3/130/100/2025
130/43/25
21.03.2025 р. м. Жмеринка
Суддя Жмеринського міськрайонного суду
Вінницької області Костянтин Шепель,
розглянувши матеріали справ про адміністративне правопорушення, що надійшли з ВП №2 ВРУП ГУНП у Вінницькій області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , не працюючого, - за частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
До Жмеринського міськрайонного суду 7 січня 2025 року надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 152436 від 22 грудня 2024 року, складеного інспектором СРПП ВП №2 ВРУП Бурка Д.В., 22 грудня 2024 року о 21-50 год ОСОБА_1 вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме виражався нецензурною лайкою та виганяв з будинку.
Відповідно до протоколу своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення - вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності), зокрема, психологічного характеру (погрози, образи, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Згідно зі статтею 277 Кодексу України про адміністративні правопорушення, справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, розглядаються протягом доби, однак явка ОСОБА_1 протягом доби з моменту вчинення правопорушення в судове засідання органами поліції забезпечена не була, тому розгляд справи призначено на 5 лютого 2025 року та в подальшому відкладено на 25 лютого та 21 березня 2025 року через неявку ОСОБА_1 до суду.
В судове засідання, призначене на 21 березня 2025 року, ОСОБА_1 не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце його проведення. В протоколі зазначено, що ОСОБА_1 проживає: АДРЕСА_1 . Судова повістка, яка йому направлялась за адресою, вказаною в протоколі, повернулась без вручення, з відміткою на довідці Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою».
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку - суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Отже, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання згідно, і судом вжиті всі передбачені законом заходи для можливості реалізації нею права судового захисту своїх прав і свобод з метою дотримання принципу рівності усіх перед законом.
Відповідно до частини другої статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173-2 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Враховуючи, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності належним чином повідомлена про судове засідання, суддя вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 відповідно до положень статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вина ОСОБА_1 підтверджується достатніми, належними та допустимими доказами по справі, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, в якому ОСОБА_1 поставив свій підпис; письмовим поясненням ОСОБА_2 , у якому вказано, що 22 грудня 2024 року у неї з чоловіком ОСОБА_1 виникло непорозуміння, під час якого він вчинив відносно неї насильство психологічного характеру, ображав нецензурною лайкою та штовхав; письмовим поясненням ОСОБА_1 , у якому він визнав вказані в протоколі обставини та підтвердив, що 22 грудня 2024 року вчинив відносно дружини домашнє насильство психологічного характеру, яке виразилось у образах нецензурною лайкою та штовханні.
Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, вважаю вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доведеною повністю, оскільки останній вчинив домашнє насильство відносно дружини.
При обранні виду адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 , враховую характер вчиненого правопорушення, яке не призвело до тяжких наслідків, дані про особу правопорушника, який не працює, ступінь вини ОСОБА_1 , який вчинив адміністративне правопорушення з прямим умислом, обставину, що обтяжує відповідальність, вчинення правопорушення в стані сп'яніння. Обставин, що пом'якшують відповідальність - не встановлено.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, доходжу висновку, що необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення у виді накладення штрафу.
Керуючись статтями 173-2, 268, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення , суддя -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 340 (триста сорок) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Постанова підлягає зверненню до виконання протягом 3-х місяців з дня її винесення або з дня вирішення скарги в апеляційному порядку.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання, у порядку якого з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначений у постанові про стягнення штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду.
Суддя Костянтин ШЕПЕЛЬ