Рішення від 17.03.2025 по справі 624/892/23

Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/892/23

№ провадження 2/624/10/25

РІШЕННЯ

іменем України

селище Кегичівка 17 березня 2025 року

Кегичівський районний суд Харківської області у складі

головуючого судді - Куст Н.М.,

за участю секретарів судового засідання Ткаченко А.О., Лебідь Л.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу №624/892/23,

ім'я (найменування) сторін:

позивач за первісним позовом: акціонерне товариство «Харківобленерго» (далі - АТ «Харківобленерго»),

представник позивача за первісним позовом: Шульга Наталія Володимирівна, Войтенко Ольга Олегівна,

відповідач за первісним позовом: ОСОБА_1 ,

суть первісних вимог: про стягнення суму заборгованості за невідпрацьовані дні отриманого позачергового авансу в рахунок майбутньої заробітної плати,

позивач за зустрічним позовом: ОСОБА_1 ,

відповідач за зустрічним позовом: акціонерне товариство «Харківобленерго» (далі - АТ «Харківобленерго»),

представник відповідача за зустрічним позовом: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

суть уточнених зустрічних вимог: про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Виклад позиції позивача за первісним позовом.

АТ «Харківобленерго» в особі представника Шульги Н.В. звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості за невідпрацьовані дні отриманого нею позачергового авансу в рахунок майбутньої заробітної плати в розмірі 11766,32 грн, а також стягнення судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до наказу від 01 вересня 2003 № 3/1223к ОСОБА_1 була прийнята на посаду юрисконсульта Кегичівського РВЕ. Відповідно до наказу від 26 липня 2023 року № 877к відповідача звільнено з посади юрисконсульта Кегичівського РРЕ за прогул без поважних причин за п.4 ч. 1 ст.40 КзпП України 26 липня 2023 року.

Відповідно до табелю обліку робочого часу за період з 24 лютого 2022 року по липень 2023 року відповідач у лютому 2022 року працювала 10 днів, у березні 2022 року працювала 1 день, у квітні 2022 року була відсутня на роботі, у травні 2022 року працювала 2 дні, у червні 2022 року працювала 10 днів, у липні 2022 року працювала 11 днів, у серпні 2022 року працювала 3 дні, з вересня 2022 року по липень 2023 року була відсутня на роботі.

Згідно з інформацією, наявною в табелі обліку робочого часу, відповідач у день звільнення на роботу не з'явилась. Відповідача було повідомлено, що в неї виник борг перед позивачем у розмірі 11766,32 грн, оскільки на день звільнення сума нарахованої заробітної плати відповідачу не була достатньою для покриття заборгованості, яка виникла за лютий 2022 року - липень 2023 року у зв'язку із виплатою їй після введення на території України воєнного стану сум позачергового авансу в рахунок майбутньої заробітної плати.

Так, у період лютий 2022 року - липень 2023 року, відповідач отримав: - у лютому 2022 року сума виплаченого позачергового авансу в рахунок майбутньої заробітної плати складала 13860,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 25 лютого 2022 року № 5229 і «Списками співробітників підприємства по підприємству АТ «Харківобленерго» на виплату за лютий 2022 року» відповідно.

З урахуванням обов'язкових платежів та внесків загальна сума утримання за лютий склала 20422,87 грн. При цьому за лютий 2022 року відповідачу за відпрацьований ним час нараховано суму до виплати лише 12886,03 грн.

Відповідно, заборгованість відповідача з авансу за лютий склала 20422,87 грн - 12886,03 + 1744,11 грн (виплата по лікарняному) = 9280,95грн - у березні 2022 року сума виплаченого авансу складала 3130,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 30 березня 2022 року № 24056, № 24057, №24058 і «Списками співробітників підприємства по підприємству АТ «Харківобленерго» на виплату за березень 2022 року». При цьому за березень 2022 року відповідачу за відпрацьований ним час нараховано суму до виплати лише 728,27 грн. З урахуванням обов'язкових платежів та внесків загальна сума утримання за березень склала 12429,15 грн.

Відповідно, заборгованість відповідача з авансу за березень 2022 року склала 12429,15 грн - 728,27 грн = 11700,88 грн; - у квітні 2022 року сума виплаченого авансу складала 3000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 22 квітня 2022 року № 1633216712 і «Списками співробітників підприємства по підприємству АТ «Харківобленерго» на виплату за квітень 2022 року». При цьому за квітень 2022 року відповідачу нарахування не проводились у зв'язку з відсутністю її на роботі. Відповідно, заборгованість відповідача склала 11700,88 грн + 3 000,00 грн = 14700,88 грн - у травні 2022 року. Відповідачу було разом нараховано суму у розмірі 1285,40 грн. З урахуванням обов'язкових платежів та відрахувань, боргу з минулого місяця загальна сума утримання за травень 2022 року склала 14741,09 грн. Заборгованість відповідача з авансу склала 14355,69 грн - у червні 2022 року відповідачу було разом нараховано суму у розмірі 6465,33 грн, з якої було відраховано в рахунок погашення боргу з авансу 1040,92 грн. Заборгованість відповідача з авансу склала 14355,69 грн - 1040,92 грн = 13314,77 грн; - у липні 2022 року відповідачу було разом нараховано суму у розмірі 7459,70 грн, з якої було відраховано в рахунок погашення боргу з авансу 1201,01 грн. Заборгованість відповідача з авансу склала 13314,77 грн - 1201,01 грн = 12113,76 грн; - у серпні 2022 року відповідачу було разом нараховано суму у розмірі 1880,66 грн, з якої було відраховано в рахунок погашення боргу з авансу 347,44 грн. Заборгованість відповідача з авансу склала 12113,76 грн - 347,44 грн = 11 766,32 грн.

З вересня 2022 року по червень 2023 року нарахування відповідачу не проводились у зв'язку з відсутністю її на роботі, як і не відбувалося відрахувань в рахунок погашення боргу з авансу. Залишок заборгованості з авансу складав 11766,32 грн - у липні 2023 року відповідачу було разом нараховано суму у розмірі 1041,38 грн, як оплату за дні невикористаної відпустки, відрахувань в рахунок погашення боргу з авансу не проводилось.

Відповідно, остаточна заборгованість відповідача з авансу склала 11766,32 грн. Так, за повідомленням про нараховані суми працівнику при звільненні згідно зі ст.116 КЗпП України №16/7-51 від 26 липня 2023 року (Повідомлення отримано відповідачем 15 серпня 2023 року), борг відповідача з авансу складав 11766,32 грн.

З метою досудового врегулювання спору АТ “Харківобленерго» направило відповідачу вимогу від 28 липня 2023 року № 15-46/4241 з вимогою сплати у добровільному порядку на розрахункові рахунки АТ “Харківобленерго» заборгованість з авансу у сумі 11 766,32 грн. Однак вимоги позивача залишилися без задоволення та заборгованість відповідачем на момент подання позовної заяви не була погашена.

Таким чином, оскільки відповідачем було отримано вищезазначені суми авансу, виданого в рахунок заробітної плати, які не були ним повністю погашені чи відпрацьовані, отже такі грошові кошти вважаються безпідставно набутими.

Підставою позову є неможливість проведення відрахування із заробітної плати відповідача через недостатність коштів для покриття заборгованості, яка виникла в нього перед АТ “Харківобленерго» та звільнення відповідача з займаної посади 26 липня 2023 року.

У відповіді на відзив, на спростування тверджень ОСОБА_1 зазначено, що з відповідачем було проведено остаточний розрахунок, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до наказів товариства від 25 лютого 2022 року № 312, № 317 від 31 березня 2022 року, № 167ос від 21 квітня 2022 року, з метою матеріальної підтримки працівників, були здійснені виплати авансу в рахунок майбутньої заробітної плати на карткові рахунки працівників, в тому числі і відповідачу. Тобто, ствердження відповідача про безпідставність виплат спростовуються матеріалами справи.

Щодо посилання відповідача на заяву про звільнення її з роботи за згодою сторін в зв'язку з порушенням позивачем колективного договору 16 серпня 2022 року. Відповідачем до відзиву по позов додано заяву, у якій відповідач просила звільнити її з роботи за згодою сторін в зв'язку з порушенням АТ «Харківобленерго» колективного договору 16 серпня 2022 року. Зазначити, що обставини щодо зазначеної заяви були розглянуті та встановлені під час розгляду судової справи №624/747/22 та відповідно до ст. 82 ЦПК України не підлягають повторному доказуванню.

Відповідачу були сплачені позачергові аванси, видані в рахунок майбутньої заробітної плати, які відповідачем не було відпрацьовано та не було повернуто. Позачерговий аванс, виданий в рахунок заробітної плати не є заробітною платою, оскільки він був виплачений не за трудовим договором та не на підставі умов визначених колективним договором (поза визначені п. 2.17 Колективного договору АТ "Харківобленерго" на 2021-2022 роки порядку та строки) та не є винагородою за виконану роботу, а також не є жодним з видів компенсаційних виплат. У зв'язку із вищевикладеним позачерговий аванс, виданий в рахунок майбутньої заробітної плати підлягає стягненню з Відповідача на підставі ст. 1212 ЦК України.

Посилання відповідача у відзиві на те, що позов підписано неповноважною особою, спростовуються копією довіреності на представництво інтересів позивача, що міститься у матеріалах справи. Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 179 ЦПК України, позивач повністю заперечує проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву та просить задовольнити позов у повному обсязі.

Позиція відповідача за первісним позовом.

Відповідачем ОСОБА_1 подано відзив на позовну заяву, в якому просить не задовільняти позовну заяву, оскільки відсутні, не передбачені законодавством України позовні вимоги.

Відзив обгрунтований тим, що роботодавець в день звільнення зобовязаний видати працівнику належно оформлену трудову книжку і провести із ним розрахунок у цей же день. Якщо працівник в день звільнення не працював, то виплата належних сум повинна бути здійснена не пізніше наступного дня, після того, як звільнений зажадав розрахунок. Отже, не надано доказів, про те, що в день звільнення ОСОБА_1 було нараховано суми при звільненні, не надано трудову книжку, хоча останньою було написано заяву про направлення укрпоштою, не здійснено та не надано виплати щодо не використаної щорічної відпустки.

Вважає, що наказ № 877к від 26 липня 2023 року про звільнення має бути скасований так як є незаконний, з огляду на наступне: 1) КЗпП України не передбачено виплат позачергового авансу, трудовий договір до позовної заявидодано не було. Колективним договором, невідомо чи передбачено позачерговий аванс в рахунок майбутньої заробітної плати, а також зазначає, що відповідачем не було написано жодних заяв, щодо виплати позачергового авансу; 2) Стягнення коштів з відповідача за первісним позовом в сумі 11766,32 гривень та судового збору є необгрунтованим, так як позовна заява не містить підстав виплати останній даних коштів, відсутні докази саме виплат, а також не має законних підстав, а саме додаток до позовної заяви не містить табелів робочого часу, підстави не внесення даних особою яка повинна була табелювати, військовий стан не є поважною причиною, щоб не здійснювати ведення табелю робочого часу працівників Кегичівського РВЕ АТ «Харківобленерго». Отже позовна заява не містить доказів, щодо підстав не табелювання відповідачку як працівника, тобто з якою метою її не було табельовано, не містить даних щодо окладу юристконсульта та адвоката товариства.

Зазначає, що в період з лютого 2022 року по липень 2023 року відповідачем не було отримано та нараховано мінімальної заробітної плати. Врегулювання трудового спору не здійснювалось, а лише надавались вимоги щодо невідомої сплати коштів, що останньою розцінюється як незаконні та необгрунтовані, є хибним та незрозумілим нарахуванням, без відповідних підтверджень вихідної кореспонденії АТ «Харківобленерго», а також довіреність від 30 травня 2023 року не містить інформації, що представник ОСОБА_2 має право представляти інтереси товариства у трудових спорах щодо стягнення позачергових авансових чи інших виплат.

До матеріалів не додано колективного договору, тому посилання на п. 2.17 не можуть братися до уваги судом, оскільки не мають підтвердження.

Посилання на ст. 1212 ЦК України є надуманою та не мають жодного відношення до правової вимоги про стягнення коштів в сумі 11766,32 та судового збору, поскільки трудовим законодавством не передбачено «покриття заборгованості, яка виникла перед АТ «Харківобленерго».

Також зазначено, що у роботодавця АТ «Харківобленерго» є заява відповідачки про звільнення, копія якої їй була надана з завіренням копії ОСОБА_4 представника товариства та направлено ОСОБА_1 укрпоштою попередньо погоджено з заступником начальника Кегичівського РВЕ ОСОБА_5 , який погодився з порушення колективного договору в частині не сплати заробітної плати від початку повномаштабного вторгнення РФ та оголошення військового стану в Україні та підписав заяву відповідачки з надписом «не заперечую». Але майже через рік, товариство, зазначає та видає наказ від 26 липня 2023 року № 877к про притягнення до дисциплінарної відповідальності за відсутність на роботі з 19 жовтня 2022 року по 14 липня 2023 року. Маючи при цьому заяву про звільнення від 15 серпня 2022 року з вхідним номером 25/8579 від 22 серпня 2022 року у зв'язку з порушенням колективного договору, дана заява до подачі відзиву не була розглянута роботодавцем та не надана в передбачуваний законодавством термін розгляду по суті.

Крім того, матеріали справи мають доказ, а саме копію паспорта ОСОБА_1 на 1 аркуші та копію ідентифікаційного коду, що є порушенням ч.1 ст. 32 КУ, а згоду відповідачка не давала.

Позиція позивача за зустрічним позовом.

ОСОБА_1 подала уточнену зустрічну позовну заяву, в якій просить поновити пропущений термін на оскарження наказу АТ «Харківобленерго» від 26 липня 2023 року №877, скасувати наказ №877к від 26 липня 2023 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності, поновити на роботі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 146546,10 та відшкодування моральної шкоди у розмірі 10000,00 грн.

Обрунтувавши тим, що ОСОБА_1 як працівник АТ «Харківобленерго» не отримувала мінімальну заробітну плату, яка згідно Закону України «Про державний бюджет України» на 2022 рік становила з 1 січня 6500,00 грн, з 1 жовтня 6700 грн. У 2023 році - 6700,00 грн, мінімальна зарплата за годину - 40,46 грн. На погодинну чи іншу оплату праці наказів по товариству не було, про що свідчить інформація з позовної заяви АТ «Харківобленерго» від 06 вересня 2023 року.

Наказ № 877к від 26 липя 2023 року є незаконним, поскільки має помилково зазначений факт відсутності на роботі з 19 жовтня 2022 року по 14 липня 2023 року була відсутня на роботі, про обставини та причини відсутності не повідомляла.

Так, як АТ «Харківобленерго» має заяву про звільнення від 15 серпня 2022 року, що зареєстровано вхідною кореспонденцією за вхідним №25/8579 від 22 серпня 2022 року, у зв'язку з порушенням товариством колективного договору. Керівник группи ЕЗКО Кегичівського РРЕ Ребрик Вадим, зазначивчи «не заперечую». Тобто, на час відсутності керівника ОСОБА_6 15 серпня 2022 року, що є доказом, що на роботі ОСОБА_1 не було з 16 серпня 2022 року.

В зв'язку з тим, що заява про звільнення не була розглянута товариством, ОСОБА_1 було подано позовну заяву до суду справа № 624/747/22, та винесено рішення, яким визнано, що угоди сторін не було, що в свою чергу підтверджує факт порушення колективного договору з питання не виплати заробітної плати під час військової агресії Російської федерації з 24 лютого 2022 року по час написання зустрічної позовної заяви. Дана справа розглядалась Кегичівським районним судом Харківської області та Харківським апеляційним майже рік, та представники товариства приймали участь, писали відзиви та інше та були обізнані про підстави, щодо відсутності ОСОБА_1 на роботі.

До матеріалів справи № 624/892/23 не додано копії колективного договору АТ «Харківобленерго» та не надано Каніщевій по заявах, а також роботодавцем було порушено при звільненні умови колективного договору.

Тому наказ не має підтвердження, що ОСОБА_1 порушено саме ці пункти, також не додано до даної справи докази посадову інструкції юриста та адвоката та підтвердження, підпис, що нею було ознайомлено з даним колективним договором чинним на даний час та посадовою інструкцією.

Також, зазначає, що накази: 321 від 25 лютого 2022 року, №167 ОС від 21 квітня 2022 року та № 316 від 15 березня 2022 року, наказ №317 від 31 березня 2022 року, а також №319 від 21 квітня 2022 року, 06 червня 2022 року за № 336 - ОСОБА_1 , як юристу та адвокату не був доведений до відома.

Крім того зазначено, що саме на роботодавця покладено обов'язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. Тому при порушенні ОСОБА_1 трудового законодавства, може застосувати лише одне покарання, а не декілька, так як факту порушення законодавства не доведено роботодавцем.

Щодо стягнення моральної шкоди оціненої в 10000,00 грн зазначено протиправні дії роботодавця, а саме інтенсивність, тривалість з серпня 2022 року по даний час, будучи жінкою 47 рокків маючи неповнолітнього сина 12 років, який потребує додаткової уваги, виховання, здоров'я та здорового емоційного стану матері, поскільки перебуває у пубертатному періоді розвитку, потребує значних зусиль у вихованні та є дитиною, яка постраждала від бойових дій та збройного конфлікту, але стан здоров'я підірваний беззаконним звільненням та приниженням роботодавця, який не згладив конфлікт інтересів та принизливо звернувся до суду про стягнення коштві, при цьому порушив законодавство про працю.

Позиція відповідача за зустрічним позовом.

Не погоджуючись із позовною заявою представником АТ «Харківобленерго» Шульгою Н.В. подано відзив на зустрічну позовну заяву в якій просить відмовити позивачу в задоволені зустрічних позовних вимог у повному обсязі з таких підстав.

ОСОБА_1 з 01 вересня 2003 року перебувала на посаді юристконсульта Кегичівського РВЕ відповідно до Наказу від 01 вересня 2003 року №3/1223к. ОСОБА_1 з 26 січня 2021 року перебувала на посаді юрисконсульта Кегичівського району з розподілу електроенергії відповідно до Наказу від 26 січня 2021 року № 125.

Зазначено, що 22 серпня 2022 року засобами поштового зв'язку відповідачем було отримано дві заяви позивача, датовані 15 серпня 2022 року (відповідно до штампу Укрпошти були направлені 16 серпня 2022 року), які були адресовані на ім'я в.о. генерального директора AT "Харківобленерго" Логвиненка К.О. , з проханням звільнити її з роботи 16 серпня 2022 року "за згодою сторін та у зв'язку з порушенням AT "Харківобленерго" колективного договору"; з проханням здійснити перерахунок нарахувань по заробітній платі.

За результатом розгляду вищезазначених заяв була надана відповідь від 21 вересня 2022 року № 15-46/3622, якою позивачу було повідомлено, що припинення трудового договору з нею за п. 1 ст. 36 КЗпП України 16 серпня 2022 року не є можливим, оскільки заява позивача була отримана лише 22 серпня 2022 року, тобто за межами вказаної дати припинення трудового договору.

Наголошено на тому, що угода сторін, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, - це підстава припинення трудового договору, яка відрізняється від розірвання трудового договору з ініціативи працівника та з ініціативи роботодавця тим, що потребує спільного волевиявлення сторін, спрямованого на припинення трудових відносин в обумовлений строк і саме з цих підстав.

Звертиє увагу суду на той факт, що у своїй позовній заяві позивач хибно вважає, що резолюція на заяві ОСОБА_1 керівника групи ЕЗКО Кегичівського РРЕ ОСОБА_5 є досягнутою згодою на звільнення позивача з займаної посади за угодою сторін. Позивачу, яка є адвокатом, повинно бути добре відомо, що рішення щодо звільнення працівників відповідно до п. 18.30 (9) Статуту AT "Харківобленерго" має право приймати лише уповноважена на те особа, а саме генеральний директор AT "Харківобленерго".

Враховуючи дату отримання заяви позивача, така угода не могла бути належним чином оформлена у визначені у заяві строки, відповідно, підстави для припинення трудового договору з позивачем були відсутні. Також позивача було повідомлено, що у відповідача відсутні правові підстави для видачі трудової книжки позивачу (шляхом направлення засобами поштового зв'язку на зазначену у заяві адресу), оскільки позивач продовжує перебувати в трудових відносинах з AT "Харківобленерго". У зв'язку з тим, що звільнення позивача з роботи не відбулося, то у відповідача не було жодної правової підстави для здійснення виплат, передбачених ст. 116 КЗпП України. Крім цього, зазначено, що інші заяви про звільнення за ініціативою працівника позивачем не надавалися, докази у справі про їх надання відсутні.

Щодо розгляду другої заяви позивача було повідомлено, що за 27 травня 2022 року, 03 червня 2022 року, 06 червня 2022 року, 08 червня 2022 року, 24 червня 2022 року, 11 липня 2022 року, 18 липня 2022, 27 липня 2022 року їй було здійснено виплату заробітної плати за фактично відпрацьований час, а підстави для проведення перерахунку заробітної плати за інші дні, вказані у її заяві, відсутні, оскільки відсутні первинні документи, які б підтверджували факт виконання позивачем функціональних обов'язків за укладеним трудовим договором. Вищезазначене підтверджується табелями обліку робочого часу, а саме відсутністю позивача на роботі з нез'ясованих причин.

Після отримання позивачем за зустрічним позовом вищезазначених відповідей нею було подано позовну заяву про зобов'язання АТ "Харківобленерго" здійснити звільнення за угодою сторін з посади юрисконсульта ОСОБА_1 .

За результатами розгляду позовної заяви ОСОБА_1 Кегичівським районним судом Харківської області було винесено рішення від 01 лютого 2023 року по справі № 624/747/22, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до АТ «Харківобленерго» про визнання дій незаконними, шляхом зобов'язання звільнити із займаної посади, стягнення майнової та моральної шкоди було відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного суду від 09 травня 2023 року рішення суду першої інстанції було залишено без змін, а апеляційна скарга ОСОБА_1 без задоволення. У вищезазначеній постанові суду апеляційної інстанції зазначено, що “Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для стягнення з відповідача заборгованості із заробітної плати, адже заробітна плата нараховувалась позивачці за фактично відпрацьовані дні згідно табелів обліку робочого часу. Доказів на спростування даних, вказаних у табелі обліку робочого часу, та поважних причин неявки на роботу ОСОБА_1 не надала. Оскільки заробітна плата є винагородою саме за виконану роботу та нараховувалась лише за відпрацьовані дні, підстав вважати, що у відповідача утворилась заборгованість перед позивачкою, немає.»

З вищенаведеного вбачається, що судовим рішенням по справі № 624/747/22 встановлено, що ОСОБА_1 не отримувала заробітну плату оскільки вона не працювала.

Вищ езазначене свідчить про те, що позивач за зустрічним позовом не втрачала заробіток, що є окремою підставою для відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення з товариства середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Таким чином, у зв'язку з відсутністю позивача за зустрічним позовом на робочому місці у вказані робочі дні та невиконання ним своїх посадових обов'язків, що підтверджується табелем обліку робочого часу, за відсутності простою, товариством правомірно не проведено нарахування та виплату заробітної плати за вказаний період.

В свою чергу, на підтвердження доводів щодо виконання посадових обов'язків позивачем за зустрічним позовом не надано жодного належного та допустимого доказу.

Позивач за зустрічним позовом була відсутня на роботі більше року, що підтверджується табелем обліку робочого часу (був доданий до первісного позову АТ “Харківобленерго») та актами про відсутність на роботі за період з 19 жовтня 2022 року - 14 липня 2023 року (додаються). Будь-яких повідомлень щодо причин відсутності на роботі на адресу товариства з боку ОСОБА_1 не надходило і до матеріалів справи не приєднано.

Відповідно до вимог ст. 29 КЗпП України до початку роботи за укладеним трудовим договором позивача під особистий підпис ознайомлено з правилами внутрішнього трудового розпорядку, з умовами праці та оплати праці, що також підтверджується його особистою заявою про прийняття на роботу ( ОСОБА_1 ознайомлена при прийнятті на роботу).

Також зазначено, що Правилами внутрішнього трудового розпорядку (далі - Правила) товариства, які є додатком № 27 до Колективного договору АТ “Харківобленерго» на 2021-2022 рік, визначено вимоги щодо обов'язку працівника знаходження у робочий час на роботі, порядок оформлення відсутності на роботі та його відповідальність за порушення цих правил.

Відповідно до п. 6.19 Правил, якщо працівнику за особистими мотивами необхідно бути відсутнім на робочому місці, він зобов'язаний одержати дозвіл безпосереднього керівника та оформити відсутність на роботі шляхом подачі заяви на ім'я генерального директора з подальшим оформленням наказу по товариству. Пунктом 6.20 Правил визначено, що у разі непередбачених обставин відсутності на роботі (хвороби, догляду за хворим членом родини) працівник зобов'язаний протягом доби повідомити про це безпосереднього керівника та в перший день виходу на роботу після неявки надати документ, що підтверджує поважні причини відсутності на роботі.

Таких документів ОСОБА_1 надано не було ані роботодавцю, ані до суду. Разом з тим відповідно до п. 9.1 Правил працівник несе відповідальність за порушення трудової дисципліни, у тому числі за прогул чи відсутність на роботі більше 3 годин протягом робочого дня без поважних причин, а п. 9.2 Правил визначено, що за порушення трудової дисципліни адміністрація застосовує такі дисциплінарні стягнення, як догана або звільнення.

Трудовий договір з позивачем за зустрічним позовом припинено 26 липня 2023 року на підставі наказу від 26 липня 2024 року № 877к за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України (прогул без поважної причини).

Підставами для припинення трудового договору з ОСОБА_1 стали ті обставини, що в період з 19 жовтня 2022 року по 14 липня 2023 року вона була відсутня на роботі без повідомлення будь-яких причин відсутності, що було кваліфіковано як прогул відповідно до п. 4. ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Відсутність на роботі ОСОБА_1 з безпосереднім керівником не погоджувала, за наданням дозволу щодо відсутності на роботі до безпосереднього керівника не зверталася, безпосереднього керівника про необхідність відсутності на роботі у зв'язку з непередбачуваними обставинами з подальшим наданням документів, що підтверджують поважні причини відсутності на роботі, не повідомляла, відсутність на роботі іншим чином не оформлювала.

Таким чином, ОСОБА_1 порушила вимоги пп. 6.18, 6.19, 6.20 Правил внутрішнього трудового розпорядку АТ «Харківобленерго», за що передбачена відповідальність п. 9.1 цих Правил та пп. 4.1, 4.4, 4.5 її посадової інструкції.

Факт відсутності ОСОБА_1 на роботі без поважних причин відображено в табелях обліку робочого часу товариства. Також відсутність ОСОБА_1 на роботі була зафіксована в актах за жовтень 2022 року - липень 2023 року. У зв'язку з відсутністю на роботі ОСОБА_1 пропонувалось надати письмові пояснення причин його відсутності на роботі (лист від 16 травня 2023 року № 04-46/2549 додається). Будь-яких пояснень щодо причин відсутності на роботі позивачем за зустрічним позовом не надавалося.

Таким чином, відповідач за зустрічним позовом дотримався вимог ст. 149 КЗпП України, яка передбачає обов'язок витребування письмових пояснень від порушника трудової дисципліни до застосування дисциплінарного стягнення. До Первинної профспілкової організації Незалежної професійної спілки енергетиків України АТ «Харківобленерго» відповідач не звертався, оскільки відповідно до ст. 5 ЗаконуУкраїни «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану норми статті 43 КЗпП не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів. Таким чином, після дотримання процедури, визначеної ст. ст. 43, 147-149 КЗпП України, відповідач за зустрічним позовом мав право, визначене чинними нормами трудового законодавства, на припинення трудового договору з позивачем за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Наказ про звільнення, повідомлення про нараховані суми та супровідний лист № 24-940 від 26 липня 2023 року про необхідність позивачу за зустрічним позовом прибути до АТ «Харківобленерго» для отримання трудової книжки направлені рекомендованим листом з повідомленням 26 липня 2023 року - у день видання наказу.

Вищезазначений лист із додатками був отриманий позивачем особисто 15 серпня 2023 року, про що свідчить роздруківка трекінгу відправлень з офіційного сайту Укрпошти (всі зазначені документи були додані до первісного позову АТ “Харківобленерго» та є в матеріалах справи).

Таким чином, відповідачем дотримано всіх необхідних умов як стосовно процедури укладення трудового договору з позивачем, так і припинення даного трудового договору.

Товариством безумовно дотримано вимоги ст. ст. 147-149 КЗпП України щодо застосування належним органом належного виду дисциплінарного стягнення з витребуванням відповідних пояснень до застосування дисциплінарного стягнення та належного повідомлення працівника про припинення трудових відносин.

Позивач за зустрічним позовом у період з 24 лютого 2022 року до моменту фактичного звільнення не знаходився у простої, трудовий договір з нею не було призупинено, вона була відсутня на роботі (з нез'ясованих причин) і не виконувала своєї безпосередньої трудової функції на постійній основі не з вини товариства.

У зв'язку з вищенаведеним у табелі обліку робочого часу ОСОБА_1 були проставлені позначки «НЗ» (відсутність працівника на роботі з нез'ясованих причин), а у ті дні, коли позивач працювала - відповідна кількість відпрацьованих годин (за які позивачу була нарахована та сплачена заробітна плата).

Будь-яких належних та допустимих доказів неправомірності дій відповідача позивачем не надано. Будь-яких повідомлень з підтвердженням поважних причин відсутності на роботі на адресу відповідача з боку позивача не надходило.

Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов'язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов'язків.

АТ «Харківобленерго» встановило відсутність ОСОБА_1 на роботі на підставі табелів обліку робочого часу товариства за період з 24 лютого 2022 року по липень 2023 року. Також відсутність позивача на роботі була зафіксована в відповідних актах, які означені вище. Позивачем не надавалося роботодавцю будь-яких документів, які б підтверджували поважність причин її відсутності на роботі у цей проміжок часу, а також не надавалося пояснень з приводу такої відсутності, на підставі яких відповідач міг би з'ясувати її причини, а докази, приєднані до матеріалів справи позивачем за зустрічним позовом, не спростовують вищезазначених обставин.

Позивач в порушення правил внутрішнього розпорядку АТ «Харківобленерго» не одержала дозвіл безпосереднього керівника та не оформила відсутність на роботі наказом по товариству.

Таким чином, наказ АТ “Харківобленерго» від 26 липня 2024 року № 877к про притягнення до дисциплінарної відповідальності, про звільнення юрисконсульта Кегичівського РРЕ ОСОБА_1 за прогул без поважних причин є законним, обґрунтованим та винесеним у відповідності до норм чинного законодавства. Є таким, що не підлягає скасуванню. Підстави для поновлення на роботі ОСОБА_1 відсутні. Позивач за зустрічним позовом не втрачала заробіток, що є окремою підставою для відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення з товариства середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Щодо стягнення моральної шкоди зазначили, що відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явиш, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

У позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в які матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить. Оскільки питання відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі з'ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати, якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду. Зазначили, що у відношенні позивача не було вчинено жодних протиправних діянь.

У свою чергу, позивач у своїх вимогах не обґрунтував спричинення моральної шкоди та суму її відшкодування. Відповідно, вини відповідача також немає. Будь-яких належних та допустимих доказів неправомірності дій відповідача перед позивачем не надано.

Процесуальні питання пов'язані з розглядом справи.

12 вересня 2023 року представник позивача звернулася до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості за невідпрацьовані дні отриманого нею позачергового авансу в рахунок майбутньої заробітної плати в розмірі 11766,32 грн, а також стягнення судових витрат.

Ухвалою судді Крапівки (Богачової) Т.В. від 20 вересня 2023 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження. Визначено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У строк для подання відзиву відповідач має право пред'явити зустрічний позов.

29 вересня 2023 року відповідачем за первісним позовом подано відзив на позовну заяву.

05 жовтня 2023 року позивачем в особі представника за первісним позовом подано відповідь на відзив.

13 жовтня 2023 року ОСОБА_1 подала зустрічну позовну заяву, в якій просить поновити пропущений термін на оскарження наказу АТ «Харківобленерго» від 26 липня 2023 року №877, скасувати наказ, визнати його незаконним, поновити на роботі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, за невиплату за відпустку та відшкодування моральної шкоди, уточнила її 07 травня 2024 року.

Ухвалою судді Крапівки (Богачової) Т.В. від 13 жовтня 2023 року клопотання представника позивача Войтенко О.О. про проведення судового розгляду в режимі відеоконференції задоволено.

Ухвалою судді Крапівки (Богачової) Т.В. від 18 жовтня 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Крапівки Т.В. у цивільні справі за первісним позовом відмовлено.

Ухвалою судді Крапівки (Богачової) Т.В. від 10 листопада 2023 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Крапівки Т.В. у цивільні справі за первісним позовом залишено без розгляду.

Ухвалою судді Крапівки (Богачової) Т.В. від 22 листопада 2023 року клопотання представника позивача ОСОБА_2 про проведення судового розгляду в режимі відеоконференції задоволено.

Ухвалою судді Крапівки (Богачової) Т.В. від 25 грудня 2023 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Крапівки Т.В. у цивільні справі за первісним позовом залишено без розгляду.

Ухвалою судді Крапівки (Богачової) Т.В. від 12 січня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Крапівки Т.В. у цивільні справі за первісним позовом відмовлено.

Ухвалою судді Богачової Т.В. від 26 січня 2024 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Крапівки Т.В. у цивільні справі за первісним позовом задоволено.

Згідно протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями, справа передана судді Куст Н.М. 04 березня 2024 року.

Ухвалою судді Куст Н.М. від 04 березня 2024 року справу прийнято до свого провадження.

Ухвалою судді Куст Н.М. від 06 березня 2024 року клопотання представника позивача Шульги Н.В. про проведення судового розгляду в режимі відеоконференції задоволено.

23 квітня 2024 року ОСОБА_1 подала клопотання про поновлення строків для подачі зустрічної позовної заяви.

Ухвалою суді ОСОБА_7 від 23 квітня 2024 року вказана зустрічна позовна заява залишена без руху, у зв'язку із несплатою судового збору, вказано про усунення недоліків у строк не пізніше десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Ухвалою судді Куст Н.М. від 09 травня 2024 року клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку для усунення недоліків зустрічної позовної заяви задоволено. Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до АТ «Харківобленерго» про визнання дій незаконними, скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - повернуто позивачу без розгляду.

Ухвалою судді Куст Н.М. від 25 червня 2024 року клопотання представника позивача Войтенко О.О. про проведення судового розгляду в режимі відеоконференції задоволено.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 12 липня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Скасовано ухвалу Кегичівського районного суду Харківської області від 09 травня 2024 року та справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 09 жовтня 2024 року клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку для усунення недоліків зустрічної позовної заяви та про поновлення процесуального строку для звернення з зустрічною позовною заявою задоволено. Зустрічну позовну заяву (уточнену) ОСОБА_1 до АТ «Харківобленерго» про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - прийнято до рогляду. Клопотання представника позивача акціонерного товариства «Харківобленерго» про поновлення строку та долучення документів до матеріалів справи - задовольнено. Поновлено АТ «Харківобленерго» строк для подання доказів. Долучено до матеріалів справи витяг з колективного договору АТ «Харківобленерго», копії наказів № 312, 317, 167ос, копію листа від 26 липня 2023 року № 240940 з додатками його відправлення та отримання. Об'єднано в одне провадження із первинним позовом зустрічний позов ОСОБА_1 до АТ «Харківобленерго» про визнання незаконним і скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди. Призначено підготовче засідання на 05 листопада 2024 року.

Ухвалою суду від 05 листопада 2024 року закрито підготовче провадження та об'єднану справу призначено до судового розгляду на 03 грудня 2024 року.

У судовому засіданні представники позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) - позовні вимоги за первинним позовом підтримали у поному обсязі, із викладених у ньому підстав, у задоволенні зустрічної позовної заяви просили відмовити, з підстав викладених у відзиві.

У судовому засідання відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом): - просила відмовити у задоволенні позовних вимог за первісним позовом та задовольнити вимоги за зустрічною позовною заявою, з викдадених підстав.

У судовому засідання свідок ОСОБА_5 вказав, що родинних відносин з учасниками судового розгляду не має, стосунки робочі, працює в АТ «Харківобленерго» керівником групи експлуатації засобів комерційного обліку. Зазначив, що дати коли ОСОБА_1 подано заяву про звільнення не пам'ятає, проте, вона була і він на ній зробив помітку, що не заперечує, проте рішення про звільнення приймає директор, а не він. Табель робочого часу вів бухгалтер, який вівся по фактично відпрацьованому часу, він його підписував коли був в.о. у період з червня по вересень 2022 року. Особисто не здійснював виклики працівників, які не були на роботі у період початку вторгнення РФ, у його підпорядкуванні виключно технічні (виробничі) працівники.

У судовому засідання свідок ОСОБА_6 вказав, що родинних відносин з учасниками судового розгляду не має, стосунки робочі, працює начальником РРЕ в АТ «Харківобленерго». Зазначив, що у період звільнення відповідача перебував на лікарняному, табель робочого часу з моменту початку війни вівся по фактичному фиходу на роботу. Чому ОСОБА_1 не ходила на родоту не знає, жодного від неї дзвінка не було. Раніше сам особисто їй телефоновував, але вона не брала трубку, тому перестав це робити, навіть із групої їздили до неї дому, але вона не вийшла. Те що ОСОБА_1 не було на робочому місці бачив особисто, заходив до кабінету. За період роботи доган не було, але до неї були постійні зауваження за невиконання посадових обовязків, ухилення від їх виконання, супенечки. Особистої будівлі на балансі у підприємства не має.

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 01 вересня 2003 року перебувала на посаді юристконсульта Кегичівського РВЕ відповідно до наказу від 01 вересня 2003 року №3/1223к (том. 1, а.с.11) на підстави власно написаної заяви ОСОБА_1 , яка також містить що з посадовими правами та обов'язками, умовами праці а також з правилами внутрішнього розпорядку ознайомлена (том 1, а.с. 10 зворотної сторінки).

ОСОБА_1 з 26 січня 2021 року перебувала на посаді юрисконсульта Кегичівського району з розподілу електроенергії відповідно до наказу від 26 січня 2021 року № 125 що підтверджується наказом та копією особової картки ОСОБА_1 (том 1, а.с.9 зворотньої сторінки -10, том 2, а.с.178).

Відповідно до табелю обліку робочого часу за період з 24 лютого 2022 року по липень 2023 року відповідач у лютому 2022 року працювала 10 днів, у березні 2022 року працювала 1 день, у квітні 2022 року була відсутня на роботі, у травні 2022 року працювала 2 дні, у червні 2022 року працювала 10 днів, у липні 2022 року працювала 11 днів, у серпні 2022 року працювала 3 дні, з вересня 2022 року по липень 2023 року була відсутня на роботі. Згідно з інформацією, наявною в табелі обліку робочого часу, відповідач у день звільнення на роботі була відсутня (том. 1, а.с.15 зворотньої сторінки).

Відповідно до наказу №312 від 25 лютого 2022 року «Про організацію виплати працівникам товариства у лютому 2022 року», виданим в.о. генерального директора АТ «Харківобленерго», у зв'язку із введенням воєнного стану в Україні, з метою матеріальної підтримки працівників товариства, відповідно до рішення дирекції від 24 лютого 2022 року (протокол №6), наказано головному бухгалтеру ОСОБА_8 здійснити позачергову виплатуавансу в розмірі посадового окладу в рахунок майбутньої заробітної плати на карткові рахунки працівників (том. 1, копія, а.с. 39).

Відповідно до наказу №317 від 31 березня 2022 року «Про організацію виплати працівникам товариства у березні 2022 року», виданим в.о. генерального директора АТ «Харківобленерго», наказано головному бухгалтеру ОСОБА_8 здійснити позачергову виплатуавансу в розмірі 3000,00 в рахунок майбутньої заробітної плати на карткові рахунки працівників (том. 1, а.с. 40).

Відповідно до наказу №167 ос від 21 квітня 2022 року «Про організацію виплати працівникам товариства у березні 2022 року», виданим в.о. генерального директора АТ «Харківобленерго», наказано головному бухгалтеру ОСОБА_8 здійснити позачергову виплатуавансу в розмірі 3000,00 в рахунок майбутньої заробітної плати на карткові рахунки працівників (том. 1, а.с. 38 зворотньої сторінки).

Зі змісту списку співробітників по підприємству АТ «Харківобленерго» на виплату за лютий 2022 року, за березень 2022 рік, за квітень 2022 рік, за червень 2022 рік, за липень 2022 рік, за серпень 2022 рік, убачається, що, у тому числі, ОСОБА_1 , табель №71859, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , було здійснено нарахування до виплати у лютому у розмірі 13860,00 грн (том 1 а.с. 19 зворотньої сторінки), у березні 2022 у розмірі 3130,00 грн (том 1 а.с. 22 зворотньої сторінки), у квітні 2022 року у розмірі 3000,00 грн (том 1 а.с. 22 зворотньої сторінки), у червні 2022 року у розмірі 2520,00 грн (том 1 а.с. 22 зворотньої сторінки), та у розмірі 1579 грн (том 1 а.с. 28 зворотньої сторінки), за липень 2022 рік у сумі 2520,00 грн (том 1 а.с. 30 зворотньої сторінки) а також у сумі 2209,40 грн (том 1 а.с. 32 зворотньої сторінки), у серпні 2022 року у сумі 1510,00 грн (том 1 а.с. 34 зворотньої сторінки).

АТ «Харківобленерго» було здійснено виплати працівникам підприємства згідно з платіжним дорученням №5229 від 25 лютого 2022 року, №24059 від 30 березня 2022 року (том 1, а.с. 20 зворотньої сторінки), №24057 від 30 березня 2022 року (том 1, а.с. 21), №24058 від 30 березня 2022 року (том 1, а.с. 21 зворотньої сторінки), № 1633216712 від 22 квітня 2022 року (том 1, а.с. 23 зворотньої сторінки), №3185383923 від 22 червня 2023 року (том 1, а.с. 25 зворотньої сторінки), № 3185384431 від 07 липня 2022 року (том 1, а.с. 27 зворотньої сторінки), № 3185384906 від 22 липня 2022 року (том 1, а.с. 29 зворотньої сторінки), №3185385624 від 05 серпня 2022 року (том 1, а.с. 31 зворотньої сторінки), № 3185386139 від 22 серпня 2022 року (том 1, а.с. 33 зворотньої сторінки).

15 березня 2022 року в.о. генерального директора АТ «Харківобленерго» був виданий наказ №316 «Про організацію відрахувань із заробітної плати працівників», згідно з яким, у зв'язку з введенням воєнного стану, встановленого Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, з метою матеріальної підтримки працівників АТ «Харківобленерго» було прийняте рішення щодо позачергової виплати авансу заробітної плати в розмірі посадового окладу працівникам, працюючим станом на 24 лютого 2022 (протокол засідання дирекції від 24 лютого 2022 року № 6). Після проведення нарахування заробітної плати працівникам товариства за лютий 2022 року, яке було проведене відповідно до даних «Протоколу затверджених даних обліку робочого часу працівників АТ «Харківобленерго» за лютий 2022 року» від 02 березня 2022 року, станом на 01 березня 2022 року утворилася заборгованість працівників перед підприємством внаслідок позачергової виплати авансу за рішенням дирекції від 24 лютого 2022 року №6. Зазначено, що через технічну та організаційну неможливість отримання від підрозділів окремих табелів обліку робочого часу нарахування заробітної плати за лютий 2022 року працівникам товариства було проведене відповідно до даних «Протоколу затвердження даних обліку робочого часу працівників АТ «Харківобленерго» за лютий 2022 року» від 02 березня 2022 року. З метою погашення заборгованості працівників товариства, що утворилася станом на 01 березня 2022 року внаслідок позачергової виплати авансу, та підтвердження даних обліку робочого часу працівників АТ «Харківобленерго» за лютий 2022 року, наказано організувати проведення інвентаризації розрахунків з працівниками станом на 28 лютого 2022 року та за необхідності здійснити відповідні коригування в бухгалтерському обліку за лютий 2022 року (том. 1, а.с. 41).

Наказами в.о. генерального директора АТ «Харківобленерго» від 21 квітня 2022 року №319 та від 06 червня 2022 року № 336 з метою погашення заборгованості працівників товариства, що утворилася станом на 01 квітня 2022 року та станом на 01 червня 2022 внаслідок позачергової виплати авансу наказано внести зміни до наказу «Про організацію відрахувань із заробітної плати працівників» від 15 березня 2022 № 316, п.1 наказу викладено в такій редакції: організувати проведення інвентаризації розрахунків з працівниками станом на 31 березня 2022 року та за необхідності здійснити відповідні коригування в бухгалтерському обліку за лютий-березень. За результатами проведеної інвентаризації розрахунків з працівниками станом на 31 березня 2022 року погашення заборгованості працівників по заробітній платі, що виникла внаслідок позачергової виплати авансу, здійснювати шляхом відрахування із заробітної плати таких працівників у порядку, визначеному чинним законодавством України (том 1, а.с.39 зворотньої сторінки, а.с.40 зворотньої сторінки).

Відповідно до роздруківки заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Харківобленерго» станом на липень 2023 року залишок боргу з авансу становить 11766,32 грн (том.1, а.с.16-18).

Відповідно до копії наказу від 26 липня 2023 року № 877к відповідача звільнено з посади юрисконсульта Кегичівського РРЕ за прогул без поважних причин за п.4 ч.1 ст.40 КзпП України 26 липня 2023 року (том.1, а.с.12 зворотної сторінки).

Згідно копії повідомлення про нараховані суми працівнику при звільненні, згідно ст.116 КЗпП України ОСОБА_1 звільнена 26 липня 2023 року, табель № 71859, оклад 15661,00 грн, нараховано за невикористану відпустку 1041,38 грн, до видачі на руки 876,33 грн, борг за авансу 14355,69 грн, залишок боргу з авансу 11766,32 грн. Повідомлення видано головним бухгалтером ОСОБА_9 (том 1, а.с.12).

Також згідно списку співробітників підприємства по підприємству АТ «Харківобленерго на виплату остаточного розрахунку при звільненні за липень 2023 року, у списках присутня ОСОБА_1 сума до виплати 876,33 грн, та підтверджується платіжною інстукцією № 11767 від 26 липня 2023 року (том.1, а.с. 35 звороньої сторінки - 36).

Згідно копії листа начальника відділу підбору та обліку персоналу АТ «Харківобленерго» від 26 липня 2023 року № 24-940 повідомлено ОСОБА_1 що остання звільнена 26 липня 2023 року за прогул без поважних причин (п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України) відповідно до наказу від 07.2023 № 877к. Зазначено, що оскільки ОСОБА_1 до відділу підбору та обліку персоналу не прибула і не отримала трудову книжку, тому їй необхідно зявитись за зазначеною адресою для ознайомлення з наказом та отримання трудової книжки (том. 1, а.с.11 зворотньої сторінки).

Відповідно до копії опису вкладення ОСОБА_1 26 липня 2023 року було направлено укрпоштою лист від 26 липня 2023 року № 24-940, копія наказу від 26 липня 2023 року № 877к, повідомлення про нараховані суми при звільненні № 15/7-51 від 26 липня 2023 року, яке було вручене останній 28 липня 2023 року, що підтверджується трекінгом укрпошти (том. 1, а.с.13).

З метою досудового врегулювання спору АТ “Харківобленерго» направило відповідачу вимогу від 28 липня 2023 року № 15-46/4241 з вимогою сплати у добровільному порядку на розрахункові рахунки АТ “Харківобленерго» заборгованість з Авансу у сумі 11766,32 грн, що підтверджується накладною укрпошти та описом вкладення (том. 1, а.с.14).

22 серпня 2022 року засобами поштового зв'язку АТ «Харківобленерго» було отримано дві заяви ОСОБА_1 датовані 15 серпня 2022 року (відповідно до штампу Укрпошти були направлені 16 серпня 2022 року), які були адресовані на ім'я в.о. генерального директора AT "Харківобленерго" Логвиненка К.О.: з проханням звільнити її з роботи 16 серпня 2022 року "за згодою сторін та у зв'язку з порушенням AT "Харківобленерго" колективного договору"; з проханням здійснити перерахунок нарахувань по заробітній платі (том. 1 зустрічної позовної заяви, а.с.146)

За результатом розгляду вищезазначених заяв була надана відповідь від 21 вересня 2022 року № 15-46/3622, якою ОСОБА_1 повідомлено, що припинення трудового договору з нею за п. 1 ст. 36 КЗпП України 16 серпня 2022 року не є можливим, оскільки заява позивача була отримана лише 22 серпня 2022 року, тобто за межами вказаної дати припинення трудового договору. Враховуючи дату отримання заяви позивача, така угода не могла бути належним чином оформлена у визначені у заяві строки, відповідно, підстави для припинення трудового договору з позивачем були відсутні. Повідомлено, що за 27 травня 2022 року, 03 червня 2022 року, 06 червня 2022 року, 08 червня 2022 року, 24 червня 2022 року, 11 липня 2022 року, 18 липня 2022, 27 липня 2022 року їй було здійснено виплату заробітної плати підстави для проведення перерахунку заробітної плати за інші дні, вказані у її заяві, відсутні, оскільки відсутні первинні документи, які б підтверджували факт виконання позивачем функціональних обов'язків за укладеним трудовим договором. Також позивача було повідомлено, що у відповідача відсутні правові підстави для видачі трудової книжки позивачу (шляхом направлення засобами поштового зв'язку на зазначену у заяві адресу), оскільки позивач продовжує перебувати в трудових відносинах з AT "Харківобленерго" (том. 1 зустрічної позовної заяви, а.с.176).

Рішенням Кегичівським районним судом Харківської області від 01 лютого 2023 року по справі № 624/747/22, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до АТ «Харківобленерго» про визнання дій незаконними, шляхом зобов'язання звільнити із займаної посади, стягнення майнової та моральної шкоди було відмовлено (том. 1 зустрічної позовної заяви, а.с.192-199).

Постановою Харківського апеляційного суду від 09 травня 2023 року рішення суду першої інстанції було залишено без змін, а апеляційна скарга ОСОБА_1 без задоволення. У вищезазначеній постанові суду апеляційної інстанції зазначено що “Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для стягнення з відповідача заборгованості із заробітної плати, адже заробітна плата нараховувалась позивачці за фактично відпрацьовані дні згідно табелів обліку робочого часу. Доказів на спростування даних, вказаних у табелі обліку робочого часу, та поважних причин неявки на роботу ОСОБА_1 не надала. Оскільки заробітна плата є винагородою саме за виконану роботу та нараховувалась лише за відпрацьовані дні, підстав вважати, що у відповідача утворилась заборгованість перед позивачкою, немає.» Крім того зазначено що що «домовленості про звільнення за згодою сторін не досягли, а тому з 01 вересня 2003 року і до теперішнього часу ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинаї з АТ «Харківобленерго» (том. 1 зустрічної позовної заяви, а.с.184-191).

Відповідно до копії листа ознайомлення персоналу Кегичівського РРЕ з Колективним договором 2021-2022 р АТ «Харківобленерго, в списку присутня ОСОБА_1 , посада юристконсульт та містить особистий її підпис (том. 1 зустрічної позовної заяви, а.с.175).

З посадовою інструкцією юристконсульта Каніщева В.С. ознайомилась 17 березня 2021 року, що підтверджується її особистим підписом (том. 1 зустрічної позовної заяви, а.с.181-183).

Правилами внутрішнього трудового розпорядку товариства, які є додатком № 27 до Колективного договору АТ “Харківобленерго» на 2021-2022 рік, визначено вимоги щодо обов'язку працівника знаходження у робочий час на роботі, порядок оформлення відсутності на роботі та його відповідальність за порушення цих правил.

Відповідно до п. 6.19 Правил, якщо працівнику за особистими мотивами необхідно бути відсутнім на робочому місці, він зобов'язаний одержати дозвіл безпосереднього керівника та оформити відсутність на роботі шляхом подачі заяви на ім'я генерального директора з подальшим оформленням наказу по товариству. Пунктом 6.20 Правил визначено, що у разі непередбачених обставин відсутності на роботі (хвороби, догляду за хворим членом родини) працівник зобов'язаний протягом доби повідомити про це безпосереднього керівника та в перший день виходу на роботу після неявки надати документ, що підтверджує поважні причини відсутності на роботі.

Відповідно до п. 9.1 Правил працівник несе відповідальність за порушення трудової дисципліни, у тому числі за прогул чи відсутність на роботі більше 3 годин протягом робочого дня без поважних причин, а п. 9.2 Правил визначено, що за порушення трудової дисципліни адміністрація застосовує такі дисциплінарні стягнення, як догана або звільнення (том. 1 зустрічної позовної заяви, а.с.201).

Відповідно до актів про відсутність робітника на роботі в період з 19 жовтня 2022 року по 14 липня 2023 року ОСОБА_1 була відсутня на роботі без повідомлення будь-яких причин відсутності (том. 1 за зустрічною позовною заявою, а.с. 149-174).

У зв'язку з відсутністю на роботі ОСОБА_1 пропонувалось надати письмові пояснення причин її відсутності на роботі (лист від 16 травня 2023 року № 04-46/2549) (том. 1 за зустрічною позовною заявою, а.с. 149-174). Будь-які пояснення, щодо причин відсутності ОСОБА_1 на роботі, матеріали справи не містять.

Правове обгрунтування та висновок суду щодо заявлених вимог первісного позову.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду (ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі №910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі №917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі №902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі №917/2101/17.

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов'язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Позивач звернувся до суду в межах строку, визначеного ч.2 ст.233 КЗпП України з позовом про стягнення з відповідача заборгованість саме за невідпрацьовані дні отриманого відповідачем позачергового авансу в рахунок заробітної плати.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», при вирішенні спорів, пов'язаних із застосуваннямст. 127 КЗпП, суди мають враховувати, що: вимоги про повернення працівником авансу, виданого в рахунок заробітної плати, і сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок, а також погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження, переведення до іншої місцевості чи на господарські потреби, розглядаються судами в тому разі, коли роботодавець не має можливості провести відрахування із заробітної плати у зв'язку з тим, що працівник оспорює підстави і розмір останнього, або минув місячний строк для видання відповідного наказу (розпорядження), або з інших причин. Роботодавець може звернутися із зазначеними вимогами до суду згідно правил ч. 2 ст. 233 КЗпП протягом одного року з дня виникнення права на відрахування відповідних сум.

Згідно з ч. 1 ст. 3 та ст. 4 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю, яке складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КЗпП України відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу: для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок; для погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування. У цих випадках роботодавець вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості або з дня виплати неправильно обчисленої суми.

Тлумачення положень вказаної норми дає підстави дійти висновку, що відрахування із заробітної плати працівника для покриття ним заборгованості підприємству, де він працює, можуть провадитися за наказом (розпорядженням) власника підприємства або уповноваженого ним органу. Отже, видача відповідного наказу є правом власника підприємства.

Для покриття заборгованості, в тому числі ОСОБА_1 перед підприємством АТ «Харківобленерго» було видано накази № 316 від 15 березня 2022 року, № 319 від 21 квітня 2022 року та № 336 від 06 червня 2022 року, однак через відсутність ОСОБА_1 на роботі покриття заборгованості за вказаними сумами авансу, виданого в рахунок заробітної плати, в повній мірі не відбулось.

Щодо правової природи позачергового авансу, виданого в рахунок заробітної плати суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оплату прані», заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Структура заробітної плати визначена у ст. 2 цього Закону, за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Основна заробітна плата це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додатковою заробітною платою є винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати це виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Таким чином, під заробітною платою, що належить працівникові, необхідно розуміти всі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

З вищенаведеного вбачається, що заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець (власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації) виплачує працівникові за виконану ним роботу (усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Умови оплати праці в АТ «Харківобленерго» визначені у Колективному договорі п. 2.17 якого встановлено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно, не рідше двох разів на місяць: 22 числа за першу половину місяця, та 7 числа наступного місяця (остаточний розрахунок) за другу половину місяця; розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається відповідно до складених табелів обліку робочого часу за період з 1 по 15 число робочого місяця, але не менше оплати за фактично відпрацьований час в період з 1 по 15 число місяця з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

Таким чином, відповідачу за первісним позовом були сплачені позачергові аванси, видані в рахунок заробітної плати, які відповідачем не було відпрацьовано та не було повернуто. Позачерговий аванс, виданий в рахунок заробітної плати, не є заробітною платою, оскільки він був виплачений не за трудовим договором та не на підставі умов, визначених колективним договором (поза визначені п. 2.17 Колективного договору АТ «Харківобленерго» на 2021-2022 роки порядку та строки) та не є винагородою за виконану роботу, а також не є жодним з видів компенсаційних виплат.

Враховуючи зазначене, позачерговий аванс, виданий в рахунок заробітної плати, підлягає стягненню з відповідача на підставі ст. 1212 ЦК України, за змістом ч. 1 якої особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно набуте, згодом відпала.

Зобов'язання з повернення безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна.

Відсутність правової підстави це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Таким чином, оскільки відповідачем було отримано вищезазначені суми авансу, виданого в рахунок заробітної плати, які не були повністю погашені ОСОБА_1 чи відпрацьовані, такі грошові кошти вважаються безпідставно набутими.

Наданий АТ «Харківобленерго» розрахунок суми боргу з авансу суд вважає обґрунтованим та таким, що відповідає встановленим судом обставинам.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у ОСОБА_1 виникла заборгованість перед АТ «Харківобленерго» за невідпрацьовані дні отриманого ним позачергового авансу в рахунок заробітної плати в розмірі 11766,32 грн.

Під час судового розгляду вказаної справи позивачем за первісним позовом були надані належні, допустимі, достовірні та достатні докази на підтвердження своїх позовних вимог, на підставі яких судом встановлені обставини та факти, що обґрунтовують його вимоги, а тому позовні вимоги за первісний позов підлягають задоволенню.

Правове обгрунтування та висновок суду щодо заявлених вимог зустрічного позову.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках: прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Звільнення на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України є видом дисциплінарного стягнення за порушення трудової дисципліни. Для звільнення працівника на такій підставі власник або уповноважений ним орган повинен мати докази, що підтверджують відсутність працівника на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня.

Згідно ст. 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Позивач за зустрічним позовом була відсутня на роботі більше року, що підтверджується табелем обліку робочого часу та актами про відсутність на роботі за період з 19 жовтня 2022 року -14 липня 2023 року.

Матеріал справи не містять пояснень чи причин відсутності на роботі останньої на роботі. Натомість міститься ОСОБА_1 пропонувалось надати письмові пояснення причин її відсутності на роботі (лист від 16 травня 2023 року № 04-46/2549).

Твердження ОСОБА_1 , що не була на роботі з 16 серпня 2022 року, оскільки подала заяву 15 серпня 2022 року про звільнення за угодою сторін, не заслуговують на увагу, оскільки судом вже розглянута позовна заява ОСОБА_1 про зобов'язання АТ "Харківобленерго" здійснити звільнення за угодою сторін з 16 серпня 2022 року з посади юрисконсульта ОСОБА_1 .

За результатами Кегичівським районним судом Харківської області винесено рішення від 01 лютого 2023 року по справі № 624/747/22, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до АТ «Харківобленерго» про визнання дій незаконними, шляхом зобов'язання звільнити із займаної посади за загодою сторін, стягнення майнової та моральної шкоди було відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного суду від 09 травня 2023 року рішення суду першої інстанції було залишено без змін, а апеляційна скарга ОСОБА_1 без задоволення. У вищезазначеній постанові суду апеляційної інстанції зазначено, що “Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для стягнення з відповідача заборгованості із заробітної плати, адже заробітна плата нараховувалась позивачці за фактично відпрацьовані дні згідно табелів обліку робочого часу. Доказів на спростування даних, вказаних у табелі обліку робочого часу, та поважних причин неявки на роботу ОСОБА_1 не надала. Оскільки заробітна плата є винагородою саме за виконану роботу та нараховувалась лише за відпрацьовані дні, підстав вважати, що у відповідача утворилась заборгованість перед позивачкою, немає.»

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Крім того, відповідно до вимог ст. 29 КЗпП України до початку роботи за укладеним трудовим договором позивача під особистий підпис ознайомлено з правилами внутрішнього трудового розпорядку, з умовами праці та оплати праці, що також підтверджується його особистою заявою про прийняття на роботу ( ОСОБА_1 ознайомлена при прийнятті на роботу).

На підтвердження доводів щодо виконання посадових обов'язків позивачем за зустрічним позовом не надано жодного належного та допустимого доказу.

Трудовий договір з позивачем за зустрічним позовом припинено 26 липня 2023 року на підставі наказу від 26 липня 2024 року № 877к за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України (прогул без поважної причини).

Підставами для припинення трудового договору з ОСОБА_1 стали ті обставини, що в період з 19 жовтня 2022 року по 14 липня 2023 року вона була відсутня на роботі без повідомлення будь-яких причин відсутності, що було кваліфіковано як прогул відповідно до п. 4. ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Таким чином, ОСОБА_1 порушила вимоги пп. 6.18, 6.19, 6.20 Правил внутрішнього трудового розпорядку АТ «Харківобленерго», за що передбачена відповідальність п. 9.1 цих Правил, за що передбачена відповідальність пп. 4.1, 4.4, 4.5 її посадової інструкції.

Таким чином, відповідач за зустрічним позовом дотримався вимог ст. 149 КЗпП України, яка передбачає обов'язок витребування письмових пояснень від порушника трудової дисципліни до застосування дисциплінарного стягнення. До Первинної профспілкової організації Незалежної професійної спілки енергетиків України АТ «Харківобленерго» Каніщева В.С. не зверталась, оскільки відповідно до ст. 5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану норми статті 43 КЗпП України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

Наказ про звільнення, повідомлення про нараховані суми та супровідний лист № 24-940 від 26 липня 2023 року про необхідність позивачу за зустрічним позовом прибути до АТ «Харківобленерго» для отримання трудової книжки направлені рекомендованим листом з повідомленням 26 липня 2023 року - у день видання наказу.

Вищезазначений лист із додатками був отриманий позивачем особисто 15 серпня 2023 року, про що свідчить роздруківка трекінгу відправлень з офіційного сайту Укрпошти.

Товариством дотримано вимоги ст.ст.147-149 КЗпП України щодо застосування належним органом належного виду дисциплінарного стягнення з витребуванням відповідних пояснень до застосування дисциплінарного стягнення та належного повідомлення працівника про припинення трудових відносин.

Будь-яких належних та допустимих доказів неправомірності дій АТ «Харківобленерго» позивачем за зустрічним позовом не надано.

Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов'язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов'язків.

АТ «Харківобленерго» встановило відсутність ОСОБА_1 на роботі на підставі табелів обліку робочого часу товариства за період з 24 лютого 2022 року по липень 2023 року. Також відсутність позивача на роботі була зафіксована в відповідних актах, які досліджені в судовому засіданні. Позивачем не надавалося роботодавцю будь-яких документів, які б підтверджували поважність причин її відсутності на роботі у цей проміжок часу, а також не надавалося пояснень з приводу такої відсутності, на підставі яких відповідач міг би з'ясувати її причини, а докази, приєднані до матеріалів справи позивачем за зустрічним позовом, не спростовують вищезазначених обставин.

Таким чином, наказ АТ “Харківобленерго» від 26 липня 2024 року № 877к про притягнення до дисциплінарної відповідальності, про звільнення юрисконсульта Кегичівського РРЕ ОСОБА_1 за прогул без поважних причин є законним, обґрунтованим та винесеним у відповідності до норм чинного законодавства, а тому скасуванню не підлягає.

Згідно з ч.1 ст.235 КЗПП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Згідно з ч.2 ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік; якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Підстави для поновлення на роботі ОСОБА_1 та стягнення з товариства середнього заробітку за час вимушеного прогулу відсутні.

У постанові від 18 грудня 2023 року по справі № 753/3995/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду наголосив, що оплата вимушеного прогулу у встановлених вказаними статтями КЗпП України випадках є мірою матеріальної відповідальності роботодавця за порушення права працівника на працю та є похідною вимогою від вимог про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення і поновлення на роботі.

Таким чином, позовна вимога поновлення на роботі та про стягнення з АТ «Харківобленерго» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу не підлягає задоволенню через те, що відповідач звільнив позивача законно та обґрунтовано на підставі п.4 ч.1 ст.40 КЗпП у зв'язку з прогулом.

Щодо стягнення моральної шкоди зазначили, що відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явиш, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

У позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в які матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить. Оскільки питання відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі з'ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати, якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду. Зазначили, що у відношенні позивача не було вчинено жодних протиправних діянь.

ОСОБА_1 у своїх вимогах не обґрунтувала спричинення моральної шкоди та суму її відшкодування. Будь-яких належних та допустимих доказів неправомірності дій відповідача за зустрічним позовом перед ОСОБА_1 не надано.

Враховуючи вищевикладене, оскільки не було надано достатніх та допустимих доказів на підтвердження своїх вимог. Натомість, вони спростовуються матеріалами справи, тому зустрічний позов задоволенню не підлягає.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог АТ «Харківобленерго» за первісним позовом у повному обсязі та відмовити у зустрічних позовних вимогах, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2147,20 грн.

Відповідно до ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення суду ухвалюються, складаються і підписуються складом суду, який розглянув справу.

Керуючись ст.ст. 4, 13, 18, 141, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Первісний позов акціонерного товариства «Харківобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення суму заборгованості за невідпрацьовані дні отриманого позачергового авансу в рахунок майбутньої заробітної плати - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Харківобленерго» суму заборгованості за невідпрацьовані дні отриманого нею позачергового авансу в рахунок заробітної плати в розмірі 11766 (одинадцять сімсот шістдесят шість) грн 22 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Харківобленерго» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) грн 20 коп.

У задоволенні уточнених зустрічних позовних вимогах ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Харківобленерго» про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - відмовити.

Відповідно до п.п.15.5 п.15 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи Харківському апеляційному суду або через Кегичівський районний суд Харківської області, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім'я) сторін:

позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом): акціонерне товариство «Харківобленерго» (далі - АТ «Харківобленерго»), ЄДРПОУ 00131954, адреса: 61037, Харківська область, місто Харків, вулиця Георгія Тарасенка, буд. 149,

представник позивача за зустрічним позовом (відповідача за зустрічним позовом): ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_1 ,

відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом): ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя Н.М. Куст