Справа №357/12253/24 2-а/760/791/25
21 березня 2025 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Майстренка О.М., розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського 1 взводу 2 роти 2 батальйону полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Кузьменка Дмитра Олеговича, Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
встановив:
У серпні 2024 року представник позивача, адвокат Шокуров Ю.Л. звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом до поліцейського 1 взводу 2 роти 2 батальйону полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Кузьменка Дмитра Олеговича, Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №2845793 від 16.08.2024, якою ОСОБА_1 (далі - позивач) притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Свої вимоги обґрунтував тим, що 16.08.202, приблизно о 13 годині під час керування належним ОСОБА_2 транспортним засобом Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_1 на автодорозі М05, позивач був зупинений поліцейським 1 взводу 2 роти 2 батальйону полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Кузьменком Д.О., на думку якого позивачем були вчинені дії, якими порушено вимоги, передбачені п.п. 2.4 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), що призвело до вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Вважає неправомірною вимогу поліцейського пред'явити договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспортного засобу та зазначив про ряд порушень під час розгляду справи, а саме не забезпечено розгляд заяви про надання безоплатної правової допомоги, не складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 126 КУпАП та не зазначення у постанові місця вчинення правопорушення.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03.09.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.
09 вересня 2024 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшов відзив представника відповідачів на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Надали суду диски з відеозаписом бодікамер.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області адміністративну справа направлено для розгляду за підсудністю до Солом'янського районного суду м. Києва.
Протоколом автоматизованого розподілу справи головуючим у справі визначено суддю Майстренка О.М.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 18.11.202 адміністративну справу прийнято до провадження судді в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов такого висновку.
Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Судом встановлено, що постановою серії ЕНА №2845793 від 16.08.2024 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП. Згідно постанови, 16.08.2024, 14:03:15, автоорога М05, водій керував транспортним засобом та на законну вимогу поліцейського не пред'явив та не мав при собі відповідного чинного страхового поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або без чинного внутрішнього електронного договору обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, чим порушив п. 2.4.а. ПДР - керування транспортним засобом особою, що не пред'явила посвідчення водія, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Також, ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
ПДР відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюється єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, ПДР та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 1.3 ПДР передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до п. п. «а» п. 2.4 ПДР на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також, крім іншого, пред'явити для перевірки документи, зазначені в п. 2.1.
Відповідно до п. 2.1 ПДР, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Національної поліції, Служби безпеки, Управління державної охорони - технічний талон); в) у разі встановлення на транспортних засобах проблискових маячків та (або) спеціальних звукових сигнальних пристроїв - дозвіл, виданий уповноваженим органом МВС, а у разі встановлення проблискового маячка оранжевого кольору на великогабаритних та великовагових транспортних засобах - дозвіл, виданий уповноваженим підрозділом Національної поліції, крім випадків встановлення проблискових маячків оранжевого кольору на сільськогосподарській техніці, ширина якої перевищує 2,6 м, на механічних транспортних засобах дорожньо-експлуатаційної служби, на транспортних засобах спеціального, спеціалізованого призначення та на транспортних засобах із розпізнавальним знаком "Діти"; г) на маршрутних транспортних засобах - схему маршруту та розклад руху; на великовагових і великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів, - документацію відповідно до вимог, встановлених Законами України «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух» та «Про перевезення небезпечних вантажів» (далі - спеціальні правила); ґ) чинний страховий поліс (договір) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат "Зелена картка" (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка"; д) у разі встановлення на транспортному засобі розпізнавального знака "Водій з інвалідністю" - документ, що підтверджує інвалідність водія або пасажира (крім водіїв з явними ознаками інвалідності або водіїв, які перевозять пасажирів з явними ознаками інвалідності).
Частиною 1 ст. 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
Відповідно до ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи, зокрема про порушення правил дорожнього руху, в тому числі за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до п.4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за №1408/27853 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Також, згідно з п. 9 ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи: застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до змісту ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст.74 КАС України).
Відповідно до ст. 251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, іншими доказами, перелік яких не вичерпний.
Позивачем не надано суду жодного доказу та не викладено обставин, які підтверджували б неправомірність дій відповідача та відсутність в діях позивача порушення ПДР.
Разом із тим, відповідачем надано відеозапис на якому зафіксовано, що позивач дійсно не пред'явив чинний страховий поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса на вимогу представника поліції. У зв'язку з відмовою надавати страховий поліс, інспектором Кузьменко Д.О. було роз'яснено позивачу, що відносно нього буде складено постанову за порушення вимог п.2.4.а. ПДР, роз'яснено права у відповідності до ст. 268 КУпАП, надано можливість скористатись правовою допомогою. Даний доказ є належним та допустимим та в повній мірі доводить наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП.
Також позивачем не надано доказів, що він є особою, яка підпадає під дію Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» в якому зазначено вичерпний перелік фізичних осіб, які мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу (стаття 14 даного Закону), а тому доводи позивача про не розгляд клопотання та ненадання йому захисника для безоплатної правової допомоги, є безпідставними.
Суд звертає увагу на те, що незгода позивача з поставленим йому в провину порушенням ПДР не звільняє його від обов'язку виконати вимоги посадової особи поліції щодо перевірки документів. Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 464/1470/17 та від 24.01.2019 у справі № 201/6167/17.
Крім того, у Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №161/11159/16-а дійшов до висновку, що положеннями статті 53 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено право органів Національної поліції перевіряти певність чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, а підпунктами 2.1, 2.4 ПДР України встановлено безпосередній обов'язок водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред'явити такий поліс.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.11.2018 у справі 465/6677/16-а та у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 24.01.2019 по справі №201/6167/17, постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 08.11.2018 по справі №545/1792/16-а, постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 21.12.2018 по справі №175/1224/16-а.
Таким чином, суд дійшов висновку, що стягнення відповідачем застосовано без порушень, в межах санкції ч. 1 ст. 126 КУпАП, за якою позивач притягнутий до адміністративної відповідальності, а тому підстави для задоволення позову відсутні, оскільки постанова серії ЕНА №2845793 від 16.08.2024 винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення з дотриманням правил чинного законодавства. Доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем у межах розгляду цієї справи надано не було і судом таких обставин не встановлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, відносяться на рахунок позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 9, 126, 222, 251, 252, 258 КУпАП, ст.ст. 2, 5, 9, 73-76, 77, 241, 242, 243-247, 250, 255, 295, 297 КАС України,-
ухвалив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до поліцейського 1 взводу 2 роти 2 батальйону полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Кузьменка Дмитра Олеговича та Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Майстренко