Справа № 761/8319/25
Провадження № 1-кс/761/6140/2025
27 лютого 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні № 120 251 000 000 002 31 від 25.02.2025, у якому
гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Києва, громадянин України, українець, з вищою освітою, приватний виконавець Асоціації приватних виконавців Київської області, перебуває у зареєстрованому шлюбі, має неповнолітню дитину, зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1 , не судимий,
підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
На обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_4 25.02.2025, приблизно о 12 год. 32 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння (1,49 проміле), керуючи автомобілем «DODGE DURANGO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по проїзній частині вулиці Володимира Івасюка у місті Києві, з боку вулиці Прирічної у напрямку вулиці Левка Лук'яненка.
У цей час, ОСОБА_4 не зміг вірно оцінити дорожню обстановку та зміну конфігурації проїзної частини, виїхав на перехрестя доріг вул. Володимира Івасюка з вул. Левка Лук'яненка у місті Києві, де організовано круговий рух, не впорався з керуванням транспортного засобу, та допустив його виїзд за межі проїзної частини вправо, внаслідок чого відбулось зіткнення з автомобілем «Peugeot», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_8 , який наближався до зазначеного перехрестя доріг зі сторони Оболонського проспекту.
Після зіткнення автомобіль «Peugeot» у некерованому стані відкинуло за межі проїзної частини вправо, на стоянку для транспортних засобів, де він скоїв наїзд на припаркований автомобіль «Seat Leon», реєстраційний номер НОМЕР_3 , який за інерцією руху зіткнувся з припаркованим автомобілем «Oреl Movano», реєстраційний номер НОМЕР_4 .
У результаті ДТП водій автомобіля «Peugeot», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому четвертого пальця правої руки.
ОСОБА_4 25.02.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 286-1 КК України.
Слідчий вважав, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому.
Захисники та підозрюваний заперечували проти задоволення клопотання слідчого та просили застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Слідчий суддя, заслухавши думки учасників, вивчивши надані матеріали, дійшов висновку про таке.
У силу ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Частиною 1 статті 194 КПК на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов'язок встановити, чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри; чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, на які вказує слідчий; чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тлумачення наведених процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність у діях підозрюваного ОСОБА_4 ознак інкримінованого правопорушення.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні нетяжкого кримінального правопорушення, за яке кримінальним законом передбачено покарання до трьох років позбавлення волі, що свідчить про високу ймовірність вчинення підозрюваним дій, спрямованих на переховування від органу досудового розслідування та суду.
Крім того, на переконання слідчого судді, підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності може вчинити дії, спрямовані на незаконний вплив на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні з метою зміни останніми наданих раніше показань.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів сторін слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК.
Відповідно до ч. 2 ст. 181 КПК запобіжний захід у вигляді домашнього арешту може бути застосований лише у разі, якщо особа підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Інкримінований підозрюваному злочин передбачає застосування такого покарання.
Водночас слідчий суддя вважає, що прокурором не доведено, що застосування домашнього арешту у певний час доби не зможе запобігти зазначеним вище ризикам та не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 .
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що встановлені вище обставини є достатніми для часткового задоволення клопотання слідчого та застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту у певний час доби.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 181, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний час доби.
Відповідно до ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
-не залишати житло за адресою - АДРЕСА_1 у період з 22.00 по 06.00 наступної доби;
-прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
-не відлучатися за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурор, слідчого судді або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання, реєстрації, роботи та засобів зв'язку;
-утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні;
-здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Контроль за виконанням ухвали покласти на орган Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_4 .
Строк дії цієї ухвали встановити по 25 квітня 2025 року включно, у межах строку досудового розслідування.
На ухвалу прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1