Справа № 464/5396/23
пр.№ 2/464/310/25
19 березня 2025 року м.Львів
Сихівський районний суд м. Львова
у складі: судді Шашуріної Г.О.,
секретар судового засідання Гелеш Т.І.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження цивільну справу № 464/5396/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди,
Адвокат Лилик В.В. від імені та в інтересах позивача звернувся до Сихівського районного суду м.Львова із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок пожежі у сумі 532 000,00 грн, а також 100 000,00 моральної шкоди. В обґрунтування позову покликається, що у квартирі, власником якої є відповідач відбулася пожежа, внаслідок якої заподіяна шкода позивачу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 серпня 2023 року таку передано на розгляд судді Шашуріній Г.О.
Ухвалою судді від 21 серпня 2023 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
Ухвалою судді від 04 вересня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою судді від 15 січня 2024 року задоволено заяву позивача про забезпечення позову та накладено арешт на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер нерухомого майна: 2003416346101) та на паркомісце АДРЕСА_2 є (реєстраційний номер нерухомого майна: 2147996246101), що належать ОСОБА_3 .
Представником відповідача - ОСОБА_4 подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову у зв'язку із недоведеністю позовних вимог. Зазначає, що в акті про пожежу не зазначено, що саме стало причиною виникнення пожежі; огляд квартири позивача проводився за відсутності відповідачки та її чоловіка; звіт про оцінку майна не може слугувати доказом у справі, так як строк його дії становив шість місяців та сплив 13 липня 2023 року; позивачем не доведено належними та допустимими доказами завдання їй та членам її сім'ї моральної шкоди у розмірі 100 000,00 грн та такий не відповідає критеріям розумності і справедливості.
Ухвалою суду від 28 лютого 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 20 травня 2024 року призначено по справі комплексну будівельно-технічну та оціночно-будівельну експертизу, із зупиненням провадження у справі, проведення якої доручено експерту (експертам) Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз. На вирішення експертів поставлено наступні питання: Яка технічна причина пошкоджень і руйнувань об'єкта нерухомого майна - квартири АДРЕСА_3 , яка належить ОСОБА_1 (елементів, конструкцій, інженерних мереж, меблів, тощо)? Які пошкодження квартири АДРЕСА_3 , що на праві власності належить ОСОБА_1 , виникли в результаті пожежі? Яка вартість матеріальної шкоди, завданої власнику квартири ОСОБА_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , пошкодженої у результаті пожежі?.
Ухвалою суду від 27 лютого 2025 року поновлено провадження у справі.
Учасники справи у судове засідання, призначене на 12:30 год 18 березня 2025 року не з'явилися, скористалися правом, наданим ч.3 ст.211 ЦПК України, подали заяву про розгляд справи у їх відсутності. Сторона позивача позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задоволити. Представник відповідача - Семиренко П.Я. просить у задоволенні позову відмовити.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалося, згідно з вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Згідно зі ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися нам припущеннях. (ст.ст.12,81 ЦПК України).
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (п.2 ст.11 України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).
Позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_3 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 04 січня 2020 року та відповіддю з Державного реєстру прав на нерухоме майно від 19 березня 2025 року, сформованою засобами підсистеми «Електронний суд».
Відповідачу ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 , що стверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 353490714 від 08 листопада 2023 року
У відповідності до ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
За змістом ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини (ст.1166 ЦК України).
Виходячи із приписів ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Верховний Суд у постанові від 02 грудня 2020 року у справі справа № 754/16146/17 виклав правову позицію, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
28 грудня 2022 року о 03 год 18 хв на об'єкті одинадцяти поверхового житлового будинку у АДРЕСА_5 € у коридорі житлової квартири АДРЕСА_6 виникла пожежа, внаслідок якої завдано збитків квартирі позивача.
Даний факт підтверджується:
актом про пожежу складений комісією у складі Провідного інспектора ВЗНС УЗНС та ЦЗ по Львівській міській територіальній громаді ГУ ДСНС України у Львівській області ОСОБА_5 , власника квартири ОСОБА_2 та її чоловіка ОСОБА_6 ;
актом огляду квартири після пожежі за адресою: АДРЕСА_4 , складений та підписаний сусідами: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та керівником Управляючої компанії «Новий Львів» Липським М., де на момент обстеження було виявлено:
Кухня:
- знищені (вщент) вікна та віконні рами; облицювання стін (обгоріли від вогню); знищений натяжний потолок;
- сплавилась техніка (мікрохвильова піч; опалювальний котел «Тіберіус»; зовнішні пошкодження холодильника; залита водою газова плитка із електричною духовкою; невідомий стан посудомийної машини. За відсутності світла перевірити справність неможливо; залитий робот пилосос); обгорілі із зовнішніми ушкодженнями (від вікна, а саме його тріскоту та вилітання уламків скла від вогню із сього поверху 24 квартири 1 під'їзду; фасади кухонної меблі та залиті полки у середині кухонної меблі водою від чого полки вдуваються і деформуються; від диму та температури горіння обгоріли із середини фасади кухні та полиці. Почорніла від диму тканина крісел (4 шт.); обгорілі двері та електропроводка;
Коридор:
- облицювання стін 30кв.м. (приблизно) та натяжний потолок; обгоріли вхідні двері; від диму та вогню затоплений та обгоріла підлога;
Ванна:
- облицювання стін, підлоги стелі;
Туалет:
- облицювання стін, підлоги, стелі;
Спальня:
- облицювання стін, стелі, меблів, залитий ламінат (як наслідок деформується, вздується), який буде непогодний для користування; від вогню потріскали всі шибки лоджії, згоріли віконні рами та фасад; пошкоджена стеля балкону;
Спальня
- облицювання стін, пілогм, стелі; залитий ламінат (як наслідок деформується, вздується), який буде непридатний для користування»;
висновком експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз № 2648-Е, складеного 18 лютого 2025 року за результатами проведення будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи встановлено, що технічною причиною пошкоджень і руйнувань об'єкту нерухомого майна квартири АДРЕСА_3 , яка належить ОСОБА_1 (елементів, конструкцій, інженерних мереж, меблів, тощо), згідно з Акту про пожежу від 28.12.2022 складеного комісією у складі провідного інспектора ВЗНС УЗНС та ЦЗ по Львівській міській територіальній громаді ГУ ДСНС України у Львівській області ОСОБА_5 , власників квартири АДРЕСА_1 - ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , були результати пожежі в квартирі АДРЕСА_6 , а саме: полум'я, дія високої температури внаслідок горіння, кіптява, задимлення, а також дія води, використаної під час гасіння пожежі в квартирі АДРЕСА_3 . Вартість матеріальної шкоди, завданої власнику квартири ОСОБА_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , пошкодженої у результаті пожежі, становить 205 770,00 грн з урахуванням ПДВ (у тому числі, ПДВ становить 34 295.80 грн.
Аналізуючи подані докази у їх сукупності, позивачем доведено факт заподіяння йому шкоди внаслідок пожежі.
Статтею 6 Закону України «Про пожежну безпеку» регламентовано, що громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які перебувають на території України, зобов'язані: виконувати правила пожежної безпеки, забезпечувати будівлі, які їм належать на праві особистої власності, первинними засобами гасіння пожеж і протипожежним інвентарем, виховувати у дітей обережність у поводженні з вогнем; повідомляти пожежну охорону про виникнення пожежі та вживати заходів до її ліквідації, рятування людей і майна.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про пожежну безпеку», забезпечення пожежної безпеки в жилих приміщеннях державного, громадського житлового фонду, фонду житлово - будівельних кооперативів покладається на квартиронаймачів і власників, а в жилих будинках приватного житлового фонду та інших спорудах, на дачах і садових ділянках - на їх власників або наймачів, якщо це обумовлено договором найму.
Згідно із п. 2 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 р. № 126, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.11.2004 р. за № 1410/10009, забезпечення пожежної безпеки в житлових будинках державного, громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів (далі - ЖБК) покладається на власників цих будинків або на уповноважені ними органи, а в житлових приміщеннях (квартирах) - також і на квартиронаймачів (членів ЖБК). Взаємні зобов'язання власника і квартиронаймача щодо забезпечення пожежної безпеки повинні визначатися договором житлового найму, а членів ЖБК - статутом.
Забезпечення пожежної безпеки в житлових будинках (квартирах) приватного житлового фонду та інших приватних, окремо розташованих господарських спорудах і гаражах, на територіях, а також у дачних будинках, на садових ділянках покладається на їх власників чи наймачів, якщо інше не обумовлено договором найму.
Разом з цим, відповідно до ст. 36 Закону України «Про пожежну безпеку», підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати збитки, завдані у зв'язку з порушенням ними протипожежних вимог, відповідно до чинного законодавства.
З огляду на викладене вище, обов'язок відшкодувати збитки завдані пожежею, покладається на громадян, якщо ці збитки завдані у зв'язку з порушенням ними протипожежних вимог.
Таким чином, враховуючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що у судовому засіданні позивачем належним чином доведено факт заподіяння шкоди та її розмір, завданої Відповідачем, а останнім належним чином не доведено відсутність його вини, суд прийшов до висновку про задоволення позову в частині щодо стягнення із Відповідача матеріальної шкоди на користь Позивача, визначеної висновком експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз № 2648-Е, складеного 18 лютого 2025 року за результатами проведення будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи.
Вимоги про відшкодування 100 000 грн моральної шкоди на користь позивача підлягають задоволенню з огляду на таке.
Згідно із частиною 1 статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до положень статей 22, 23 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли неправомірні дії завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.
Зазначений висновок узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 27 березня 2019 року у справі 703/3912/16.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Необхідно зазначити, що право на відшкодування моральної шкоди виникає за наявності передбачених законом умов відповідальності за заподіяну шкоду (загальні умови), а саме наявність моральної шкоди як наслідку порушення особистих немайнових прав або посягання на інші нематеріальні блага; неправомірні рішення, дії чи бездіяльність заподіювача шкоди; причинний зв'язок між неправомірною поведінкою і моральною шкодою; вина заподіювача шкоди. При цьому, обов'язок доведення наявності підстав для відшкодування моральної шкоди покладається на особу, що вимагає її відшкодування, що відповідає змісту статей 12, 81 ЦПК України.
Позивач обґрунтовує моральну шкоду тяжкістю та тривалістю моральних страждань, переживаннями, підвищеною нервовістю, спричинених пошкодженням належного їм житла, що потягнуло зміну його життя та необхідності вживати додаткові заходи для відновлення порушених прав.
З огляду на наведене та враховуючи наявність підстав для відшкодування моральної шкоди і засади розумності та справедливості, суд дійшов висновку, що така підлягає стягненню у заявленій сумі 100 000 гривень.
Позивач як власник квартири по справі є належним, адже у ст.386 ЦК України визначено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Відповідач, будучи власником квартири, є належним, у порядку ч.4 ст.319, ст.322 ЦК України тягар утримання майна лежить на власникові. Власність зобов'язує. Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до принципів диспозитивності та змагальності цивільного судочинства, за якими суд розглядає справу лише в межах заявлених сторонами вимог та наданих ними доказів, оцінюючи аргументи та докази за своїм внутрішнім переконанням, дослідивши всі зібрані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову в частині стягнення майнової шкоди та задоволенню позову в частині стягнення моральної шкоди.
У відповідності до ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже на відповідача слід покласти сплачені позивачами при подачі позову до суду документально підтверджені судові витрати, а саме 3 057,70 грн судового збору, пропорційно задоволених позовних вимог.
У відповідності до положень ч.7 ст.158 ЦПК України у зв'язку із ухваленням рішення про задоволення позову вжиті заходи забезпечення позову ухвалою від 15 січня 2024 року, за відсутності вмотивованого клопотання учасника справи про скасування таких, продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили.
Керуючись ст.ст.12, 13, 82, 141, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 205 770,00 гривень завданих збитків та 100 000,00 гривень завданої моральної шкоди, а всього 305 770,00 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3 057,70 гривень судового збору.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.
Рішення набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.
Учасники справи:
позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_7
відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_8
Повне рішення суду складено 21 березня 2025 року, що є датою його ухвалення, ухваленого за відсутності учасників справи, як це передбачено ч.6 ст.259, ч.5 ст.268 ЦПК України.
Суддя Галина ШАШУРІНА