Справа № 761/10498/25
Провадження № 2-з/761/110/2025
17 березня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Левицька Т.В.
при секретарі: Герасько Д.М.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,-
До Шевченківського районного суду м. Києва 14 березня 2025 року надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, що подається одночасно з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
У вказаній заяві заявник просить суд накласти арешт на нерухоме майно, належне на праві приватної власності ОСОБА_2 , а саме на квартиру АДРЕСА_1 , в межах заявлених позовних вимог на суму коштів, що складає 150 000,00 доларів США, що еквівалентно по офіційному курсу НБУ, встановленому на дату подання позовної заяви в розмірі 6 229 050 грн. 00 коп. шляхом заборони будь-яким державним реєстраторам вчиняти будь-які дії (державна реєстрація права власності, державна реєстрація припинення права власності, державна реєстрація поділу, виділу та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інше).
Заява обґрунтована тим, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір позики грошових коштів від 22.01.2016 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Качур О.М. та зареєстрований в реєстрі за № 16 відносно передачі у власність позичальнику 245 217,35 грн., що еквівалентно 10 000 доларів США та договір іпотеки від 22.01.2016, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Качур О.М. та зареєстрований в реєстрі за № 18, предметом якої є квартира АДРЕСА_1 .
Заявник зазначив, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений також договір позики від 21.12.2020 року, згідно з яким ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 у власність 4200 000 грн., що еквівалентно 150 000 доларів США. Вказує, що ОСОБА_2 не виконав умови договору позики грошових коштів від 22.01.2016 року, договору іпотеки від 22.01.2016 року та до теперішнього часу не було здійснено звернення стягнення на цю квартиру, а також те, що на даний час в Шевченківському районному суді м. Києві розглядається справа № 761/46084/24 за позовом іншого кредитора ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання припиненим права іпотеки відносно припинення обтяження. У зв'язку з цим просить накласти арешт на вищезазначену квартиру.
Заявник вважає, що рішення суду по справі № 761/46084/24 може унеможливити виконання рішення суду за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики у випадку задоволення позову судом.
Дослідивши заяву та додані до неї копії документів, суд приходить до наступного висновку.
Так, згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Вказана правова позиція відображена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 вересня 2019 року у справі № 320/3560/18.
Заявником долучено до своєї заяви дублікат копії договору позики грошових коштів, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 22.01.2016 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Качур О.М. та зареєстрований в реєстрі за № 16 відносно передачі у власність позичальнику 245 217,35 грн., що еквівалентно 10 000 доларів США, а також дублікат копії договору позики від 21.12.2020 року, згідно з яким зазначено, що ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 у власність 4 200 000 грн., що еквівалентно 150 000 доларів США.
Також заявником долучено до заяви копію дублікату договору іпотеки від 22.01.2016, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Качур О.М. та зареєстрований в реєстрі за № 18, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 .
Відповідно до вказаної копії дублікату договору іпотеки від 22.01.20216 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Качур О.М. накладено заборону відчуження зазначеного в договорі майна - квартири під АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_2 до припинення чи розірвання іпотечного договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Дослідивши матеріали цивільної справи та матеріали заяви, враховуючи зазначені вимоги закону, наведені докази та обґрунтування заявлених вимог у заяві щодо забезпечення позову із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, враховуючи те, що згідно з наданою заявником копією дублікату договору іпотеки від 22.01.20216 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Качур О.М. накладено заборону відчуження зазначеного в договорі майна - квартири під АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_2 , а також відсутність доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, суд вважає за необхідне відмовити ОСОБА_1 у забезпеченні позову.
Керуючись ст.ст. 149-153, 259, 260, 353, 354 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.
Суддя: