Справа № 308/3919/25
20 березня 2025 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Іванов А.П., розглянувши заяву керівника Ужгородської окружної прокуратури Домніцького Ю. про вжиття заходів забезпечення позову, подану разом з позовною заявою керівника Ужгородської окружної прокуратури в інтересах держави до Ужгородської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, витребування земельних ділянок та скасування державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна,
встановив:
18.03.2025 до суду надійшов вищевказаний позов разом із заявою про забезпечення такого, в якому позивач просить:
Накласти арешт на земельну ділянку за кадастровим номером земельні ділянки з кадастровими номерами 2110100000:15:001:0239 та 2110100000:15:001:0240, належні ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .
Накласти арешт на торгове приміщення площею 8,8 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1016311821101), належне ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .
Заборонити ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , іншим фізичним і юридичним особам на час розгляду та до набрання законної сили рішенням суду у справі здійснювати будь-які підготовчі чи будівельні роботи на земельних ділянках з кадастровими номерами 2110100000:15:001:0239 та 2110100000:15:001:0240.
Заборонити Державній інспекції архітектури та містобудування України та її територіальним структурним підрозділам, а також Управлінню державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради на час розгляду та до набрання законної сили рішенням суду у справі здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо проведення будівництва об'єктів нерухомості і введення їх в експлуатацію на земельних ділянках з кадастровими номерами 2110100000:15:001:0239 та 2110100000:15:001:0240.
Заборонити ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , іншим фізичним і юридичним особам на час розгляду та до набрання законної сили рішенням суду у справі здійснювати будь-які дії щодо поділу, об'єднання, зміни цільового призначення, передачі в оренду чи на іншому праві користування, відчуження, передачі в заставу, іпотеку тощо щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 2110100000:15:001:0239 та 2110100000:15:001:0240.
Заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки земельних ділянках з кадастровими номерами 2110100000:15:001:0239, 2110100000:15:001:0240 та будь-яких об'єктів нерухомого майна них.
Заява вмотивована тим, що опрацюванням генерального плану міста Ужгород та детального плану території, обмеженої площею Кирила і АДРЕСА_1 , 8-го березня (до АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , затвердженого рішенням Ужгородської міської ради від 04.06.2020 №1987, встановлено, що земельна ділянка земельна ділянка накладається на землі загального користування, а саме - на пішохідну частину площі Кирила і Мефодія у м. Ужгороді. Водночас встановлено, що право приватної власності ОСОБА_1 на торгове приміщення площею 8,8 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі, зокрема, декларації про готовність об'єкта до експлуатації № ЗК 142133330615 від 30.08.2013. Відповідно до Реєстру дозвільних документів декларація про готовність об'єкта до експлуатації з вказаним номером видана Управлінням ДАБІ у Закарпатській області 28.11.2013 на інший об'єкт за іншою адресою: АДРЕСА_4 . Отже, відчуження земельної ділянки відбулося всупереч затвердженої містобудівної документації та з порушеннями вимог ст. 83, 123, 127, 134 Земельного кодексу України, Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Вказані обставини свідчать про наявність дійсного спору, а тому є обґрунтовані підстави для вжиття заходів щодо забезпечення позову. Необхідно зауважити, що шляхом перевірки відомостей, які містяться в Реєстрі будівельної діяльності, за параметром пошуку «адреса - АДРЕСА_1 » виявлено інформацію про зареєстроване Виконавчим комітетом Ужгородської міської ради Управління державного архітектурно-будівельного контролю повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 11.03.2024 за №ЗК051240307715 «Реконструкція власного торгового приміщення під торговий павільйон по АДРЕСА_1 »; замовник - ОСОБА_2 » кадастрові номера земельних ділянок 2110100000:15:001:0240 та 2110100000:15:001:0239. Про намір забудови спірних земельних ділянок також вказує видача містобудівних умов та обмежень MU01:0625-3681-3799-1472 від 18.01.2024
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 153 ЦПК України розгляд заяви про забезпечення позову здійснюється судом без повідомлення учасників справи.
Суд, дослідивши матеріали заяви, матеріали цивільної справи, дійшов до наступного висновку.
Згідно з положень ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з положень п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст.149 ЦПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 150 ЦПК України суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача та інших учасників справи від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу та іншим учасникам справи реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Н. проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Предметом позову у вказаній цивільній справі є визнання незаконним та скасування рішення Ужгородської міської ради № 1483 від 28.09.2023 «Про приватизацію земельної ділянки несільськогосподарського призначення шляхом викупу»; витребування від ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , земельні ділянки з кадастровими номерами 2110100000:15:001:0239 площею 0,0040 га та 2110100000:15:001:0240 площею 0,0040 га на користь територіальної громади міста Ужгорода; скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , на торгове приміщення площею 8,8 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1016311821101)
На підтвердження зазначених обставин суду надано ряд документів, з яких зокрема вбачається, що рішеннями міської ради № 638 від 03.02.2022 та № 1280 від 04.05.2023 між органом місцевого самоврядування та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі № 2414 від 19.05.2023, відповідно до якого ОСОБА_1 передано в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:15:001:0222 площею 0,0080 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі в АДРЕСА_1 . Після цього на підставі рішення Ужгородської міської ради № 1483 від 28.09.2023 між органом місцевого самоврядування та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки № 438 від 10.10.2023, відповідно до якого міська рада відчужила земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:15:001:0222 площею 0,0080 га на користь ОСОБА_1 . Підставою для надання земельної ділянки в оренду та, в подальшому, у власність ОСОБА_1 слугувало те, що на земельній ділянці нібито розташоване належне йому торгове приміщення площею 8,8 кв. м. На підставі договору дарування земельної ділянки від 14.11.2023 № 3663 ОСОБА_1 відчужив вказану земельну ділянку на користь ОСОБА_2 . Надалі 28.11.2023 ОСОБА_2 здійснив поділ земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:15:001:0222 площею 0,0080 га на дві земельні ділянки з кадастровими номерами 2110100000:15:001:0239 площею 0,0040 га та 2110100000:15:001:0240 площею 0,0040 га. Водночас встановлено, що право приватної власності ОСОБА_1 на торгове приміщення площею 8,8 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі, зокрема, декларації про готовність об'єкта до експлуатації № ЗК 142133330615 від 30.08.2013. Відповідно до Реєстру дозвільних документів декларація про готовність об'єкта до експлуатації з вказаним номером видана Управлінням ДАБІ у Закарпатській області 28.11.2013 на інший об'єкт за іншою адресою: АДРЕСА_4 .
Враховуючи викладене, з наведених у заяві про вжиття заходів забезпечення позову фактів та обґрунтувань вбачається, що предмет позову та заявлені позивачем заходи забезпечення позову є взаємопов'язаними, а невжиття вказаних заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав учасників справи, за захистом яких такі звернулися до суду або були залучені судом, зокрема й третьої особи.
Беручи до уваги предмет даного позову, наведені докази та обґрунтування заявлених вимог у заяві щодо забезпечення позову, їх розумність та адекватність, наявність зв'язку між заходом до забезпечення позову та предметом позовних вимог, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів учасників справи, зокрема держави, шляхом попередження забудови спірної земельної ділянки, що може призвести до неможливості реального п оновлення інтересів власника земельної ділянки - територіальної громади м. Ужгорода, витребування земельної ділянки у придатному для використання стані, а також унеможливить або ускладнить виконання рішення суду, суд вважає за можливе вжити заходів забезпечення позову у виді накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами 2110100000:15:001:0239 та 2110100000:15:001:0240 та на торгове приміщення площею 8,8 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1016311821101), заборонити здійснювати будь-які підготовчі чи будівельні роботи на вказаних земельних ділянок, здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо проведення будівництва об'єктів нерухомості і введення їх в експлуатацію на земельних ділянках, а також заборонити вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо вказаних об'єктів нерухомості.
Вирішуючи питання про необхідність застосування зустрічного забезпечення суд виходить з того, що на час вирішення клопотання про забезпечення позову, у суду відсутні відомості про існування визначених ч. 3 ст. 154 ЦПК України обставин, за наявності яких, суд зобов'язаний застосувати зустрічне забезпечення.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 149-159 ЦПК України, суд
постановив:
Накласти арешт на:
земельні ділянки з кадастровими номерами 2110100000:15:001:0239 та 2110100000:15:001:0240, належні ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ;
торгове приміщення площею 8,8 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1016311821101), належне ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .
Заборонити ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , іншим фізичним і юридичним особам здійснювати будь-які підготовчі чи будівельні роботи на земельних ділянках з кадастровими номерами 2110100000:15:001:0239 та 2110100000:15:001:0240.
Заборонити Державній інспекції архітектури та містобудування України та її територіальним структурним підрозділам, а також Управлінню державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо проведення будівництва об'єктів нерухомості і введення їх в експлуатацію на земельних ділянках з кадастровими номерами 2110100000:15:001:0239 та 2110100000:15:001:0240.
Заборонити ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , іншим фізичним і юридичним особам здійснювати будь-які дії щодо поділу, об'єднання, зміни цільового призначення, передачі в оренду чи на іншому праві користування, відчуження, передачі в заставу, іпотеку тощо щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 2110100000:15:001:0239 та 2110100000:15:001:0240.
Заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки земельних ділянках з кадастровими номерами 2110100000:15:001:0239, 2110100000:15:001:0240 та будь-яких об'єктів нерухомого майна них.
Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Стягувач: Закарпатська обласна прокуратура (код ЄДРПОУ 02909967, місцезнаходження: 88000, Закарпатська обл., місто Ужгород, вул. Коцюбинського, буд. 2 А)
Боржник: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , мешканець АДРЕСА_5
ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , мешканець АДРЕСА_5 .
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду А.П. Іванов