Справа № 493/2159/24
Провадження № 2/493/269/25
21 березня 2025 року м. Балта Одеської області
Балтський районний суд Одеської області в складі:
головуючого - судді Волошина І.С.
секретаря судового засідання Доскоч А.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балта цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини,
30 грудня 2024 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Павленко А.Л. звернулася до Балтського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 05.08.2006 року вона з відповідачем зареєстрували шлюб у Третьому відділі реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління юстиції м. Одеси, актовий запис №299.
Сімейне життя з відповідачем у неї не склалося, почуття поваги та кохання один до одного втрачено. Подальше спільне життя як подружжя та збереження шлюбу буде суперечити інтересам позивача. На даний момент шлюб носить формальний характер, тому подальше сумісне життя та збереження сім'ї є неможливим.
Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з позивачем. В свою чергу відповідач не сплачує аліменти на сина, не надає додаткової допомоги на його утримання. Позивач витрачає багато коштів на утримання дитини, а саме: купівля одягу, взуття на всі сезони, витрати на навчання, оздоровлення, харчування, мобільний зв'язок, придбання технічних засобів для навчання, додаткові заняття для розвитку дитини, репетири. Так як позивач офіційно не працевлаштований та приховує свої статки, позивач вважає за достатнім стягувати з відповідача аліменти на утримання сина в твердій грошовій сумі - 6000 грн.
Враховуючи викладене, позивач просить суд розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 ; після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_4 »; стягувати з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі в розмірі 6000 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 29.12.2024 року до досягнення повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 ; стягнути з ОСОБА_2 судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
Позивач та її представник в судове засідання не з'явилися, але у позовній заяві представник позивача просила суд розгляд справи здійснювати за їх відсутності, зазначивши, що не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву та будь-яких заяв чи клопотань до суду не подав, про поважність причин своєї неявки в судові засідання суду не повідомив.
У зв'язку з неявкою в судові засідання відповідача та неповідомленням суду про поважність причин своєї неявки, ненаданням відповідачем відзиву на позов судом застосовано відповідно до ст.280 ЦПК України заочний розгляд справи.
Відповідач не надав відзив у встановлений судом строк, тому відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судові засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши докази, надані позивачем, і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Із оригіналу свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 05.08.2006 року вбачається, що 05.08.2006 року у Третьому відділі реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління юстиції м. Одеси був зареєстрований шлюб, актовий запис №299, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 15.04.2009 року.
На даний час син проживає разом з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває на її утриманні, що підтверджується копіями довідок про реєстрацію за місцем проживання, виданими Муніципальною адміністрацією Відділу контролю іноземців від 05.09.2024 року (переклад з німецької мови українською мовою виконано в Департаменті перекладів при асоціації перекладачів та філологів перекладачем ОСОБА_6 20.02.2025 року та завірено нотаріально).
В ході розгляду справи судом встановлено, що на даний час шлюбні відносини між сторонами припинені, можливість їх відновлення втрачена.
Відповідно до ч.1 ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно ст.112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Зі змісту ст.21, 24 СК України вбачається, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що шлюб між сторонами носить формальний характер, збереження їх сім'ї є неможливим, а тому є усі підстави для розірвання шлюбу, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам, а також положенням ст.51 Конституції України, відповідно до якої шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Відповідно до ст.113 СК України, особа, яка змінила прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Після розірвання шлюбу позивач просить залишити їй шлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».
Статтею 8 ЗУ «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Згідно ч.2 та 3 ст.150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Ст.180 СК України визначено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно абз.1 та 2 ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч.1 ст.184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Судом не встановлено обставин, передбачених ст.182 СК України, що можуть перешкоджати стягненню з відповідача аліментів у розмірі, визначеному позивачем, тому суд вважає, що з відповідача належить стягувати з відповідача на користь позивача щомісячно аліменти на утримання сина у розмірі 6000 грн., але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати подання позову, а саме з 30.12.2024 року до досягнення повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до п.3 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору під час розгляду справи про стягнення аліментів.
Згідно ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли.
Оскільки позивач при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів звільнена від сплати судового збору, з відповідача слід стягнути судовий збір на користь Державної судової адміністрації України в сумі 1211,20 грн.
Суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць (п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України).
Одночасно з вимогами про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини, представником позивача заявлено також вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача половини від суми судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, а саме судового збору в розмірі 484 грн. 48 коп. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн. 00 коп.
За положеннями ч.1, п.1 ч.3 ст.33 та ч.ч.1-3 ст.137 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи. До витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Із матеріалів справи вбачається, що на підставі договору про надання правової допомоги № 129/12 від 29.12.2024 року, рахунок-фактури №129/12-1 від 29.12.2024 року, Акту наданого обсягу правової допомоги №1 від 26.02.2025 року до Договору №129/12 «Про надання правової допомоги» від 29.12.2024 року та платіжної інструкції № @2PL253722 від 30.12.2024 року розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу з відповідача складає 10000 грн.
За подачу даного позову до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн., що підтверджується копією платіжної інструкції №0.0.1099993570.1 від 29.12.2024 року.
Суд, дослідивши докази в їх сукупності, враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, вважає за необхідне задовольнити клопотання позивача та стягнути з відповідача на її користь половину від суми судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, а саме судового збору в розмірі 484 грн. 48 коп. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн. 00 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.21, 24, 110, 112-114, 150, 180, 182, 184 СК України, ст.81, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274-279, 280, 430 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити повністю.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 05.08.2006 року у Третьому відділі реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління юстиції м. Одеси, актовий запис №299.
Після розірвання шлюбу залишити позивачу шлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».
Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ) щомісячно аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 6000 грн., але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 30.12.2024 року і до досягнення сином ОСОБА_7 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ) судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме судовий збір 484 грн. 48 коп., витрати на професійну правничу допомогу 5000 грн. 00 коп. а разом 5484 (п'ять тисяч чотириста вісімдесят чотири) грн. 4 8 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Державної судової адміністрації України судовий збір в сумі 1211,20 грн (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ/ 22030106; код отримувача ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку (стандарт IBAN): UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30-ти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо заяви про перегляд заочного рішення або апеляційну скаргу не було подано, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне рішення складено 21.03.2025 року.