Єдиний унікальний номер: 378/342/25
Провадження № 3/378/130/25
21.03.2025 року селище Ставище
Суддя Ставищенського районного суду Київської області Марущак Н. М., розглянувши матеріали, які надійшли від Батальйону № 2 полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП НП України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , за ст. 173 КУпАП,
За протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 330767 від 17.03.2025 ОСОБА_1 17 березня 2025 року о 16 год 20 хв., знаходячись в смт. Ставище по вул. Цимбала Сергія 54, вчинив дії дрібного хуліганства, а саме зневажливо та нецензурною лайкою виражався у бік поліцейського, чим порушив громадський порядок та спокій гроадян, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП не визнав, суду пояснив, що 17 березня 2025 року близько 16 год. він, керуючи автомобілем в смт. Ставище по вул. Цимбала Сергія, зупинився в центрі неподалік круга біля магазинів, відразу перед ним зупинився службовий автомобіль поліцейських, які йому повідомили, що він перед даною зупинкою перед пішохідним переходом здійснив зупинку на відстані менше як 10 м, на що він пояснив, що фактично він зупинився в зазначеному місці, щоб пропустити пішохода, та в цей час з автомобіля вийшла жінка-пасажир. Фактично з вказаного приводу між ними відбувалась суперечка, при цьому він лише намагався довести поліцейським відсутність порушення ПДР в його діях, вимагав надати доказ вчинення такого порушення (відеозапис). При цьому він в бік поліцейських нецензурною лайкою не виражався. Фактично відносно нього поліцейським, який зазначив, що розпочинає відносно нього розгляд справи за порушення правил зупинки, постанова не була винесена. Натомість йому було повідомлено, що відносно нього буде складено протокол за дрібне хуліганство.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , суд приходить до наступного.
Статтею 7 КпАП України визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. ст. 245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Положеннями статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 62 Конституції України передбачає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Відносно ОСОБА_1 складено протокол за ст. 173 КУпАП.
Відповідно до ст 173 КУпАП дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Враховуючи положення ст. 173 КУпАП дрібне хуліганство відноситься до правопорушень, які посягають на громадський порядок.
Як вбачається з диспозиції ст. 173 КУпАП дрібне хуліганство - нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Безпосереднім об'єктом охорони за ст. 173 КУпАП є громадський порядок.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій. Відмінною особливістю дрібного хуліганства від хуліганства, що наказується в кримінальному порядку, є те, що воно не має характеру грубого порушення громадського порядку, яке причиняє суттєву шкоду суспільним відносинам, правовим та законним інтересам громадян.
Громадське місце - частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під'їзди, а також підземні переходи, стадіони. Зокрема, громадським місцем є ліфт, таксофон, приміщення та територія закладів охорони здоров'я, навчальних закладів, дитячих майданчиків, спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, закладів фізичної культури і спорту, під'їзди житлових будинків, підземні переходи, транспорт загального користування, що використовується для перевезення пасажирів, приміщення закладів ресторанного господарства, об'єктів культурного призначення, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ, стаціонарно обладнані зупинки маршрутних транспортних засобів, приміщення підприємств, установ та організацій усіх форм власності, готелів та аналогічних засобів розміщення громадян, гуртожитків, аеропортів та на вокзалів.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Підтримання громадського порядку є одним із важливих чинників захисту честі, гідності, здоров'я, безпеки громадян, їх спокійного відпочинку та безперешкодної праці, втілення інших природних, соціальних і культурних прав членів людської спільноти.
Хуліганство з об'єктивної сторони полягає в посяганні на ці правоохоронювані цінності.
Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, безпричинно, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою.
Суб'єктивна сторона цього правопорушення характеризується наявністю вини. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення буде порушено громадський порядок і прагне саме до цього.
За протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 330767 від 17.03.2025 про притягнення останнього до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП останній 17 березня 2025 року о 16 год. 20 хв., знаходячись в смт. Ставище по вул. Цимбала Сергія 54, вчинив дії дрібного хуліганства, а саме, зневажливо та нецензурною лайкою виражався у бік поліцейського, чим порушив громадський порядок та спокій громадян.
Зі змісту цього протоколу неможливо зрозуміти об'єктивну сторону правопорушення, яка повинна бути чіткою, зрозумілою та не викликати сумнівів.
Диспозиція ст. 173 КУпАП передбачає, що об'єктивна сторона складу дрібного хуліганства складається з самостійних альтернативних діянь: 1) нецензурна лайка в громадських місцях; 2) образливе чіпляння до громадян; 3) інші подібні дії, за умови, що кожне із цих діянь порушує громадський порядок і спокій громадян, а обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони цього правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії. При цьому, норма ст.173 КУпАП визначає, що кожна кваліфікуюча ознака повинна бути поєднана з порушенням громадського порядку і спокою громадян, а також вчинена з хуліганських мотивів. У кожному конкретному випадку це потребує з'ясування і конкретизації.
Всупереч цьому, матеріалами справи не підтверджується обов'язкова складова об'єктивної сторони - порушення громадського поряду і спокою громадян з хуліганських мотивів.
Також, характерною ознакою правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП є наявність потерпілого та порушення суспільних відносин.
Однак, належних та допустимих доказів в підтвердження вищезазначених ознак матеріали справи не містять.
На обґрунтування вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, матеріали справи містять відеозапис з боді-камер поліцейських та рапорти поліцейських, на підставі яких складено протокол про адміністративне правопорушення від 17.03.2025.
Справа про адміністративне правопорушення вирішується судом виключно в межах протоколу про адміністративне правопорушення. З урахуванням того, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, який офіційно засвідчує факт вчинення особою неправомірних дій і є одним із джерел доказів та підставою подальшого провадження у справі, суд вважає, що складений стосовно ОСОБА_1 протокол не може бути визнаний належним та достатнім доказом наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Сам лише факт наявності між поліцейськими та ОСОБА_1 конфліктної ситуації з приводу правомірності останнім зупинки не може свідчити про вчинення дрібного хуліганства в розумінні вимог ст. 173 КУпАП.
В п. 1 статті 247 КУпАП зазначено, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, зокрема, у випадках: 1) якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи, або самовільно залишила місце для утримання військовополонених; 2) якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.
З вказаного відеозапису не вбачається, що ОСОБА_1 у зазначений в протоколі день та час, вчиняв дії, які б вказували на порушення ним вимог ст. 173 КУпАП.
Зокрема, з вказаного відеозапису вбачається, що між ОСОБА_1 та працівниками поліції фактично відбулась суперечка з приводу правомірності дій поліцейських по відношенню до нього. Відповідно до відеозапису службовий автомобіль поліцейських зупинився перед автомобілем, в якому за кермом перебував ОСОБА_1 , якому поліцейські повідомили, що він перед даною зупинкою перед пішохідним переходом здійснив зупинку на відстані менше як 10 м, на що той пояснив, що фактично він зупинився в зазначеному місці, щоб пропустити пішохода. Водій доводив поліцейським відсутність порушення ПДР в його діях, вимагав надати доказ вчинення такого порушення (відеозапис). Фактично відносно ОСОБА_1 поліцейським, який зазначив, що розпочинає відносно нього розгляд справи за порушення правил зупинки, постанова не була винесена. Натомість водію було повідомлено, що відносно нього буде складено протокол за дрібне хуліганство.
Проте, прямих висловлювань безпосередньо ні в сторону поліцейського, ні в сторону інших громадян, нецензурною лайкою зі сторони ОСОБА_1 , не встановлено, тобто, не встановлено тих обставин, які зазначені у протоколі та у рапортах поліцейських.
Відповідно до відеозапису на оптичному диску з бодікамери, дослідженого судом, вбачається що ОСОБА_1 , не попереджали про припинення будь якого правопорушення, як зазначено в рапортах поліцейських.
Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
У рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом».
З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять доказів, які б поза розумним сумнівом доводили вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
У зв'язку з викладеним провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. ст. 173, 245, 247, 280, 283-285 КУпАП, суд
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Ставищенський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Н. М. Марущак