20.03.2025 м.Дніпро Справа № 904/4487/21 (904/2210/23)
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач)
суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про прийняття додаткового судового рішення у справі № 904/4487/21 (904/2210/23)
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Тех Інвест" (49033, місто Дніпро, вулиця Космічна, будинок 9-а, приміщення 101; ідентифікаційний код 42308086)
відповідача-2 ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Тех Інвест" - арбітражної керуючої Венської Оксани Олександрівни (а/с 162, м. Дніпро, 49000; свідоцтво 174 від 24.04.2023; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 )
відповідача-3 Товариства з обмеженою відповідальністю "Броварське ДБК" (07403, Київська область, місто Бровари, вулиця Онікієнка Олега, будинок 131; ідентифікаційний код 44224354)
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Придніпров'є 2021" (49000, місто Дніпро, вулиця Полігонна, будинок 25А; офіс 201; ідентифікаційний код 37007216)
про визнання недійсними результатів аукціону,
До господарського суду 08.05.2023 від ОСОБА_1 (далі - позивач) надійшла позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Тех Інвест" (далі - відповідач-1), ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Тех Інвест" - арбітражної керуючої Венської Оксани Олександрівни (далі - відповідач-2) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Броварське ДБК" (далі - відповідач-3) про визнання недійсними результатів аукціону, відповідно до якого позивач просить суд:
- поновити строк для звернення до суду з даною позовною заявою;
- визнати недійсним проведений 07.03.2023 у системі електронних торгів Державного підприємства "Прозорро.Продажі" Другий повторний аукціон №BRD001-UA-20230223-72719 та його результати з продажу в процедурі банкрутства майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Тех Інвест" (49033, м. Дніпро, вул. Космічна, буд. 9А, приміщення 101; ідентифікаційний код 42308086) - лоту №1, який включав розташовані за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 190461763101) літ. "Б-1" загальною площею 333,8 кв.м., літ. "Г-1" загальною площею 386,00 кв.м., літ "Д-1" загальною площею 13,3 кв.м., літ. "Е-1" загальною площею 80,0 кв.м., незавершене будівництво літ "Ж-1", готовність якої складає 34%, оформлений протоколом про проведення аукціону №BRD001-UA-20230223-72719 від 07.03.2023 та підписаний 10.03.2023 переможцем аукціону Товариства з обмеженою відповідальністю "Броварське ДБК" (ідентифікаційний код 44224354) та оператором авторизованого електронного торгового майданчика, через який переможцем аукціону придбано майно, Товариства з обмеженою відповідальністю "Придніпров'є 2021" (ідентифікаційний код 37007216).
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2023 у справі № 904/4487/21(904/2210/23) у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 684,00 грн покладено на позивача - ОСОБА_1 .
Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся ОСОБА_1 , в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 11.09.2024 у цій справі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2023 у справі № 904/4487/21(904/2210/23) - задоволено частково.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2023 у справі № 904/4487/21(904/2210/23) - скасовано.
Ухвалено у справі нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Тех Інвест", ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Тех Інвест" - арбітражної керуючої Венської Оксани Олександрівни, Товариства з обмеженою відповідальністю "Броварське ДБК", про визнання недійсним проведеним 07.03.2023 у системі електронних торгів Державного підприємства "Прозорро.Продажі" Другий повторний аукціону №BRD001-UA-20230223-72719 та його результати з продажу в процедурі банкрутства майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Тех Інвест" (49033, м. Дніпро, вул. Космічна, буд. 9А, приміщення 101; ідентифікаційний код 42308086) - лоту №1, який включав розташовані за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Ейдемана Роберта, 13-Б - Нежитлові будівлі (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 190461763101) літ. "Б-1" загальною площею 333,8 кв.м., літ. "Г-1" загальною площею 386,00 кв.м., літ "Д-1" загальною площею 13,3 кв.м., літ. "Е-1" загальною площею 80,0 кв.м., незавершене будівництво літ "Ж-1", готовність якої складає 34%, оформлений протоколом про проведення аукціону №BRD001-UA-20230223-72719 від 07.03.2023 та підписаний 10.03.2023 переможцем аукціону Товариства з обмеженою відповідальністю "Броварське ДБК" (ідентифікаційний код 44224354) та оператором авторизованого електронного торгового майданчика, через який переможцем аукціону придбано майно, Товариства з обмеженою відповідальністю "Придніпров'є 2021" (ідентифікаційний код 37007216) задоволено частково.
Визнано недійсним проведений 07.03.2023 у системі електронних торгів Державного підприємства "Прозорро.Продажі" Другий повторний аукціон №BRD001-UA-20230223-72719 та його результати з продажу в процедурі банкрутства майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Тех Інвест" (49033, м. Дніпро, вул. Космічна, буд. 9А, приміщення 101; ідентифікаційний код 42308086) - лоту №1, який включав розташоване за адресою: АДРЕСА_3 " загальною площею 13,3 кв.м., оформлений протоколом про проведення аукціону №BRD001-UA-20230223-72719 від 07.03.2023 та підписаний 10.03.2023 переможцем аукціону Товариства з обмеженою відповідальністю "Броварське ДБК" (ідентифікаційний код 44224354) та оператором авторизованого електронного торгового майданчика, через який переможцем аукціону придбано майно, Товариства з обмеженою відповідальністю "Придніпров'є 2021" (ідентифікаційний код 37007216).
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Тех Інвест" (49033, місто Дніпро, вулиця Космічна, будинок 9-а, приміщення 101; ідентифікаційний код 42308086) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 2684 грн. 00 коп. витрат по справі за подачу позову, 4026 грн., 00 коп. витрат по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги.
Видачу відповідних наказів, з урахуванням необхідних реквізитів, доручено Господарському суду Дніпропетровської області.
В задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.
16.09.2024 до Центрального апеляційного господарського суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення звернувся позивач. Просить відшкодувати йому судові витрати в загальному розмірі 8 449,60 грн, з яких: 8052 грн. судового збору (за подачу позову, за подачу заяви про забезпечення позову, за подачу апеляційної скарги) та 447,60 грн, які становлять поштові витрати.
При цьому, 30.09.2024, в межах цієї заяви заявником направлено суду для долучення і для врахування при вирішенні питання про відшкодування понесених ОСОБА_1 судових витрат у справі №904/4487/21 (904/2210/23) докази поштових витрат за пересилання позовної заяви від 26.04.2023 Господарському суду Дніпропетровської області, а саме: копію накладної AT “Укрпошта» від 27.04.2023, копію фіскального чека AT “Укрпошта» від 27.04.2023 на суму 37 грн. 01 коп. про пересилання поштового відправлення з штрихкодовим ідентифікатором №6115304860956.
Додатковою постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.10.2024 заяву ОСОБА_1 про прийняття додаткового судового рішення у справі № 904/4487/21 (904/2210/23) - задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Тех Інвест" на користь ОСОБА_1 1342,00 грн. судового збору, сплаченого за подачу заяви про забезпечення позову, та 447,60 грн. поштових витрат. В решті вимог заяви - відмовлено.
Видачу відповідного наказу, з урахуванням необхідних реквізитів, доручено Господарському суду Дніпропетровської області.
13.01.2025 до Центрального апеляційного господарського суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення вдруге звернувся позивач. Просить вирішити питання щодо відшкодування йому судових витрат, які складаються із поштових витрат в загальному розмірі 42,00 грн, з приводу яких подавались докази, втім, висновків щодо цих витрат додаткова постанова від 22.10.2024 не містить.
Додатковою постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.02.2025 у цій справі заяву ОСОБА_1 від 13.01.2025 про прийняття додаткового судового рішення у справі № 904/4487/21 (904/2210/23) - задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Тех Інвест" на користь ОСОБА_1 42,00 грн. поштових витрат. Видачу відповідного наказу, з урахуванням необхідних реквізитів, доручено Господарському суду Дніпропетровської області.
18.03.2025 до Центрального апеляційного господарського суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення втретє звернувся позивач. Просить вирішити питання щодо відшкодування йому судових витрат, які складаються із поштових витрат в загальному розмірі 37,01 грн, з приводу яких подавались докази, втім, висновків щодо цих витрат додаткова постанова від 22.10.2024 не містить.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.3.2025 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.
Дослідивши подану 18.03.2025 ОСОБА_1 заяву про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів встановила наступне.
Як зазначив суд апеляційної інстанції у додатковій постанові від 22.10.2024 у цій справі: «Суд звертає увагу, що за змістом ч.1 ст.14, ч.2 ст.237 ГПК України, не вправі виходити за межі заявлених позовних вимог. При цьому, колегія суддів зауважує, що суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні.
Верховний Суд наголошував, що відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.
Отже, суд не вправі виходити за межі вимог, заявлених в заяві про відшкодування судових витрат.
Таким чином, оскільки заявником вперше заявлялось саме про стягнення 447,60 грн поштових витрат, в той час, як надано докази на суму 489,60 грн. суд апеляційної інстанції не мав жодних процесуальних прав стягувати більшу суму, ніж заявлена позивачем у заяві від 16.09.2024.»
Слід наголосити, що окрім наведених у постанові від 22.10.2024 поштових витрат на суму 489,60 грн, заявником подавались додатково докази поштових витрат за пересилання позовної заяви від 26.04.2023 Господарському суду Дніпропетровської області, а саме: копія накладної AT “Укрпошта» від 27.04.2023, копія фіскального чека AT “Укрпошта» від 27.04.2023 на суму 37 грн. 01 коп. про пересилання поштового відправлення з штрихкодовим ідентифікатором №6115304860956.
Отже, фактична сума судових витрат становила 526,61 грн.
Втім, заявник не скористався правом збільшити вимоги заяви в порядку ст.46 ГПК України, до ухвалення додаткової постанови 22.10.2024, як і звертаючись вдруге до суду апеляційної інстанції 13.01.2025 з заявою про ухвалення додаткового рішення саме щодо поштових витрат, не скористався своїм правом правильно здійснити підрахунок власних витрат і заявити точну і остаточну суму до стягнення.
За приписами ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частин 1, 2 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданнями господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Частиною 1 ст. 43 ГПК України на учасників судового процесу та їх представників покладено обов'язок добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/1873/17).
У статті 17 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року зазначено, що зловживання правом визначається як діяльність або дії, спрямовані на скасування прав і свобод, визнаних у Конвенції, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Зловживання процесуальними правами, в тій чи іншій мірі спрямоване на перешкоджання реалізації захисту порушеного права. Порушниками, які можуть зловживати своїми процесуальними правами, можуть бути особи, які беруть участь у справі, інші учасники процесу, оскільки кожен з них наділений відповідними процесуальними правами і обов'язками та, відповідно, може впливати на хід розгляду справи.
Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 43 ГПК України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, закріплено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Тобто зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції і Кодексу.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України"; рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010; рішення Суду у справі Мусієнко проти України, no. 26976/06, від 20.01.2011).
У рішенні від 07.07.1989 у справі “Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії», в якому Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що з правом особи на справедливий та публічний розгляд його справи впродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватися від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, а також вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі "Шульга проти України", no. 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі "Мусієнко проти України", no. 26976/06, від 20.01.2011).
Таким чином, дії ОСОБА_1 щодо подання втретє заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №904/4487/21(904/2210/23), саме щодо компенсації понесених ним поштових витрат, зокрема за пересилання позовної заяви від 26.04.2023 Господарському суду Дніпропетровської області на суму 37.01 грн (а саме: копія накладної AT “Укрпошта» від 27.04.2023, копія фіскального чека AT “Укрпошта» від 27.04.2023 про пересилання поштового відправлення з штрихкодовим ідентифікатором №6115304860956), тобто щодо доказів, які було подано до заяви від 16.09.2024 (без збільшення вимог заяви), з приводу якої ухвалено додаткову постанову від 22.10.2024, та в подальшому додаткову постанову від 06.02.2025 (саме щодо невключених у заяву від 16.09.2024 поштових витрат, при цьому, суд зазначає, що в заяву від 13.01.2025 заявником також зазначена сума включена не була), тобто подання заяви з приводу питання, що вже було вирішено судом, за відсутності інших підстав і нових обставин (оскільки не заявлені вчасно вимоги не є такими новими підставами і обставинами), ставлять під сумнів належне користування процесуальними правами ОСОБА_1 та фактично спрямовані на свідоме невиправдане затягування судового процесу, відтак, є зловживанням учасником справи своїми процесуальним правами.
Тому, в даному випадку, подання заяви про ухвалення додаткового рішення від 17.03.2025 щодо питання компенсації поштових витрат, яке вже було предметом апеляційного розгляду і ухвалення двох додаткових постанов розцінюється судом, як зловживання процесуальними правами в порядку п.1 ч. 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно ч. 3 ст. 43 ГПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Частина 4 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України безпосередньо покладає на суд обов'язок вживати заходи для запобігання зловживанню процесуальними правами, під які у розумінні п. 1 цієї статті у повній мірі підпадають дії ОСОБА_1 з подання апеляційної заяви від 17.03.2025.
Частиною 1 ст. 131 Господарського процесуального України передбачено, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) штраф (ч. 1 ст. 132 ГПК України).
Центральний апеляційний господарський суд вважає, що ОСОБА_1 в порушення ч. 1 ст. 43 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, зловживає своїми процесуальними правами, а тому заяву про ухвалення додаткового рішення від 17.03.2025 (подану втретє) слід повернути заявнику.
Керуючись ст.ст. 43, 131, 132, 234, 235, 281 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Подання ОСОБА_1 заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №904/4487/21(904/2210/23) втретє - визнати зловживанням процесуальними правами.
Заяву ОСОБА_1 про прийняття додаткового судового рішення у справі № 904/4487/21 (904/2210/23) № б/н від 17.03.2025 на 2-х аркушах повернути заявнику.
Попередити ОСОБА_1 про недопустимість зловживання процесуальними правами, а також про те, що при зловживанні в подальшому процесуальними правами, апеляційним судом може бути застосовано до нього заходи процесуального примусу, передбачені ст. 132 Господарського процесуального кодексу України, зокрема накладення штрафу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Суд апеляційної інстанції повідомляє, що згідно з п.122 (розділу V. Перехідні положення) Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей; електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі; документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.
Таким чином, оскільки заяву заявником подано в електронній формі на електронну скриньку суду зазначена заява зберігається в централізованому файловому сховищі, а її роздрукована паперова копія приєднується до матеріалів справи.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя Т.А. Верхогляд
Суддя Ю.Б. Парусніков