Справа № 132/895/25
1-кс/132/146/25
Ухвала
Іменем України
21 березня 2025 року м. Калинівка
Слідчий суддя Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні в місті Калинівці клопотання старшого дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 1 Хмільницького районного відділу поліції ГУНП України у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025025220000026 від 19.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, про арешт тимчасово вилученого майна,
До Калинівського районного суду Вінницької області 20.03.2025 надійшло клопотання старшого дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 1 Хмільницького районного відділу поліції ГУНП України у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025025220000026 від 19.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, про арешт тимчасово вилученого майна.
Згідно із копотанням у ньому висловлене прохання накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме на вилучений 19.03.2025 в ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , полімерний пакет із речовиною рослинного походження зеленого кольору, яку було поміщено до спецпакету НПУ CRI 1029724.
Це клопотання мотивовано тим, що 19.03.2025 до чергової частини відділення поліції №1 надійшло повідомлення про те, що працівниками поліції по вул. Анатолія Обухова в м. Калинівка, Хмільницького району, Вінницької області зупинено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на запитання працівників поліції повідомив, що має при собі заборонену до обігу наркотичну речовину.
При виїзді слідчо-оперативної групи, під час проведення огляду місця події в період часу з 10:36 год. по 11:05 год., ОСОБА_5 , перебуваючи на дорозі по вул. Анатолія Обухова, біля будинку по вул. Медична, 35 в м. Калинівка, Хмільницького району, Вінницької області з лівої зовнішньої кишені своєї куртки добровільно видав працівникам поліції пачку від цигарок «Bond», в середині якої знаходився полімерний пакет із речовиною рослинного походження зеленого кольору, які було у нього вилучено та поміщено до спецпакету НПУ.
Як пояснив ОСОБА_5 добровільно видану ним речовину рослинного походження у полімерному пакеті в пачці від цигарок він 19.03.2025 знайшов біля смітника неподалік від свого будинку та залишив собі для власного вживання без мети збуту.
Відомості про дане кримінальне правопорушення відповідно до вимог ст. 214 КПК України 19.03.2025 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Постановою старшого дізнавача СД ВП №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 від 19.03.2025вилучений в ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , полімерний пакет із вмістом речовини рослинного походження зеленого кольору, яку поміщено до спецпакету НПУ CRI 1029724 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12025025220000026 від 19.03.2025.
Необхідність у арешті добровільно виданого 19.03.2025 ОСОБА_5 полімерного пакету із вмістом речовини рослинного походження зеленого кольору, обґрунтовується наявністю підстав вважати, що даний пакет із вмістом речовини зеленого кольору є предметом кримінального правопорушення, а отже є речовим доказом, а не застосування такого заходу забезпечення призведе до втрати речових доказів, а настання цих наслідків перешкоджатиме встановленню істини у даному кримінальному провадженні.
У судове засідання старший дізнавач СД ВП № 1 Хмільницького районного ВП ГУНП України у Вінницькій області, підполковник поліції ОСОБА_3 та прокурор Калинівського відділу Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_4 не з'явилися. Про день та час судового засідання вони були повідомлені належним чином. На адресу суду надійшла заява від старшого дізнавача ОСОБА_6 , про розгляд даного клопотання за його відсутності. Прокурор ОСОБА_4 в судове засідання не з'явивлась, відомостей про причини її неявки не надходило.
ОСОБА_5 , якого було належними чином повідомлено про дату і час судового засідання, в судове засідання не з'явився, інформації про причини його неявки не надходило.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
У зв'язку з наведеним, згідно із положеннями ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних не здійснювалося.
Дослідивши клопотання і долучені до нього письмові документи, слідчий суддя дійшов такого висновку.
З доданих до клопотання матеріалів вбачається, що відділенням поліції №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості про яке внесено 19.03.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025025220000026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Згідно із долученим до клопотання витягом від 19.03.2025 до чергової частини відділення поліції №1 надійшло повідомлення про те, що працівниками поліції по вул. Анатолія Обухова в м. Калинівка, Хмільницького району, Вінницької області зупинено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на запитання працівників поліції повідомив, що має при собі заборону до обігу наркотичну речовину.
При виїзді слідчо-оперативної групи, під час проведення огляду місця події в період часу з 10:36 год. по 11:05 год., ОСОБА_5 , перебуваючи на дорозі по вул. Анатолія Обухова, біля будинку по вул. Медична, 35 в м. Калинівка, Хмільницького району, Вінницької області з лівої зовнішньої кишені своєї куртки добровільно видав працівникам поліції пачку від цигарок «Bond», в середині якої знаходився полімерний пакет із речовиною рослинного походження зеленого кольору, які було у нього вилучено та поміщено до спецпакету НПУ.
У матеріалах клопотання наявна копія пояснення ОСОБА_5 від 19.03.2025 згідно із якою він пояснив, що знайшов пачку сигарет біля смітника неподалік від свого будинку, в якій і була речовина рослинного походження (канабіс), яку він залишив для власних потреб без мети подальшого збуту.
Відповідно до заяви ОСОБА_5 від 19.03.2025, він добровільно видав працівникам поліції полімерний пакет з речовиною рослинного походження зеленого кольору.
У долучених до клопотання матеріалах також міститься копія протоколу огляду місця події від 19.03.2025, згідно із яким ОСОБА_7 19.03.2025 пояснив, що вказану речовину рослинного походження зеленого кольору зберігав для власного вживання без мети збуту.
Відповідно до наявної в матеріалах копії постанови від 19.03.2025 старшого дізнавача СД ВП №1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 вилучені 19.03.2025 в ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , полімерний пакет із речовиною рослинного походження зеленого кольору, які поміщено до спецпакету НПУ CRI 1029724,визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12025025220000026.
Положеннями ст. 131 КПК України визначено, що арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження і застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно із ч. 1 ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно із ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (частина третя статті 170 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно із ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Беручи до уваги наведені положення процесуального закону та оцінюючи доводи клопотання слідчого, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність його задоволення з огляду на таке.
Під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025025220000026 встановлено обставини, які вказують на те, що вилучений 19.03.2025 полімерний пакет із вмістом речовини рослинного походження зеленого кольору, який поміщено до спецпакету НПУ CRI 1029724, відповідно до ст. 98 КПК України є речовим доказом у цьому кримінальному провадженні.
Накладення арешту на добровільно видане 19.03.2025 ОСОБА_7 майно, обґрунтовується наявністю підстав вважати, що полімерний пакет із вмістом речовини рослинного походження зеленого кольору, що є об'єктом кримінально-протиправних дій, а отже він є речовим доказом, а не застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді їх арешту може призвести до їх втрати, а настання цих наслідків перешкоджатиме встановленню істини у цьому кримінальному провадженні.
Слідчий суддя виходить з того, що незастосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту цього майна може призвести до його приховування, пошкодження, знищення та відчуження.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 98, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого дізнавача СД ВП № 1 Хмільницького районного відділу поліції ГУНП України у Вінницькій області, підполковника поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025025220000026 від 19.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, про арешт тимчасово вилученого майна, - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме на вилучені 19.03.2025 в ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , полімерний пакет із речовиною рослинного походження зеленого кольору, які було поміщено до спецпакету НПУ CRI 1029724.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1