/23 від 23.08.2023, ідентифікатором об'єкта будівництва з фотофіксацією об'єкта.
Однак власник указаного майна ОСОБА_2 у встановленому законом порядку із заявою про внесення змін до Державного реєстру речових прав не звернувся. Тобто, доведено належними та допустимими доказами факт знищення майна, але судом застосовано скасовані нормі закону та не враховано висновки Верховного Суду, на які позивач посилалася у позові (в розділі V. Норми права з урахуванням висновків Верховного Суду).
Вказує, що у постанові від 30 січня 2019 року в справі № 755/10947/17 (провадження № 14- 435цс18) ВП ВС зазначила, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила ВП ВС, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію ВП ВС.
В постанові ВС справа № 759/18854/20 від 09 червня 2022 року, зазначено: У разі знищення майна право власності на нього існувати не може. Воно має припинятися незалежно від того, як далі поводиться власник. Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання та підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Тобто, державна реєстрація не є способом набуття чи припинення права власності. Вона виступає лише засобом підтвердження фактів набуття чи припинення прав власності на нерухоме майно або інших речових прав. При цьому, наявність такого запису станом на дату подання позову, вже не є обов'язковою, оскільки положення частини другої статті 349 ЦК України було виключено з набранням чинності Кодексом України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року № 2597-VІІІ, який введено в дію з 21 жовтня 2019 року.
Результат аналізу зазначених норм дає підстави для висновку про те, що умовами для припинення права власності на знищене нерухоме майно згідно зі статтею 349 ЦК України, є наявність встановленого факту знищення майна. Такого висновку щодо застосування норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, дійшов Верховний Суд у постанові від 25.03.2021 року справа № 588/249/20 (провадження № 61-16377св20).
Позиція інших учасників справи
05.12.2024 року Виконавчий комітет Гребінківської міської ради до Полтавського апеляційного суду надав відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 у якому просить рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Вважає, що воно є законним, ухваленим відповідно до норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини 1 статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Сторони будучи належним чином повідомлені в судове засідання не з'явилися.
Колегія суддів дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, приходить до наступного висновку.
Встановлені обставини справи
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням виконавчого комітету Гребінківської міської ради народних депутатів Гребінківського району Полтавської області від 23.08.1988 року №460, ОСОБА_7 дозволено будувати новий житловий будинок замість старого, який прийшов в непридатність, господарський сарай, гараж, шахтний колодязь, надвірну вбиральню з вигрібною ямою в АДРЕСА_1 (а.с.244 т. 1).
Відповідно дозволу на проведення робіт, який видано головою виконкому Гребінківської міської ради народних депутатів Гребінківського району Полтавської області 14.09.1988 року, ОСОБА_7 дозволено будівництво нового житлового будинку, на підставі рішення №460 від 23.08.1988, генплану, термін закінчення робіт серпень 1991 року (а.с.244 зворот-245 т. 1).
Станом на 29.12.1995 року на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 виготовлено технічний паспорт. За даними технічного паспорта на земельній ділянці по АДРЕСА_1 містяться такі забудови: «А-1» - житловий будинок 1941 року побудови; «Б» - сарай; №2 огорожа; «В1» - будується житловий будинок (а.с.13-15 т.2).
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.12.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Гребінківського районного нотаріального округу Полтавської області Радзівон Н.В., ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , успадкував майно ОСОБА_8 , 1943 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спадщина на яку видано свідоцтво складається з житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с.236 т.1).
Право власності ОСОБА_2 на вказане нерухоме майно зареєстроване 17.12.2013 в ДРРПНМ за реєстраційним номером 245380353208 (а.с.235 т.1).
У видачі свідоцтва про право на спадщину у виді новозбудованого будинку «В-1» за вищевказаною адресою, що не був введений в експлуатацію, ОСОБА_2 нотаріусом було відмовлено (а.с.240 т.1).
23.06.2010 року на підставі рішення виконавчого комітету Гребінківської міської ради №383 ОСОБА_9 було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_1 . Полтавської області (а.с.242 на звороті-243 т.1).
Відповідно до акту прийому - передачі від 15.06.2016 року ОСОБА_3 отримав, а ОСОБА_10 на підставі довіреності № 801 від 19.12.2013 року, передала йому майно згідно списку, яке належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.12.2013, а саме домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.226-227 т.1).
20.06.2016 року між ОСОБА_1 та суб'єктом підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_3 укладено договір на охорону, розбирання та вивезення аварійного глиняного житлового будинку «А-1» за адресою: АДРЕСА_1 . 21.09.2016 сторонами договору підписано акт приймання виконаних робіт (а.с.232-233 т.1).
24.02.2017 начальником відділу містобудування архітектури та житлово-комунального господарства Гребінківської РДА Охріменко О.Ф. на запит ОСОБА_3 надана відповідь про те, що при огляді домоволодіння АДРЕСА_1 встановлено, що аварійний глиняний житловий будинок «А-1» побудований у 1941 році, а також глиняні сараї побудовані в 1941 і 1995 роках «Б, Д», на ділянці відсутні (а.с.229 на звороті т.1).
29.12.2017 року начальником відділу містобудування архітектури та житлово-комунального господарства Гребінківської РДА Охріменко О.Ф. за №01-12/51 надано відповідь ОСОБА_3 , що згідно рішення Гребінківської міської ради від 23.08.1988 року №460 ОСОБА_7 дозволено будувати за адресою: АДРЕСА_1 , новий житловий будинок «В-1» замість старого житлового будинку, який прийшов у непридатність та новий господарський сарай, гараж, шахтний колодязь та каналізаційний септик. По закінченню будівництва нових будівель старі будівлі демонтувати (а.с.227на звороті т. 1).
Відповідно до технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 знаходяться такі будівлі та споруди: житловий будинок «Л-1», площею 62,1 кв.м., 2016 року побудови; навіс «л1», літня кухня «Ж»; сарай «К»; погріб під «К»; літній душ «Е»; вбиральня «З»; теплиця «Н», бесідка «О», вимощення 1; огорожа №1; колодязь № 4; ворота №5; колонка питна №6; вигрібна яма №7; опорна колона №8; електроопора № 9; огорожа №10; металева конструкція №11; водогін №12, яма компостна. Замовником технічної інвентаризації є ОСОБА_1 , паспорт виготовлено станом на 26.04.2022року (а.с.220-224 т. 1).
Згідно акту обстеження домоволодіння АДРЕСА_1 від 05.09.2020 року за підписами ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , який складено в присутності депутата міської ради Сотниченко К.В., сусідів ОСОБА_11 , ОСОБА_12 : подружжя ОСОБА_13 за власні кошти забудували та користуються з весни 2016 року земельною ділянкою 1829 м. кв. за вказаною адресою. Під час збирання подружжям документів для введення в експлуатацію вказаного житлового будинку на зазначеній ділянці, виявилося, що рішенням Гребінківського міськвиконкому №383 від 23.06.2010 року земельна ділянка передана у власність ОСОБА_9 , для будівництва та обслуговування житлового будинку 0,08 га для ведення особистого селянського господарства 0,1084га, разом 0,1884га. У відповіді ДРАЦС №12 від 27.02.2020 зазначено, що ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Особи, які підписали акт підтверджують, що ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 який, не проживав і не був власником будівель та землею не користувався по АДРЕСА_1 . ОСОБА_7 , яка проживала за вказаною адресою, була матір'ю ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.224-225 т.1).
Відповідно до довідки №09-43/7 від 09.01.2023 року, виданої Управлінням соціального захисту населення Лубенської РДА вбачається, що ОСОБА_3 , 1958 р.н., що проживає в АДРЕСА_1 , призначена житлова субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, як внутрішньо переміщеній особі, за періоди 2020-2023 років (а.с. 230 т.1).
Згідно довідки виконавчого комітету Гребінківської міської ради Полтавської області від 27.12.2016 № 5669, згідно даних будинкової книги за адресою в АДРЕСА_1 ніхто не зареєстрований (а.с.230 на звороті т.1).
Відповідно до довідки ФОП ОСОБА_4 від 28.04.2017 №18/32 експертом з технічного обстеження будівель і споруд ОСОБА_6 проведено огляд домоволодіння по АДРЕСА_1 та встановлено, що глиняний житловий будинок «А-1» побудований в 1941 році, а також глиняні сараї, побудовані в 1941 та в 1995 роках «Б, Д» на ділянці відсутні (а.с.231 том1).
Зазначені відомості також зафіксовані у довідці про знищення майна №317/23 від 23.08.2023 (а.с.29 т.2) та ідентифікаторі об'єкта будівництва з фотофіксацією об'єкта (а.с.30-32 т.2).
Відповідно до Витягу з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (реєстраційний номер ІУ 101220330658) встановлено, що 17.05.2022 ДІАМ зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об'єкта будинку садибного типу, площею 62,1 кв.м. в АДРЕСА_1 . Заявник ОСОБА_1 ( а.с.218-219 т.1).
Рішенням 32 сесії Гребінківської міської ради VIII скликання N 2089 від 27.04.2023 скасовано рішення 40 сесії VII скликання N 1358 «Про відмову у наданні дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 » та дозволено ОСОБА_1 виготовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтованою площею 0,1061 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 (а.с.35 на звороті т. 2).
Рішенням 32 сесії Гребінківської міської ради VIII скликання N 2090 від 27.04.2023 скасовано рішення 40 сессії VII скликання N 1357 «Про відмову у наданні дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в АДРЕСА_1 » та дозволено ОСОБА_1 виготовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтованою площею 0,0768 га для ведення, будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 (а.с.36 т. 2).
Відповідно до рішення Гребінківськох міської ради від 19.10.2023 вул. Маяковського в м. Гребінка перейменовано на АДРЕСА_5 (а.с.52 т. 2).
ОСОБА_1 взята на облік як внутрішньо-переміщена особа за адресою в АДРЕСА_1 (а.с.94 том 2).
Застосування норм права, що регулюють спірні правовідносини
Згідно з частиною 1 статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до вимог частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Параграф 1 глави 5 ЦПК України містить основні положення про докази, зокрема частиною 1 статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (стаття 15 ЦК України).
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).
Щодо вимоги про припинення права власності відповідача на нерухоме майно внаслідок його знищення колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 346 ЦК України передбачені підстави припинення права власності на майно, яке припиняється у разі: відчуження власником свого майна; відмови власника від права власності; припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі;знищення майна; викупу пам'яток культурної спадщини; примусового відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону; звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника; реквізиції; конфіскації; припинення юридичної особи чи смерті власника.
Згідно з положеннями ст.349 ЦК України право власності на майно припиняється в разі його знищення. У разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру.
За змістом зазначених норм закону умовами для припинення права власності на знищене нерухоме майно є наявність встановленого факту знищення майна, а також відповідної заяви власника майна про внесення змін до державного реєстру.
Документами, які підтверджують знищення майна, можуть бути матеріали технічної інвентаризації, що засвідчують факт знищення майна, довідки органів внутрішніх справ України, акт про пожежу, офіційні висновки інших установ або організацій, які відповідно до законодавства уповноважені засвідчувати факт знищення майна тощо (див. постанови Верховного Суду від 17 січня 2019 року у справі №708/254/18, від 26 червня 2019 року у справі №334/16303/15-ц, від 25 вересня 2019 року у справі №272/62/15-ц, від 25 березня 2021 року у справі №588/249/20, від 01 серпня 2019 року у справі №915/406/18, від 18 листопада 2020 року у справі №04/5026/803/2012).
Факт знищення нерухомого майна, що є предметом спору: будинку А-1, сараю Б, вбиральні Г, сараю Д, огорожі №2, колодязя № 3 за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджено документами, зокрема довідкою начальника відділу містобудування архітектури та житлово-комунального господарства Гребінківської РДА від 24.02.2017 за №01-12/12, даними технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 станом на 26.04.2022, довідкою експерта з технічного обстеження будівель і споруд ОСОБА_6 від 28.04.2017№18/32, довідкою про знищення майна № 317/23 від 23.08.2023 року ідентифікатором об'єкта будівництва з фотофіксацією об'єкта. Однак власник вказаного майна ОСОБА_2 у встановленому законом порядку із заявою про внесення змін до державного реєстру речових прав не звертався.
Державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об'єкт чи об'єкт незавершеного будівництва у зв'язку з його знищенням проводиться за наявності відомостей про факт знищення, отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (пункт 75 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127).
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання та підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Колегія суддів зазначає, що державна реєстрація не є способом набуття чи припинення права власності. Вона виступає лише засобом підтвердження фактів набуття чи припинення прав власності на нерухоме майно або інших речових прав. Запис в реєстрі не являється документом, який встановлює факт знищення майна, а вноситься державним реєстратором на підставі поданих йому документів, які свідчать про знищення майна, за заявою власника майна.
Необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними доказами, певного суб'єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача. Тобто законодавець пов'язує факт звернення до суду з наявністю вже порушених прав та інтересів позивача.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18).
З матеріалів справи вбачається, що власник земельної ділянки Гребінківська міська рада заперечує правомірність будівництва вказаного об'єкта з огляду на те, що позивачем жодних документів щодо переходу права власності у передбачений законом спосіб на об'єкт незавершеного будівництва від ОСОБА_2 до ОСОБА_1 не надано.
Будь-яких документів, що підтверджують право власності на попередній об'єкт незавершеного будівництва матеріали справи не містять.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянта з висновками суду першої інстанції та з їх оцінкою, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції доказів, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог є законними і обгрунтованими, відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.
Відповідно до пункту 1 частини 1статті 374 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення - без змін.
Щодо судових витрат
Оскільки в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, судові витрати апелянта, пов'язані з розглядом справи компенсації не підлягають.
Керуючись ст.ст. 367, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 382 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 24 вересня 2024 року- залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 13 березня 2025 року.
Головуючий О.О. Панченко
Судді В.П. Пікуль
Т.В. Одринська