Кегичівський районний суд Харківської області
Справа № 624/268/25
№ провадження 3/624/133/25
Іменем України
селище Кегичівка 21 березня 2025 року
Суддя Кегичівського районного суду Харківської області Куст Н.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно якого:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Чапаєве Кегичівського району Харківської області, українець, громадянин України, паспорт серії НОМЕР_1 , ІПН НОМЕР_2 , освіта середня-спеціальна, розлучений, на утримання неповнолітніх дітей не має, пенсіонер, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з протоколом серії ВАД № 260585 від 16 березня 2025 року,
- за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП,
Відповідно до протоколу від 16 березня 2025 року: 16 березня 2025 року об 11 год 00 хв ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство фізичного характеру відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 . Неповнолітніх дітей присутніх не було. Раніше притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП від 03 квітня 2024 року.
У зв'язку з цим, дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП .
У судовому засіданні ОСОБА_1 вказав, що вини не визнає, дійсно був когнфлік з дружино, ще з ранку, не завдавав фізичної шкоди колишній дружині, об 11 годині 16 березня 2025 року перебував в гаражі, в цей час ОСОБА_2 зайшла в гараж відкривши залізні двері, він двері відкрив у другу сторону, при цьому не бачив, що з другої сторони ці двері вдарили потерпілу. Пітім вона зателефонувала до поліції.
Розглянувши адміністративні матеріали, суд встановив наступне.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення, у кваліфікації дій особи зазначено, що вчинив домашнє насильство фізичного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 . Неповнолітніх дітей присутніх не було. Раніше притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП від 03 квітня 2024 року.
У письмовому поясненні ОСОБА_2 зазначено, що 16 березня 2025 року близько 10 год 00 хв на грунті сімейно - побутових проблем, ОСОБА_1 почав сварити її, звинувачувати в негарздах, при цьому підвищеним тоном ображав нецензурною лайкою. Після цього ОСОБА_1 пішов у господарську будівлю. Через деякий час ОСОБА_2 також пішла на вулицю, оскільки необхідно було спуститись до погреба за картоплею. Підійшовши до господарської будівлі, де знаходився ОСОБА_1 , відчинила двері та запитала в чоловіка де знаходяться ключі від погреба. В цей час ОСОБА_1 навмисно відкрив двері господарської будівлі та вдарив її ними. Після чого ОСОБА_2 зателефонувала до поліції. Додає, що будь-яких тілесних ушкоджень не отримала, від прохдження судово-медичної експертизи відмовилась та відмовилась писати заяву про спричинення тілесних ушкоджень.
Згідно пояснень ОСОБА_1 об 11 год оо хв 16 березня 2025 року останній перебував в гаражі, в цей час ОСОБА_2 зайшла в гараж відкривши залізні двері, ці двері відкрив у другу сторону, при цьому не бачивши що з другої сторони ці двері вдарили ОСОБА_2 . Після остання зателефонувала до поліції. Конфлік з колишньою дружино був зранку.
Нормами ч. 2 ст. 251 КУпАП визначено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП і не може бути перекладений на суд.
Згідно зі ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до положень п. 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а тому покладення на суд обов'язків ініціювати збір доказів щодо доказу вини правопорушника суперечить принципам об'єктивності та неупередженості суду при розгляді справи.
Згідно із ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення є одним із доказів та лише фіксує факт правопорушення, проте не є беззаперечним доказом вини особи, а являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до п.3. ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних стосунків, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа, яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод. Тоді як під конфліктом потрібно розуміти такий стан взаємовідносин, який характеризується наявністю зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнього загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони. Виникнення конфлікту залежить не лише від об'єктивних причин, але й від суб'єктивних факторів, до яких потрібно віднести власні уявлення учасників конфлікту про себе, свої потреби, мотиви, життєві цінності та ставлення до іншої сторони конфлікту. Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 07 листопада 2023 року у справі № 676/265/23.
Об'єктивна сторона ст.173-2 КУпАП передбачає існування обов'язкової ознаки - настання шкоди фізичному чи психічному здоров'ю, яка була завдана потерпілому.
Також, обов'язковою умовою настання відповідальності за цією статтею є, зокрема, вчинення дій, внаслідок яких була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
За змістом ст.10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до п.14, 17 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи. Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Наявність сварок і непорозумінь між особами на майновому та/чи побутовому ґрунті свідчить про існування між ними неузгодженості життєвих позицій в певних аспектах ставлення до життя, однак не підтверджує факту вчинення саме домашнього насильства чи потенційного конфлікту.
Сам лише факт наявності між учасниками справи конфліктної ситуації, не може свідчити про вчинення психологічного чи фізичного насильства в розумінні вимог ст. 173-2 КУпАП та ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Такий висновок міститься у постанові Дніпровського апеляційного суду у справі №214/8120/23 від 12 лютого 2024 року.
У справі, що розглядається, підтверджується лише факт наявності конфлікту та непорозумінь на побутовому ґрунті.
Зазначене є підставою для закриття провадження у зв'язку з недоведеністю належними доказами складу адміністративного правопорушення, оскільки до протоколу не додано доказів вчинення адміністративного правопорушення, що не дає змоги встановити винуватість особи в інкримінованому їй діянні, у зв'язку з чим висновок особи, яка склала протокол, є необґрунтованим належним чином та суперечить чинним нормативним актам, внаслідок чого такий висновок носить суб'єктивний характер та не відповідає вимозі щодо його допустимості та достатності.
При прийнятті рішення у справі підлягає застосуванню конституційний принцип, закріплений у ст. 62 Конституції України, згідно якої обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
ОСОБА_1 не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності, оскільки «поза розумним сумнівом», належними та допустимими доказами вина останнього не доведена.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в зв'язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.
Ураховуючи викладене, суд вважає, що вина особи є недоведеною, а тому провадження у справі потрібно закрити відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ч. 3 ст.173-2, п.1 ч.1 ст.247, п.3 ч.1 ст.284 КУпАП, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, закрити на підставі, п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу в Харківський апеляційний суд через Кегичівський районний суд Харківської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Н.М. Куст