21.03.2025 Справа № 908/667/25
м. Запоріжжя Запорізької області
Суддя Господарського суду Запорізької області Ярешко Оксана Володимирівна,
розглянувши матеріали заяви (вих. № 188/2/230 від 18.03.2025) Акціонерного товариства “РАЙФФАЙЗЕН БАНК» про забезпечення позову та матеріали позовної заяви в справі № 908/667/25
за позовом: Акціонерного товариства “РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (вул. Генерала Алмазова, буд. 4А, м. Київ, 01011)
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРЕІН-ТРЕЙД» (вул. Новокузнецька, буд. 12, м. Запоріжжя, 69118)
до відповідача-2: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
про солідарне стягнення 772 797,85 грн.
19.03.2025 до Господарського суду Запорізької області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява (вих. № 188/2/229 від 18.03.2025) Акціонерного товариства “РАЙФФАЙЗЕН БАНК» до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРЕІН-ТРЕЙД», відповідача-2: ОСОБА_1 про солідарне стягнення 772 797,85 грн. заборгованості за кредитним договором № 011/10892/01315768 від 10.12.2021.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2025 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/667/25 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.
19.03.2025 до суду від Акціонерного товариства “РАЙФФАЙЗЕН БАНК» разом із позовною заявою надійшла заява (вих. № 188/2/230 від 18.03.2025) про забезпечення позову.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.03.2025, вказану заяву передано на розгляд судді Ярешко О.В.
Згідно заяви про забезпечення позову, заявник просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме майно (транспортні засоби), згідно переліку, що належать на праві власності ОСОБА_2 , в межах вартості майна, що корелюється з визначеною АТ “РАЙФФАЙЗЕН БАНК» ціною позову в розмірі 772797,85 грн. Зустрічне забезпечення просив не застосовувати.
Заява мотивована таким. АТ “РАЙФФАЙЗЕН БАНК» звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до ТОВ «ГРЕІН-ТРЕЙД» (надалі - Позичальник, Відповідач-1) та ОСОБА_1 (надалі - Поручитель, Відповідач-2) з позовом про солідарне стягнення заборгованості за Кредитним договором № 011/10892/01315768 від 10 грудня 2021 року у розмірі 772797,85 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачами порушено умови кредитного договору та договорів поруки. Вимога Банку про погашення заборгованості в розмірі 772792,85 грн., яка була направлена в порядку, визначеному договором, була залишена без виконання. Крім того, з метою досудового врегулювання заборгованості ОСОБА_2 , який виступає в якості поручителя за зобов'язанням ТОВ «ГРЕІН-ТРЕЙД» за договором поруки, було направлено відповідну вимогу, яка так само залишена без відповіді. Виконання в майбутньому судового рішення у даній справі та ефективне поновлення порушених прав Позивача - повернення заборгованості за кредитом у значній сумі, залежить від наявності у Відповідачів майна чи грошових коштів. Кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи (Відповідача 1) з 100% правом голосу є ОСОБА_3 , який є Поручителем та директором ТОВ. ТОВ «ГРЕІН-ТРЕЙД» в Банку обслуговується з 2014. З серпня 2024 суттєво знизились об'єми продажу зерна, тому клієнт переорієнтувався на вантажні перевезення (4 тягача з причепами). Наразі вантажні
перевезення не здійснюються, так як всі водії мобілізовані. Одну одиницю авто вже продано, більшу частину виставлено на продаж. Після реалізації автомобіля на суму 6900,00 доларів США, що еквівалентне 296424,00 грн., жодної суми не надходило на погашення заборгованості за кредитним договором. Окрім того, Поручителем виставлено і інше рухоме майно на реалізацію. Отже після порушення грошових вимог Позичальника ТОВ «ГРЕІН-ТРЕЙД», ОСОБА_3 реалізував свій автотранспортний засіб: вантажний сідловий тягач Freaghtliner, FLC 120, 2006 р.в., білого кольору; держаний номер НОМЕР_1 , що підтверджується інформацією сайтів https://auto.ria.com/ та https://youcontrol.com.ua/. Вищевикладене підтверджується скріншотом оголошення на 03.01.2025 (наразі оголошено неактивне та вибуло) та інформаційною довідкою про зареєстрований транспортний засіб. Натомість після реалізації зазначеного автотранспортного засобу кошти на погашення заборгованості до Банку не надходили. Крім того, 24.02.2025 Позичальником ТОВ «ГРЕІН-ТРЕЙД» в особі директора ОСОБА_4 було направлено на адресу Банку заяву про зняття обтяження з майна, яке виступало забезпеченням по Кредитним договорам. Вказане дає підстави для висновку про початок агресивного виведення майна ОСОБА_5 для ускладнення можливості Банку погасити заборгованість при ухваленні рішення суду про стягнення заборгованості. Позивач вважає, що для забезпечення виконання рішення Господарського
суду Запорізької області по даній справі, необхідним є вжиття судом заходів забезпечення позову, що гарантуватиме виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Накладення арешту на майно є реальним способом забезпечення виконання судового рішення і захисту прав та інтересів Позивача. Зважаючи на те, що на спірному майну відсутні будь-які обмеження щодо його відчуження Відповідачем-2, останній, без жодних перешкод, може його відчужити до ухвалення рішення у даній справі, що унеможливить поновлення прав та інтересів позивача. Здійснити оцінку майна, Банк не має змоги, адже заявнику не було надано доступу до даних транспортних засобів. Окрім того, у випадку задоволення позовної заяви, виконавцем буде вчинено ряд заходів для проведення оцінки майна, що не суперечить нормам чинного законодавства України. Забезпечення позову - це тимчасові заходи, що можуть забезпечити виконання рішення суду, у випадку його ухвалення на користь Банку. Звернув увагу про неможливість подання прямих доказів щодо підготовки та наміру ОСОБА_4 відчужити вказане майно з метою унеможливити виконання ймовірного судового рішення у даній справі, так як про такі дії Відповідачі не повідомляють сторін по справі.
Розглянувши заяву про забезпечення позову та додані до неї докази, матеріали позовної заяви, суд вбачає підстави для задоволення заяви, виходячи з такого.
Згідно ч. 1 ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 140 ГПК). Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. (ч. 1 ст. 116 ГПК).
Відповідно ч. 2 ст. 136 ГПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно ч.ч. 5, 6 ст. 140 ГПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.
Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (п. 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17).
Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами (п. 27 постанови Верховного Суду від 04.05.2023 у справі № 916/3710/22).
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами, адекватними відповідно до вимог, на забезпечення яких він вживається, повинні узгоджуватись з предметом та підставами позову, можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати права інших осіб.
Предметом позову в справі № 908/667/25, згідно позовної заяви, є солідарне стягнення з відповідачів-1,2 заборгованості, що виникла за кредитним договором. До позовних матеріалів додано копії вимог, що надсилалися Банком відповідачам-1,2 про погашення заборгованості, які останніми були залишені без відповіді та задоволення.
Суд зазначає, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору.
Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод “Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.
Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 викладена правова позиція, що вимога про надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Суд зазначає, що можливість відповідача-2 у будь-який момент розпорядитися належним йому рухомим майном є беззаперечною, а тому в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду (пункт 43 рішення у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004).
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Згідно листа Головного сервісного центру МВС від 24.02.20254, в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів на ім'я МЕХТІЄВА Т.А. станом на 24.02.2025 внесені реєстраційні дії відносно транспортних засобів, на які позивач просить накласти арешт (згідно переліку). Зазначено про відсутність в ЄДРТЗ відомостей про транспортні засобі, зареєстровані станом на 24.02.2025 за ТОВ «ГРЕІН-ТРЕЙД».
Враховуючи предмет та підстави заявленого позову, наведені в заяві обставини, які підтверджені доказами, що додані до заяви, суд вважає, що можливе розпорядження відповідачем-2 під час судового розгляду цієї справи рухомим майном істотно ускладнить чи навіть унеможливить ефективний захист та поновлення порушених інтересів позивача в рамках цього позовного провадження та призведе до необхідності звертатися з новим позовом. У випадку арешту належного відповідачу-2 рухомого майна, це майно залишається у власності відповідача-2. Немає підстав вважати, що застосування такого заходу забезпечення позову призведе до невиправданого обмеження прав ОСОБА_4 чи третіх осіб, оскільки рухоме майно залишається у володінні та користуванні відповідача-2, а можливість розпоряджатися обмежується лише на певний час.
Суд також враховує, що письмові вимоги позивача про погашення заборгованості за кредитним договором відповідачами-1,2, були залишені без відповіді та задоволення. Позовні матеріали не містять доказів того, що відповідачі зверталися до Банку з пропозицією щодо реструктуризації заборгованості, іншим чином врегулювання спору. Як зазначено заявником, після реалізації автомобіля за 296424,00 грн., жодної суми в погашення заборгованості від відповідачів не надійшло. Вказане свідчить про ухилення боржників від виконання зобов'язання.
Метою заходу забезпечення, у даному випадку, є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (рішення ЄСПЛ від 13.01.2011 у справі "Кюблер проти Німеччини").
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що обраний позивачем засіб забезпечення позову є співмірним, відповідає критеріям розумності, обґрунтованості й адекватності, забезпечує збалансованість інтересів учасників спірних правовідносин та відповідає інституту забезпечення позову в господарському процесі, а тому заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.
Ухвала про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи (ч. 8 ст. 140 ГПК України).
Згідно ч.ч. 1, 2, 4 ст. 144 ГПК України, ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 144, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Заяву (вих. № 188/2/230 від 18.03.2025) Акціонерного товариства «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» про забезпечення позову в справі № 908/677/25 задовольнити.
З метою забезпечення позову, до набрання судовим рішенням у справі № 908/677/25 законної сили, накласти в межах ціни позову - 772797 (сімсот сімдесят дві тисячі сімсот дев'яносто сім) грн. 85 коп. арешт на майно, що належить на праві власності ОСОБА_6 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), а саме:
1. Вантажний тягач MAN 23.414, 11967, (2001 року випуску), № шасі НОМЕР_3 , державний номер НОМЕР_4 ;
2. Вантажний тягач DAF, TE 95 XF 430, 12580, (2004 року випуску), № шасі НОМЕР_5 , державний номер НОМЕР_6 ;
3. Контейнеровоз Groenewegen XL 962, (1985 року випуску), № шасі НОМЕР_7 , державний номер НОМЕР_8 ;
4. Schmitz Cargobull S01, (1999 року випуску), № шасі НОМЕР_9 , державний номер НОМЕР_10 ;
5. Напівпричіп фургон WIELTON NS34F, (2005 року випуску), № шасі НОМЕР_11 , державний номер НОМЕР_12 ;
6. Напівпричіп фургон WIELTON NS34F, (2006 року випуску), № шасі НОМЕР_13 , державний номер НОМЕР_14 ;
7. Причіп KOGEL AWE 18, (1997 року випуску), № шасі НОМЕР_15 , державний номер НОМЕР_16 ;
8. Вантажний тягач MAN 26.362, 11967, (1988 року випуску), № шасі НОМЕР_17 , державний номер НОМЕР_18 ;
9. Причіп KRONE AZT 24, (1986 року випуску), № шасі НОМЕР_19 , державний номер НОМЕР_20 ;
10. ЗАЗ-DAEWOO LАNОS D4 1500, (2004 року випуску), № куз. НОМЕР_21 .
Стягувачем за даною ухвалою є Акціонерне товариство “РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (вул. Генерала Алмазова, буд. 4А, м. Київ, 01011, код ЄДРПОУ 14305909).
Боржником за даною ухвалою є ОСОБА_7 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є виконавчим документом, може бути пред'явлена до виконання в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», протягом 3 (трьох) років з наступного дня після набрання ухвалою законної сили, та може бути оскаржена в апеляційному порядку. Ухвала підписана 21.03.2025.
Суддя Оксана Володимирівна Ярешко