СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/1108/25
ун. № 759/22158/24
20 березня 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Твердохліб Ю.О.
за участю секретарясудових засідань Вінцковської О.І.
представника позивача ОСОБА_1 ,
представників відповідачів Бовкуна А.С., Соломінчук В.В.,Северин Я.В.
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження клопотання представника позивача ОСОБА_1 про призначення судово-психологічної експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Ліцея №196 Святошинського району м. Києва, Святошинської районної організації профспілки працівників освіти та науки в м. Києві про визнання протиправним наказу про звільнення через прогул, встановлення факту цькування роботодавцем робітника, стягнення з роботодавця відшкодування шкоди, завданої цькуванням, витребування ненаданих працівнику документів,
У жовтні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду, через систему електронний суд, з позовом до Ліцея №196 Святошинського району м. Києва, Святошинської районної організації профспілки працівників освіти та науки в м. Києві про визнання протиправним наказу про звільнення через прогул, встановлення факту цькування роботодавцем робітника, стягнення з роботодавця відшкодування шкоди завданої цькуванням, витребування ненаданих працівнику документів.
Протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 23.10.2024 року визначено головуючого суддю Ключника А.С.
Протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 23.10.2024 року визначено головуючого суддю Ключника А.С.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 15.11.2024 року суддя Ключник А.С. заявив самовідвід від розгляду позовної заяви та справу передано до канцелярії суду для визначення головуючого судді у справі в порядку, встановленому статтею 33 ЦПК України.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.11.2024 року визначено головуючого суддю Твердохліб Ю.О. та справу передано судді.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 19.11.2024 року у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору в частині позовних вимог про відшкодування витрат на лікування, понесених позивачем внаслідок завданої йому цькуванням шкоди відмовлено, позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати п'яти днів.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 25.11.2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовче засідання.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 21.01.2025 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 про призначення судово-психологічної експертизи залишено без задоволення.
20.03.2025 року представник позивача Книш Н.І. подал до суду повторно клопотання про призначення судово-психологічної експертизи.
В обґрунтування клопотання зазначає, що позовні вимоги вмотивовано, в тому числі, цькуванням роботодавцем позивача, в тому числі психологічним, з реальними наслідками - шкодою психічному здоров'ю позивача. Слід врахувати, що позивачем зазначено різні позовні вимоги, і лише для перевірки вимог про стягнення шкоди та встановлення факту цькування необхідно провести запитувану експертизу. Позивач стверджує, що внаслідок цькування позивача, його психічному здоров'ю було нанесено реальну шкоду. Даний факт підтверджено медичною документацією: висновком психіатра. Психіатр систематично підтверджує наявність погіршення психічного здоров'я позивача. У виписці встановлено діагноз: F43.0 Гостра реакція на стрес, F48.0 Неврастенія, F51.2 Порушення режиму сну та неспання неорганічної етіології, Z00.4 Загальне психіатричне обстеження не класифіковане в інших рубриках, Z56 Інша фізична і психічна напруга в роботі.Позивач розуміє, що граничний розмір відшкодування шкоди здоров'ю, яке може присудити суд, обмежений законом, про що позивач зазначив у позові. Однак, визначення глибини завданої шкоди психічному здоров'ю позивача є важливим елементом доказування, бо чим істотнішою є завдана психічному здоров'ю позивача шкода, тим більше порушене право позивача.
20.03.2025 року до суду від представника Ліцея №196 Святошинського району м. Києва Бовкуна А.С. надійшли заперечення на клопотання про призначення експертизи. Вказує, що клопотання, вважає необґрунтованим та спрямованим на затягування судового процесу суд надавав позивачу та його представникам час та можливість для усунення недоліків попереднього клопотань, зокрема, для належного обґрунтування клопотання, визначення чітких, конкретних та релевантних питань, які б дозволили експертам надати висновки, що мають значення для справи, а також надання доказів на підтвердження необхідності проведення експертизи. Незважаючи на це, доводи представника позивача у повторному клопотанні фактично зводяться до критики попереднього рішення суду про відмову у призначенні експертизи та незгоди з ним, без наведення жодних нових доводів чи обставин.
Переконані, що незгода позивача з раніше ухваленим рішенням не є підставою для його перегляду чи повторного розгляду питання, яке суд вже вирішив. Крім того, представник позивача у клопотанні зазначає, що метою проведення судово-психологічної експертизи є встановлення факту впливу протиправних дій роботодавця на його психічне здоров'я. Однак, запропоновані позивачем питання експертам не дозволяють досягти цієї мети. Питання сформульовані таким чином, що навіть у разі надання на них позитивних відповідей, не буде встановлено причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача та негативними змінами у психічному стані позивача.
У підготовчому засіданні представник позивача підтримала клопотання та просила його задовольнити.
Представники відповідачів у підготовчому засіданні заперечували проти призначення у справі судово-психологічної експертизи.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у справі, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" від 01.06.2006, яке відповідно до положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується судом як джерело права, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Відповідно до ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
Відповідно до ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.
При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд.
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Частиною 1 ст. 113 ЦПК України якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).
З огляду на наведене, для всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи по справі необхідно призначити судову-психологічну експертизи, оскільки для правильного вирішення заявлених вимог необхідні спеціальні знання, та на час проведення експертизи зупинити провадження у справі.
При цьому, суд зазначає, що зупинення провадження у даній справі є виправданим, оскільки зможе забезпечити ухвалення законного та справедливого рішення у справі, а також забезпечити захист прав як позивача, так і відповідача, буде дотримано принцип правової визначеності та справедливості. Жодне своєчасне вирішення спору не може бути виправдане, якщо рішення у справі буде несправедливим, а отже, - буде ухвалене з порушенням принципу верховенства права.
Також, суд бере до уваги, що як зазначено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.08.2019 у справі справа № 509/105/14-ц провадження № 61-13577св18) витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести сторона, яка заявила клопотання про проведення судової експертизи, а якщо таке клопотання заявлено двома сторонами, то витрати несуть обидві сторони порівну.
Керуючись ст. ст. 103-109, 259-260 ЦПК України, суд
Клопотання представника позивача ОСОБА_1 про призначення судово-психологічної експертизи задовольнити.
Призначити у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Ліцея №196 Святошинського району м. Києва, Святошинської районної організації профспілки працівників освіти та науки в м. Києві про визнання протиправним наказу про звільнення через прогул, встановлення факту цькування роботодавцем робітника, стягнення з роботодавця відшкодування шкоди, завданої цькуванням, витребування ненаданих працівнику документів, судово-психологічну експертизу, проведення якої доручити експертам державної установи "Інституту судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України" (м.Київ, вул. Кирилівська, 103-A).
На розгляд експерта поставити наступні питання:
- чи є ситуація, що досліджується за справою щодо цькування позивача, психотравмуючою для ОСОБА_2 , чи завдано йому внаслідок зазначеної ситуації страждання (моральна шкода)?;
- чи має особа ОСОБА_2 зміни в психоемоційному стані, соціальному функціонуванні, якості життя внаслідок роботи у Ліцеї №196 міста Києва станом на дату звільнення, вересень 2024 року?
- чи спричинено ОСОБА_2 внаслідок ситуації, що досліджується у справі, страждання (моральна шкода) та який можливий розмір становить грошова компенсація за завдані ОСОБА_2 страждання (моральну шкоду)?
Попередити експертів про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків, згідно з статтями 384, 385 Кримінального кодексу України.
Встановити розумні строки проведення експертизи.
У розпорядження експертів надати матеріали цивільної справи № 759/22158/24.
Роз'яснити сторонам, що відповідно до положень ст. 109 ЦПК України, у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Витрати за проведення експертизи покласти на позивача ОСОБА_2 .
На час проведення експертизи провадження у справі зупинити.
Ухвалу може бути оскаржена до Київського апеляційного суду в частині зупинення провадження в справі шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів.
Текст ухвали складено 20.03.2025 року.
Суддя Ю.О. Твердохліб