Справа №463/10510/24
Провадження №2/463/706/25
10 березня 2025 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді: Мармаша В.Я.
з участю секретаря судових засідань: Гавц О.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Орізон» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №27 від 02.07.2012 в розмірі 5 041,09 грн, з яких: 5 041,09 грн - нарахована пеня, інфляційні збитки, 3% річних з 24.10.2019 до 24.10.2024, а також 6 528,00 грн судових витрат, з мотивів та підстав, викладених у ньому. Крім того, подав клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у даній справі.
Ухвалою судді від 11 грудня 2024 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав клопотання відповідно до якого позов підтримує в повному обсязі, розгляд справи просить проводи у відсутності представника позивача та у випадку повторної неявки відповідача в судове засідання відносно ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судові засідання повторно не з'явилася, хоча належним чином повідомлялася про час та місце їх проведення, про причини неявки суду не повідомила, відзиву на позов або клопотання про відкладення розгляду справи не подавала.
За таких обставин, відповідно до ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести судове засідання у відсутності сторін у справі та ухвалити заочне рішення на підставі доказів, які знаходяться в матеріалах справи.
У зв'язку з неявкою сторін відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 02.07.2012 сторони уклали кредитний договір, згідно якого відповідач отримав кредит в сумі 5000 грн. на термін 12 місяців із сплатою за користування кредитним коштами 72 % річних від суми залишку за кожен день користування кредитом.
У зв'язку з невиконанням відповідачем грошового зобов'язання, рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 10.06.2014 у справі №2/463/1106/14 з останнього стягнуто на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 9 593,26 грн, з яких: 5000 грн - тіло кредиту, 4593,26 грн - відсотки за користування кредитними коштами.
Рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 31.07.2018 у справі №463/3971/17 у зв'язку з невиконанням зобов'язань за договором стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 27 від 02.07.2012 року в розмірі 12842,76 грн. (дванадцять тисяч вісімсот сорок дві гривні сімдесят шість копійок) та 1600 грн. судового збору.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, відповідач ухиляється від сплати боргу у повному обсязі. На думку позивача, починаючи з дати видачу кредиту і на момент звернення позивача до суду ОСОБА_1 лише частково сплатив нараховані відсотки за користування кредитом та тіло кредиту. З 10.06.2014 до 24.10.2024 на користь позивача стягнуто кошти в сумі 21 957,15 грн. Залишок боргу за попередніми судовими рішеннями - 2 322,47 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Частина третя статті 12, частина перша статті 81 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За правилом частин першої - третьої статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст.64 ЦПК України, письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи. Письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу.
Як доказ на підтвердження наявності заборгованості відповідача перед позивачем та розміру такої заборгованості позивач надав суду розрахунок заборгованості.
Разом з тим, такий розрахунок заборгованості суд вважає не належним доказом з наступних причин.
Так, у п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається з розрахунку боргу станом на 24.10.2024, у такому зазначена графа «Борг згідно попередніх судових рішень» напроти якого вказано - «2 322,47 грн.», що є лише суб'єктивною вимогою позивача, яка не підтверджується первинними бухгалтерськими документами про зарахування платежів в межах виконавчих проваджень з виконання судових рішень, які би беззаперечно підтверджували розмір заборгованості.
Аналогічно доводи позовної заяви про те, що на виконання судових рішень відповідач сплатив 21 957,15 грн, залишились несплаченими кошти в сумі 2 322,47 не підтверджуються жодними письмовими доказами. Також у позовній заяві не зазначається, що становить сума 2 322,47 (безпосередньо борг за договором, стягнутий за рішенням суддів, чи не сплачений судових збір, та за яким із рішень), на яку позивач нараховував пеню, 3% річних та інфляційні страти.
Інші надані позивачем докази, а саме: копія листа-повідомлення, розрахунок інфляційних збитків, 3% річних, пені також не підтверджують наявність та розмір боргу відповідача перед позивачем та його розрахунку.
При цьому, згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 в справі № 342/180/17 вказує, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 принципу справедливості розгляду справи судом.
Відповідно до ч.2 ст. 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
За таких обставин суд вважає, що позивач не довів наявність заборгованості відповідача перед позивачем, а також суму коштів, яку відповідач повинен сплатити за невиконання судових рішень.
Враховуючи те, що детальний розрахунок заборгованості, яку просить стягнути позивач, в матеріалах справи відсутній, суд позбавлений можливості перевірити правильність нарахування заборгованості та обґрунтованість її розміру.
Беручи до уваги вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.
Таким чином, оскільки позивачу було відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення у справі, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 028,00 грн.
Керуючись ст.ст. 141, 265, 273, 274, 280, 282-284, 289 ЦПК України, суд -
ухвалив:
у задоволенні позову Кредитної спілки «Орізон» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Стягнути з Кредитної спілки «Орізон» на користь держави 3 028,00 (три тисячі двадцять вісім гривень) судового збору.
Текст рішення складено та підписано суддею 10.03.2025.
Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка подається до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: Кредитна спілка «Орізон», місцезнаходження: 70670, Львівська область, Золочівський район, смт Підкамінь, вул. Незалежності, 60, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30320372.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Суддя: Мармаш В. Я.